Що з NDA, податками та договором про неконкуренцію? Запитали GlobalLogic про те, чому і як компанія переводить айтівців на гіг-контракти
За останній місяць тема гіг-контрактів знову прикула до себе увагу: після анонсу однієї з найбільших сервісних компаній GlobalLogic про те, що за два роки вона планує перевести більшість співробітників на цей тип контрактів, IT-спільнота почала дискутувати про плюси та мінуси такого договору. DOU попросив Head of Legal Ukraine GlobalLogic Дмитра Лиганова розповісти про те, як компанія дійшла рішення впровадити гіг-контракти, які переваги та недоліки має цей документ, що буде із соцпакетами та податками фахівців, а також з NDA і договором про неконкуренцію.
— GlobalLogic анонсував активне переведення спеціалістів на гіг-контракти через півтора року після запуску режиму Дія City. Чому тільки зараз? Можливо, були якісь законодавчі перепони?
Перепон не було, а от підготовчої роботи — багато. Перед повноцінним запуском Дія City в лютому 2022 року ми планували швидко провести аналіз переваг, недоліків і можливостей цього спецрежиму. Але повномасштабна війна привнесла нові виклики, ми розв’язували більш нагальні питання, тож це відклали.
Взяли час, щоб системно дослідити тему, адже йдеться про 6,5 тисячі наших спеціалістів, майбутнє компанії в Україні. Після аналізу додатково залучили зовнішніх консультантів, радилися з однією з найкращих українських юридичних фірм і компанією з «Великої четвірки» і врешті ухвалили рішення долучитися до Дія City. Це відбулося наприкінці 2022 року, і нас вже тоді зацікавила модель гіг-контрактів.
Багато часу пішло на те, щоб розробити внутрішню документацію, пов’язану з гіг-контрактами, навчити колег користуватися цими документами, відповісти на запитання рекрутерів, HR, зрозуміти, як колеги-фінансисти будуть з цим працювати, а потім ще й імплементувати зміни у внутрішні ІТ-системи.
Сьогодні ми готові до переходу на гіг-контракти і нових спеціалістів наймаємо саме за цим типом договору, а також готуємо до цього інших фахівців.
— Коли ми спілкуємося з топами українських ІТ-компаній, які або вже приєдналися до Дія City, або мають такий намір, зазвичай на запитання про те, чому ухвалили таке рішення, вони відповідають «так буде краще для нас» або «ми зважили всі плюси і мінуси та зрозуміли, що так буде краще», без деталізації. Можливо, ви можете назвати для себе плюси та мінуси приєднання до простору та переходу на гіг-контракти?
Почнімо з мінусів. Це новий режим, і не всі його положення одразу зрозумілі. Наприклад:
- Не завжди зрозуміло, які операції прирівнюються до операцій з розподілу прибутку, а відповідно оподатковуються 9% так званим податком на виведений капітал. Ми були щиро здивовані, коли зрозуміли, що податком на виведений капітал оподатковуються авансові/депозитні платежі з довгим (понад рік) життєвим циклом. Такими, наприклад, є платежі за офісні приміщення, це нормальна практика ринку.
- Складно зрозуміти систему лікарняних і лікарняних виплат гіг-спеціалістам.
- Досить довго розбиралися, як працювати з гіг-контракторами, коли йдеться про схожі на штатних працівників умови: наприклад, працівник, коли йде у відпустку, пише заяву, і компанія видає наказ. Гіг-спеціалісту цього робити не потрібно. Але як фіксувати і чи треба фіксувати надання передбачених законом і контрактом «оплачуваних перерв»?
Це не означає, що відповідей немає — ми знаходимо відповіді на всі питання, які нас цікавлять. Просто інколи це займає багато часу. Це єдиний мінус Дія City для нас.
А щодо плюсів, то це гарантії незмінності умов режиму на 25 років, які надає держава. Ми розуміємо, що на інші елементи бізнес-моделі, в якій ми працюємо, такої гарантії немає. Ми ж знаємо про дискусії, що точилися довкола оподаткування ФОПів, чи справедлива це модель з погляду наповнення держбюджету.
