Июнь 30

Штраф у розмірі річної зарплати та робота 24/7. Айтівці – про заборони та пекельні умови в контрактах

Буває, що в контрактах з ІТ-спеціалістами компанії вказують багато штрафів і заборон. Чи погоджуються фахівці підписувати такі договори, чи дотримуються усіх пунктів, а може, знаходять компроміси з компаніями-замовниками? Розпитали про це самих айтівців. З огляду на чутливість порушуваних тем, імена та посади деяких героїв були змінені чи приховані.

«За роботу на конкурентів — штраф €100 000, за розголошення конфіденційної інформації — теж близько €100 000, плюс відшкодування збитків»

Анна Хабібова, дата-аналітик

Я вже кілька років живу в Португалії, але іноді віддалено працюю з українськими фірмами. Якось я домовлялася про співпрацю з міжнародною компанією з туристичної галузі. Вона займалася авіаперевезеннями, туристичними турами. І набирала ІТ-спеціалістів в Україні.

У контракті компанії був пункт про те, що після закінчення співпраці я п’ять років не зможу працювати в туристичній галузі, в маркетингу та аналітиці. Я запитала, чи зможу з цією угодою в іншій країні — Португалії — створити свій невеличкий бізнес і проводити екскурсії. Мені відповіли, що за контрактом це заборонено.

Компанія займається зовсім іншими, глобальнішими речами, екскурсії містом не могли становити для них конкуренцію. Виходить, цією угодою вони вирішили заблокувати абсолютно всю туристичну галузь для своїх спеціалістів.

У договорі були вказані штрафні санкції за розголошення конфіденційної інформації та за роботу на конкурентів. Я мала б платити штраф, навіть якби конфіденційна інформація була розголошена не з моєї вини — скажімо, хтось зайшов на мій комп’ютер чи зламав імейл. За роботу на конкурентів штраф становив €100 000, за розголошення конфіденційної інформації — теж близько €100 000, плюс відшкодування збитків.

Компенсацію за NDA/NCA пункти не пропонували. Втім я схожої практики й не бачила.

У компанії був випробувальний період, але контракт я мала підписати перед початком співпраці. Тож якби я не пройшла його, все одно мала б п’ять років дотримуватися пунктів про неконкуренцію.

Я сказала, що не погоджусь на таке, запропонувала переглянути ці пункти. Мені відмовили: або я підписую контракт в такому вигляді, як мені надіслали, або не зможу працювати. Я відмовилась. Вирішила не закривати для себе на п’ять років усю туристичну галузь.

«У 70% контрактів, які я отримую, компанії виставляють мені один термін, за який треба попередити про звільнення, а собі — зовсім інший, коротший»

Сергій Шаповаленко, DevOps Engineer

Я контрактор, тож маю справу з різними угодами. Якось я працював з англійською компанією, уклав з ними NCA-договір. Після закінчення співпраці мені було заборонено два роки працювати у тій самій галузі, що й компанія.

У договорі був список конкурентів, з якими я не мав права працювати, та була й приписка «або інші компанії галузі». Ця сфера — диджитал-маркетинг — не дуже мене цікавила. Я не думав, що довго в ній працюватиму, тож підписав угоду без проблем.

Після співпраці з цією компанією я почав працювати на іноземну консалтингову компанію, компанію-посередника. Компанія мала клієнта зі сфери диджитал-маркетингу. Я розмірковував, сумнівався, чи можу працювати з цим клієнтом. Зрештою вирішив, що з самим клієнтом я не укладаю жодних угод, підписую контракт з посередником, тому можу погодитись. Але це була «сіра» зона для співпраці.

Нещодавно я отримав контракт від компанії-брокера, яка наймає людей у велику ІТ-компанію, близьку до FAANG. В контракті була умова, що при витоках інформації, невідповідності ліцензії, неякісно виконаній роботі я маю компенсувати усі збитки, які є в договорі між компанією-посередником і клієнтом. Але цей договір мені не показували, я не міг знати, які там умови.

Звісно, на це я не погодився. Попросив написати в усіх подібних пунктах, що мою відповідальність та суму компенсації має встановлювати суд.

Погоджуватися на штрафи, які встановлює зацікавлена сторона, неправильно. В цьому випадку суд не розбиратиметься з розміром штрафу. Якщо я погодився на нього, підписав контракт, маю платити. Цього разу компанія пристала на мою пропозицію.

Також у 70% контрактів, які я отримую, компанії виставляють мені один термін, за який треба попередити про звільнення, а собі — зовсім інший, коротший. Доводиться просити, щоб змінили це, вказали для обох сторін однаковий період. Зазвичай ці зміни компанії легко вносять.

