«До нас звернень про проблеми на митниці не надходило». Інтервʼю з головою Держекспортконтролю про “пригоди” hardware на кордоні

Після виходу матеріалу на DOU про складнощі із ввезенням високотехнологічного обладнання в Україну до редакції звернувся голова Державної служби експортного контролю України (ДСЕК) Олександр Павліченко, який висловив думку, що в розслідуванні редакції недостатньо розкрита роль ДСЕК у процесі імпорту товарів подвійного призначення.

DOU вирішив записати інтервʼю з Павліченком, щоб внести ясність у митні питання, які турбували IT-спільноту. Розмова відбувалася в кабінеті голови ДСЕК у присутності чотирьох його колег, які допомагали точніше відповідати на поставлені запитання, тож деякі відповіді прозвучали не лише від очільника служби, але й від його підлеглих.

Контекст

У вересні 2022 року DOU дізнався про історію українського розробника, компанія якого зіткнулась з проблемою ввезення комунікаційного обладнання в Україну як допомоги під час війни.

Про цю історію редакції стало відомо за місяць до масованих обстрілів інфраструктури росіянами. Через них серйозно постраждало не лише населення, а й український бізнес, тісно завʼязаний на інтернеті та мобільних мережах. З початком масових блекаутів бізнеси стали залежати ще й від генераторів, старлінків, підсилювачів сигналу, зарядних станцій тощо. Майже всі вони — іноземного виробництва.

Деякі високотехнологічні товари, потрібні для розроблення сучасного обладнання, належать до продукції подвійного використання, це обладнання чи його елементи, які можуть бути використані для створення зброї, військової чи спеціальної техніки, включаючи матриці, радіомодулі, плати управління та акумулятори, і в Україні їх не виробляють.

Щоб привезти товари подвійного використання в Україну з-за кордону, потрібно отримати дозвіл або висновок Держекспортконтролю (ДСЕК). Цей документ просять показати митники.

У межах розслідування DOU поспілкувався з Тарасом Н. (герой попросив не розкривати своє прізвище), який допомагає волонтерам вигідно закуповувати товари подвійного використання на європейському ринку. За його оцінками, кожен третій замовник товару подвійного використання має труднощі на митниці через бюрократичні перепони, створені ДСЕК.

А волонтери відкрито говорять про те, що в ДСЕК начебто діє корупційна схема, побудована на продажі дозвільних документів.

Шість опитаних волонтерів, з якими поспілкувався DOU, вважають винуватцями своїх бід не лише очільника Державної служби експортного контролю Олександра Павліченка, а й голову фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Начебто восени 2022 року саме Арахамія давав таємну вказівку детективам Державного бюро розслідувань приїхати в посольство України в Польщі й провести там «виховну бесіду» щодо занадто швидкого підписування дозвільних документів.

«Товари подвійного використання ввозяться без дозволу Держекспортконтролю. Крапка»

— Що ДСЕК робить для того, щоб високотехнологічне обладнання, необхідне для подолання енергетичної кризи, потрапляло в Україну швидко і просто?

Ваше питання не зовсім коректне. Наш функціонал не залежить від того, чи високотехнологічний товар. Ключове — чи товар контрольований з погляду експортного контролю. Я не пам’ятаю, щоб до нас зверталися за отриманням дозволу на ввезення генераторів.

— Генератори — це не високотехнологічне обладнання.

А які конкретно товари стикаються з проблемами при ввезенні в Україну?

— Матриці, радіомодулі, плати управління та акумулятори.

У чому проблема із ДСЕКом?

— На вашу думку, проблем немає?

Принаймні я про це не чув. Ми фізичного контролю не здійснюємо. Конкретно розберімося, які товари не пропускають на митниці, і з нею вже це з’ясовуватимемо. Так само як ми це зробили з безпілотниками, і дійшли рішення, що на ввезення безпілотників не потрібен дозвіл, якщо вони не є військовими.

Аналогічно і перелічені вами речі не потребують дозволу на ввезення. У чому проблема?

— А чому ви досі не поговорили з митницею щодо описаних нами проблем?

Ви помиляєтеся. Щоразу, коли виникають проблеми в імпортерів, ми спілкуємося з митницею. В мене є прямий зв’язок з керівництвом Держмитслужби. У них є заступник Владислав Суворов, який опікується питаннями експортного контролю. Ми на постійному зв’язку.

