Виплати мобілізованим IT-спеціалістам – чи є законодавчі перепони у їхніх компаній
Минулого місяця DOU опитав IT-компанії щодо того, чи зберігатимуть вони виплати мобілізованим співробітникам, які добровільно пішли на фронт. Більшість компаній відповіло ствердно.
Втім законодавчі зміни, ухвалені торік, поставили під питання збереження середнього заробітку за такими фахівцями. Нині виплати і штатним працівникам, і ФОПам у війську залишаються на розсуд роботодавця.
Нещодавно редакція отримала інформацію щодо невиплати компанією компенсацій мобілізованим фахівцям через нібито законодавчі перепони. Разом з правниками та експертами ми вирішили розібратися, чи є схожі обмеження.
«Мій оклад — у п’ять разів менший, ніж був до служби в ЗСУ». Особиста історія невиплат
DOU поспілкувався на умовах анонімності з українською IT-спеціалісткою, яка майже рік перебуває на фронті та зіткнулася з невиплатами.
«Практично з початку повномасштабного вторгнення я приєдналася до лав ЗСУ. До того співпрацювала зі своєю компанією як ФОП. Компанія виплачувала мені повну компенсацію як військовослужбовцю, але тільки перші два місяці, доки я була на навчаннях і могла поєднувати роботу та службу. Потім усім колегам-військовослужбовцям скоротили суму підтримки в п’ять чи більше разів. Хоча в інших компаніях чоловікам досі виплачують повну компенсацію або ж 50% від неї», — розповідає вона.
У вересні 2022 року, за словами співрозмовниці DOU, її повідомили, що компанія з юридичних причин не може виплачувати компенсацію, бо це «неофіційне збагачення та можливий конфлікт інтересів».
«Аргументом було те, що я підписала контракт зі ЗСУ. Ми ввічливо порозмовляли з юристом, і на цьому комунікація і компенсація закінчилися. Нині я на передовій, у штабі, у роз’їздах. Мій оклад — у п’ять разів менший, ніж був до служби в ЗСУ. Я знаю, як ІТ допомагає армії, за що я щиро вдячна. Але з боку людини, яка опинилась „не в тій компанії“, яка лише на словах „підтримує ЗСУ“, мені соромно та розриває почуття несправедливості», — ділиться спеціалістка.
Головне запитання: як структуровані відносини з айтівцями?
У сфері українського ІТ рідко діє класична модель співпраці «роботодавець — найманий працівник». Багато компаній працюють з IT-спеціалістами як фізичними особами — підприємцями на основі договорів про надання послуг. А віднедавна все більше ІТ-компаній стають резидентами спецрежиму Дія City, в межах якого зʼявилися гіг-контракти і трудові контракти.
А в чому різниця? На відміну від типових трудових договорів, трудовий контакт — особлива та більш гнучка форма оформлення трудових відносин. Наприклад, у ньому можна розширити деякі правила за трудовим законодавством (вказати додаткові підстави для його припинення тощо). А ще додати пільги, гарантії та компенсації коштом роботодавця з підстав, які окремо не передбачені законодавством. При цьому контракт укладають на певний термін, а його умови є конфіденційними.
Отже, збереження заробітку за мобілізованими залежатиме від того, як оформлені відносини між компанією та айтівцями, твердить радниця практики з питань трудового права Asters Інеса Летич.
