Валютна політика НБУ спричинила палкі дискусії. Що про неї думають економісти та IT-компанії
Національний банк України 20 травня дозволив фінансовим установам продавати валюту через каси банків та конвертувати кошти з гривневих карток за кордоном за довільним курсом. Водночас офіційний курс НБУ залишається незмінним.
Таким чином усі, хто отримують валюту на картки, муситимуть продавати її за офіційним фіксованим курсом (29,25 грн за долар), а купувати — за ринковим (приблизно 37 грн за долар). Це рішення викликало великий резонанс, зокрема і серед читачів DOU.
Ми зібрали думки експертів з економіки та фінансів, а також представників ІТ-компаній про те, як рішення НБУ вплине на українців та на ІТ-галузь зокрема.
Що думають економісти
Фінансист, засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан вважає, що нововведення потрібне для того, щоб зупинити безконтрольне виведення грошей за кордон за допомогою різних схем.
«Схемами міг скористатись будь-хто: клади українську валюту на картку, а потім знімай у євро за кордоном або використовуй для купівлі активів (наприклад, автомобілів, які дозволили ввозити безмитно) за набагато вигіднішим за ринковий курсом. Важко сказати, які обсяги валюти залишали країну таким чином, але за підсумками року могло б йтися про мільярди доларів. Це багато!» — стверджує Компан.
Фінансист згоден з тим, що рішення НБУ завдасть удару ІТ-індустрії, проте не вважає, що воно знищить галузь або підірве економіку країни.
«Постраждає експорт послуг, і найбільшого удару завдано по нашій IT-індустрії, представники якої отримують зарплату в доларах як ФОПи та змушені продавати її банкам за курсом 29,95, коли ринковий наближається до сорока. Звичайно ж, це невигідно, і, природно, вжиті НБУ заходи відразу ж назвали „прихованим податком“, розганяючи хвилю обурення — мовляв, знищують галузь, всі фахівці роз’їдуться і майбутнє економіки та країни опиниться під загрозою. Чи так це?
Далеко не факт! По-перше, не всім можна виїхати. По-друге, IT-галузь розквітла в Україні дуже багато в чому лише завдяки пільговим схемам оподаткування. Інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які слугували б стійкими джерелами розвитку, у країні просто не існує. Тож їхати до країн, де податки (і не „приховані“, а „явні“) набагато вищі — це все одно що втратити найголовнішу конкурентну перевагу. Та й вартість життя у багатьох комфортних та безпечних країнах перевищує українську в рази.
Хтось, звичайно, поїде — ті, у кого мізків більше і кваліфікація вища, — але основна маса залишиться. До речі, така картина давно стала типовою у всіх індустріях і по всій країні. Багато хто прагне виїхати, просто не всі можуть», — пише Компан.
На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, Нацбанк робить усе, що від нього залежить, щоб утримувати стабільність фінансової системи України.
«Війна — це рак для економіки. І пройти її без втрат неможливо. Усі втратять. Усі стануть біднішими. Бо див не буває. І дуже часто вибір між поганим та дуже поганим рішеннями. І вибирають погане. Як у політиці. Просто, щоб не отримати дуже погане.
Коли кажуть, що в результаті війни ВВП впаде на 30% — то це лише незрозуміла цифра. І зрозумілою вона стає тоді, коли ти втрачаєш 20% своїх доходів просто на різниці курсів. Або коли інфляція з’їдає твій прибуток. Або коли девальвація зменшує твою пенсію. Ось тут і матеріалізується ця далека та незрозуміла цифра у 30% падіння ВВП. Так криза дістається кожної людини», — пише Фурса.
Ми також поспілкувалися з економічним експертом Тарасом Загородним. Він пояснює, що якби Національний банк власними силами продовжував тримати фіксований курс в попередньому форматі, це призвело б до падіння резервів Нацбанку.
«Оскільки в країні триває війна, впав приплив валюти через те, що багато експортерів не працюють. У нас заблоковані порти, ми не можемо експортувати продовольство. Це означає, що якби Національний банк продовжував тримати фіксований курс в такому форматі, це призводило б до падіння резервів НБУ для підтримки цього курсу. І відповідно, його трохи відпустили.
Тобто тепер це курс, який відповідає сучасній економічній ситуації, який дозволяє Національному банку мати резерви; показує, в якому стані перебуває економіка. Цей крок достатньо закономірний, і я вважаю його правильним», — каже Загородний.
Також він розповів, як нововведення можуть вплинути на кожного українця: зростатимуть ціни на пальне та імпортні товари, розшириться безробіття, а доходи громадян зменшуватимуться.
