Зашифровані мільярди, або Як держава перестала хвилюватись і полюбила криптовалюти – розслідування DOU

1 жовтня 2022 року в Україні мав з’явитися новий легальний ринок — криптовалют, або ж віртуальних активів. Але ось уже п’ять місяців депутати та урядовці дискутують про те, як удосконалити Податковий кодекс таким чином, щоб від цього виграли і держава, і бізнес, і пересічні громадяни.

DOU дослідив, як в умовах воєнного стану українська влада та бізнес використовують віртуальні активи та чому процес легалізації настільки затягнувся.

Invest in peace, bro

«Інвестуй в мир, братан. Це дуже приємно», — білий голуб ритмічно начитує англомовний реп у намальованому відеокліпі, що рекламує платформу для збору коштів на підтримку України Aid For Ukraine. Креативний продукт створила київська агенція Bickerstaff.734 на замовлення Міністерства цифрової трансформації України та компанії-розробника програмного забезпечення Everstake.

Інформацію про благодійний проєкт ми знайшли на офіційному сайті Мінцифри. Його розробники підкреслюють: «Криптовалюти вільні від бюрократичних перешкод, що робить їх найефективнішим способом надання швидкої допомоги».

Тут же є і патріотичне звернення міністра цифрової трансформації Михайла Федорова: «Кожна каска, бронежилет і прилад нічного бачення рятують життя українських воїнів. Тому ми маємо й надалі підтримувати наших захисників. Щиро дякуємо всій криптоспільноті за підтримку України!».

На сайті краудфандингової ініціативи зазначено, що Aid For Ukraine співпрацює з криптовалютною біржею FTX, яка конвертує отримані криптовалютні кошти у «фізичні» і надсилає пожертви Національному банку України: «Це перший в історії випадок, коли біржа криптовалют безпосередньо співпрацює з державною фінансовою організацією, щоб забезпечити канал для пожертвувань криптовалюти».

Чи є для цього законні підстави? Де-юре — ні, бо ринок криптовалют досі не легалізований, тож їх використання не регулюється якимись законами та нормативними актами. Але заради високої мети — допомоги українцям — на сайті проєкту «законність» аргументують тим, що: 1) ініціативу підтримують українські компанії Everstake, FTX, Kuna та Міністерство цифрової трансформації України; 2) міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та Everstake «підтвердили цю ініціативу у своєму Twitter».

Поки що українське законодавство не дозволяє Міністерству цифрової трансформації або Міністерству оборони отримувати донати на допомогу армії на віртуальний рахунок у криптовалюті. Але в державному апараті знайшлося чимало ентузіастів, які вигадали способи, як допомогти українській армії в легальний спосіб.

Мінцифри на своєму сайті розмістило інформацію про «Офіційні криптогаманці, куди можна переказати гроші для армії України». Але за жоден із цих ресурсів міністерство юридичної відповідальності не несе

За словами заступниці міністра з питань європейської інтеграції Валерії Іонан, Мінцифри створює криптогаманці, за допомогою яких збирають віртуальну валюту на потреби оборони та відновлення України. При цьому Мінцифри не є власником цих криптогаманців, не управляє організаціями, що збирають кошти, і не вирішує, на що вони будуть витрачатися.

Міністерство цифрової трансформації на своєму сайті публікує адреси гаманців для пожертв, які держава не контролює

Тобто виходить, що роль держави полягає лише в тому, щоб популяризувати проєкт і додати йому ваги в очах громадськості.

Валерія Іонан описує фінансову схему проєкту так: «Пожертви надходять на криптогаманці Резервного криптовалютного фонду України (це благодійна організація — ред.) на криптобіржі KUNA. За рахунок коштів, що збираються зазначеним фондом, здійснюються закупівлі необхідних для військових речей, техніки та забезпечується фінансова підтримка військових і населення. Криптобіржа KUNA інформує щодо здійснення витрат за рахунок криптофонду AidForUkraine на закупівлю товарів для потреб армії. На вебсторінці можна знайти інформацію про кількість пожертв і напрямки їх витрат».