Також нам подобаються альтернативи щодо найму людей, які пропонує Дія City. Ми бачимо переваги в гіг-контрактах, досить перспективною історією є трудові контракти. Конкретно для себе ми побачили тут певні недоліки, зокрема потребу вести застарілу трудову документацію, що регламентується Кодексом законів про працю, ухваленим ще в
Кодекс законів про працю розрізняє два види трудових договорів: звичайні трудові договори і трудові контракти.
Перевага саме контрактів у тому, що сторони можуть багато чого врегулювати на власний розсуд (у межах розумних обмежень), тоді як звичайні договори дуже зарегульовані.
Наприклад, у трудовому контракті можна передбачити гнучкі умови припинення контракту, він може бути строковим. А от коли йдеться про трудовий договір, ці аспекти регулюються виключно законом.
Ще одна перевага — умови оподаткування: податок на виведений капітал замість податку на прибуток для нашої компанії є плюсом і дає змогу залишати більше коштів на інвестиції, внутрішні проєкти.
— Як компанія анонсувала співробітникам вступ у Дія City та перехід до гіг-контрактів? Це був формат таунхолу, розмови лідів з командами? І як загалом фахівці GlobalLogic сприйняли цю новину?
Читайте також матеріал, в якому DOU опублікував «живий» примірник гіг-контракту
Ми надсилали колегам інформаційні листи про Дія City та гіг-контракти, проводили таунхол і для всіх фахівців, і окремо для менеджерів. Також маємо документ з найчастішими запитаннями та відповідями. На мою думку, ми достатньо відкрито комунікували, якоїсь хвилі негативу не спостерігали. Радше було нерозуміння того, як працюють деякі моменти. Наприклад, багато колег запитували: «Я тепер змушений закрити ФОП? А чому?». І ми пояснювали їм, що це не обов’язково. Якщо у вас є потреба мати відкритий ФОП, будь ласка, не закривайте його, він нічим не заважає.
Виникали питання: «А що, я тепер не зможу викладати в університеті?» — «Ні-ні, звичайно, без проблем, це діяльність, що не конфліктує з основною роботою. Будь ласка, викладайте, лише не розголошуйте конфіденційну інформацію».
— Ми знаємо, що багатьох хвилює договір про неконкуренцію і NDA. Це опційні речі, які не обов’язково додавати до контракту, але для багатьох сам факт змоги додати ці пункти в договір є величезним мінусом. Чи є в гіг-контракті GlobalLogic ці пункти і чи можна спеціалісту обговорювати їхні положення?
Спочатку скажу щодо NDA. Це абсолютно нормальна практика ринку як в Україні, так і за кордоном, і вже багато років. Мені здається, що всі компанії, які займаються чимось інноваційним, підписують з людьми договір про нерозголошення. Ми підписували NDA і з ФОПами, і зі штатними працівниками впродовж багатьох років і продовжуємо це робити. Не бачимо в цьому нічого незвичного.
Договір про неконкуренцію в нас є, це теж давня практика. І ми не єдина компанія, яка використовувала цей інструмент до Дія City. Його умови для гіг-контракторів такі самі, що й для ФОПів. Ми переконані, що вони не є несправедливими або занадто обтяжливими. Підтвердженням цього, гадаю, є те, що від тисяч фахівців, які взаємодіяли з цими документами за останні чотири роки, що я працюю в компанії, я майже ні від кого не чув критичного «ні». Часто виникають питання, люди пробують зрозуміти, як це працює, і після наших пояснень майже в усіх випадках колеги визнають, що це справедливі умови, що ми не вимагаємо нічого надмірного.
— Ваші умови про неконкуренцію стосуються заборони на роботу в певних доменах чи загалом в IT-індустрії впродовж певного часу після звільнення? І на який термін діють ці обмеження?
У нашій компанії положення, які залишаються чинними після завершення співпраці, стосуються тільки тих кінцевих клієнтів, з якими людина працювала в GlobalLogic. Ми не забороняємо людям працювати з іншою сервісною ІТ-компанією після завершення співпраці з GlobalLogic.
