“Зрозуміло, що нічого не зрозуміло”. Як компанії спілкуються із владою щодо бронювання айтівців
Бронювання співробітників від мобілізації з початком повномасштабної агресії рф стало болючим питанням для багатьох українських IT-компаній. Крім юридичних нюансів на кшталт неможливості забронювати ФОПів і необхідності детального обґрунтування кожного запиту, самі айтівці бояться потрапити на службу туди, де не зможуть фахово застосовувати свої технічні знання.
Ми розпитали компанії про те, яким був їхній діалог з владою щодо бронювання фахівців, додали розбір від юристів і спробували отримати детальні відповіді від Міністерства цифрової трансформації.
Що кажуть у компаніях
Glorium Tech Під час російського військового вторгнення для збереження інтелектуального потенціалу країни Міністерство оборони України оголосило, що деякі категорії чоловіків отримають бронювання від потрапляння до зони бойових дій. Наш досвід послідовно доводить, що ця обіцянка має не так багато спільного з реальністю, як хотілося б.
Наша компанія обрала легальний шлях бронювання членів команди. Ми надіслали листа Міністерству цифрової трансформації, в якому обґрунтували необхідність збереження інтелектуальних кадрів, які ведуть свою війну в IT-просторі.
І отримали відповідь, що наша компанія не є резидентом України, бо вона зареєстрована на території Сполучених Штатів. Також вона не є учасником правової та податкової системи для IT-компаній Дія City. Нам запропоноували звернутися за дозволом до Міністерства економіки та Торгово-промислової палати України.
Якщо ці інституції нададуть згоду, то її потрібно буде передати Міністерству оборони. Міністерство економіки дало відповідь, що постанова Кабміну від 03.03.2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» поширюється на людей, які є у трудових відносинах зі своїм роботодавцем. Оскільки члени нашої команди працюють як фізичні особи-підприємці, то цей закон їм нічого не гарантує.
За подальшими роз’ясненнями ми зателефонували до відділу з роботи з клієнтами Міністерства оборони. Там нам відповіли, що всі питання щодо мобілізації вирішують відповідно до затвердженого державою плану. Якщо людина має потрібну для воєнного часу спеціальність, то не має значення, в якій сфері вона працює. Бронювання, найімовірніше, отримають працівники з критичних інфраструктур, таких як мобільний зв’язок. Але все вирішуватиметься в індивідуальному порядку. Зрозуміло, що нічого не зрозуміло.
G5 Games Наша компанія бронювала співробітників через Kharkiv IT Cluster. Весь механізм розробив кластер, а ми, своєю чергою, дотримувалися їхніх інструкцій.
Подали у списках для бронювання співробітників, які відповідали вимогам до бронювання: 27 років, недефіцитна спеціальність, не планують виїжджати за кордон, мають військову спеціальність і звання.
У відповідь отримали локальні броні* на території Харкова та Харківської області для 45 фахівців (ті, хто прикріплений до харківських військкоматів).
Ми вже мали досвід використання довідки з локальної броні — наш співробітник не потрапив під мобілізацію.
Наступним нашим кроком буде подання на національне бронювання, локація дії якого вся Україна.
*Локальна бронь — це механізм надання тимчасової відстрочки від мобілізації спеціалістам IT-компаній — членам Kharkiv IT Cluster.
Ця відстрочка погоджена Харківською обласною військовою адміністрацією (ХОВА) та обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та має під собою низку локальних постанов, які фіксують цей факт.
EPAM Питання бронювання критичних для галузі або бізнесу спеціалістів актуальне для компаній з усіх сфер економіки, адже бізнеси мають продовжувати працювати та тримати так званий економічний фронт. ІТ-галузь не є винятком, тим паче, що вона продовжує генерувати валютні надходження та є зростальним сектором економіки попри війну (за даними НБУ, за перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі 3 млрд 179 млн доларів).
За часів незалежності Україна ще не стикалася з таким запитом від різних галузей, отже, у правовому полі це питання досконало не пророблено. Під час війни надзвичайно важливо мати чіткі критерії визначення цих спеціалістів, мати прозорий і дієвий механізм реалізації на загальнодержавному рівні. Упродовж кількох місяців ІТ-кластери різних областей порушували це питання на локальному рівні та намагалися розвʼязати його з місцевими військовими адміністраціями.
Для ІТ-сфери ця тема ускладнюється й через поширений формат взаємодії зі спеціалістами — ФОП, хоча механізм бронювання нормами трудового законодавства передбачений суто для штатних працівників.
Наразі нам відомо, що питання бронювання критичних спеціалістів і тимчасового виїзду за кордон детально проробляють експерти міністерств цифрової трансформації, економіки та оборони країни. Наша компанія очікує на чіткий і прозорий механізм, який би діяв на території всієї країни.