«Вартість всіх груп товарів вирівнюватиметься нерівномірно — це залежить від того, які залишалися товарні запаси в тих, хто продає або надає послуги. Деяких товарів ми не побачимо ще тривалий час, тому що їх не ввозитимуть в країну. Доходи населення впадуть. Але падіння гривні завжди сприяє експорту. Якщо державі вдасться організувати, наприклад, виробництво на заході України, створити робочі місця або надавати пільгові кредити для підприємців, це сприятиме зростанню експортних галузей економіки. Тим паче для України відкрили ринок збуту в Європейському Союзі, Великій Британії та США», — резюмує економіст.
Щодо ІТ-сфери, то Загородний вважає, що її врятує інтеграція у світовий ринок, разом з якою зарплати співробітників підтягуватимуться до світових.
«Якщо у співробітників ІТ-сфери зарплати прив’язані, наприклад, до долара, то компанії або повинні підвищувати розміри компенсації, або вони втрачатимуть своїх співробітників. Якраз ІТ-ринок менш за все постраждає від того, що відбувається в Україні — це ледь не єдина галузь, яка майже інтегрувалась у світовий ринок. Тобто конкуренція за зарплати теж була прив’язана до західного ринку. Тому я думаю, що звичайні співробітники менш за все постраждають у цій ситуації», — зазначає Загородний.
Не всі експерти погоджуються з таким оптимістичним поглядом на ситуацію. Фінансовий консультант, співзасновник iPlan Любомир Остапів вважає, що нові правила призведуть до того, що валютний виторг ІТ-компанії та спеціалісти заводитимуть на іноземні рахунки поза Україною. Про це він пише у своїй статті на AIN.
На його думку, ті українці, які тимчасово розкидані Європою, в другій половині року отримають податкове резидентство там і вільно розпоряджатимуться своїми коштами після сплати податків. Остапів закликає підписати петицію проти рішення НБУ, а самому Нацбанку радить почати діалог з індустрією, щоб знайти компромісне рішення між експортерами послуг та фінансовою обороною країни.
Що кажуть представники ІТ-галузі
Директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, з яким ми поспілкувалися напередодні, стверджує, що через різницю, яка виникатиме на курсах продажу та купівлі, втрати айтівців становитимуть близько 26% від доходу.
«Це виглядає як пряма експропріація частини прибутку. Її обсяг — приблизно 26%. Якщо людина, наприклад, виїхала за кордон з 50 тис. гривень на картковому рахунку і розраховується в Єврозоні, то сьогодні вона втрачає 26% від цієї суми. Це прямий економічний наслідок, але ж є і багато інших факторів, які ми зараз не можемо прорахувати, втім можемо зробити прогноз, який теж буде відʼємним, песимістичним», — пояснює він.
Васюк побоюється, що ті українці, які тимчасово перебувають поза територією України, думатимуть про отримання податкового резидентства, щоб вільно розпоряджатись заробленими валютними коштами.
«Тобто ми можемо втратити валютні надходження, а їх від IT-галузі ми отримали $2 млрд за перший квартал 2022 року. Лише за лютий в країну зайшло $839 мільйонів, за березень — $522 мільйони», — нагадує він.
На думку директора Асоціації IT Ukraine, необхідно виправити ситуацію впродовж місяця.
«Напевно, компанії поки притримають виплати компенсацій і подивляться, чи розвʼязується питання. Але якщо держава цього не зробить, наступного місяця ми не побачимо $522 мільйонів валютних надходжень.
Бізнес знайде законні шляхи, щоб оплатити працю своїх спеціалістів як в Україні, так і за кордоном. В якийсь момент рівень довіри до держави підвищився. А зараз ми знову ризикуємо її втратити. А довіра напрацьовується роками», — зазначає Васюк.
DOU також попросив прокоментувати ситуацію Міністерство цифрової трансформації України, однак там відповіли, що не коментують непрофільні для відомства теми.
Ми опитали ІТ-компанії про їхнє ставлення до рішення НБУ і те, як воно вплине на їхню діяльність.
GlobalLogic — вважають, що зміни призведуть до скорочення валютного виторгу та відпливу людей з країни
Вважаємо, що запроваджені НБУ зміни у роботі валютного ринку є несправедливими для компаній-експортерів та окремих спеціалістів, які отримують винагороду в іноземній валюті чи у прив’язці до іноземної валюти.
Ба більше, ми переконані, що такі зміни призводять до негативних наслідків не лише для ІТ, а й усієї економіки України. Можливі негативні наслідки:
Скорочення валютної виручки та сповільнення наповнення державного бюджету країни. IT-індустрія сьогодні є ключовим донором валютних вливань та лідером експорту послуг. За перші три місяці року вона принесла рекордні два мільярди доларів в економіку України. За нинішніх умов, що диктує регулятор, економіка ризикує не отримати мільярди експортних надходжень.
Відплив людського капіталу. Українські розробники — важливі учасники нинішнього економічного фронту. За нерівних умов ведення бізнесу в юрисдикції України спеціалісти можуть перейти від українських до іноземних компаній та обиратимуть податкове резидентство в інших країнах.
