Штрафи на 100 тисяч гривень і невиплати грошей. Розбираємось у проблемних контрактах, які підписують ІТ-фахівці
Контракти під час влаштування на роботу в ІТ-компанію є досить чутливою темою, адже замовники робіт пильно слідкують за дотриманням NDA — таке бажання продиктоване не лише комерційною таємницею, якою можуть скористатися конкуренти, а й подекуди нечуваними умовами для самих спеціалістів.
До нас звернулись ексконтрактори двох ІТ-компаній, які поділилися своїм негативним досвідом роботи за проблемними контрактами. Нещодавно представники нашої спільноти розповідали, якими бувають типи «пекельних» контрактів. У цьому матеріалі ми «копнули» більше і розповідаємо про проблемні угоди детальніше.
Після припинення роботи гроші можна не отримати
Наприкінці
«Коли я йшов з компанії, мені заборгували за липень, серпень та кілька робочих днів вересня. Також було декілька накопичених днів відпустки, яких так і не виплатили. Коли розраховувався, в бухгалтерії попросили підписати документ, що я не маю жодних претензій до компанії. Але я відмовився, бо остаточних виплат не зробили», — розповідає спеціаліст.
За словами ексспівробітника SEVEN, упродовж кількох місяців після звільнення він щотижня писав до компанії з проханням виплатити гроші, але отримував відмовки з обіцянками зробити це пізніше:
«Тоді я звернувся до юриста, який порекомендував надіслати акти виконаних робіт. Аналізуючи договір, я зрозумів: там усе прописано так, що довести свою правоту в таких ситуаціях дуже складно», — зазначає співрозмовник DOU.
Як приклад він наводить такий пункт договору: замовник протягом п’яти календарних днів з моменту отримання від виконавця примірників акта виконаних робіт зобов’язаний підписати їх, скріпити своєю печаткою та повернути один примірник виконавцю. Тобто роботи відповідають за якістю вимогам замовника, якщо такі роботи були прийняті та оплачені клієнтами:
«На практиці це означало, що без підпису замовника робота вважається невиконаною. В переговорах компанія також посилалась на те, що клієнт не прийняв робіт, не оплатив їх, тож вони не можуть мені заплатити».
У підсумку переговори із SEVEN, за словами колишнього співробітника компанії, затягнулися до 2019 року. Через рік після звільнення — у вересні
«Того ж дня юрист компанії подзвонив і попросив зачекати — через кілька днів зі мною розрахувалися».
Як зазначає ексспівробітник SEVEN, на той період з компанії пішло щонайменше п’ять осіб — усі вони мали проблеми з виплатами: двом точно закрили заборгованість, комусь — лише частину, а декому взагалі не заплатили.
«Пізніше я зустрів багатьох людей, які колись працювали на компанію: їм теж затримували виплати або не розрахувалися взагалі. На мою думку, компанія свідомо йде на такі кроки, оскільки немає ні стабільності, ні розумного менеджменту на рівні СЕО. Припускаю, вони спеціально підготували такий контракт, щоб була можливість не виплачувати гроші виконавцям робіт».
За відгуками — ситуація не поодинока
Компанія SEVEN, яка позиціює себе як постачальника IT-послуг повного спектра, базується у Львові. У її профілі зазначено, що там працює до 80 спеціалістів. На ринку SEVEN з 2007 року.
На сторінці компанії на DOU можна побачити чимало схвальних відгуків щодо роботи в SEVEN. Зокрема, співробітники зазначають, що працювати в компанії цікаво, керівництво — лояльне, а виплати грошей — своєчасні.
Однак серед цих відгуків трапляються скарги, що компанія після звільнення не заплатила за роботу.
Наприклад, Юлія Сівуха, яка працювала там рекрутеркою, 2020 року написала: «Скоро буде вже рік від моменту, як я очікую виплату своєї заробітної плати».
На цей відгук відповів юрист компанії Володимир Брунець:
«Співпраця з вами припинилась у зв’язку з порушенням вами умов договору та неналежним виконанням своїх зобов’язань». Також Брунець зазначив, що виносити ситуацію на загал не зовсім коректно.
Про невиплату грошей написав також користувач Артем Олійник:
«Кидають» на гроші, чекаю вже шість місяців. Мотивували донедавна тим, що замовник не підписує акти, — в результаті ігнорують повідомлення. Велика плинність кадрів, команди не встигають спрацюватися. Люди йдуть через затримки з виплатами постійно«.
Цей відгук у компанії не прокоментували. Крім цього, ще 2017 року про проблеми з виплатами після звільнення написав веброзробник Олег Гедзюк.
Юридичний аналіз угоди
Ми отримали примірник додаткової угоди, який у компанії SEVEN пропонували підписувати в разі звільнення, і попросили проаналізувати його юристку Axon Partners Емілію Курило.
Зазначимо, що складнощі виникли після звільнення з компанії.
За словами юристки, саме підписання угоди про розірвання співпраці не є проблемою, адже це нормальний робочий процес:
«За загальним правилом, припинення/розірвання договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов’язань: дописати код чи оплатити роботу».