Такий вигляд має фінансовий звіт про використані кошти в межах проєкту AidForUkraine. Фото автора

Звіт про витрачені кошти представлений у форматі кольорової презентації. Тут немає ні документів, ні детальних розрахунків. Закривати від громадськості таку докладну інформацію Мінцифри дозволяє урядова постанова.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Twitter показав, що на зібрані кошти, зокрема, було придбано 213 безпілотників, понад 31 тис. військових аптечок, 8460 бронежилетів. Також у публічному звіті йдеться про те, що понад $5 мільйонів було витрачено «на смертоносне обладнання». Але докладнішої інформації громадськість не бачить, бо благодійні фонди, на відміну від державних органів, не зобов’язані публікувати фінансові звіти.

Тож цей проєкт побудований суто на довірі до Мінцифри.

До речі, Everstake співпрацює і з Міністерством культури та інформаційної політики та Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти. Разом вони створили благодійну ініціативу Save Ukrainian Culture. Підтримати проєкт за допомогою криптовалюти «на збереження культурної спадщини України» можна за посиланням із розширенням «gov.ua».

У розділі «Поширені запитання» на питання «Чи можна бути впевненим, що це офіційна ініціатива?» Мінкульт відповідає таким чином: «Так, дивіться повідомлення про ініціативу від міністра культури та інформаційної політики України, а також твіт генерального директора Everstake. Зрештою, ви зараз переглядаєте офіційний урядовий вебсайт».

До фандрейзингової платформи United24 приєднався боксер Олександр Усик та астронавт Скотт Келлі. Фото — Офіс президента України

Задонатити на користь України криптою з будь-якої точки світу можна і в межах президентської ініціативи UNITED24. На сайті платформи вказано, що «кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України».

Звіт про використані кошти в межах президентського проєкту UNITED24

Фраза про переказ коштів на рахунки НБУ є і у вікні здійснення переказу у криптовалюті. При цьому реквізити банківських переказів справді належать Нацбанку. А от власник віртуального гаманця, куди надходить криптовалюта, не вказаний. Наприклад, коли ми спробували зробити переказ у криптовалюті Tether, сайт дав нам адресу гаманця «whitebitcom1». Більше жодних реквізитів платежу тут немає.

Отже, благодійні кошти проходять шлях через недержавного посередника, оскільки жодна державна структура не володіє віртуальним гаманцем. На офіційному сайті НБУ також немає реквізитів для переказу коштів у вигляді віртуальних активів.

На момент виходу матеріалу ми не отримали відповіді на запит до президента України Володимира Зеленського та Офісу президента України, у яких поцікавилися тим, кому ж належать віртуальні гаманці, куди благодійники надсилають кошти в межах проєкту UNITED24.

Як відбувається фінансовий контроль за тим, щоб кошти витрачали за призначенням, достеменно невідомо.

Благодійники можуть здійснювати пожертви на користь ініціативи UNITED24 банківським переказом, кредитною карткою і за допомогою віртуального гаманця. Але благодійник не бачить, хто ж є власником віртуального гаманця

А тим часом віртуальні донати продовжують надходити. Один з маркетингових ходів платформи — продаж браслетів «Азовсталь. Символ незламності» — виявився дуже вдалим. На сайті проєкту вказано, що «100% прибутку від його продажу буде переказано через фандрейзингову платформу UNITED24 на проєкт „Армія дронів“, щоб посилити українських захисників на фронті». Українцям ця ідея сподобалася: першу партію 10 тисяч штук за ціною 1500 гривень за браслет розмели дуже швидко.

Креативний хід президентської ініціативи виявився вдалим. Якщо вірити даним з офіційного сайту ініціативи, всього в межах UNITED24 було зібрано $210 мільйонів

Криптогаманці для збору коштів на потреби поліцейських, рятувальників та прикордонників створила і Кіберполіція. На своєму сайті вона розмістила адреси гаманців у кількох криптовалютах. Ініціатори проєкту створили і колекції NFT-зображень, які можна придбати та поділитися ними в соціальних мережах: «Таким чином ви допоможете фінансово, а також інформаційно!».