— Наскільки я розумію, шаблон договору ви розробляли під себе з нуля. Чи отримували ви допомогу з боку представників Дія City щодо його створення? Цей момент невизначеності є стоп-фактором для деяких компаній щодо переходу на гіг-контракти, адже в договорі треба врахувати все, щоб задовольнити і компанію, і співробітників, а досвіду написання таких документів немає.
Ми не просили допомоги від проєктного офісу Дія City або Мінцифри, тому що не відчували в цьому потреби. Ми справлялися власними зусиллями, а ще радилися зі зовнішньою юридичною фірмою та аудиторами.
— В одному з гіг-контрактів іншої компанії, примірник якого є в нашої редакції, міститься пункт про те, що гіг-спеціаліст надає послуги за наступний місяць, навіть якщо не було оплати за попередній. Чи є це типовим пунктом для гіг-контрактів?
Я не пам’ятаю жодної норми, яка б спонукала компанію саме таким чином прописати умови. Законодавець каже лише про те, що треба домовитися про час виплат. А затримок у виплаті винагород в нашій компанії не було ніколи, і я переконаний, що й не буде. Тож такий пункт в гіг-контракт ми не закладали.
— На який період GlobalLogic укладатиме договір з гіг-контрактором? І наскільки цей контракт гнучкий, чи може співробітник попросити додати або прибрати одне з його положень?
Ми укладаємо безстрокові гіг-контракти, законодавець дозволяє нам це робити, і сторони можуть визначити чесний і справедливий порядок розірвання.
Вносити зміни в гіг-контракт ми не дозволяємо. Але в тексті документа максимально врахували всі застороги, які можуть виникнути в людей. Саме тому просили фокус-групи з представників HR і рекрутинг-команди, а також менеджерів різного рівня, які працюють з людьми стосовно їхніх зауважень, подивитися і сказати, що може не влаштовувати спеціалістів, які з положень потенційно варто підкоригувати.
Чому ми не вносимо змін у контракти за запитом? Головна причина — у нас велика компанія, 6,5 тисячі фахівців в українському офісі, і ми просто не можемо собі дозволити мати різні контракти з різними людьми. Це потрібно для того, щоб умови співпраці для всіх колег були справедливими, рівними там, де це можливо; аби можна було говорити про існування правил, процедур, автоматизацію процесів, повʼязаних з усім «життєвим циклом» наших людей у компанії.
— Ще одне побоювання IT-спільноти довкола гіг-контрактів: чи потребує перехід на роботу за гіг-контрактом взяття на військовий облік?
Законодавець не вимагає якимось чином повідомляти територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про наймання гіг-контрактора. І це власне не тому, що гіг-контракти чимось особливі, просто вони є формою цивільно-правового договору, не трудового, там, де такі вимоги є. Саме тому обмеження і особливості, які стосуються трудового договору, на нього не поширюються.
Ми очікуємо, що за два роки в нас буде понад 90% гіг-контракторів
— Запланований вами перехід на гіг-контракти триватиме два роки. Яким у підсумку ви бачите розподіл між гіг-контрактами, ФОПами і штатними працівниками у GlobalLogic?
Законодавець нас у цьому сенсі обмежує: з 2025 року резиденти Дія City не можуть витрачати кошти на виплати платникам єдиного податку (а саме ними є ФОПи) більше ніж 20% загальних витрат. Але не тільки розробники є платниками єдиного податку серед осіб і підприємств, з якими працює ІТ-компанія. Є ще зовнішні вендори, наприклад, які поставляють воду в офіс, клінінг-сервіси тощо. І ФОПи, і юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку. Враховуючи це, нам потрібно майже повністю відмовитися від співпраці з ФОПами, коли йдеться про наших спеціалістів.
Тож очікуємо, що за два роки в нас буде понад 90% гіг-контракторів, якщо тільки не виникнуть специфічні причини, що змусять нас наймати більше людей за трудовими контрактами. Але гіг-спеціалісти в будь-якому разі переважатимуть.
