Померла Вікторія Амеліна, поранена внаслідок удару рф по Краматорську. Відома письменниця колись прийшла в літературу з IT
1 липня в лікарні імені Мечникова у Дніпрі загинула Вікторія Амеліна. Її життя обірвалося через поранення, несумісне з життям, після ракетного обстрілу Краматорська. 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в ІТ, щоб присвятити себе письменницькій роботі, вона входила до Українського ПЕН, а під час війни документувала злочини росіян у правозахисній організації Truth Hounds.
Як розповіли у PEN Ukraine (організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів), 27 червня Вікторія перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія та інші люди отримали тяжкі поранення. Наразі відомо про загибель 13 людей, близько
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у Львівській політехніці з відзнакою. У
2016 року вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки» побачила світ у 2021 році. У 2017 році «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій. Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами.
Через повномасштабну війну росії проти України Вікторія Амеліна стала не тільки письменницею. Із літа
У цей же час Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, який незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
«Невдовзі рідні повідомлять про час та місце прощання з Вікторією у Києві та Львові. Для нас, рідних, друзів і колег Вікторії, надзвичайно важливо, щоб засновані нею культурні ініціативи тривали. Згодом ми поділимося з вами інформацією про те, як усі небайдужі зможуть підтримати справу її життя», — написали в PEN Ukraine.
Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять!
