Служба за IT-спеціальністю могла б мотивувати майже половину айтівців долучитися до ЗСУ. Результати опитування DOU
Айтівці долучаються до служби у війську передусім, бо розуміють необхідність такого кроку. Але останнім часом також — через брак людей у ЗСУ, можливість виконувати IT-завдання. Постійна небезпека та страх смерті хвилює тільки 18% військових. Тоді як для тих, хто не служить, це найбільший бар’єр у приєднанні до Сил оборони.
Це перша стаття з результатами опитування айтівців про мобілізацію та службу у війську, яке ми провели наприкінці березня та на початку квітня 2024 року. У ній про те, як IT-фахівці ставляться до мобілізації та військової служби, про мотивацію та бар’єри на цьому шляху.
Загалом на наші запитання відповіли 5049 фахівців (4408 з України та 641 з-за кордону): як ті, хто вже служить чи служив, так і ті, хто планує долучитися до Сил оборони найближчим часом або взагалі не планує. В опитуванні взяли участь переважно чоловіки (90% респондентів), хоча ми запрошували до участі й ІТ-фахівчинь.
Чи служили ви в Силах оборони України після початку повномасштабного вторгнення
Мотивація служити у війську
Основна мотивація айтівців, які вже приєдналися до Сил оборони, — розуміння необхідності такого кроку (71% тих, хто служить зараз чи вже звільнився зі служби) і відчуття громадянського обов’язку (58%).
Мотиви залучення до Сил оборони відрізняються у тих, хто пішов на початку повномасштабного вторгнення, і тих, хто це робить зараз.
Найголовнішою мотивацією і нині, і на початку вторгнення було розуміння необхідності такого кроку (72% айтівців, які мобілізувалися на початку вторгнення, і 65% тих, хто мобілізувався за останні пів року).
На початку повномасштабної війни айтівців частіше, ніж зараз, мотивувало відчуття обов’язку (61% тих, хто одразу став на захист країни), патріотизм (55%) і бажання захистити рідних та інших людей (53%).
Натомість за останні пів року зросла важливість таких факторів, як брак людей у Силах оборони (назвали 52% тих, хто мобілізувався за цей час), впевненість, що так можна принести максимальну користь країні (48%) і можливість працювати в Силах оборони за своєю ІТ-спеціальністю (38%).
Що мотивувало піти в ЗСУ айтівців, які служать зараз чи служили раніше
Мотивація фахівців, які планують найближчим часом приєднатися до Сил оборони, схожа на мотивацію тих, хто пішов служити протягом останнього півріччя. Передусім це — розуміння необхідності такого кроку (75% тих, хто планує приєднатися до Сил оборони), брак людей у війську (65%) і відчуття громадянського обов’язку (60%).
Бажання захистити людей, звільнити території та помститися нападникам мотивують менше — близько 40% обрали кожну з цих причин.
Лише 13% тих, хто найближчим часом піде служити, завжди хотіли спробувати себе у військовій справі.
Що мотивує піти в ЗСУ тих, хто планує служити найближчим часом
Для тих, хто не служив у Силах оборони й наразі не планує цього робити, можливість виконувати завдання за своєю ІТ-спеціальністю могла б мотивувати піти на службу (назвали 46% айтівців, які зараз в Україні).
Також важливою є змога самостійно обрати підрозділ і спеціальність (33%), упевненість, що потрапиш у добрий підрозділ з хорошим командиром (32%), чіткі терміни служби, простота, прозорість рекрутингу й роботи ТЦК (по 29%).
Менш важливими є питання грошей та місця служби. Лише 15% мотивувало б збільшення розміру грошового забезпечення військових, а 21% — соціальні гарантії військовослужбовцям і їхнім родинам. Хотіли б бути впевненими, що служба відбуватиметься поза районами бойового зіткнення, 18% айтівців.
52% айтівців в Україні, які не служать і найближчим часом не планують, загалом не готові служити: 35% не готові служити в принципі, 33% вважають, що приносять більше користі у цивільному житті.
Що могло б мотивувати приєднатися до Сил оборони айтівців, які не планують служити
Відповіді фахівців, які мають або мали бронювання чи не підпадають під призов, не відрізняються від решти.
Мотивація фахівців, які виїхали з України, але планують повернутися, схожа з мотивацією тих, хто лишився в країні. 79% айтівців, які не планують повертатися з-за кордону, найчастіше не готові воювати: 65% не готові воювати в принципі, 34% вважають, що вони приносять більше користі поза Силами оборони.
Бар’єри і труднощі на шляху до війська
Основний бар’єр у залученні до армії у тих айтівців, які не служили й поки що не планують цього робити, — постійна небезпека на службі, страх смерті та каліцтва (67%).
Ті, хто йде служити найближчим часом, частіше хвилюються через невизначеність термінів служби (59%), бюрократію та застарілі стандарти роботи в ЗСУ (58%), переживають за рідних (55%).
Молодь має більше бар’єрів порівняно зі старшими колегами. Айтівців до 25 років більше хвилює постійна небезпека на військовій службі (75% проти 66% серед всіх айтівців в Україні, які ще не служили), невизначені терміни служби (59% проти 53%), великі фізичні чи психологічні навантаження (55% проти 41%), хвилювання через втрату професійних навичок (53% проти 39%), можливі конфлікти з командиром чи колегами по службі (39% проти 32%), різниця в стилі життя мобілізованих і немобілізованих (34% проти 28%), побутові труднощі та матеріальне забезпечення військових (31% проти 27%).
Фахівці від 35 років частіше хвилюються за долю рідних у разі своєї мобілізації (60% проти 56% загалом), фінансові проблеми та втрату доходу (45% проти 34% серед фахівців до 25 років).