Більшість контрактів, які надсилають мені як ІТ-спеціалісту, — односторонні. Завжди можна знайти пункти, в які варто додати нейтральності.

«Коли були мітинги із замовником, я мусив брехати, що роблю щось для проєкту»

Роман, тестувальник

Ця історія — про мою першу роботу. Коли шукав її, зрозумів, що людині без досвіду складно кудись влаштуватися. Ринок видавався ворожим до джунів, великого вибору вакансій не було.

Мене взяли на роботу. Та сказали, що в контракті є умова — два роки не звільнятися з компанії. Якщо я все-таки захочу піти, треба сплатити компенсацію. Відмовитися від цього пункту неможливо — або я приймаю його, або шукаю інше місце.

Ця умова мені здалася прийнятною на той момент. Я вважав, що точно працюватиму в компанії понад два роки. Тому погодився, підписав контракт.

Компенсацію за звільнення рахували пропорційно до того часу, який спеціаліст пропрацював у компанії. Максимальна сума — близько 50 000 гривень. Якщо звільнитися через рік, виходить інша сума — 50 000 / 2 = 25 000 гривень.

Та коли я підписував контракт, не усвідомлював, якою може бути робота в компанії, ставлення до людей.

У контракті не написали про трекери, але вони були. Трекери контролювали все: скільки годин ти провів на роботі, чи не відвідував розважальні сайти. Спочатку був трекер Tahometer — і це ще нічого. Згодом компанія вирішила «закрутити гайки», і нам встановили новий, який працював на фоні, ми не могли закривати й відкривати його, не мали доступу. Трекер записував активний і пасивний час роботи. Якщо активного часу було замало, менеджери влаштовували розбір польотів, могли навіть звільнити. Та іноді хтось робив щось на девайсах (мобільне тестування), і це не записувалося як активний час. Загалом працювати, коли тебе відстежують, дуже некомфортно.

Також була неприємна ситуація, коли я нібито працював на двох проєктах одночасно. Першим проєктом я займався більше як рік, далі вирішив змінити його, мав на це право. Та менеджмент хотів отримати більше грошей від клієнта, тому я мав опікуватися новим проєктом, а на старому лише імітувати діяльність. Коли були мітинги з першим замовником, я мусив брехати, що роблю щось для нього. Мене це дико обурювало. Така «робота» тривала місяць. За цей час компанія отримала за мене гроші з двох проєктів. Я, звісно, отримав стандартну оплату.

Також у контракті був пункт про те, що компанія може вимагати компенсацію, якщо спеціаліст завдасть збитків клієнту. Іноді це використовували для того, щоб не дати людині звільнитися. Мовляв, якщо підеш (навіть з місячним відпрацюванням), то у клієнта будуть збитки, і цей конфлікт може дійти до суду.

Спочатку мені обіцяли, що підвищуватимуть зарплату що пів року. Та за два роки лише двічі її піднімали. Оплата була мізерною, меншою за нижню вилку ринку. Менеджери весь час вигадували відмовки: то ковід, то начебто я маю одну негативну рису в характеристиці й тому компенсація лише на трохи зростає.

У компанії були Automation QA Engineers та Manual QA Engineers. У мануальників не вимагали компенсації, коли людина звільнялася раніше ніж за два роки, а в автомейшенів — вимагали. Я все-таки пропрацював у тій компанії два роки. Не хотів різко кидати проєкт, бо він був цікавий і замовник мені подобався. Та знаю, що після мене звільнився хлопець, який пропрацював у компанії лише рік. Йому не виплатили останню зарплату. Вона була еквівалентною розміру компенсації, навіть трохи більшою.

«Я мав бути на зв’язку і бути готовим надавати послуги 24/7»

Андрій, PHP Developer

У мене закінчувався контракт з компанією, і я шукав нову роботу. Знайшов цікаву вакансію від нідерландської фірми, відгукнувся на неї.

Спочатку все було добре. Я пройшов дві серйозні співбесіди, одне з них із нідерландцем, CTO компанії. Далі виконав доволі розгорнуте тестове завдання, яким займався два вечори після роботи. Після цього написали, що зі мною готові співпрацювати. Люди, які відповідають за роботу компанії в Україні, надіслали контракт.

Перше, що мене здивувало, — його обсяг. Зазвичай договори, які я підписував, були набагато коротшими.

Далі склалося враження, що це іноземний контракт, який переклали гугл-транслейтом. Щось до нього додали, щось забрали, але навіть не перечитали перед тим, як надіслати на підпис.

