Бронювання айтівців. Яка ситуація зараз та як можна покращити процес - тези з войсчату DOU
7 вересня в телеграм-каналі DOU відбувся войсчат про бронювання від мобілізації. Обговорювали, наскільки складно зараз ІТ-фахівцям отримувати бронь та як можна удосконалити цей процес. Пропонуємо найважливіші тези. Прослухати повний запис розмови можна за посиланням.
Катерина Олійник, віцепрезидентка з правових питань Асоціації IT Ukraine
Сьогодні бронь мають 2200 ІТ-фахівців. Це невеликий відсоток, адже загальна кількість ІТ-спеціалістів в Україні — орієнтовно 300 тисяч. До того ж, ці 2200 осіб є штатними працівниками. Деяких із них спеціально перевели в штат, щоб забронювати.
Здебільшого компанії бронюють мінімальну кількість фахівців і лише тих, які є критично важливими для розвитку бізнесу. Йдеться про позиції Team Lead, Sales й інший персонал, який забезпечує виконання проєктів та пошук нових контрактів. Існують лише поодинокі випадки, коли компаніям із переліку топ-10 вдається одночасно забронювати багатьох працівників.
Ми живемо в такий час, коли безпекові питання держава ставить вище, аніж питання відбудови чи економічного зростання. Деякі ініціативи від нас підтримує Міністерство економіки, але їх блокує Генштаб, адже дивиться на всі пропозиції через призму свого основного завдання — забезпечення мобілізаційного резерву.
Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ Кластера
Зараз процес побудований так, щоб державі вас було не лише зручно бронювати, а зручно й мобілізовувати. Критично важливим компаніям надається квота для бронювання 50% персоналу. Але для того, щоб забронювати, наприклад, пʼять людей із команди, треба показати десять людей. І ці інші пʼятеро теоретично можуть бути мобілізованими згодом. Звісно, це не дуже влаштовує компанії. Це і є тим стопером, який стримує бізнес від бронювання ІТ-фахівців.
Поки що немає механізмів для бронювання ФОПів та гіг-контракторів. Водночас їх і складніше мобілізувати: тобто вони мають особисту відповідальність щодо свого військового обліку. Тож якщо директор компанії зобовʼязаний роздати повістки штатним працівникам (якщо буде така вказівка від ТЦК), то він не може цього зробити з ФОПами й гіг-фахівцями, бо вони — вільні контрактори. Додам, що в нашій галузі ще не було кейсів, щоб повістки роздавало керівництво, але загалом в Україні така практика вже є.
Зараз ІТ-фахівці в Україні — це переважно чоловіки [згідно з останньою аналітикою DOU, майже три чверті айтівців — чоловіки, їх 74%, — ред.]. Часто саме вони мають ті дефіцитні спеціальності, які не підпадають під бронювання. Ще один момент — застарілі чи втрачені документи, які люди не поспішають оновлювати через різні історії, повʼязані з ТЦК. Щоб отримати бронь, документи мають бути перевірені й актуалізовані. Але зараз існує ризик, що можна піти їх оновлювати — й назад до компанії вже не повернутися.
Сьогодні, маючи контракт із Міноборони й виконуючи конкретні постачання для Збройних сил, є можливість забронювати всю команду. Це бронювання йде за окремою процедурою, по-іншому відбувається, але це бронювання дуже важливе через термін дії контракту. Ми вже маємо кейси, коли бронювали цих людей на шість місяців
Ми маємо кілька пропозицій, як покращити процес бронювання. По-перше, варто надавати людині імунітет від мобілізації, якщо вона подається на бронь. Держава хоче отримати дані та оновити реєстри, а люди хочуть продовжувати працювати. Ще одна ідея від нас (на яку поки немає реакції) — щоб точкою для подачі чи оновлення документів був ЦНАП, а не ТЦК.
Похожие статьи:
Я Оля Чмир, уже другий рік одна з проджект-менеджерів у компанії SPD-Ukraine на проекті PitchBook. У проекті тепер залучено 200 спеціалістів....
Компания IDC опубликовала свой прогноз по рынку планшетных устройств в 2016 году. По данным аналитиков данной фирмы, в целом рынок...
На нашем YouTube канале появились новые видеоролики.Обзор зарядных устройств Griffin и Momax:Обзор колонки Bem Wireless Boom...