«Це був прояв непокори росіянам: ми не перейшли у їхню систему освіти». Як херсонський викладач продовжував читати IT-курс в окупації
Крім того, Віталій розробив власну математичну модель, яка може допомогти українським продуктовим компаніям розрахувати найвигіднішу ціну на свої застосунки.
Ми попросили Віталія розповісти свою історію.
«Зробив вибір на користь того, що подобалося найбільше»
Я навчався на фізико-математичному факультеті Херсонського державного університету. У 2002 році, після випуску, мене запросили залишитися асистентом на кафедрі економічної теорії.
Спочатку спеціалізувався на мікроекономіці, статистиці, економетриці, а коли в університеті з’явилися спеціальності у галузі інформаційних технологій, то став навчати студентів моделювати бізнес-процеси, викладав проєктний менеджмент, фінансову математику, інтернет-маркетинг і аналіз ринку.
Мої знання завжди були на перетині математики, економіки, інформаційних технологій, я сам компонував курси, мав свободу вибору. Можливість обирати і пропонувати свої дисципліни спонукала продовжувати далі. На своїй посаді я можу допомагати студентам виконувати творчі курсові та дипломні роботи, брати участь у стажуваннях, постійно вдосконалюватися.
Звісно, я міг влаштуватися на підприємство чи піти в бізнес-проєкт, але обрав те, що більше подобається.
Херсонський державний університет. Джерело
«Шукав Wi-Fi у коридорах лікарні, звідти — проводив лекції»
Через пандемію вже кілька років університет працював переважно дистанційно. Тож після 24 лютого робота продовжувалася за інерцією. І студенти, і викладачі намагалися не покинути освіту на половині дороги, зберегти сталість навчання.
Через окупацію Херсона навчальний заклад офіційно релокували до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську. Частина людей, звісно, одразу покинули місто. Хтось, включно з ректором та адміністрацією ХДУ, довго залишався на Херсонщині.
Через хворобу мами я не зміг виїхати і залишався у Херсоні впродовж всієї окупації. Викладав завдяки українським інтернет-провайдерам, які залишилися у місті. Коли їх від’єднували, продовжував через мобільний інтернет. А потім блекаути стали постійними.
Я шукав Wi-Fi всюди: у кафе, аптеках, навіть обласній лікарні. Там завжди ставилися з розумінням, тож проводив пари у коридорах, адже іншого варіанту, на жаль, не було. Багато студентів теж були у такій ситуації, під обстрілами, в окупації, без стабільного зв’язку. Але ми, викладачі, намагалися давати приклад, що навчатися можна навіть у найскладніших умовах.
Це був також прояв непокори росіянам: ми продовжували працювати, руйнували їхні плани про перехід на російську систему освіти. Подекуди навчання допомагало відволікатися від жорсткої реальності і надавало сенс нашому перебуванню у місті. Завдяки роботі я не піддавався хаосу, який панував довкола, міг підтримувати рідних і бути корисним. Це давало сили продовжувати.
11 листопада 2022 року, у день звільнення Херсона, ми нарешті побачили, як багато людей залишались у місті весь той час. На вулиці вийшли студенти, колеги з Херсонського державного університету, інших навчальних закладів, небайдужі містяни. Усі вітали наших визволителів, військових ЗСУ. Херсон був по-справжньому святковим.
Левова частка університетської спільноти поїхала у безпечніші області України вже після звільнення. На жаль, обстріли продовжуються, подекуди жорсткіше, ніж було до цього. Тож університет продовжує працювати у двох локаціях: Івано-Франківську та Херсоні. Життя триває, і ми не можемо зупинятися, наступного навчального року продовжуватимемо навчання у дистанційному форматі.
У день знищення Каховської ГЕС Віталій був у Херсоні. Каже, що містяни відреагували на теракт якщо не спокійно, то стримано. Частина людей вирішили евакуюватися, інші на деякий час переїхали до знайомих у райони, куди вода дісталася б в останню чергу.
За кілька днів Віталій написав, що у центрі Херсона відносно спокійно. А от біля будинків, які розташовані поблизу Дніпра, вода піднялася суттєво. У місті гостро стоїть проблема із забезпеченням питною водою, але світло та інтернет доступні для херсонців.
За словами Віталія, нині у місті суттєво погіршилася ситуація з обстрілами, одразу в кількох районах одночасно. Ніхто не може почуватися вповні у безпеці, але сподіваються на «конвульсії окупантів», які нічого не можуть протиставити українському наступу, каже викладач. В останні дні стало значно більше влучань у багатоповерхові житлові будинки та інфраструктуру міста, люди стали більш обережні й рідше виходять на вулицю.
«У межах курсу кожен і кожна могли розробити свою бізнес-ідею і презентувати її»
Коли Херсон вже був в окупації, викладачів Херсонського державного університету запросили долучитися до навчання на Всеукраїнському курсі про створення та розвиток IT-продуктів.
Я подав заявку і пройшов профільне навчання з багатьма іншими колегами з різних міст України. Під час тренінгів ми мали нагоду і самі давати фідбек на завдання, обмінювалися досвідом. Спочатку ми самі пройшли курс від початку і до кінця, а потім могли інтегрувати його у свою дисципліну.
Мета курсу — занурити студентів у різноманіття спеціальностей, які пов’язані із розробкою IT-продуктів. Він показує, наскільки різними можуть бути можливості для працевлаштування, тому, на мою думку, цікавий як студентам технічних, так і нетехнічних спеціальностей.