— Скільки наразі гіг-контракторів співпрацюють з GlobalLogic?
Станом на 8 вересня 123 особи, і вже цього місяця має побільшати ще на 100. До кінця року їх буде близько 500.
— Гіг-контракт GlobalLogic є внутрішнім конфіденційним документом. Чи даватимете ви потенційним кандидатам, які ще не отримали офер, подивитися гіг-контракт, щоб зрозуміти, чи підходить їм такі умови співпраці?
Безперечно. Якщо людина хоче з нами співпрацювати і ми доходимо до етапу оферу, то даємо фахівцю ознайомитися з гіг-контрактом. Жодних котів у мішку.
— Для такого типу спеціалістів усю бухгалтерію веде та сплачує податки сама компанія, правильно?
Так. І це теж популярна група питань. Податки гіг-спеціалістам власноруч платити не треба. Ми як податковий агент сплачуємо їх за наших гіг-спеціалістів, як і за штатних працівників. Це ще одна перевага таких контрактів.
Звісно, якщо люди отримують доходи з інших джерел, а не тільки від компанії, з якою взаємодіють як гіг-спеціаліст або штатний працівник, їм, як і іншим громадянам, треба самостійно подбати про декларування і сплату податків з таких джерел.
— У мене непросте запитання. Держава дає чітку відповідь, що ФОПів і гіг-контракторів бронювати не можна, але, скажімо чесно, є різні чутки, спекуляції в обговореннях, приватних розмовах, що начебто в майбутньому їм дадуть можливість подаватися або самим на бронювання, або дати дозвіл компанії подавати себе у список. Можливо, у вас є експертні підтвердження, думки, інформація з цього приводу?
Справді, забронювати ФОПів і гіг-спеціалістів, на жаль, неможливо. Чи буде щось змінюватися — ми не знаємо. Компанія постійно в діалозі з державою через профільні асоціації, і ми висловлюємо думки про те, що чинна система бронювання працює неоптимально, не дає нам можливості бронювати людей. Цей процес безперервно триває з квітня 2022 року.
— Наскільки загалом ваш юридичний департамент і GlobalLogic як компанія дивиться на GR як на ефективний інструмент? І чи чує держава ваші пропозиції та побажання?
Як я вже сказав, ми комунікуємо з державою через профільні асоціації та кластери і вважаємо їх майданчиками, де можна побудувати справді ефективну комунікацію.
Звісно, нам хочеться, щоб держава більше прислухалася до нас, зокрема щодо бронювання, відряджень за кордон. Закордонні поїздки з діловою метою критично важливі для нашого бізнесу. Часто без особистої зустрічі з клієнтом майже неможливо підписати новий контракт, продовжити проєкт або розв’язати складні питання. Тому дозвіл певним ключовим людям — як менеджерам, так і ІТ-фахівцям — їздити у відрядження важливий не тільки для нашого бізнесу, а й для економіки держави, її репутації як надійного бізнес-партнера. Не можу сказати, що покращення тут зовсім немає, і ми вдячні Міністерству цифрової трансформації за їхню роботу з цим питанням, але поки що всі можливості вкрай обмежені.
Але є немало успішних кейсів. Наприклад, згадаймо Дія City. Я добре пам’ятаю, коли з’явилася концепція спецрежиму, а потім перший драфт закону про Дія City, у ньому було багато слабких місць на погляд індустрії... До речі, гіг-спеціалісти там теж не згадувались, там були гіг-працівники, на яких не очевидно, чи поширювався Трудовий кодекс, була необхідність обов’язково створювати організацію резидентів і сплачувати до неї фіксовані внески, що було несправедливо, а також був заплутаний порядок набуття та втрати статусу резидента. І якраз у той момент асоціації провели якісну дискусію, ми звернулися зі своїми зауваженнями до держави, і в результаті з’явився покращений драфт законопроєкту, який, на мій погляд, враховував більшість зауважень індустрії. Це гарний приклад ефективної роботи IT-асоціацій і вдалої дискусії з державою.