Нацполіція не відповіла на запит DOU про те, хто є власником віртуальних гаманців у межах зазначених ініціатив.

NFT-колекція зображень проти диктатури Путіна; купуючи ці світлини, користувачі допомагають українським поліцейським

Державний апарат відкрито й активно співпрацює з поки що не врегульованим законодавчо криптобізнесом. Так, криптовалютна біржа з українським корінням WhiteBIT запустила інтеграцію з державним сервісом «Дія», яка дала змогу пришвидшити процедуру верифікації користувачів для проведення операцій на криптовалютному ринку.

Крім того, WhiteBIT представила проєкт, де кожен охочий може обрати з понад 90 криптовалют і відправити кошти на допомогу МОЗ або постраждалим цивільним під час війни в Україні. Знову ж таки через посередника.

Гроші на фронт

Криптовалюти зіграли у війні важливу роль. Донатити у такий спосіб дуже зручно, швидко (операція займає 5-10 хвилин) та анонімно (без документального підтвердження походження коштів). А головне — поза увагою державних контрольних органів та банків.

Попри те, що транзакція залишається анонімною, система смартконтрактів досить прозора і дає можливість відстежити усі зміни у реєстрі блокчейну. Для благодійних організацій це дуже зручно, бо так можна переконатись, що кошти йдуть за призначенням. Тож не дивно, що донати у криптовалюті приймають і найбільші волонтерські фонди, які допомагають Збройним силам України, — «Повернись живим» і Фонд Сергія Притули.

Активно допомагає Україні під час війни і світова криптоспільнота. Криптобіржі та окремі користувачі вигадують різні способи, як підтримувати армію та цивільне населення.

Британо-українська криптобіржа BTC-Alpha створила фонд криптовалютних пожертв Alpha for Ukraine на потреби ЗСУ та населення України, що постраждало від війни. Було створено навіть першу волонтерську криптомонету UAF — Ukrainian Army Forces coin.

Одна з найбільших криптобірж у світі Binance виділила два мільярди доларів на допомогу українським жінкам, які постраждали через вторгнення росії в Україну. Виплата коштів стала можливою завдяки співпраці з Мінцифри.

Криптобіржа Currency.com переказала мільйон доларів на гуманітарну допомогу Україні. Кошти розподілили між чотирма благодійними організаціями: Товариством Червоного Хреста в Україні ($200 тис.), Фондом гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики ($150 тис.), ASAP Rescue ($200 тис.) та Global Giving ($150 тис.).

Держава такі пожертви приймає з радістю. Але зараз отримати відповіді на прості питання про їх витрачання проблематично. Фонд гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики проігнорував запитання DOU навіть про те, скільки коштів у гривневому, валютному та криптовалютному еквіваленті отримав фонд і на які потреби їх було витрачено. Бо, по суті, це лише благодійна організація, яка за законом має звітувати про витрачання коштів тільки перед благодійниками, які ці кошти дали. А під час війни і зовсім не зобов’язана це робити.

Тому виходить, що благодійні організації самі вирішують, наскільки відкрито вони готові працювати. І ось позитивний приклад такої відкритості.

Засновник криптовалюти Ethereum Віталій Бутерін пожертвував близько $5 мільйонів для допомоги Україні. Благодійник переказав 1500 Ethereum, розділивши їх порівну між фондом Unchain, що допомагає постраждалим українцям, та Aid For Ukraine, створеним для підтримки Збройних сил України та кіберопору.

Unchain за весь час вдалося зібрати в криптовалюті понад 5 мільйонів доларів. Компанія розповідає про потреби, які вдалося закрити за допомогою цих пожертв

На відміну від Мінцифри (яка опікується проєктом Aid For Ukraine), Unchain не обмежується презентаціями в PowerPoint та оновлює детальний фінансовий звіт про зарахування і витрачання коштів кожні п’ять хвилин. Ці дані потім перевіряє авторитетна міжнародна аудиторська компанія Crowe.