Саме тому, вбачаючи безпрецедентні ризики для економіки та бізнесу в Україні, ми закликаємо НБУ перейти до плаваючого курсу не лише купівлі, а й продажу іноземної валюти. Також ми готові розглядати інші варіанти вирішення ситуації, які враховуватимуть потреби експортних галузей.
Впевнені, що у цей час співпраця держави та бізнесу має бути злагодженою та ефективною як ніколи.
EPAM — виступають за режим врегулювання курсу, який враховуватиме інтереси всіх галузей
За результатами І кварталу 2022 року ІТ-індустрія в умовах війни забезпечила рекордних два мільярди доларів США експортних надходжень. Галузь готова надалі працювати в такому режимі та допомагати тримати економічний фронт країни. Варто пам’ятати, що через війну таких експортних індустрій у країні залишилося небагато. Сільське господарство, металургія, які були потужним джерелом надходжень валютного виторгу в Україну, на межі руйнування.
Валютні курсові зміни, які вводить Національний банк України, створюють ризик зниження експортного виторгу для держави з боку ІТ-галузі. Тому наша компанія підтримує ідею скасування фіксованого валютного курсу та водночас встановлення такого режиму врегулювання, який враховуватиме інтереси всіх галузей та гравців бізнесу.
Ми вважаємо, що варто знаходити компромісні рішення, які дозволять забезпечувати регулярні валютні надходження в країну під час війни та водночас не нашкодити тим галузям, які залежать від імпорту сировини та готової продукції.
Ciklum — сподіваються на продуктивний діалог представників індустрії та уряду
Ми занепокоєні нещодавнім рішенням НБУ. Наразі ІТ-індустрія — одна з ключових опор економіки України в умовах воєнного часу, і ми всі сподіваємося, що станемо драйвером потужного економічного відновлення після перемоги. Повʼязана з валютою винагорода ІТ-фахівців дозволяє їм активно долучатися до підтримки як ЗСУ, так і різноманітних благодійних проєктів, спрямованих на захист країни та підтримку тих, хто цього потребує. Переконані, що валютна політика має зберігати такі можливості й надалі.
Закріплення дисбалансу між курсом купівлі та продажу валюти несе чимало ризиків для бізнесу, але не менш важливий вплив на людей. В українському ІТ-секторі працює близько 300 тисяч осіб. За різними підрахунками, кожен з них створює ще
Ми бачимо, як наші колеги спантеличені та стривожені таким рішенням НБУ — і сподіваємося, що продуктивний діалог представників індустрії та уряду сприятиме якнайшвидшому ухваленню прийнятного для сторін рішення.
Штучні обмеження такого типу створять додаткове навантаження на експортний бізнес — і наслідки цього не змусять себе чекати. Звісно, це також створює ризики для українського ІТ-бізнесу, зокрема втратити вітчизняних спеціалістів за кордоном на користь іноземних компаній.
Levi9 — вважають, що ІТ-ринок може повернутися до старих практик зменшення податкового навантаження на кшталт виплати компенсацій у валюті «в конвертах»
Причини такого кроку з боку НБУ цілком зрозумілі. Як ключовий фінансовий стабілізатор він намагається втримати курс і забезпечити валютою критичний імпорт. Проте треба зважати, що досі ІТ-спеціалісти ставлять під сумнів прозорість намірів державних органів. Якби це рішення комунікували заздалегідь і достатньо пояснили деталі, цей крок могли б сприйняти позитивніше.
Якщо стисло прогнозувати ймовірний розвиток ситуації, бізнес всіляко намагатиметься зменшити оборот іноземної валюти в Україні. Як наслідок, ІТ-ринок може повернутися до старих практик зменшення податкового навантаження на кшталт виплати компенсацій у валюті «в конвертах», як було на початку
Великим гравцям вдатися до такої практики важче, тож, вірогідно, вони сподіватимуться на розв’язання питання через конструктивний діалог з владою. Натомість компанії, що спроможні надавати компенсації за ринковим курсом чи в готівковій валюті, матимуть перевагу на ринку праці.
Sigma Software — очікують відпливу розрахунків через банківську систему України та ще більшого дисбалансу пропозиції долара на міжбанку
Ми дуже цінуємо дії НБУ зі стабілізації ситуації з курсом з початку війни, бо будь-які різки зміни погано позначаються на економіці. Дуже сподіваємося, що найближчими днями побачимо вільний курс також на міжбанку, адже різниця в
Ми непогано розуміємо ринок та настрої ІТ-галузі, і якщо в наступні дні курс готівки і міжбанку не зрівняється, це може викликати відплив розрахунків через банківську систему України, ще більший дисбаланс пропозиції долара на міжбанку, скорочення податкових надходжень. Це небезпечна стратегія, і наслідки переходу на інші способи розрахунків буде складно подолати.
