«Вимушених скорочень у нас не було». Керівник EPAM Україна Степан Мітіш — про подолання наслідків війни, бенч і цілі на 2023 рік

Керівник EPAM Україна Степан Мітіш у бліцінтервʼю DOU розповідає про те, як компанія долає виклики війни, діє в умовах енергокризи та утримує клієнтів, чому в компанії зараз більший за звичайний бенч і скільки цього року долучилося джунів.

Степан Мітіш, керівник EPAM Україна

— Як ви справляєтесь з викликами, які підкидає війна?

Наші пріоритети — це безпека спеціалістів і збереження операційної діяльності. Масовані обстріли критичної інфраструктури теж додали суттєвих викликів, але до них ми готувалися — ще влітку розробили план. 10 жовтня, коли почалися масовані обстріли обʼєктів інфраструктури, ми оголосили черговий етап BCP-програми, що охоплювала тимчасове переміщення за кордон тих наших фахівців, які могли зробити це легально. Переважно це були жінки та невелика кількість чоловіків, яких зняли з військового обліку. За цією програмою ми вже маємо понад тисячу заявок від колег. Це допоможе убезпечити людей, бізнес, робочі місця, пояснити клієнтам, що команди без проблем виконують роботу.

Після повномасштабного вторгнення ми одразу стали облаштовувати офіси генераторами, інколи павербанками, а після 10 жовтня взялися їх дообладнувати. На сьогодні у нас всі великі офіси мають дизель-генератори та потужні павербанки. Майже всі наші офіси, а також бомбосховища, де працюють люди під час повітряних тривог, додатково оснащені старлінками.

Наша мета — так підготувати офіси, щоб за найгіршого сценарію, — наприклад, якщо буде блекаут на тиждень чи два, — люди могли там працювати, можливо, навіть жити. Тож подбали й про запас їжі, води та інших речей, необхідних для проживання.

Крім того, з початку війни у нас працює програма EPAM Family Resettlement — допомога з переміщенням і фінансова підтримка для співробітників та їхніх родичів (або тільки для родичів). І цією програмою з початку війни вже скористалися тисячі спеціалістів.

Ми швидко адаптувалися. Багато людей почали працювати з обладнаних офісів

Безумовно, спочатку масовані обстріли для бізнесу і спеціалістів були дещо шоковою подією, але ми спостерігаємо, що наступні обстріли вже не мають суттєвого впливу на бізнес. Ми швидко адаптувалися. Багато людей почали працювати з обладнаних офісів. Через внутрішні системи бронювання ми постійно перевіряємо, чи вистачає робочих місць. І продовжуємо приєднувати робочі простори до дизель-генераторів. А в деяких регіонах, де у нас або немає офісу, або бракує робочих місць, ми орендуємо коворкінги.

У нас ще з початку війни є BCP-відпустка, яку люди могли брати на час евакуації або коли не було змоги працювати. На початку вторгнення та після масованих обстрілів 10 жовтня люди стали ними користуватися. Далі, коли вже компанія і працівники адаптувалися, попит на такі відпустки зменшився.

— Чи BCP-план компанії враховував такі сценарії до початку війни?

На папері ми враховували абсолютно всі сценарії. Але в те, що все це трапиться у реальному житті, я на рівні емоцій не вірив. Вже коли почалося повномасштабне вторгнення, стало зрозуміло, що можливо все, і ми почали готуватися до найгірших сценаріїв, включно з ушкодженням критичної інфраструктури, ще влітку.

— Як загалом блекаути вплинули на робочі процеси?

Якщо коротко, то майже не вплинули, і продуктивність наших команд, і нас як компанії залишається на високому рівні попри ризики, небезпеку, обстріли тощо. Безумовно, 10 жовтня було важко, бо не був зрозумілий масштаб, наслідки. Але ми як бізнес швидко адаптувалися, як і наші спеціалісти. Тому ми не мали проблем саме через продуктивність.

— В Україні облаштовані вже всі ваші офіси?