InfopulseМи стежимо за обговореннями про бронювання ІТ-спеціалістів, які ведуться у профільних асоціаціях і кластерах, але досі не мали практичного досвіду цього.
Для галузі дуже важливо мати можливість відстрочки для ключових фахівців, адже інколи вилучення
Розв’язання цих двох питань — бізнес-необхідність, спрямована на виживання і розвиток галузі, яка надає значну підтримку економіці держави і фінансовими надходженнями, і фаховою допомогою, і особистим внеском спеціалістів у волонтерський рух. Це усвідомлюють всі гравці ринку.
З іншого боку, оборона держави — надважливе завдання. Багато ІТ-фахівців добровільно стали до лав ЗСУ і ТрО вже з перших днів повномасштабної війни. Зараз захищають нашу державу близько 2% спеціалістів, що співпрацюють з компанією.
Нещодавно ми провели опитування серед своїх спеціалістів щодо ставлення до процедури бронювання. Велика частка (близько третини) не хотіли б бути заброньованими та готові стати до війська за потреби.
Інша, дуже значна частина має об’єктивні й закріплені законом особисті причини для відстрочки або навіть зняття з військового обліку — пов’язані зі здоров’ям, родиною тощо.
Тому якщо і вести розмову про бронювання і надання права на виїзд для айтівців, що іноді обговорюється у суспільстві з негативним акцентом, то треба розуміти, що тут йдеться не про повний склад компаній, а про невелику частку фахівців. За нашою оцінкою, вона може становити навіть менше за 10% від загальної чисельності спеціалістів.
GlobalLogicНаші юристи займаються питанням бронювання спеціалістів. Але ми уважно стежимо за новинами індустрії на цю тему, зокрема беремо участь в обговореннях та заходах бізнес-асоціацій і IT-кластерів.
Більшість ІТ-спеціалістів співпрацюють з українськими компаніями як фізичні особи-підприємці. І в той час, як для штатних працівників законодавство України пропонує нехай і недосконалий, але хоча б якийсь інструмент для бронювання, то для ФОПів усе ще не передбачено жодного механізму бронювання, отримання дозволів для виїзду за кордон тощо.
Наразі ФОПів не бронюють, ця можливість є тільки в найманих працівників. Ми співпрацюємо в цьому питанні з ключовими стейкхолдерами ІТ-індустрії — організаціями та обʼєднаннями, а також профільними міністерствами.
Старший віцепрезидент нашої компанії Андрій Яворський пропонує таке рішення:
Перше — це внесення IT до списку критичних професій. Друге — надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон, адже замовники й надалі хочуть співпрацювати з українськими інженерами. Тимчасове перебування фахівців за кордоном потрібне для роботи над певними проєктами, що неможливі у країні, де ведуться бойові дії. Саме за таких умов IT-індустрія продовжить забезпечувати регулярне надходження валюти в економіку країни. Ми часто говоримо про ці та інші виклики з уповноваженими держорганами.
Зараз до ЗСУ долучилось приблизно 200 наших колег. З 2014 року наш підхід залишається незмінним: ми фінансово підтримуємо айтівців, яких призвали на службу або обов’язкові навчання в лавах ЗСУ та зберігаємо за ними позиції на проєктах компанії.
Компанія працює суто з дотриманням законодавства України та етики ведення бізнесу. Наразі в Україні діє воєнний стан та оголошена загальна мобілізація, й очевидно, що захист Вітчизни є конституційним обовʼязком кожного громадянина. Разом із тим, ми переконані, що наближати нашу спільну перемогу у війні можна не тільки на військовому, а й на економічному фронті.
Найбільша користь IT-спеціалістів для України у ці непрості часи — у створенні нових технологій та валютних надходженнях. ІТ-індустрія залишається одним з ключових донорів економіки України під час війни. Загалом з початку повномасштабного вторгнення з 24.02.2022 по 05.05.2022 наша компанія сплатила 97 721 591 грн податків (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, ЄСВ, податок на прибуток, ПДВ, екологічний податок), із яких авансом сплачено 54 000 000 грн.
Щодо можливості для українських айтівців виїздити за кордон, то українська ІТ-спільнота сформулювала чіткі пропозиції для того, щоб бізнес продовжував розвиватися в Україні, та регулярно ділиться ними з державою. Головна вимога — прозорі та зрозумілі механізми мобілізації, бронювання та тимчасового виїзду за кордон, які всебічно враховують інтереси держави, зокрема економічні.
Ми чули про можливості, які анонсував уряд, однак, наскільки ми розуміємо, фінальне рішення досі не ухвалено.