Це дає змогу в межах одного курсу, однієї галузі відшукати власну нішу і мотивує глибше вивчати профільні дисципліни. Студенти одразу бачать, де застосувати знання з дизайну, Front-end, Back-end, дізнаються, як організувати цикл розвитку продукту, як влаштована структура продуктової компанії, як формується продуктовий дизайн.
Це допомагає передусім на молодших курсах зорієнтуватися в тому, який напрям в IT-галузі обрати, які знання поглибити, які навички покращити. Не менш важлива частина курсу — занурення у командну роботу. Завдяки інтерактивним завданням можна розвинути свої soft skills.
Курс складається з 11 модулів. Кожен модуль містить інтерактивні діалоги, відео, завдання для різних спеціалістів та короткі підсумкові іспити. Сценарій навчання залежить від вибору людини та її зацікавлень, на кожному етапі можна отримати фідбек.
Перевага курсу в тому, що кожен викладач може по-різному планувати його залежно від потреб конкретних студентів. Я щотижня відкривав новий модуль курсу на платформі за спеціальним ваучером. Паралельно з цим відбувалися лекції і практичні заняття з дисципліни, підготовка бізнес-плану за методикою міжнародного ринку праці. На «Дії» розміщений урізаний варіант курсу.
У моєму випадку це були не лише тести: оцінка охоплювала 60% завдань і 40% представлення стартапу у вигляді бізнес-ідеї і презентації Lean Canvas.
Мені було важливо показати студентам та студенткам, що в IT-галузі можна знайти застосування різних компетенцій, від дизайну до бізнес-аналітики. Це helicopter view, коли можна подивитися на продуктову компанію як цілісний механізм, а за потреби й розібрати окремі аспекти, які цікавлять найбільше.
Я вирішив випробувати цей метод викладання у межах двох курсів «Інтернет-маркетинг і аналіз ринку» і «Основи власної справи».
Зрештою студенти могли зрозуміти, яка команда їм потрібна, щоб реалізувати ідею, як розрахувати собівартість продукції, потік доходів і витрат, зробити свій продукт унікальним на ринку. Хоча, відповідно до плану, один модуль потрібно було завершити за тиждень, багато груп просили відкривати доступ до наступних тем раніше.
За моїми спостереженнями, найцікавішою темою для молоді виявилася метрика KPI у продуктовій компанії. Як під час навчання є своя метрика — бали за виконану роботу, так і компанія обирає різні способи, щоб оцінити продукт на ринку.
Не можу сказати, що навчальна програма була геть простою, але через цікавість студенти долали складнощі. У межах курсу кожен і кожна могли розробити свою бізнес-ідею і презентувати її.
Так, наприклад, одному зі студентів вдалося розробити стартап із замовлення та оплати у ресторанах через телеграм-канал. Він створив функціонал застосунку, під’єднав його, прописав бізнес-план з потрібною кількістю замовлень.
Інший студент, який на той час переїхав до Івано-Франківська, розробив стартап, пов’язаний з геймерським клубом і кінотеатром у цьому місті. Ще одна ідея, підготовлена у Генічеську в умовах окупації, — застосунок для інвесторів для оцінення блокчейн-проєктів.
Оскільки війна розсіяла молодь по всьому світі, то й навчалися студенти не тільки офлайн, а й з Грузії, Канади, інших країн. Думаю, якщо студенти все ж завершили курс і працювали над завданнями у подекуди дуже складних умовах, то їм було цікаво. Сподіваюся, вони отримали прикладні знання, поки виконували цю роботу. Але, звісно, доля їхніх проєктів залежить від самих студентів.
Нині навчальний процес вже завершується, але наступного року я продовжу викладати цей курс для студентів.
Скриншот під час лекції Віталія
Я зацікавився freemium-моделлю ціноутворення IT-продуктів і розробив математичну модель
Курс став натхненням і для мене самого. Я зацікавився freemium-моделлю ціноутворення IT-продуктів, коли базові функції застосунку надаються безкоштовно, а за інші послуги потрібно платити.
Я задумався, як взагалі може існувати ця модель, якщо платить обмежена кількість людей, чи може бути це прибутковим. Особливість моделі у тому, що ціна для преміумкористувачів на маркетплейсі має покривати витрати для компанії. А частка таких користувачів — близько 5%. Тож виникло й завдання — визначити таку ціну, за якої прибуток буде максимальним.
Коли я побудував цю модель, то визначилися три сценарії:
У першому з них критична частка споживачів відносно велика, від 30% до 50% людей купують підписку. Відтак при зростанні частки преміумкористувачів до певного граничного значення прибуток компанії буде збільшуватися, але коли перевищить цю позначку — почне скорочуватися.
Мене це здивувало, адже компанії борються за збільшення підписок на преміумверсію застосунків. Модель показує, що компанія може досягнути критичної межі, але потім прибуток почне падати.
Другий сценарій, найбільш ймовірний, коли частка підписок незначна. Знову ж таки прибуток компанії зростатиме до критичної точки, але після перевищення впаде. Але і зростання у цьому випадку триватиме до меншої критичної частки, ніж у попередньому сценарії. Одне із завдань — знайти цю критичну частку.
Останній сценарій — коли частки преміумкористувачів узагалі немає. Тоді збільшення частки підписок завжди призводитиме до скорочення прибутку компанії.
Я пробував розрахувати модель на різних даних і отримав такий результат: що більша частка преміумкористувачів, то менший прибуток отримає продуктова IT-компанія.
Нині я працюю над експериментальною частиною дослідження і вже влітку сподіваюся апробувати результати своєї роботи в одному з наукових журналів. Модель показує, як провести розрахунок, а компанія, якій це цікаво, може підставити туди свої реальні дані й отримати результат.