Великі офіси у Львові, Києві, Вінниці, Дніпрі вже облаштовані. А невеличкі офіси, які ми відкрили протягом цього року, вже на фінальних стадіях. Загалом за два останніх місяці ми вже завершили 90% робіт.

— Чи виникають проблеми з клієнтами? І якщо так, то як ви їх розв’язуєте?

З початку війни ми отримали безпрецедентну підтримку від клієнтів. Та з іншого боку, коли вони дивляться новини й бачать, що президент каже про 30–40% зруйнованої критичної інфраструктури, це не додає ентузіазму їм працювати в Україні.

Велика частина клієнтів залишилася. Деякі з них навіть розширюють команди й бізнес в Україні. Та, на жаль, дехто вирішив або частково, або повністю піти, але їх не так багато. Ми будемо робити все для того, щоб втримати замовників завдяки нашій продуктивності та бездоганній репутації. Клієнти вражені стійкістю, професіоналізмом, відповідальністю українців. Бути українцем — це модно, працювати й допомагати Україні — це модно. І я переконаний, що ми пройдемо цей етап.

— Чи вдалося залучити нових клієнтів за останній рік?

Не так багато, як у минулі роки, але деякі нові клієнти все-таки прийшли.

— Чи змінилися доходи компанії за цей час?

Нещодавно ми відзвітували за 3-й квартал. У нас був дохід 1 мільярд 227 мільйонів доларів. Це на 24% більше, ніж рік тому.

Нагадаю, що компанія оголосила про $100-мільйонний фонд допомоги українській команді і, який спрямований на їх фінансову підтримку, релокацію, підтримку мобілізованих, роботу шелтерів тощо.

І так само ми вже допомогли Україні на більше як 90 мільйонів гривень, плідно співпрацюємо з понад 30 фондами та благодійними організаціями на кшталт «Лелека», «Разом for Ukraine», «Карітас», «Діти героїв», UNITED24 тощо.

— Чи втрачала компанія співробітників з початку повномасштабної війни?

До ЗСУ і ТрО вступили понад 250 наших колег. І ця варварська війна дається дуже високою ціною. Серед наших людей, на превеликий жаль, є загиблі. Для нас, безумовно, це велика втрата, великий біль. І саме ці люди, які захищають Україну, допомагають нам також боронити державу, але на економічному фронті.

Ми допомагаємо фінансово всім співробітникам, які захищають країну, і залишаємо за ними робочі місця. Також усім колегам допомагаємо придбати захисну амуніцію.

— Чи відбувалися за цей час вимушені скорочення співробітників? Є інформація про те, що у компанії зараз великий бенч. Розкажіть, чому склалася така ситуація?

Вимушених скорочень у нас не було.

Якщо казати про такий показник, як Attrition (метрика, що визначає плинність працівників компанії — ред.), то у нас він під час війни суттєво менший, ніж до війни. Причому є Attrition voluntary, є involuntary (коли працівники йдуть з компанії добровільно або ні — ред.) — обидва показники менші, ніж, наприклад, у 2021 році. Тому масових звільнень ми не проводили й не плануємо.

Того буму [клієнтів], який ми спостерігали попередні роки, не буде

Щодо бенчу, то на нього впливає сезонність. Зазвичай восени й на початку зими клієнти планують наступний рік і стримують свої витрати. А ще масовані ракетні обстріли, які почалися в жовтні, певні ознаки світової рецесії. Все це впливає на проєктну активність.

Тому бенч у нас трохи більший, ніж раніше. Але велика кількість спеціалістів, які на ньому перебувають, долучаються до роботи на внутрішніх проєктах, а також волонтерять. Наші волонтери долучені до понад 15 проєктів, які розробляються на благо країни.

— Яка зараз ситуація з наймом джуніорів? Чи потреба в таких співробітниках змінилася?

Потреба в спеціалістах змінилася. Ви можете активно додавати джунів до проєктних команд, коли у вас є суттєве зростання цих команд. Зараз, на жаль, активного зростання немає.

