Огляд українського GovTech: хто розробляє проєкти для державного сектора, у чому полягають виклики і які перспективи

Домен GovTech стає все більш обговорюваним в українському IT. Зростає кількість вакансій за цим напрямом, потроху поповнюється список GovTech-компаній. Водночас державний сектор України асоціюється як з новими сучасними проєктами, так і з легасі-кодом і низькою оплатою праці.

У цьому матеріалі розбираємося:

— Яким буває український GovTech
— Хто залучений у державний сектор
— Які перспективи розвитку домену
— Плюси і мінуси роботи в GovTech
— Кого шукають компанії і як туди потрапити

У підготовці статті взяли участь чотири компанії, які розробляють проєкти для державного сектора: Prozorro, Kitsoft, eZdorovya та Strimco. На їхньому прикладі подивимось, чим займаються у GovTech.

✅ Яким буває GovTech

Government Technology, або GovTech, — це домен IT-індустрії, в якому приватні або державні підприємства створюють програмне забезпечення на замовлення держави. Схожим на цей термін є Civic Tech — розробка проєктів для громадян. Але не всі Civic Tech використовує держава, і не всі GovTech-проєкти стосуються громадян безпосередньо: це також може бути робота над внутрішніми базами тощо.

Досвід Prozorro

Prozorro — екосистема для державних закупівель. Їй належать 13 акредитованих майданчиків для закупівель, а також це основна платформа для тендерів від комунальних і державних замовників.

Ідея Prozorro з’явилася у 2014 році у групи волонтерів. З 2016-го компанія належить державному підприємству «Прозорро».

Читайте такожЯк працює. У компанії є штатна IT-команда з 20 людей, ще 10 фахівців залучено на аутсорсі. IT-команда Prozorro працює за Agile, дотримується продуктового підходу та data-driven концепції. Використовує Jira і Confluence, керує розробкою за допомогою Kanban. Серед технологій переважно опенсорсні: MongoDB, HAProxy, nginx, Zabbix, Grafana, RabbitMQ, Kafka, ELK, Linux. Також застосовуються хмарні технології, PHP, JavaScript. Ядро платформи написано на Python.

Досвід Kitsoft

Kitsoft — технологічна компанія, яка впроваджує цифрові продукти та розробляє сайти у сегменті gov.ua. Серед проєктів: портал «Дія», десятки сервісів на ньому, зокрема «єМалятко», послуги для ФОПів і ТОВок. Також компанія створює власну low-code платформу Liquio і розробляє на ній вебсервіси.

Діє 15 років. Є товариством з обмеженою відповідальністю.

Як працює. Усього в компанії 100 співробітників. В low-code напрямі 47 людей, включаючи R&D-команду, що працює над застосуванням ШІ. Вебсайти в сегменті gov.ua розробляє команда з 15 фахівців. Загалом робота побудована так:

• Команда з бізнес-аналітиків, low-code розробників, тестувальників і проєктних менеджерів розробляє державні сервіси на low-code платформі.
• Бекенд- і фронтенд-розробники допомагають, якщо на платформі треба додати нові функції. Частиною команди є також дизайнери, DevOps-інженери, спеціалісти з безпеки.

Для розробок зазвичай використовують опенсорсні технології. Основний стек: Node.js, React.js. Платформа Liquio базується на технології BPMN.

Досвід eZdorovya

eZdorovya, або ДП «Електронне здоров’я», — ІТ-компанія, яка відповідає за адміністрування національних інформаційних систем у сфері охорони здоров’я України. Серед них: Центральна база даних електронної системи охорони здоровʼя (ЦБД ЕСОЗ) і ГІКС «HealthNet». Є розробником Державного реєстру дезінфекційних засобів і Державного реєстру харчових добавок, які реалізуються на платформі «Дія Engine». Планує взяти на адміністрування державні реєстри медвиробів; харчових добавок; косметики; дезінфекційних засобів; системи крові тощо.

Діє з 2017 року. Є державним підприємством.

Як працює. команда складається зі 120 фахівців. Основні напрями роботи, крім адміністрування ЦБД ЕСОЗ:

• розробка та актуалізація технічної документації ЦБД;
• взаємодія медичних інформаційних систем з центральною базою даних (під’єднання, від’єднання та зупинення доступу медичних інформаційних систем), тестування і підтвердження їхніх нових функціональних можливостей;
• технічна підтримка МІС з питань взаємодії з ЦБД;
• адміністрування та модернізація ГІКС "HealthNet«’;
• проєктний менеджмент і бізнес-аналіз у сфері eHealth.