Unchain намагається працювати зразково прозоро й оновлює звіт про надходження та витрачання коштів кожні 5 хвилин. Цей документ доступний онлайн

Таємні покупки

Консультант з управління малим і середнім бізнесом Олександр Висоцький каже, що у 2022 році криптовалюти стали трендом в українському бізнесі: «Український бізнес за цей рік активно користувався криптовалютою. Багато підприємців використовували криптовалюти для оптимальних виплат співробітникам, які вимушено переселились за кордон, але продовжують працювати на українські компанії віддалено. Хоча моя основна спеціалізація — систематизація бізнесу, мене постійно запитують про інвестиції у крипту».

Бізнес тягнеться до інновацій і активно готується до них. В США та Канаді криптовалюту уже вважають цінним майном, а перекази та операції, здійснені з її використанням, оподатковуються. У Німеччині криптовалюти мають статус приватних грошей, у Великій Британії — іноземної валюти, у Швеції — звичайної валюти.

В Україні криптовалютні операції поки що не оподатковуються, тому місцевий бізнес поспішає отримати з цього вигоду. Зараз в Україні працюють сотні підприємств, які продають товари та послуги, використовуючи віртуальні активи як платіжну одиницю.

Зараз в Україні за криптовалюту можна купити навіть ікону

Деякі компанії проводять такі операції, тільки якщо клієнт дізнався про можливість через «сарафанне радіо», а інші говорять про це відкрито і навіть з гордістю.

Наприклад, мережа автозаправних станцій WOG почала приймати плату за пальне криптовалютою через Binance Pay, про що заявила на своїй сторінці у Facebook.

«Розрахунок криптовалютою став ще одним альтернативним інструментом для оплати якісного пального. Ним можна скористатися при безконтактному розрахунку за допомогою сервісу WOG PAY у застосунку PRIDE», — йдеться в повідомленні.

Особливо вигідно купувати за криптовалюту коштовні речі. А от комісія за обробку дрібних транзакцій часом більша, ніж сума товару: наприклад, коли DOU звернувся до українського агентства нерухомості з проханням надати адресу гаманця для оплати оцінки будинку за допомогою Bitcoin, рієлторка Юлія попередила, що сума в крипті буде на 25% вищою.

Оцінка будинку в Київській області у національній валюті коштує 4000 грн, а в біткоїнах — 5000 грн

У випадку з придбанням телевізора за 169 тисяч гривень в інтернет-магазині Digit таких переплат не виникло. Змінилась тільки ціна товару у біткоїнах, бо курс криптовалюти постійно коливається.

Інтернет-магазин Digit вже тривалий час приймає оплату в криптовалютах: Bitcoin, Ethereum, Tether, Dogecoin тощо

«Ми не використовуємо сторонні сервіси, оплата йде безпосередньо на гаманець обраної криптовалюти, — пояснюють користувачам на сайті. — При замовленні на сайті вибирайте спосіб оплати „Bitcoin“, після чого ми передзвонимо вам, уточнимо деталі замовлення та відправимо гаманець будь-яким зручним для вас способом. Після того як перекажете вказану в замовленні суму на цей гаманець, залишиться лише дочекатися підтвердження транзакції. Це може зайняти близько 30 хвилин».

Стрімке зростання інтересу бізнесу до криптовалют можна легко пояснити: за продані товари у біткоїнах контролюючим органам можна не повідомляти. Бо немає доказів договору купівлі-продажу. А отже, платити податки не потрібно.

Нові криптоможливості

Згідно з «Глобальним індексом прийняття криптовалют», у 2021 році щоденний обіг віртуальних активів в Україні становив мільярд гривень. За цим показником наша країна посіла четверте місце у світі. Тримати свої активи у криптовалюті українців підштовхують інфляція, нестабільний банківський сектор і катастрофічні коливання на валютному ринку.

На думку опитаних нами експертів, Україна має величезний потенціал у створенні нових ринків капіталу. Але щоб позитивний ефект відчула держава, треба вивести криптобізнес із тіні.

У вересні 2021 року парламент ухвалив закон «Про віртуальні активи», в якому розписано, як держава регулює та контролює ринок віртуальних активів і який правовий статус мають його учасники. Однак цей закон набуде сили, лише коли нардепи проголосують за ще один законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування обороту віртуальних активів в Україні» (№ 7150).