Є міжвідомча комісія з питань військово-технічного співробітництва, яка теж займається експортним контролем. Владислав Суворов як представник Держмитслужби є членом цієї комісії. У ній є представники різних органів влади, ми з ними на постійному контакті.

— На підставі чого митники вимагають дозволи або «відписки» на товари подвійного використання?

Ми на митників не впливаємо і не координуємо їхню діяльність. За нашої ініціативи законодавство у сфері експортного контролю тільки спрощувалося.

Для імпорту товарів подвійного використання жодних дозволів у Держекспортконтролі отримувати не потрібно. Є певні винятки, але вони стосуються національної безпеки і наших спецслужб (йдеться про промислові вибухові речовини, штами вірусів, шпигунське обладнання, ядерні матеріали тощо). Але це у будь-якому разі не стосується безпілотників, генераторів, старлінків.

Ми хочемо отримати фідбек від бізнесу, щоб зрозуміти, у чому саме проблема, тоді будемо шукати шляхи її розвʼязання. Щодо імпорту жодних перешкод, які стосуються експортного контролю, не має бути. Навіть якщо якийсь держорган по-своєму тлумачить законодавство.

Тобто я тут бачу проблему в незнанні законодавства у сфері експортного контролю — саме це викликає більше проблем, ніж перепони, про які ви говорите. Ще мені здається, що їх немає в тій проблематичній кількості, про яку ви згадуєте.

Наше законодавство чітко визначає: товари подвійного використання ввозяться без дозволу Держекспортконтролю. Крапка.

— Але спустімось з небес на землю. Якщо на митниці бізнесменів і волонтерів посилають до ДСЕК, бо вони хочуть завезти товар подвійного використання, то що їм робити?

Ми пояснили імпортерам, що якщо їм відмовляють митники або щось вимагають (якихось відписок), то нехай митники дають письмову відмову з аргументами.

— А якщо митники не хочуть давати письмову відмову, що в такому разі робити бізнесменам?

Ну це ж питання не до нас. Ми його порушуємо, намагаємося просувати в публічній площині. Своє офіційне роз’яснення ми надіслали митниці, також опублікували для широкого загалу. Окремо дали рекомендації громадськості.

— Ви розмовляли про цю ситуацію із заступником голови митниці на засіданні комісії?

Неодноразово. Крім того, ми говорили з митниками, які розповіли про проблеми, пов’язані з великою ротацією митних інспекторів, не всі обізнані з нюансами експортного контролю.

Ми запропонували митній службі, яка має свої лабораторії, отримати від нас повноваження на ідентифікацію товарів, тобто вони матимуть право надавати послуги з визначення належності товарів до категорії військових чи подвійного використання. І ми пропонували митниці співпрацювати в цьому плані. Щоб вони вчилися і були уповноважені проводити такі експертизи.

— Ви думаєте, це буде ефективне рішення?

А які ви пропонуєте інші рішення з нашого боку?

«Старлінки ввозяться в Україну без дозволу ДСЕК»

— Волонтери стверджують, що ДСЕК витратив два місяці на експертизу безпілотників DJI Mavic 3, просто щоб з’ясувати, що це товар подвійного призначення. Тобто за цією логікою бізнесмен має два місяці стояти з товаром на митниці й чекати, коли йому дадуть висновок експертизи?

Ні, не має. Імпортер повинен знати, що за товари він везе. І має бути готовий відповісти на запитання митників. Людина, яка везе товар подвійного використання або військового призначення, має знати, що на митниці до неї звернуться із запитаннями. І вона повинна мати потрібні документи й інформацію, щоб довести, що цей товар саме такий, а не якийсь інший. Митник теж має розуміти, як відрізнити товари військового призначення від інших товарів.

Ще раз наголошу, що товари військового призначення потребують дозволів, а всі інші речі, включаючи товари подвійного використання, можуть ввозитися без дозволу Держекспортконтролю. Для полегшення ідентифікації виробів і є наші рекомендації.

Але передусім імпортер має керуватися документацією від виробника, нею супроводжується кожен товар: паспорт продукту, інструкція і так далі. І з цього документа в 90% випадків можна зрозуміти, це товар військового призначення чи ні.

— Але проблема ідентифікації товарів подвійного призначення на митниці досі не розвʼязана, так?