У контракті були посилання на пункти, яких насправді немає. Скажімо, написано «як передбачено в пункті 9.6 цього договору», а пункту 9.6 у ньому немає. Схожих моментів у тексті було багато.

Одна умова в договорі мені не сподобалася найбільше. Я мав бути на зв’язку і бути готовим надавати послуги 24/7. В контракті це детально розписали: у вечірній та нічний час, у святкові, вихідні та неробочі дні. При цьому в описі вакансії та на співбесіді йшлося про звичайний режим роботи — 40 годин на тиждень. Навіть в описах тих вакансій, які відкриті в компанії тепер, пишуть про 40 робочих годин на тиждень.

У договорі були прописані й штрафи — 50 євро за кожен день, у який я не працював. Але не було уточнень, з яких причин — з особистих чи тому, що у замовника не було завдань для мене.

Крім того, було безліч дрібних деталей, нестикувань.

Мені подобалася вакансія. Там мала бути цікава робота, навчання, але насторожував контракт. Я звернувся до юриста, попросив проаналізувати угоду та сказати свою думку. Юрист погодився з моїми сумнівами, додав свої зауваження.

Я написав листа в компанію. Запропонував вказати в угоді 40 годин праці на тиждень і те, що додаткова робота можлива за state of emergency (надзвичайних випадків), і описати, що належить до них. На це в компанії погодились, але уточнювати, що вважається state of emergency — категорично відмовились.

Писати в контракті, що штрафи не стягуватимуть, якщо компанія не дала мені завдань, теж не захотіли.

Перемовини тривали два тижні. Мені казали, що в Україні з компанією працює понад 10 розробників, усі підписали цю угоду, ні в кого не було питань, а я надто прискіпливо ставлюся до контракту.

Зрештою CTO написав мені листа. Там йшлося про те, що я мав би радіти можливості працювати з компанією. Їм не подобається, що я хочу змінювати умови контракту, і вони радять шукати іншу вакансію.

Загалом мене здивувала ця ситуація. Раніше я помічав, що європейські роботодавці та замовники дуже уважні до всіх документів. Складно уявити, щоб нідерландська компанія давала на підпис угоду, яку в суді можуть визнати недійсною (адже там були неіснуючі пункти, нестикування). Думаю, в цьому випадку проблема була в роботі українських менеджерів чи юристів. Вони мали вичитати угоду, адаптувати її до реалій України.

«Якщо не викладати в інтернет вміст бази даних, код у GitHub та не працювати одночасно на конкурентів — проблем не буде»

Олексій, розробник

З трьома останніми роботодавцями я підписував контракти з пунктами про неконкуренцію, непереманювання та про штрафи. Це були і аутсорс, і продуктові компанії.

Тепер в моїй угоді є такі умови:

Протягом дії договору та рік після закінчення співпраці я не можу надавати такі самі послуги іншим компаніям і займатися підприємницькою діяльністю у сфері клієнта (тобто якщо я зараз працюю над проєктом в медичній галузі, то рік не зможу займатися медичними проєктами).
Не можу наймати, переманювати чи схиляти до найму будь-якого працівника, партнера чи контрагента замовника (протягом дії договору та ще рік після його припинення). За порушення цього пункту — штраф у розмірі річного гонорару.
Якщо захочу розірвати договір, маю повідомити за три місяці (такі самі умови й для компанії).
При невиконанні чи неналежному виконанні будь-якого з обов’язків, вказаних у договорі, маю сплатити штраф у розмірі $10 000. Замовник може вимагати й більшу суму штрафу, якщо його збитки будуть більшими за $10 000.

Втім, я думаю, що це стандартні речі для контрактів з іноземними компаніями. Якщо не робити справді чогось поганого — не викладати в інтернет вміст бази даних, коду у GitHub та не працювати одночасно на конкурентів — проблем не буде.

Точно знаю, що і клієнти аутсорс-компаній підписують угоди про непереманювання. Була ситуація, коли клієнт, з яким я працював в аутсорс-компанії, хотів давати мені завдання напряму. Він пішов з аутсорс-компанії, почекав рік, поки закінчиться термін його угоди, а далі знайшов мене в LinkedIn і запропонував роботу.

У цьому випадку в мене теж була угода з аутсорс-компанією про неконкуренцію. Мій новий замовник уже рік не був клієнтом компанії, тож не думаю, що мені було заборонено працювати з ним.

Notice period (проміжок часу між тим, коли повідомляєш про звільнення, та останнім робочим днем у компанії) — теж іноді прописують у договорах.

