Military-tech в Україні: аналізуємо стан індустрії, проблеми та перспективи галузі
«Україна може стати країною № 1 у світі за розвитком military-tech», — амбітно заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наприкінці липня. А міністр оборони Олексій Резніков назвав Україну «величезним полігоном, де випробовують сучасні технології воєнного характеру».
Ми розібрались, чи справді Україна має потенціал розвитку у сфері військових технологій та яким є український military-tech просто зараз.
Що зараз відбувається з галуззю
Напад росії на Україну — це серйозний виклик для безпеки не лише України, а й всього світу, тож чимало країн збільшує оборонні бюджети. Наприклад, Німеччина вже спрямувала додатково на це понад 100 млрд євро і підвищить витрати на безпеку до 2% ВВП з 2024 року. А Литва доведе частку оборонного бюджету до 2,5% ВВП до 2030 року.
Також європейські країни дедалі активніше дивляться у бік штучного інтелекту та інших сучасних технологій у межах армійських структур. А Міністерство оборони США цьогоріч попросило закласти в бюджет $874 млн на розроблення технологій ШІ, що на 33 мільйони більше, ніж торік.
Компанія українця Івана Толчинського Atlas з 2019 року працює з українською армією. Фірма виготовляє компактні безпілотники за стандартами НАТО, які можуть поміститися в рюкзаку. Після російського вторгнення в Україну майже всі безпілотники Atlas поставляють передусім українській армії.
Серед клієнтів компанії Atlas — армії Нідерландів і Великої Британії, а також клієнти на індустріальному ринку в ЄС, Сингапурі, Японії та в інших країнах. Наприклад, один з комерційних клієнтів з Південної Кореї замовив дрон Atlas, щоб відстежувати продукцію, яка прибуває в порт. У Великій Британії дрон використовують для створення геолокаційних карт. Сьогодні компанія пропонує аграріям рішення Atlas Spectral Kit для контролю врожаїв на полях: дрон зі спеціальною камерою проглядає всі ділянки, може показувати, де потрібен додатковий полив, добрива тощо. Окремий сектор — безпека. Йдеться про охорону об’єктів критичної інфраструктури: аеропортів, електростанцій. Крім того, в Латвії ці дрони використовую для пошуку зниклих безвісти людей.
Іван Толчинський згадує, що в Україні у
Дрон компанії Atlas, партію яких фонд Повернись живим закупив на потреби українських армійців
«Я тоді ще працював інженером у великій компанії, яка виробляє дрони, і керівництво й не думало займатися малими літальними апаратами. Зараз ми бачимо, що вони скрізь, і це, напевно, найпопулярніше обладнання серед військових. Всі зрозуміли їхню цінність на полі бою», — каже Толчинський.
Толчинський розповідає, що до війни штат співробітників у Ризі, де його компанія виготовляє дрони, становив 52 особи, а зараз — 77. У компанії продовжують набирати людей на виробництво і навіть планують запровадити нічну зміну. Серед робітників — безліч біженців з України, які ще недавно були бухгалтерами чи вихователями у дитячих садках. Нині Atlas намагається випускати близько 700 БПЛА на місяць, але й цього недостатньо.
«Головним викликом для нас після початку повномасштабної війни стало те, що потрібно було в найстисліші терміни зробити величезну кількість дронів. А це в час кризи напівпровідників та інших деталей було складно. Нам довелося збільшити виробництво у чотири рази й набрати людей. Щоб встигнути, купували деталі, ціна яких іноді була в 50 разів вищою,» — ділиться Толчинський.
«Зараз military-tech в Україні розвивається з великою швидкістю. Проєкти, на реалізацію яких раніше відводили
На питання, які стартапи отримують найбільші інвестиції керуючий партнер венчурної студії HIFE Гліб Буряк відповідає, що це стартапи, які розв’язують безпекові проблеми у кіберпросторі.
«Наша студія була заснована минулого року, й ми відразу звернули увагу на military-tech. Ще тоді був попит на проєкти з кібербезпеки та розмінування, а нині тим паче, оскільки Україна є однією із найзамінованіших країн світу», — каже він.
За словами Буряка, існує хибна думка, що Кіпр — країна, яка найбільше зацікавлена інвестувати в українські стартапи. Насправді це не так, бо з юридичного погляду на Кіпрі зареєстровані інвесткомпанії з різних країн світу, походження капіталу яких складно відстежити.
«Втім стартапам варто бути дуже обережними при виборі інвестора, щоб не натрапити на підсанкційну особу/компанію. Проте ми нині найбільше спілкуємося з британцями, італійцями та американцями, які готові вкладати кошти в наші стартапи», — додає він.
Наразі для стартапу воєнного спрямування знайти фінансування в Україні на $1–1,5 млн практично неможливо, говорить Ігор Федірко, співзасновник військової школи «Боривітер» та «Волонтерської оптичної лабораторії». Цю суму він називає мінімально необхідною для роботи стартапу.
«Всім потрібні швидкі рішення, які можна купити й поставити Силам оборони України вже сьогодні, навіть якщо це дорожче. Немає часу на розробку, особливо якщо це ресурсно- та технологічномісткі розробки», — пояснює Федірко.
Один з цехів компанії Укрспецсистемс, яка займається розробкою і виробництвом комплексів БПЛА. Серед їхніх замовників — Міністерство оборони України
Крім браку коштів, проблемою для military-tech стартапів він вважає бюрократію: щоб якась технологія чи розробка дійшла до армії на офіційному рівні, компанія має пройти величезну кількість перевірок, комісій, випробувань, що є тривалим та складним процесом, особливо у воєнний час.