Однак Емілія Курило не радить виконавцям підписувати проєкт угоди під час звільнення, який пропонують у SEVEN, адже умови суперечать інтересам виконавця, а саме в таких пунктах:
- сторони підтверджують, що всі зобов’язання за договором виконані ними належним чином та в повному обсязі;
- сторони заявляють, що не мають одна до одної жодних претензій стосовно виконання зобов’язань за договором.
«Якщо спеціаліст підпише документ з таким формулюванням, то підтвердить відсутність у нього претензій до замовника. Тож підписувати угоду про розірвання можна, але за умови видалення цих пунктів. А ще краще — додати умову про визнання замовником заборгованості за якісно виконані роботи. У будь-якому разі на лист замовника потрібно відповісти й надати обґрунтування, чому проєкт угоди не може бути підписаний», — радить юристка.
Щодо стягнення оплати за роботу після звільнення Емілія Курило зазначає, що є два шляхи розвʼязання проблеми — або дипломатія, або суд:
«Для судового процесу потрібно зібрати всі можливі докази надання послуг — переписка, підписані документи, коміти в репозиторій, записи в таск-менеджері. Також раджу згадати клієнта або навіть отримати від нього офіційне підтвердження оплати замовнику вашої роботи. Хоча це досить складно».
Позиція компанії: відгуки «замовні» й не відповідають дійсності
Щоб прояснити позицію SEVEN, ми звернулися до юриста компанії Володимира Брунця. За його словами, за весь період своєї діяльності компанія не мала жодного судового спору чи офіційної претензії щодо невиплати винагороди спеціалістам.
«Можу з упевненістю заявити, що розрахунки за виконані спеціалістами роботи завжди здійснюються відповідно до укладених договорів та погоджених умов співпраці».
Щодо відгуків на порталі DOU Володимир Брунець зазначив:
«Ми неодноразово зверталися до адміністрації сайту з офіційним запитом на видалення коментарів, які не відповідають дійсності, додаючи докази та чіткі факти, що підтверджували „замовний“ характер таких коментарів, метою яких було безпідставне заплямування репутації нашої компанії. Більшість таких коментарів адміністрація сайту видалила».
Адміністратор DOU і справді видалив відгук щодо SEVEN, адже крім листа з проханням від компанії, про видалення попросив і сам автор цього відгуку.
Декілька відгуків на сторінці компанії дійсно були видалені на прохання користувачів, що їх залишали. Щонайменше один із них видалили через те, що його залишив користувач із фейковим фото та порожнім профілем у LinkedIn.
За словами юриста компанії, «вказані коментарі були залишені спеціалістами, які самовільно, з власної ініціативи та порушуючи свої прямі договірні зобовʼязання припинили співпрацю, при цьому намагалися створити конфліктну ситуацію з метою вимагання виплати їм додаткових коштів».
Також представник SEVEN стверджує, що частину відгуків залишили начебто підставні та фейкові особи, які «ніколи не співпрацювали з компанією».
«Зазначені факти були належно зафіксовані та отримали належну юридичну реакцію у вигляді письмових претензій до вказаних осіб припинити подальші неправомірні дії. Можу припустити, що й це звернення до вас цілком може бути черговою спробою недобросовісних осіб заподіяти репутаційної шкоди нашій компанії».
Щодо наявності в договорах тих чи інших умов Володимир Брунець заявив, що не має права обговорювати й розголошувати такі умови, оскільки зазначена інформація є конфіденційною й не підлягає розголошенню жодною зі сторін договору.
Але є й інші приклади проблемних ситуацій під час припинення правовідносин.
За дострокове звільнення — штраф 100 тисяч
На початку співпраці з фірмою VRG Soft співробітники компанії підписують угоди про необхідність сплатити штраф у разі дострокового припинення роботи (один рік) у розмірі 100 тисяч гривень. Ще восени 2021 року цей штраф становив 20 тисяч гривень.
Компанія VRG Soft, яка займається розробкою мобільних застосунків, веброзробкою, дизайном, базується у Дніпрі. За даними, які компанія вказала у своєму профілі DOU, там працює до 80 спеціалістів.
Ми поспілкувалися з деякими колишніми співробітниками VRG Soft щодо необхідності сплачувати штраф під час дострокового звільнення. Всі вони підтверджують, що в разі звільнення з компанії раніше ніж за рік керівництво вимагає гроші.
«Це була умова: хочеш звільнитися раніше — плати штраф. Якщо відмовляєшся, компанія подає до суду. З мене вирахували оплату, додатково я ще оплатила залишок. Працювала на компанію як ФОП. Якщо керівництво звільняє співробітника, то штраф платити не потрібно. Коли підписувала угоду, бачила цей пункт договору, однак досвіду роботи не мала, а робота була потрібна. Компанія аргументувала пункт договору про штраф тим, що в них велика плинність кадрів, і це єдиний шлях убезпечити себе», — розповідає колишня співробітниця компанії, яка працювала на VRG Soft у 2021 році.