DataArtМи пильно стежимо за всіма ініціативами щодо мобілізації, адже більшість наших колег в Україні — чоловіки. На жаль, наразі будь-які розмови про бронювання фахівців в IT-галузі, які працюють як ФОПи, — популізм, адже немає законодавчої бази та жодних реальних механізмів впровадження схожих ініціатив, які б працювали в військкоматах. На цей час є бронювання фахівців критичної інфраструктури, до якої IT-сервіси не належать.
Що кажуть у Мінцифри
Міністерство цифрової трансформації не змогло надати чітких відповідей на такі запитання: що роблять (і чи роблять) у відомстві, аби створити процедуру бронювання ФОПів; наскільки великий запит на бронювання ІТ-фахівців надходить від ІТ-компаній; якою є частка проєкту з бронювання через «Дію», яку анонсували раніше.
Натомість нам надали загальний коментар щодо ситуації:
«Мінцифри робить все можливе у межах своєї компетенції, щоб IT стабільно розвивалося, компанії виконували поточні контракти, укладали нові та тримали економічний фронт країни. Тож ми чудово розуміємо важливість того, щоб ІТ-фахівці залишалися на „своєму місці“ і продовжували виконувати свою роботу.
Також ІT-фахівці в умовах війни з росією залучені на інформаційному та кіберфронтах боротьби з агресором та, продовжуючи працювати, наповнюють бюджет України. Цей факт мусить бути врахованим при визначенні протягом мобілізації черговості та обсягів призову військовозобов’язаних. Позиція Мінцифри полягає в тому, що сьогодні IT-фахівці не є пріоритетною категорією для мобілізації. Однак прямі повноваження бронювати ІТ-фахівців у Мінцифри відсутні».
На питання, чи доступні ІТ-фахівцям бронювання за гіг-контрактами, нам відповіли, що такої опції немає:
«Що стосується гіг-контрактів, то ця форма співпраці доступна для резидентів Дія City на рівні з ФОП та трудовими договорами. Вона має низку переваг, але додаткових механізмів для бронювання спеціалістів не передбачає».
Що кажуть юристи
Юристи Trustme Law Firm надали додаткові роз’яснення щодо бронювання ІТ-фахівців. Зокрема, які зміни до законодавства необхідні, щоб процес бронювання був прозорим та дієвим.
Якщо ІТ-компанії хочуть забронювати свого ІТ-спеціаліста, то яким чином вони можуть це законно зробити? Наприклад, чи можуть просто перевести його на КЗпП тощо для подальшого бронювання?
ІТ-компанія може забронювати суто найманих працівників, які працюють за трудовим договором або контрактом. Це встановлено ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Бронювання фізичних осіб-підприємців у чинному законодавстві не передбачено.
Тільки «статусу» найманого працівника недостатньо. Оскільки бронюють працівників тих компаній, яким встановлено мобілізаційні завдання та які задовольняють потреби Збройних сил України, інших військових формувань, населення. Відповідно ці обставини повинні підтверджуватися доказами (наприклад, документи про розробку програмного забезпечення до техніки для підрозділів ЗСУ, для управління ракетними підрозділами тощо).
Варто звернути увагу і на винятки. Є певні випадки, за яких не бронюють працівників, а саме якщо працівник: має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з інших підстав; має дефіцитну для Збройних сил України військово-облікову спеціальність. Також нам відомі рішення про відмову у бронюванні осіб, які раніше не проходили військову службу. Хоча документального підтвердження такої підстави для відмови не знайдено. Можливо, це пов’язано з тим, що вона зафіксована на рівні листів і роз’яснень Міністерства оборони України.
Чи можна ІТ-спеціаліста забронювати через гіг-контракт?
Гіг-контракт — це цивільно-правовий договір (про надання послуг або виконання робіт). Дія Кодексу законів про працю України та іншого законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія City. Натомість такі відносини регулюються Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та цивільним законодавством.
Гіг-спеціаліст не є найманим працівником, а отже не підлягає бронюванню.
Які зміни до законодавства потрібні для успішного та прозорого бронювання айтівців?
Потрібний чіткий та детальний порядок бронювання працівників, який би стосувався всіх професій, не тільки ІТ-спеціалістів. Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 3 березня 2022 р. № 194 недостатньо.
Має бути затверджений перелік документів, які подають для бронювання, перелік винятків, тобто коли й кого бронювати не можна. Зараз такі переліки є, але вони не уніфіковані в єдиний документ, а «розкидані» як на рівні законодавчих актів, так і у листах, роз’ясненнях, рекомендаціях профільних міністерств та інших органів влади. Що викликає труднощі у їх пошуку та правильному застосуванні.
