Хто ці 228 компаній у реєстрі Дія City та чому деякі мають російський слід, а деякі не вдається ідентифікувати. Розслідування DOU

У лютому ми вже почали розшифровувати бренди, які стоять за ТОВ, ПАТ і ПП у реєстрі Дія City. Нові компанії з’являються там постійно, активний вступ до спецрежиму не припинявся, попри воєнний стан. Крім того, в березні в Мінцифри максимально спростили критерії резидентства.

Станом на 11 травня в реєстрі вже 228 компаній. Ми спробували ідентифікувати їх усі та оновили наш альтернативний реєстр резидентів, а також проаналізували, хто ці компанії. Виявилося чимало цікавого: приблизно половина резидентів — продуктові компанії; з топ-50 IT-компаній в Дія City вступили 16; в реєстрі є компанії, що мають російський слід; а 49 компаній не вдалося ідентифікувати. Отож про все за порядком.

Хто ці 228 компаній у реєстрі та як вступали

За словами Олександра Борнякова, в грудні Мінцифри не очікувало на масовий вступ компаній до спецрежиму на початку його роботи. Але вже за два дні після запуску Дія City заяви на вступ подали 44 компанії. А за тиждень статус резидента офіційно отримали 55 компаній.

З початком повномасштабних воєнних дій прийом компаній в Дія City не сповільнився, і вже 28 лютого були зареєстровані нові резиденти. Станом на 15 березня до спецрежиму приєдналося 104 компанії, нині ж їх 228. Усього після 24 лютого в Дія City вступили 149 компаній.

Ще влітку 2021 року з топ-50 IT-компаній, згідно з рейтингом ДОУ, лише 4 були цілковито «за» Дія City, ще 13 відповіли, що ставляться позитивно, але ще є питання до проєкту, а ще близько половини — не визначилася. Нині 16 компаній із топ-50 увійшли в Дія City. Примітно, що половина з них — продуктові. З топ-5 компаній в Дія City вже три — EPAM Ukraine, SoftServe, Luxoft Ukraine. Не вступали Ciklum та GlobalLogic. В першій зазначили, що наразі відклали питання, в другій — продовжують вивчати деталі.

Щонайменше половина компаній у реєстрі серед тих, які ми змогли ідентифікувати, — продуктові. Серед них досить відомі в Україні MacPaw, Ajax Systems, Reface, EVO, Readdle тощо. Як стартапи в Дія City отримали статус резидента 56 компаній, деякі з них були зареєстровані за декілька днів до вступу.

Також у переліку можна помітити багато геймдев-компаній, наприклад, GameLoft, Gismart, Plarium, Playrix тощо. Є представники фінтеху — Monobank, Revolut, а також великі українські компанії з IT-відділами, такі як Rozetka, «Нова пошта». Є немало й міжнародних компаній з офісами в Україні, як-от Sixt, Snap, ISSP тощо.

Цікаво, що на офіційному сайті Дія City в розділі «Вже з нами» можна знайти ще багато назв відомих компаній, проте наразі не всі вони є резидентами. Наприклад, у «Київстарі» та All Right нам повідомили, що не вступали до спецрежиму.

Якщо поглянути на категорії компаній на DOU, видно, що більшість тих, хто долучився — невеликі компанії до 80 спеціалістів. Але треба розуміти, що великі компанії не входять в Дія City повним штатом спеціалістів. Ще в лютому (до повномасштабного вторгнення рф) SoftServe, наприклад, збиралась потестувати всі процеси на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей. MacPaw теж планувала поступовий і добровільний перехід на гіг-контракти приблизно для 30 співробітників для початку.

Окрім SoftServe, ще багато компаній приєднуються до Дія City окремими невеликими ТОВками. Наприклад, AltexSoft з ТОВ «Технолоджі Консалтинг», Genesis з ТОВ «Айті Ленд».

Деякі компанії зареєстрували їх зовсім недавно. Наприклад ТОВ «Нікс Солюшенс», ТОВ «Сігма Софтвеа ДС» існують тільки з січня 2022 року, ТОВ «Аджакс Сістемс РНД», ТОВ «Самсунг РНД Інститут Україна» — з лютого. Ймовірно, вони зроблені саме для вступу в спецрежим. Цікаво, що на той час вимоги до резидентів не були спрощені, тож ці ТОВки мали бути створені з дотриманням умов про дохід, зарплату співробітникам, їх кількість тощо.

Які умови вступу та як їх спростили

Умови вступу до Дія City визначені в законі № 1667-IX, «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який був ухвалений у липні 2021 року. Критерії для резидентства такі:

  • кількість гіг-контрактерів у компанії-резидента Дія Сіті має бути не меншою за 9;
  • середній розмір оплати праці гіг-контрактерів має становити щонайменше еквівалент 1200 євро;
  • компанія має займатись певними видами діяльності;
    • комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації;
    • видання комп’ютерних ігор, а також іншого ПЗ;
    • надання програмних продуктів у режимі «онлайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків; освітня діяльність у галузі інформаційних технологій;
    • оброблення даних і пов’язана із цим діяльність; дослідження та експериментальні розробки;
    • проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті;
    • діяльність організаторів кіберспортивних змагань;
    • діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
    • гарантування кібербезпеки;
    • діяльність з проєктування (конструювання), дослідження, тестування (випробування) технологій, пристроїв і систем робототехніки тощо).
  • дохід від діяльності за «IT КВЕДами» має становити щонайменше 90% доходу компанії-резидента Дія City.