Коли ситуація повернеться до довоєнних показників? Тоді, коли клієнти знову захочуть заходити саме в Україну. І я думаю, що, доки триватимуть ці ризики, військова ескалація, руйнування критичної інфраструктури, найімовірніше, клієнти не матимуть великого бажання працювати з Україною. Того буму, який ми спостерігали попередні роки, не буде.

Але 2022-го ми все одно привели на проєкти з наших навчальних лабораторій понад 500 джунів. Я вважаю, що це немаленька цифра, враховуючи обставини. Але, так, вона в рази менша, ніж те, що ми планували, або те, що було раніше. Торік ми залучили приблизно 2,5 тисячі джунів.

— Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація в ІТ-індустрії у наступні пів року?

Я думаю, що ситуація сильно залежатиме від того, що відбуватиметься на фронті. Представники влади кажуть, що найближчі шість місяців можуть бути вирішальними. Дехто каже, що вони будуть важкими. Я переконаний, що виклик зі збереження країни та бізнесу вже позаду, і надзвичайна стійкість, адаптивність, хоробрість українців увійде в історію. Але може бути так, що все-таки найближчі квартал-два видадуться складними.

Якщо буде військова ескалація, потужні обстріли, то очікувати бізнес-активності чи зростання ІТ-індустрії трохи наївно. Але я впевнений, що після перемоги індустрія почне стрімко набирати обертів.

Наше основне завдання цього і 2023 року — зберегти людей та бізнес. Ми до цих викликів готові. Наприклад, нещодавно президент підписав закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних. Ми очікуємо додаткових роз’яснень, інструкцій від Кабміну. Це теж допоможе планувати розвиток бізнесу і залучати нових клієнтів у 2023 році.

— Ви сказали, що готові до будь-яких викликів, які можуть зʼявитися наступного року. Які саме сценарії розглядає компанія у 2023 році?

Є декілька сценаріїв. Перший — що війна закінчиться у 2023 році. Дехто каже, вона може закінчитися влітку. Дехто — що восени. Це, мабуть, оптимістичний сценарій. Як я казав, за цим сценарієм ми продовжуємо натхненно працювати, допомагати країні, втримувати клієнтів. І вже після перемоги це буде найлегший період, адже клієнти почнуть повертатися, буде відбудова, інвестиції тощо.

Найгірший сценарій — якщо війна затягнеться на роки. І це те, що може суттєво вплинути на індустрію. Бо можна зрозуміти клієнтів: вони, безумовно, підтримують Україну, але три роки війни — це три роки війни.

Які ще сценарії можливі? Ми готуємося до блекауту. У нас є програми, які допомагають людям тимчасово виїхати на цей важкий зимовий період в інші країни.

Якщо резервування від мобілізації працюватиме на повну, то ці люди теж тимчасово зможуть виїхати в разі блекауту.

— Як ви ставитеся до можливості резервувати співробітників? І чи буде компанія сприяти тому, щоб співробітники виїжджали за кордон?

Ставлюся до цього позитивно, бо наша індустрія є ледь не першим експортером зараз, вона заводить валюту до державного бюджету. Частка ІТ у ВВП країни збільшується. Наша індустрія є стратегічно важливою для підтримки економіки країни. І якщо клієнти будуть йти від нас або якщо ми втрачатимемо якусь кількість ключових спеціалістів, це не сприятиме бізнесу.

Похожие статьи:
Український розробник і виробник дротових систем розумного дому i3 Engineering вийшов на ринок Литви. Першими офіційними дистриб’юторами...
Фронтенд зараз є найбільш конкуретним напрямом на українському IT-ринку: за даними DOU, на одну позицію претендує в середньому...
20 березня Україна і Велика Британія підписали Угоду про цифрову торгівлю. У матеріалі Forbes міністерка економіки Юлія...
Я маю чималу історію переїздів. Народився у Києві, виріс в Азербайджані та у Сибіру. Вчився у Петербурзі та Києві....
Українські IT-фахівці оцінювали свої компанії для рейтингу роботодавців за різними критеріями, а ще у коментарях...
Яндекс.Метрика