У війську бракує фахівців із радіоелектронної боротьби. Керівник управління РЕБ Міноборони розповів про успіхи й потреби на полі бою
Керівник управління радіоелектронної боротьби (РЕБ) та кібербезпеки Міністерства оборони Іван Павленко в інтерв’ю DW розповів про те, як українські розробки допомагають боротися з російськими ракетами, а також закликав фахівців долучатися до РЕБ-підрозділів. Пропонуємо найважливіші тези з розмови.
▪️Про особливості РЕБ
«Зараз відбувається процес зміни термінології, і правильніше казати не „радіоелектронна боротьба“, а „електромагнітна боротьба“. Всі сучасні засоби, як-то телефони, камери, використовують електромагнітний спектр. Якщо ви користуєтеся цим, то, відповідно, стаєте вразливими.
Радіоелектронна боротьба має три основні складові: електронна підтримка (або розвідка), безпосередньо радіоелектронне подавлення, а також радіоелектронний захист, якого, зокрема, потребують дрони. Всі засоби використовують електромагнітний спектр. Хто контролює цей спектр, той матиме суттєво перевагу над противником в застосуванні різних типів озброєнь.
Нині в світі, мабуть, 90% високоточної зброї використовує систему супутникової навігації. Бо це найпростіший і ефективний спосіб пройти в потрібну точку за практично будь-яким маршрутом. Деякі ракети на 100 відсотків покладаються на GPS. Деякі використовують GPS як додатковий режим, а на фінальному етапі використовують або радіолокаційну, або оптичну, або інерційну системи наведення.
Супутникова навігація допомагає уточнювати координати і вивести ракету в точку, де може працювати вже інша система наведення. Саме в цей момент і застосовують РЕБ. У нас існує система засобів для впливу на супутникові системи навігації. Вони постійно вдосконалюються. Але ми маємо чітко розуміти, що ця система не є альтернативою протиповітряній обороні. Це складова, яка посилює можливості ППО».
▪️Про успіхи й потреби на полі бою
«Якщо ми говоримо про РЕБ ближньої дії, з окопів, то ми змогли досягти результатів і закрити мінімальну потребу. Але виклики залишаються, бо вже є дрони, які не просто змінюють частоту в якомусь діапазоні, а змінюють діапазони. У нас є невелика перевага завдяки санкціям Заходу. РФ вимушена користуватися дешевими китайськими рішеннями, які мають низьку ефективність. Ми також використовуємо китайські технології, але водночас постійно збільшуємо кількість засобів, які зроблені на західних технологіях. Вони мають вищу якість.
Наші засоби радіоелектронної боротьби з БПЛА не мають аналогів. Наприклад, росіяни виробляють великі станції, які мають майже таку саму ефективність, як наші невеликі станції „Буковель“, „Анклав“ або „Нота“. Вони менш габаритні, монтуються на пікапах і, відповідно, швидше пересуваються. Також вони дешевші. І це дає нам невеличку перевагу в цьому напрямку. Так само є у нас хороші рішення в напрямку РЕБ ближньої дії. Наприклад, компанія Kvertus зробила достатньо серйозний прорив в якості.
Ми почали співпрацювати більш плідно з Міністерством оборони. Хоча багато людей скаржаться на занадто жорсткі вимоги, але якість обладнання зросла. Якщо ми говоримо про авіаційні засоби РЕБ, то, на жаль, нам треба ще працювати і працювати. Росіяни чітко розуміли, що радіоелектронна боротьба — серйозний елемент переваги в сучасній війні. Ще в 2014 році вони вже масово застосовували засоби РЕБ. Вони зробили серйозні висновки після війни в Грузії, коли завдяки засобам РЕБ втратили багато переваг. Тому в 2012 році інвестували мільярди доларів в РЕБ. На щастя, корупція багато що вкрала, але й багато цікавих засобів з’явилося».
▪️Про волонтерську допомогу й серійне виробництво
«У більшості випадків засоби, які приймаються на озброєнні і постачаються збройними силами, мають вищу якість. Але достатньо багато засобів РЕБ, виготовлених волонтерами, не поступаються якістю серійному виробництву. Звісно, є й неякісні засоби. Але на даному етапі ми не можемо повністю забезпечити Збройні сили без допомоги волонтерів. Тому не можемо нехтувати засобами, які дають шанс зберегти життя військових.