Чому? До нас звернень про проблеми на митниці не надходило. Я не пам’ятаю таких. Ми ж не можемо реагувати на те, чого не знаємо. Тобто якщо в імпортерів виникають проблеми з конкретними товарами, ми завжди раді розглянути їхні звернення і запропонувати проєкт розв’язання цієї проблеми. Якщо є проблеми на митниці, ми готові приєднатися і сприяти. Старлінки ввозяться в Україну без дозволу ДСЕК.

— Чи надходять до вас вказівки з Офісу президента щодо того, кому можна давати дозвіл на завезення товарів подвійного та військового призначення, а кому — ні?

Жодного разу з Офісу президента мені не надходило жодної вказівки. Я говорю перед вами із чистою душею. Можуть порушувати питання, чому якийсь товар ми не випускаємо на експорт, і нам доводиться пояснювати. І нас завжди чують. А вказівки стосовно того, щоб ми комусь дозвіл видавали, а комусь не видавали, жодного разу за три роки мого перебування на посаді не було. Ви думаєте, що я кривлю душею, а я правду кажу. Я перед вами відкритий і щирий. Абсолютно.

— Як за таких обставин може існувати ситуація, коли одні компанії, як вони кажуть, без проблем завозять ці товари в Україну (бо ДСЕК їх консультує), а інші компанії чекають на ваші дозволи та відповіді на офіційні звернення по кілька місяців?

Це неправда. Називайте конкретні компанії і конкретний товар, щоб ми зрозуміли, у чому проблема. Перед вами сидить фахівець ДСЕК Сергій Рябов, який з першого дня війни отримав від мене особисту вказівку оприлюднити свій телефон і 24 години на добу консультує всіх, хто йому зателефонує. Всіх.

До розмови долучається начальник відділу забезпечення діяльності керівника, комунікацій та систем внутрішньофірмового експортного контролю ДСЕК Сергій Рябов: Це правда. Ми за руку проводили всіх. Ми розуміємо, що у нас змінився контингент. Раніше до нас переважно зверталися спецекспортери, які займалися експортом специфічних товарів. Нині є багато небайдужих, які хочуть допомогти підсилити технічні можливості оборони. І всі вони звертаються до нас.

Ми з усіма працюємо «в ручному режимі», ми до букви пояснюємо, як заповнювати документи, як їх подати. І настільки спростили всі механізми, що нині загальний порядок реєстрації передбачає подання 11 документів. Щоб зареєструватися на товари військового призначення, потрібно подати лише одну заяву, в якій заповнюється чотири розділи з дванадцяти.

— Коли я зверталась до компанії, яка займається юридичним супроводом подачі документів до ДСЕК, та відповіла, що зараз відбувається монополізація ринку товарів подвійного використання і військового призначення.

Сергій Рябов: А ви не думали, що ці компанії просто набивають собі ціну? Наприклад, щодо компанії «Ві консалт», яка на запит «дозвіл ДСЕКу» показує в гуглі свою рекламу. Ми стикалися уже з цією організацією. Вона себе позиціює як ліцензована нами організація з надання послуг. Але жодного такого ліцензування не існує. Щодо цієї реклами ми ще 2021 року публікували застереження, що ніхто не може гарантувати 100% позитивне рішення ДСЕК щодо надання якогось дозволу. Виключно питання національної безпеки і законодавство визначають рішення ДСЕК. Але це фактично бізнесмени, які просто набивають собі ціну. Це чистої води афера.

Павліченко: Ми свого часу зверталися до департаменту контррозвідки СБУ і просили з’ясувати, чи є якісь корупційні зв’язки між цією фірмою і нашою службою. Наразі у нас немає інформації про те, що ця компанія якось з нашою службою пов’язана.

Постанова КМУ № 174 (про пропуск гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, яка передбачає, що деякі товари для військових можна завозити за спрощеною процедурою — ред.) стосується нас тільки як виняток. Вона фактично виключає певні товари, які є у додатку № 2, з-під дії законодавства України про експортний контроль. Єдине, до чого ми маємо стосунок, — це гарантійні листи (документ за підписом керівника військового підрозділу або військової частини, в якому підтверджується, що військова частина справді візьме на баланс товар, який їде в Україну у статусі гуманітарної допомоги — ред.). Держмитслужба має ці гарантійні листи надіслати нам, а кінцевий споживач (військова частина, Нацгвардія, силові структури) має проінформувати Держекспортконтроль, надіславши копію гарантійного листа для підтвердження того, що він отримав цей товар. Ми тоді маємо якийсь мінімальний контроль за пересуванням таких товарів в Україні.