З 2019-го працюють за власним фреймворком SDLC, розробленим серед іншого на основі PMBok і адаптованим під eHealth-домен. Здебільшого працюють за каскадною моделлю, але з додаванням Agile-практик.

«У 90% випадків ми працюємо в межах фіксованого бюджету, термінів та обсягів робіт, тож застосовуємо Waterfall-модель. Але нікому не потрібні продукти, які розробляються роками, тому абсолютно допустимо в межах життєвих циклів проєктів впроваджувати гнучкі Agile-фреймворки», — розповідає Олександр Ємець, керівник eZdorovya.

Оскільки компанія працює з мікросервісною архітектурою, використовують Kubernetes. Технологічний стек на базі Elixir, також застосовують Kotlin.

Досвід Strimco

Strimco — консалтингова IT-компанія, яка працює з державними замовниками. Розробляла такі сервіси, як «єРиба», систему обліку музейних експонатів, реєстри системи «єКров», Державний реєстр медвиробів і Державний реєстр лікарських засобів. Проєктувала Міжнародний реєстр репарацій і готувала проєкт «єПосвідчення» для Мінсоцполітики.

Діє два роки, але ядро команди сформувалося у 2019–2020 роках під час спроби реформи Митниці. Є товариством з обмеженою відповідальністю.

Як працює. У команді Strimco майже 50 людей. Здебільшого це продуктові менеджери та бізнес-аналітики.

Переважно компанія закриває запити двох типів:

1. Коли треба концептуалізувати продукт і розробити технічні вимоги до нього. Запит може звучати так: «Створити реєстр/продукт/сервіс, який має розв’язати певну державну проблему. Допоможіть придумати, як це зробити, спроєктуйте продукт».

2. Коли є розуміння та бачення продукту, але треба створити та впровадити його. У цих випадках Strimco або розробляє продукти на платформі реєстрів від Мінцифри «Дія.Engine», або веде їх з погляду продакт-менеджменту, бізнес-аналізу, дизайну, а для безпосередньої розробки продуктів наймає технічних партнерів: MK Consulting або Racoon Gang.

Є проєкти, які обʼєднують обидва типи, так звані проєкти повного циклу — від ідеї до впровадження.

✅ Хто залучений у GovTech

Prozorro, Kitsoft, EZdorovya та Strimco не єдині представники державного сектору в IT. Загалом, на думку CEO Kitsoft Олександра Єфремова, український GovTech сьогодні складається з:

• Мінцифри, яка є трендсетером GovTech в країні;
• центральних органів влади, які впроваджують політику цифровізації;
• донорів, які мають експертизу і фінансують велику кількість проєктів;
• муніципалітетів, які ведуть проєкти цифровізації (серед них виділяється «Київ Цифровий»);
• GovTech-компаній — консультантів та виконавців у різних сферах, серед яких бізнес-аналіз, розробка, кібербезпека та інші.

Дещо іншу класифікацію пропонує Роман Ланський, засновник Strimco. Він виділяє три типи GovTech-компаній, в яких можуть працювати айтівці:

1. Міністерства та центральні органи виконавчої влади.
2. Державні підприємства.
3. Приватні компанії.

«Установи першого типу формують політику, а других і третіх — реалізують її. Окремо є ті, хто фінансує проєкт. У 80–90% випадків це міжнародні донори. Державні та комунальні замовники залучають і розподіляють ці кошти за проєктами й оголошують на них тендери, щоб почати реалізовувати державні та приватні підприємства.

Якби замовник розумів, що в нього обмежена кількість ресурсів, які йдуть „з власного гаманця“, навряд чи ми б мали так багато цифровізації несуттєвих процесів та ініціатив, які нині впроваджують просто тому, що донор готовий дати на це гроші», — коментує Роман Ланський.

І додає, що чиновники можуть дивитися не на результат розробки, а на те, як вона вплине на їхню кар’єру. У сфері GovTech результати роботи можуть бути дуже швидкими та видимими, особливо коли ці продукти стосуються громадян. Це дає змогу публічним людям відразу демонструвати успіхи. Звідси й спротив у впровадженні непопулярних, але необхідних рішень і закладання неадекватних термінів виконання проєкту.

Загалом серед піддоменів, актуальних наразі в Government Tech, спікери називають:

• MilTech — створення продуктів для військових.
• Логістика — перебудова процесів забезпечення боєприпасами, їжею тощо.
• Цифровізація послуг, які надають держава та муніципалітети. Особливо сервіси SmartCity та електронного урядування.
• eHealth — електронна охорона здоров’я.

Оскільки ці галузі прямо впливають на суспільство та чутливі до витоку даних, у них важливо подбати про високий рівень кіберзахисту.