Ми досягли достатніх успіхів у РЕБ, але сподіватися на те, що це надовго, не доводиться. На жаль, ворог достатньо грамотний і вживає комплексних заходів для нарощування своїх спроможностей. Тобто думати про те, що все у нас добре, і так буде завжди — велика помилка. Нам треба ухвалювати стратегічні рішення щодо системного розвитку як радіоелектронної боротьби, так і роботизованих платформ.
При цьому розвивати виробництво треба не лише для задоволення нинішніх потреб, а й на перспективу. Адже у світі постійно вдосконалюються технології, а РЕБ потрібно за всім цим угнатися. Тобто наукові установи повинні побачити, передбачити, спрогнозувати. Промисловість повинна все це виготовити.
Достатньо важко серійному виробництву вийти на рівень, який необхідний нам. Це війна третього тисячоліття. Це війна, в якій FPV-дрони фактично змінюють ситуацію на полі бою. Коли сторони вимушені розходитися одна від одної на відстань мінімум п’ять кілометрів. Тому що це та відстань, на якій ефективно застосовується більшість FPV-дронів. Як нами, так і росіянами».
В сучасній війні важливою складовою є ситуаційна обізнаність. Тобто ми повинні знати, де літають дрони і виявляти їх. Ці завдання вирішує одна з трьох складових РЕБ — електронна підтримка — завдяки системам, які спроможні встановлювати місце розташування дронів і показувати їх на карті. Саме такі системи в нас розвиваються достатньо добре. Україна вже має дві-три системи, які ефективно працюють і забезпечують наші війська інформацією про радіоелектронні засоби і дрони. Тому партнери дійсно вчаться цього у нас.
На момент початку повномасштабної війни майже всі засоби, що в нас були, були радянськими. За ці роки ми досягли дуже багато разом з партнерами та волонтерами. Коли ми створювали деякі системи ситуаційної обізнаності, я звертався до українців, які добре розуміються на IT-технологіях. Вони вкладали свої гроші і робили їх. Партнери нам для цього давали техніку. Такі системи у партнерів були лише на папері або на стадії розробки. В Україні це все фізично працює«.
▪️Про підготовку й необхідність у фахівцях
«Насправді ефект від РЕБ дуже важко побачити. Наприклад, коли проти дрона, який веде відеорозвідку і коректує вогонь артилерії, працює засіб РЕБ, то БПЛА не розпадається на шматки, а продовжує літати. Російський „Орлан“ літає до 18 годин, але весь цей час він не зможе не координувати вогонь. Але ж землі цього не побачиш. В мене велика повага до всіх хлопців, які працюють на станціях радіоперешкод. Це дуже важка робота — жити фактично в машині. При тому, що кількість дронів останнім часом суттєво зросла.
Фахівець для станції радіоперешкод проходить підготовку три місяці. І бажано, щоб ця людина вже мала попередній досвід. Якщо ми говоримо про станцію радіоперешкод широкого діапазону великої потужності, то сьогодні ці станції являють собою лабораторію. Там можна змоделювати будь-який тип сигналу. Але все залежить від майстерності тих, хто її обслуговує. І тут є дуже серйозна проблема. Тому я звертаюся до українців: приходьте, будь ласка, в підрозділи РЕБ. Нам потрібні фахівці. У нас є сучасні високоефективні станції радіоперешкод. Новітні, високотехнологічні. Там ви можете проявити свої знання і здібності, щоб знищувати ворога».
Додамо, що зараз на платформі Lobby X є орієнтовно 60 вакансій до підрозділів РЕБ/РЕР у різних родах військ. Найчастіше шукають операторів та інженерів. Ці позиції передбачають мобілізацію до кінця воєнного стану або службу за контрактом, для деяких із них можливе переведення.
Раніше у Міністерстві оборони повідомляли, що шукають кіберфахівців на посади в різних підрозділах. Серед вимог — вища освіта у сфері інформаційних технологій та безпеки даних, досвід роботи від двох років. Більшість вакансій передбачають офіційну мобілізацію на контракт або переведення (для чинних військовослужбовців ЗСУ).