«Фактично зараз Україна перестрибує відразу кілька поколінь військових технологій і на ходу освоює найсучасніші типи озброєння, використовуючи в межах не передбаченого для них рельєфу, забудови, рослинності тощо. З початку війни якість технічного оснащення, військової техніки та засобів росії була незрівнянно краща, перевершувала наші зразки озброєнь на декілька поколінь. Така сама ситуація з кількісним складом», — вважає Федірко.
За його словами, сьогодні цей баланс почав вирівнюватися завдяки втратам у ЗС росії, санкціям та іншим факторам з боку агресора, а також завдяки найсучаснішим видам та типам озброєння для Збройних сил України, які надають партнери. «Але й тепер ми не маємо ні морської компоненти, ні переваги в повітрі, ні в ракетному озброєнні середньої дальності, ні в кількості артилерії, яка надає супротивнику можливість постійно застосовувати вогневі вали», — зауважує він.
Що пропонують ринку українські стартапи
Фахівці зауважують, що важливою перевагою українських воєнних стартапів є те, що вони відразу проходять перевірку в польових умовах та швидко отримують зворотний зв’язок від військових.
У користуванні ЗСУ вже є кілька проєктів від українських технологічних компаній. Наприклад, рушниці для блокування дронів надає український виробник Kvertus. Антидрон-рушниця блокує сигнал приймача, після чого ворог втрачає контакт з БПЛА і більше не може ним керувати.
Інший приклад — електровелосипеди «Елік Атом», які ще називають «бандеробайками». Військові їх обирають через безшумність, швидкість, маневровість, компактність і легкість.
Хоча раніше military-технології на український ринок постачали здебільшого великі гравці на кшталт Boeing та Lockheed Martin, зараз цю сферу освоюють маленькі та середні компанії.
«Це пов’язано з тим, що якість їхньої продукції хоч і не найвища, але задовільна, а ціна набагато нижча, ніж у топових компаній. Якраз у сегменті малого та середнього military-tech бізнесу відбувається революція, адже великі підприємства спрямовані на довготривалі державні проєкти, лавірування між завданнями та постійну технічну підтримку продукту, що виключає інновації та гнучкість — речі, що зараз найбільше потрібні. Важливо швидко вносити зміни до товару, щоб відповідати реаліям війни», — говорить CEO Atlas Іван Толчинський.
Перспективи галузі
На початку липня Мінцифри та фандрейзингова платформа UNITED24 оголосили про старт проєкту Армія дронів, партнерами якого виступили Генштаб Збройних сил України та Держспецзвʼязку. У межах програми здійснюватиметься системна закупівля дронів, їх ремонт та оперативна заміна, тренування пілотів, а також навчання R&D-галузі.
«Вплив дронів на війну — колосальний. Ми ще не бачили такої війни, під час якої дрони використовувалися б так інтенсивно. Якщо в перші тижні після 24 лютого у всіх був шок, то зараз галузь розвивається неймовірними темпами: держава та компанії вливають свої час і гроші. Роль держави в цьому є надзвичайно важливою, бо вона має об’єднувати зусилля та допомагати стартапам. Впевнений, Україна задаватиме тренди та темпи розвитку у сфері безпеки та military tech», — говорить Валерій Яковенко, співзасновник інтегратора безпілотних рішень DroneUA.
В Мінцифри також називають military-tech пріоритетом на найближчі роки. Так, Український фонд стартапів за підтримки Міністерства надаватиме гранти до $35 000 на проєкти, пов’язані з розвитком військових технологій, оборони та кібербезпеки.
Ключова особливість програми — можливість отримати безповоротну фінансову допомогу від держави для проєктів з критично важливих у цей час індустрій: оборони, кібербезпеки, охорона здоров’я, освіти, інфраструктурної відбудови.
Як повідомляє Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів, програма з підтримки українського military-tech викликала інтерес: за три місяці її роботи надійшло понад 100 заявок від стартапів на отримання грантів. З них 37,3% — у сфері інфраструктурної відбудови; 33,3% — у сфері оборони; 15,7% — з галузі охорони здоров’я; 9,8% — з галузі освіти та 3,9% — кібербезпекові. Найбільше заявок надійшло від стартапів з Києва, Харкова, Запоріжжя, Львова. Всі вони наразі проходять відбір.
Проєктам-переможцям Карташов обіцяє доступ до «найкращих менторів та експертів індустрії» і додає: «Стартапи, які пройдуть випробування війною, слугуватимуть магнітом для інвестиційних компаній».
Крім того, наприкінці серпня відбувся Drone Hackathon, в межах якого розробники, інженери-конструктори, радіоінженери, оператори безпілотників напрацьовували ідеї у сфері military-tech для виробництва дронів. До розробки нових технологічних рішень для української армії долучились 150 учасників. 6 команд пройшли в акселератор.
Один з учасників Drone Hackathon
Своєю думкою про потенціал military-tech в Україні в інтервʼю DOU також ділився Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ:
«Я переконаний, що новим трендом і пріоритетом у розвитку технологічної індустрії має стати military-tech. Тому прогнозую розвиток індустріальних парків військових технологій та бум технологічних стартапів на основі систем штучного інтелекту й робототехніки».
CEO Atlas Іван Толчинський вважає, що українським military-tech стартапам вкрай важливо мати компетентних управлінців, аби якнайшвидше залучити інвестиції.
«Україна має людей і можливості, але в нас бракує технологій, структури управління та продуктового мислення. Якщо правильно побудувати політику держави, наші відносини з іноземними компаніями, створити сприятливе середовище для них, буде величезне зростання military-tech в Україні. Ми самі готові споруджувати на території України заводи, як і інші країни НАТО. Адже той, хто зараз воює в Україні, буде лідером ринку».
Оновлено від 17:00 20 вересня
Внесені уточнення до слів керуючого партнера венчурної студії HIFE Гліба Буряка