Що найважче в можливій мобілізації для айтівців, які наразі не служать
Айтівці, які є або були на військовій службі, по-іншому оцінюють труднощі перебування в Силах оборони, ніж ті, хто ще не служив.
Постійна небезпека, страх смерті чи каліцтва, що є найголовнішим бар’єром, займає одне з останніх місць серед страхів і труднощів чинних військових. Лише для 18% айтівців в Силах оборони цей фактор важливий. Серед тих, хто виконував завдання у зоні бойових дій, показник майже не відрізняється — 19%.
Можливі конфлікти з командиром і побратимами, які хвилюють 32% айтівців, які зараз не служать, актуальні лише для 13% тих, хто є чи був у Силах оборони. Участь у бойових діях назвали серед основних труднощів служби 10% (13% серед тих, хто був у зоні БД), поранення, контузії та відновлення після них — 9%. Поранення та лікування є суттєвою проблемою для 44% тих, хто отримував важке поранення чи поранення середньої важкості (такі поранення були у 8% айтівців у війську, які заповнили нашу анкету).
Найважчим для айтівців у Силах оборони є невизначеність термінів служби — цей варіант обрали 75% тих, хто служить чи служив під час повномасштабного вторгнення. На другому місці — застарілі стандарти роботи в ЗСУ та бюрократія (68%). Далі, з великим відривом, — обмеження особистої свободи та сувора субординація (44%) і віддаленість від сім’ї (42%).
Що найважче для айтівців, які служили чи служать зараз
ІТ-фахівці, які приєдналися до армії понад рік тому, називають більше труднощів, порівняно з тими, хто служить рік чи менше. Їх більше хвилює і невизначеність термінів служби (76% проти 70% серед тих, хто служить рік чи менше), і обмеження їхніх прав і свобод (46% проти 40%), і віддаленість від сім’ї (45% проти 33%), і хвилювання про професійне майбутнє (40% проти 33%), і відмінності в стилі життя військових і цивільних (36% проти 28%), і великі фізичні та психологічні навантаження (29% проти 22%).
Фахівці, які були мобілізовані, теж відчувають більше труднощів на службі, порівняно тими, хто приєднався до Сил оборони добровільно.
Як готуються до мобілізації
26% айтівців в Україні, які не служать і не служили в Силах оборони під час повномасштабного вторгнення, ніяк не готуються до можливої мобілізації. Проте більшість усе ж робить певні кроки.
Ті, хто найближчим часом планує долучитися до Сил оборони, активно здобуває військові навички: 69% покращують свою фізичну форму, 61% проходять курси з військової підготовки, 54% вчаться надавати першу медичну допомогу. Дещо рідше вчаться користуватися зброєю (42%), підтримують психічне здоров’я (39%), вчаться керувати дронами та купують спорядження (по 38%), відкладають кошти (36%).
Ті, хто поки що не планує долучитися до війська, найчастіше заощаджують кошти (це роблять 35%) і підтримують чи покращують свою фізичну форму (29%). Близько чверті вивчають можливості отримати відстрочку (26%), приблизно стільки ж — можливості виїхати за кордон (23%). Третина здобуває військові навички, зокрема керування дронами (16%) чи їх збирання (13%), вивчення тактичної медицини, чи проходить курси військової підготовки (по 14%). 8% вчаться користуватися зброєю, 7% купують амуніцію чи спорядження.
Чи готуєтеся до можливої мобілізації і як саме
Крім того, айтівці активно цікавляться вакансіями в Силах оборони. 57% респондентів переглядали їх на різних ресурсах, і лише 3% наразі не знають, де шукати такі вакансії.
Найбільш зацікавлені у вакансіях ті, хто планує долучитися до війська (93% вивчали їх), на другому місці — айтівці в Україні, які поки що не планують служити (60%). Українські айтівці за кордоном теж вивчають вакансії в Силах оборони, але менш активно. Цікавилися відкритими позиціями 47% тих, хто планує повернутися в Україну, і 23% тих, хто не планує.
Найчастіше вакансії шукають на LobbyX — цим ресурсом скористалися 48% респондентів. Інші майданчики менш популярні: 18% дивилися вакансії на DOU, 11% — на Work.ua, по 10% — на вебресурсах підрозділів і дізнавалися у знайомих, які нині служать.
Ті, хто найближчим часом планує долучитися до Сил оборони, активніше за інших користуються всіма джерелами інформації про вакансії. Друге за популярністю після LobbyX джерело — знайомі, які вже служать, 37% дізнавалися інформацію у них.
Чи переглядали вакансії для айтівців у ЗСУ і на яких ресурсах
Попри підготовку до мобілізації та вивчення вакансій айтівці, які ще не служили і поки що не планують цього робити, оцінюють свою готовність приєднатися до Сил оборони на 1,6 бала з 10 — для виконання завдань поблизу лінії бойового зіткнення. І на 3,3 бала з 10 — для виконання завдань у тилу.
Ті, хто планує найближчим часом долучитися до війська, краще оцінюють свою готовність: на 5,3 бала, якщо йдеться про службу поблизу районів бойових дій, і на 7,6 бала, якщо йдеться про службу в тилу.
Наскільки зараз готові приєднатися до Сил оборони, що виконують завдання в зоні бойових дій
Айтівці, чиї родичі, друзі або знайомі нині у війську, демонструють більшу готовність долучитися до армії. Передусім на це впливають близькі родичі на службі.
Наскільки зараз готові приєднатися до Сил оборони, що виконують завдання в тилу
Аналітика: Ірина Іпполітова