Була ситуація, коли інформація від митниці протягом трьох днів не підтверджувалася кінцевими споживачами. Звичайно, що такими випадками цікавляться правоохоронні органи. І вони від нас всю потрібну інформацію отримують. Раз на два тижні ми отримуємо інформацію від митниці — стос із копіями гарантійних листів. І кінцеві користувачі нам надсилають звіти про одержання таких товарів, дійшли до них вони чи ні. А в ланцюжку, коли покупець товару стоїть на митниці і хоче завезти його в Україну, ми не беремо жодної участі. Аж за тиждень-два після того, як товар уже завезений в Україну, ми отримуємо гарантійні листи.

Це працює так: є волонтер, який щось везе для військової частини; вона виписує гарантійний лист, дає волонтеру, який на митниці декларативним принципом визнає ці товари гуманітарною допомогою. І якщо ці товари потрапляють до переліку, визначеного додатком № 2 до постанови КМУ № 174, то волонтер повинен надати гарантійний лист кінцевого одержувача. Після цього за спрощеною процедурою відбувається митне оформлення. Фактичним отримувачем цих гарантійних листів є митниця.

«Якщо проблеми й виникають, то точно не по нашій лінії»

— Опитані нами волонтери скаржаться, що збір гарантійних листів дуже відволікає військових від служби.

До розмови долучається Сергій Рябов: За час війни ми отримали близько двох тисяч гарантійних листів. На жаль, наші громадяни не дочитують урядову постанову до кінця і починають гарантійні листи «ліпити» на все, що тільки хочеш: машини, аптечки, щось іще. Постанова чітко визначає, що гарантійні листи оформлюються на товари, визначені в додатку № 2 до постанови. Там всього кілька позицій. З погляду експортного контролю є товари військові, а є — цивільні. Деякі цивільні товари можуть бути використані військовими, тому вони називаються товарами подвійного використання. А нецивільного використання — це військові товари, вироби спеціального призначення, наприклад, БПЛА на кшталт «Байрактар» або Switchblade.

Павліченко: Кабмін за ініціативи ДСЕК та Мінекономіки вніс зміни в цю постанову і слова «нецивільного використання» замінили на термін «військового призначення». Щоб було чітко видно, що гарантійні листи треба оформлювати для товарів, зазначених у додатку 2 постанови, які завозяться як гуманітарна допомога.

— Чому виникають скарги на труднощі із ввезенням старлінків в Україну?

Я не можу відповісти на це питання, бо не знав, що є труднощі із ввезенням старлінків. Для бізнесу і для державних установ однакові умови завезення старлінків. Ніхто не звертався до нас. Тому, на наш погляд, проблем немає. Якщо вони виникають, то це точно не по нашій лінії.

— Скільки скарг ви отримали за весь період війни через відмову в наданні дозволу на завезення товарів подвійного використання та військового призначення?

Ще раз наголошую: для імпорту товарів подвійного використання дозвіл Держекспортконтролю не потрібен. Щодо товарів військового призначення: якщо заяву відхиляли, то це могло бути тому, що заявники не надавали документи. Але безпідставних відмов, як і скарг від заявників, не було.

Щодо товарів військового призначення, то ми відкрили ринок повністю і надали близько 200 відкритих дозволів компаніям. Тобто компанія отримує в нас дозвіл на товар військового призначення, купує його в Польщі й завозить в Україну. Час звітування — аж через три місяці після завершення дії дозволу. А дозвіл ми видали на рік. Аж влітку 2023 року ми будемо отримувати перші звіти. Але відкриті дозволи ми даємо перевіреним компаніям.

На сьогодні уряд надав право будь-якому суб’єкту господарювання завозити товари військового призначення. Компанії завозять їх за умови, що вони ці товари везуть безпосередньо для сил оборони. Скарг також не було.

Разом з депутатами Верховної Ради, Міністерством економіки та іншими держструктурами ми підготували проєкт нового закону «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів». У ньому серед іншого передбачено спрощення низки процедур експортного контролю та скасування інституту повноважень на здійснення імпорту/експорту товарів військового призначення. Нині проєкт закону на погодженні з профільними парламентськими комітетами.