✅ Які перспективи розвитку домену

У 2015 році експерти заявляли, що в державному секторі немає запиту й готовності платити за високотехнологічні розробки та продукти. У 2024-му, як погоджуються усі опитані DOU компанії, це твердження не актуальне: на стрімкий розвиток українського GovTech вплинула велика міжнародна фінансова підтримка.

Другий суттєвий фактор розвитку галузі — поява у 2019 році Мінцифри та проєктів, які вона впроваджує. Міжнародні донори, за словами Олександра Єфремова з Kitsoft, принесли, крім коштів, вищий рівень проєктного управління. Так і Міністерство цифрової трансформації принесло бачення зовсім іншого GovTech — того, що відповідає запитам суспільства і реалізує проєкти за сучасними стандартами, вважає спікер.

З іншого боку, у державному секторі чимало ризиків. На думку Романа Ланського, сфера може відкотитися, якщо прийде уряд, не зацікавлений у розвитку GovTech:

«У такому разі ключові проєкти припиняться або будуть заморожені, а команди ліквідовані або переорієнтовані на інші завдання. Це стосується і медицини, освіти, оборони. Наприклад, у МОЗ з часів Революції гідності змінилося вісім міністрів, у Мінсоцполітики — шість. Якщо політичний склад відомства тримається два роки — це вже потужно. При цьому сьогоднішня модель урядування дає мало інструментів дотримання стратегії. Міністри приводять „своїх“ заступників, а ті „свої“ команди, які вкрай рідко переймають повноцінно справи від минулої команди».

Втім він налаштований позитивно, оскільки загальний обсяг фінансування на державні проєкти від міжнародних партнерів зріс з повномасштабною війною. Проєкти на ці кошти реалізовуватимуться найближчі 2–3 роки, а отже ринок буде зростати.

Про те, що перспективи розвитку домену є, свідчать останні новини. Наприклад, у січні 2024 року стало відомо, що у Києві відкриють другий у світі GovTech-центр (перший — у Берліні), який об’єднає науковців, бізнесменів, технологічні компанії, держсектор, а також глобальні спільноти у сфері урядових технологій. Відповідну угоду очільник Мінцифри Михайло Федоров підписав з організаторами Всесвітнього економічного форуму у Давосі.

Також Україна — єдина країна не член ЄС, яка увійшла до GovTech-інкубатору Європейського Союзу Govtech4all. Одна з цілей Govtech4all — підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації.

«Це промовисті факти, що вказують, що Україна стрімко рухається до цифровізації державного сектору, — підкреслює Олександр Ємець, керівник еZdorovya, і додає:

Також для прикладу розповім про плани компанії на 2024 рік. Серед них 142 проєкти у сфері громадського здоровʼя, кібербезпеки, євроінтеграційного та антикорупційного напрямів, інтеграції з іншими державними системами та реєстрами тощо. Вже зараз розробляють „Кабінет пацієнта“, триває робота над проєктами „Оптимізація процесів щодо реєстрації пацієнта в ЕСОЗ“, „Реєстрація іноземних громадян в ЕСОЗ“ та інших».

Чим відрізняється український GovTech від закордонного. За словами очільника Strimco, в Україні багато публічних і доступних для громадян проєктів — їх почали стрімко впроваджувати з появою «Дії». Такі проєкти можна назвати «фасадом», і тут Україна є новатором — недарма один з лідерів цифровізації у світі Естонія розробляє свій аналог «Дії» — застосунок mRiik [однак нещодавно стало відомо, що Естонія розроблятиме новий застосунок держпослуг, а не використовуватиме той, що у 2023-му готували на базі «Дії» — ред.].

Естонія, своєю чергою, дала Україні «Трембіту», зауважує Ланський. Систему, яка «під капотом» «Дії» і до якої прив’язані безліч реєстрів, з яких вилучають дані. Це те, що можна назвати «фундаментом» і те, що наразі в Україні існує у зародковому стані. Натомість не тільки Естонія, а й Німеччина, Данія, Нідерланди, Британія та інші автоматизували свої реєстри ще 20 років тому.

«Якщо порівнювати наш ринок з іншими країнами, з тією ж Німеччиною, то він у десятки разів менший. У розвинутих країнах значно більше сервіс-провайдерів, до того ж часто вони безпосередньо підтримують ключові державні сервіси. Тобто вони є власниками цих сервісів, а держава їх орендує у компанії-розробника. Це сьогодні не притаманне Україні явище.

Крім того, у контексті загального рівня проєктного і сервісного менеджменту нашій державі є куди розвиватися, щоб досягти рівня західних країн», — додає CEO Kitsoft Олександр Єфремов.

✅ Плюси і мінуси роботи в GovTech