За словами голови парламентського комітету з питань бюджету Юрія Арістова, реалізація норм законопроєкту № 7150 дає «нескінченний потенціал зростання податкових надходжень від розвитку нової галузі економіки, яка до цього часу взагалі жодним чином не оподатковувалася».

5 важливих інновацій у Податковому кодексі, які пропонує законопроєкт № 7150

1. Ввести нові терміни «прибуток від операцій з віртуальними активами», «використання забезпеченого віртуального активу» та «послуги, пов’язані з оборотом віртуальних активів»;
2. Визначити, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток від операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів;
3. Встановити ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 5% до об’єкта оподаткування операцій з продажу або іншого відчуження віртуальних активів;
4. Включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб прибуток від операцій з віртуальними активами;
5. Встановити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% для прибутку від операцій з віртуальними активами.

Ініціатор законопроєкту № 7150 нардеп Михайло Крячко вважає, що його реалізація допоможе Україні посісти одне з перших місць у світі серед найпривабливіших юрисдикцій для високотехнологічного бізнесу. За його підрахунками, до 2025 року український ринок віртуальних активів у правовому та податковому середовищі може зрости до $5 млрд на рік. А отже, потенційно держава може отримати до бюджету 5% від цієї суми — $250 мільйонів (тобто близько 10 мільярдів гривень за поточним курсом долара). В той час як зараз не отримує ні копійки.

Оптимістично налаштована і відповідальна за ліцензування учасників ринку та захист прав інвесторів Національна комісія з цінних паперів, керівництво якої теж приєдналося до дискусії навколо змін у Податковий кодекс.

А що з майнінгом?

Експерти вважають, що майнінг, принаймні приватний, себе вичерпав. Заробити на ньому вкрай складно, а час окупності обладнання в кращому разі становитиме від пів року до півтора року. Наприклад, майнінг-ферма на 10 відеокарт у 2020 році приносила $30-40 на день, а зараз — лише $1. Тому сьогодні фактично весь прибуток потрібно віддавати на сплату електроенергії, яка була потрібна для майнінгу.

Не сприяють поширенню ідеї майнінгу і проблеми з електроенергією, які виникають в Україні після атак дронами та ракетних обстрілів росіян. Падіння інтересу до майнінгу засвідчує зниження цін на відеокарти — дефіциту, який виник за останні роки, більше немає. І за прогнозами аналітиків ринку, відеокарти і далі дешевшатимуть.

Тому класичним майнінгом вигідно займатися лише не сплачуючи за електроенергію. Про такі випадки часто розповідають правоохоронці. Наприклад, у вересні 2022 року поліція викрила підпільну майнінг-ферму у Житомирській області — на потужностях АТ «Укрзалізниця». За допомогою 60 відеокарт підозрюваний завдав державі збитків на 1,7 млн грн.

Голова Національної комісії з цінних паперів Руслан Магомедов запевнив, що регулятор «вже має необхідну фахову експертизу для роботи (на ринку віртуальних активів — ред.), планує розширити пул своїх експертів і сконцентрує зусилля на створенні заохочувальних інструментів для галузі, а також захисті інтересів інвесторів».

«За логікою правового регулювання і підходом до оподаткування, операції з віртуальними активами схожі на інвестиційну діяльність із цінними паперами, — пояснює Тетяна Ященко, партнер Expatpro — київської юридичної фірми, яка спеціалізується на наданні послуг іноземним громадянам та компаніям. — Ставка 5% застосовується до більшості видів інвестиційних доходів, тому у випадку з оподаткуванням доходів фізичних осіб така ставка є виправданою».

За словами експертки, мета нововведень в Податковий кодекс — створити попит серед іноземних інвесторів, які б могли завести капітал в Україну. А для цього законотворці пропонують, щоб доходи від операцій з віртуальними активами оподатковувались на загальних правилах незалежно від резидентства.

«Очевидним плюсом для інвесторів є те, що такий дохід та обороти будуть легальними, — додає Ященко. — Отже, схожі операції нормально пропускатимуться банківськими установами, буде значно менше питань з боку відділів фінансового моніторингу банків. Таким чином, буде менше блокування банківських рахунків, більше джерел підтвердження фінансового стану».