іOS-розробник Олександр Баралей працював на компанію понад рік — з лютого
«Останню зарплату не виплачували, сказали, що заплатять, коли здадуть проєкт, тобто приблизно через місяць. Зрештою гроші надійшли, але без ЄСВ (єдиного соціального внеску, — ред.). Ба більше, CTO компанії VRG Soft просив свого знайомого, щоб мені відмовили на новому місці роботи».
Про роботу в компанії також розказав колишній офіс-менеджер. За його словами, він працював у 2021 році всього три тижні — штраф після звільнення не сплачував, бо договір так і не уклали:
«Я відмовився підписувати контракт і пішов з компанії. Працював на випробувальному терміні. Взагалі випробувальний термін триває три місяці, однак контракт пропонують підписати десь через місяць. Працював неоформленим. Компанія мала б виплатити шість тисяч гривень, однак мені ніхто нічого не заплатив».
У компанії стягнення називають «пенею»
Ми звернулися до VRG Soft, щоб отримати їхні коментарі стосовно цієї ситуації. В компанії наголошують, що колишні співробітники в разі дострокового звільнення мають сплатити не штраф, а «пеню». Це прописано в самому контракті.
Так, за словами співзасновника VRG Soft Олексія Паніна, в компанії і справді передбачені виплати «пені» в разі дострокового розірвання договору про співпрацю.
«Взагалі договір і всі ці суми підпадають під дію NDA. Те, що колишні співробітники передали цю інформацію, є розголошенням комерційної таємниці. Але я поясню нашу позицію. Головний плюс нашої компанії в тому, що ми часто винаймаємо людей взагалі без досвіду в ІТ. Щоб навчити людину, потрібно багато часу й коштів, які ми і вкладаємо в наших співробітників. Тому до нас приходять навчитися, й ми даємо хороший старт. Цей момент у договорі про співпрацю (щодо необхідності сплачення „пені“ у разі дострокового розірвання договору, — ред.) ми обговорюємо відразу, на першій співбесіді. Питаємо, чи погоджується людина на цю умову. Тож це не є якоюсь таємницею. Цей договір дійсний лише рік, потім співробітники працюють за своїм бажанням. У договорі також зазначені форс-мажорні обставини. Вже не раз компанія йшла на поступки й розривала договір без пені. Всі ці моменти обговорюються з керівництвом. Ми намагаємося бути людяними», — підкреслює Панін.
Co-Founder VRG Soft також підтвердив, що наразі сума «пені» становить 100 тисяч гривень. Раніше це було 20 тисяч гривень:
«Сума щомісячної винагороди для більшості співробітників починає перевищувати 20 тисяч гривень вже за пів року роботи в компанії. Тому це не є якоюсь перешкодою для тих, хто хоче розірвати договір. Але ми намагаємось утримати людей не тільки цією пенею. Також для мотивації співробітників у компанії ще є грошові бонуси, перегляд щомісячної винагороди щопівроку, зручний офіс, вело- та автопарковки, тенісний та футбольний стіл, смачна кава та інші смаколики».
Олексій Панін стверджує, що співробітників судом начебто ніхто не шантажує.
«Компанія діє у межах українського законодавства, на підставі підписаного договору між юридичними особами. Якщо хтось відмовляється сплачувати „пеню“, він має розуміти, що може бути судовий позов».
За словами співзасновника компанії, якщо людина не має можливості відразу сплатити всю суму «пені», то її можуть розбити на частини.
Представник VRG Soft підкреслив, що договір з пунктом «пені» підписують лише ті спеціалісти, які не мають досвіду роботи в цій галузі. На запитання, чи були вже якісь судові справи через несплату «пені», в компанії зазначили: «Щодо судових процесів — це вже є комерційною таємницею».
Ми спитали колишнього співробітника про середній розмір компенсації й деталі щодо навчання в компанії. На умовах анонімності він зазначив, що навчання для ІТ-спеціалістів не проводили — компанія надала лише місце роботи, вказала графік і проєкти. Початковий рівень компенсації —
Адвокат радить запросити в компанії калькуляцію витрат
За словами адвоката Миколи Марченкова, в таких угодах, які є не трудовим договором, а контрактом щодо надання послуг, менеджмент компанії приховує пеню/штраф за формулюванням необхідності компенсувати витрати на навчання:
«Тобто начебто компанія витрачає кошти на навчання контрактора. І якщо він розриває угоду раніше, то контрактор має компенсувати ці витрати».
Водночас, підкреслює юрист, необхідно чітко розуміти, що законодавство України не припускає обмеження права на дострокове розірвання угоди, якщо воно правомірне. Тобто в договорі не можна прописати, що якщо хтось хоче вийти з угоди, він має заплатити якусь суму коштів:
«Але можна прописати компенсацію витрат компанії [на навчання спеціаліста]. В такому випадку я б радив запросити в компанії калькуляцію витрат і обґрунтування цієї суми. Найімовірніше, компанії буде досить складно довести ці витрати».
Авторка — Олена Чернишова.