У мене була ситуація, коли я працював в аутсорс-компанії і мав у контракті notice period у три місяці. Проєкт, яким я займався, закривали. Кількох людей звільнили без notice period, і формально вони продовжували працювати в компанії, але не мали на що репортити години. Тестувальників звільнили без жодної додаткової виплати. Розробникам суттєво зменшили зарплату і на цей час перекинули їх в інші проєкти, щоб допомагати там парт-тайм.

Договір — це важливо, але завжди все впирається в порядність компанії та спеціаліста. Тут допоможуть відгуки колишніх працівників (в LinkedIn їх легко знайти). Наприклад, жоден договір не змусить компанію виплатити ФОПу компенсацію відпустки (та це норма, чесні компанії і так їх виплачують).

«Згідно з NCA, якщо я підпишу основний контракт, то, мабуть, уже цим порушу умови угоди»

Сергій, розробник

Нещодавно я пройшов співбесіди й прийняв офер від аутсорс-компанії, що зареєстрована в європейській країні. Мені надіслали на підпис контракт з цією компанією та ще одну угоду — NDA/NCA від іншої юридичної особи, замовника компанії.

Умови NDA/NCA договору мене насторожили. У ньому було багато нечітких формулювань і великі штрафи.

Скажімо, я три роки не можу розголошувати конфіденційну інформацію, пов’язану з діяльністю компанії. Та в угоді дають широкий перелік видів цієї інформації замість конкретики. Не вказано, з яких каналів (месенджерів чи електронної пошти) її передаватимуть. Немає пояснення, що вважають «розголошенням конфіденційної інформації».

При цьому штраф за кожен факт розголошення — десятки тисяч доларів. Якщо компанія оцінить, що її збитки від розкриття інформації були більшими, розмір штрафу може зрости.

Якщо мене зупинять військові на блокпосту, перевірять інформацію на ноутбуці — це вважатимуть розкриттям конфіденційної інформації чи ні? В Україні війна, і така ситуація, на жаль, дуже ймовірна.

У договорі є уточнення, що на вимогу закону я можу розкрити інформацію. Але попередньо маю повідомити про це компанію і показати тільки ту інформацію, на яку отримаю дозвіл у письмовій формі. Та навіть у цьому випадку немає чіткого формулювання, що розкриття на вимогу закону знімає з мене фінансову відповідальність.

Пункти договору про неконкуренцію сформульовані теж розмито. Якщо я підпишу контракт, то погоджусь з тим, що п’ять років після звільнення не укладатиму контрактів і не працюватиму з усіма компаніями та з усіма людьми, з якими познайомився або про яких дізнався, працюючи на компанію-замовника.

Я уже згадував, що мій основний контракт має бути з аутсорс-компанією. Та ні в контракті, ні в угоді NDA/NCA немає жодного рядка про відносини цих двох компаній. Згідно з NCA, якщо я підпишу основний контракт, то, мабуть, уже цим порушу умови угоди.

Якщо в якомусь документі, з яким я працюватиму, буде перелік ІТ-компаній, — це може означати, що я дізнався про ці компанії від замовника. Відповідно, з усіма ними я не зможу працювати п’ять років після звільнення. За порушення пунктів про неконкуренцію також передбачений великий штраф. В договорі вказано, що я маю сплатити всю суму, яку отримаю від співпраці з конкурентом, але не менше, ніж розмір мінімального штрафу.

При цьому жодної фінансової компенсації за договір NDA/NCA компанія не пропонує.

Я точно не згоден підписувати угоду в початковому вигляді, ймовірно, можна буде домовитися внести деякі зміни. Втім, в угоді багато пунктів про мою відповідальність і пунктів, що захищають від відповідальності замовника. Щоб позбутися цього, треба, мабуть, повністю переписати договори.

Розумію, що ІТ-компанії часто пропонують укладати NDA та NCA угоди. Можливо, це просто «залякування», щоб співробітник навіть не думав поширювати інформацію компанії, нести її до конкурентів. Якщо просто і чесно працювати, мабуть, проблем не буде. Водночас хочеться підписувати документи, в яких усі пункти адекватні. Лякає ще й те, що аутсорс-компанія, від якої я прийняв офер, не дуже велика і не дуже відома на ринку. В штаті лише кілька людей, решта уклала контракти.

Я багато читав про те, що в українських судах схожі пункти в договорах не працюють. Є багато причин на це: компанія має довести, що спеціаліст порушив умови договору, що фірма зазнала збитків саме на таку суму. Та договір, який мені надіслали, — з іноземною юрисдикцією. Я не знаю, як рішення іноземних судів виконують в Україні: чи передають їх в український суд, чи Державна виконавча служба відразу виконує рішення.

Тож наразі я не вирішив — підписувати ці контракти чи ні.