Юрист Віталій Оджиковський зауважує, що у цьому питанні Мінфін не наводить юридичних аргументів на користь своєї позиції, а мотивує її лише фіскальним підходом: «Запропоноване в законопроєкті правило з юридичного погляду цілком відповідає світовій практиці міжнародного оподаткування, яка випливає зі стандартних положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Адже зараз дохід від продажу віртуальних активів оподатковується в країні резидентства продавця, а не в Україні».

Дискусійні 5%

Законотворці хотіли, щоб норми закону набрали чинності вже 1 жовтня 2022 року. Але ідеї депутатів не сподобалися Міністерству фінансів, яке законопроєкт не підтримало. У своєму експертному висновку Мінфін бідкається, що передбачити доходи до бюджету від реалізації законопроєкту неможливо через відсутність... офіційної статистики про операції з віртуальними активами.

Також урядовці побоюються, що пільгова 5% ставка податку на прибуток від операцій з віртуальними активами «призведе до потенційних втрат надходжень податку на доходи фізичних бюджетів усіх рівнів».

2020 року 652 українських чиновники задекларували 46 351 біткоїн. За нинішнім курсом це понад 35 млрд грн. Люблять криптовалюту і народні обранці. Станом на 2021 рік найбільшим власником криптовалюти у Верховній Раді був нардеп з депутатської групи «За майбутнє» Анатолій Урбанський — вартість його криптоактивів становила 4,45 млрд грн. Є віртуальні активи і в нардепів з інших фракцій. Заступник голови комітету з питань цифрової трансформації та депутат «Слуги народу» Єгор Чернєв зазначив, що володіє цифровою валютою на 9,3 млн грн. А депутат від ОПЗЖ Віктор Чорний задекларував криптовалют на суму 58 млн грн. Значні заощадження в крипті мали і два заступники міністра оборони: Юлій Гере (80,6 млн грн) та Ігор Халімон (76 млн грн).

У коментарі для DOU міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що загалом вважає, що легалізація таких операцій та їх оподаткування на часі. За його словами, робота над законопроєктом триває в парламентському комітеті з питань бюджету: «Питання є складним. Позиція щодо оподаткування криптовалют потребує узгодження як всередині країни, так і з партнерами. Однак я не підтримую підхід щодо зниженого, пільгового оподаткування доходу з торгівлі криптовалютою. Вважаю, що до таких доходів повинна застосовуватись звичайна ставка».

Ініціатор законопроєкту Михайло Крячко з позицією міністра категорично не згодний і вважає, що застосування до ринку віртуальних активів поточних умов оподаткування призведе до геть протилежного ефекту — повної тінізації галузі.

Консультант з кіберзахисту Андрій Роговський також вважає логічною мінімальну 5% ставку для криптобізнесу. Бо саме стільки становить середня комісія за операції з переведення криптовалют у готівку в «сірих» криптообмінниках.

«Фізособи активно користуються цими послугами, але проблема в тому, щоб знайти надійного надавача таких послуг. Зараз все роблять суто на довірі, — пояснює він. — Тому якщо держава справді запропонує 5% для прибутку від операцій фізосіб, це призведе до припливу коштів до бюджету. Оскільки всі користувачі вийдуть з тіні. Буде надійніше, спокійніше та зручніше платити в бюджет, ніж комусь з «вулиці».

«Ми розуміємо, чому Мінфін скептично ставиться до нижчої ставки оподаткування, — додають Віталій Оджирковський та Іван Чопик, партнер та юрист компанії Sayenko Kharenko. — Чисті надходження до бюджету можуть бути нижчими. Але важливо розуміти мету зниженої ставки ПДФО, а саме намагання заохотити та „легалізувати“ обіг криптовалют серед населення. На сьогодні в людей є унікальний шанс ознайомитися ближче з можливостями, які пропонує цифровий світ. Тож пригнічувати такі ініціативи — це шкідництво».

Авторка — Любов Величко.