Однак у березні в Мінцифри на період воєнного стану спростили умови для ІТ-компаній у Дія City:

  • на час війни компанії не позбавлятимуть статусу резидентів, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям: кількість співробітників, середня зарплата тощо. Це стосується як чинних резидентів, так і компаній, що прагнуть долучитися до Дія City;
  • резидентам не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

Податкові умови Дія City залишаються незмінними.

Вже за місяць — у квітні — Кабмін доповнив перелік дозволених у рамках Дія City видів підприємницької діяльності. Там очікують, що вони підтримають фінансову стабільність в країні на час воєнного стану та після нього. Серед доданих видів діяльності — ті, що пов’язані з міжнародними платіжними системами, виробництвом та реалізацією обладнання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сферах, а також пов’язані з хмарними рішеннями.

Вочевидь, ухвалені зміни стимулюють компанії подаватись до Дія City, адже реєстр активно поповнюється новими резидентами. При цьому резидентами Дія City стали й деякі неоднозначні компанії.

Сліди країн-агресорок

Так, наразі резидентство в Дія City набули компанії, сліди яких виводять до росії — власниками чи інвесторами є росіяни, що нині мають інше громадянство. Деякі компанії мають офіси в рф та продовжують наймати там спеціалістів.

Згідно із законом 1667-IX, резидентом Дія City не може бути юридична особа, яка є «прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі. Це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора)».

Тут не йдеться про діяльність компаній в рф та громадянство власників, отож під заборони українського законодавства ці компанії, по суті, не підпадають і можуть бути резидентами Дія City. Проте у зв’язку з нинішньою ситуацією, можливо, не мали б.

Так, ще до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України резидентом Дія City стала fintech-компанія Revolut. Нині вона продовжує найм в рф.

Бенефіціаріми ТОВ «Регула форензікс УА», зареєстрованого у 2020 році, є два громадянина білорусі Юрій Рогожинський і Іван Шумський. Компанія-засновниця «Регула Балтія» зареєстрована в Латвії. Фірма виробляє криміналістичні пристрої та ПЗ для аутентифікації документів, банкнот і цінних паперів. Варто зазначити, що резидентом Дія City ця компанія стала ще до повномасштабного вторгнення, а саме 15 лютого. Зараз компанія має офіс у Мінську. Крім того, в російській федерації зареєстровано закрите акціонерне товариство «Регула-Русь».

Також резидентами Дія City стала низка компаній групи Playrix, заснованих братами Бухманами — уродженцями росії з ізраїльським громадянством. Playrix має офіси в рф та й нині продовжує наймати там спеціалістів.

За день до повномасштабного вторгнення в Україну резидентом Дія City стала компанія Plagendary, бенефіціаром якої є громадянин білорусі Дмитро Шеленговський. Зараз у профілі компанії на DOU вказано, що її офіс розташований на Кіпрі. Однак представництво Plagendary, яка спеціалізується на розробці та реалізації мобільних ігор, є, вочевидь, і в російській федерації. Принаймні у квітні цього року компанія розмістила свіжі вакансії. Тобто після початку агресії з росії компанія не пішла, при цьому планує отримувати певні пільгові умови для роботи в Україні.

У квітні резидентом Дія City стала міжнародна компанія Admitad, яка спеціалізується на розробці й інвестуванні в рекламні й монетизаційні технології. Бенефіціаром ТОВ «Адмітад» значиться громадянин Німеччини Олександр Бахман. При цьому компанія досі працює в рф. Зараз в офіс Admitad у росії набирають спеціалістів.

4 травня резидентом Дія City стало ТОВ «Діліженцес юей». В засновниках ТОВки значаться дві іноземні компанії з Мальти та США, а одним з бенефіціарних власників вказаний громадянин рф Руслан Моісеєнко.

9 травня до реєстру долучилась комапнія SAS (з ТОВ «Студія Аграрних Систем-Поділля»), що спеціалізується на цифровізації сільського господарства. Вона має офіси в рф.

Крім цього, в реєстрі Дія City близько 10 білоруських компаній. Серед них можна знайти тих, хто є учасником Парку високих технологій, що послугував ідеєю створення Дія City.

Звичайно, не можна лише за громадянством засновника чи бенефіціара робити висновки про діяльність компанії. Наприклад, серед компаній, які заснували в Україні білоруси, є й такі, які втекли від режиму лукашенка через придушення протестів у 2020 році або навіть раніше.

Але в будь-якому разі у зв’язку із повномасштабною війною кожна така компанія потребує пильного аналізу з боку посадовців Мінцифри, адже деякі з них продовжують роботу у білорусі й рф і нині набирають там спеціалістів. Хоча білорусь, на відміну від росії, Верховною Радою поки що країною-агресором не визнана.

Щоб розібратись у ситуації, ми скерували запит до Мінцифри. Відповідь підписав заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков. Власне там посилаються на статтю 5 закону 1667-IX:

Компанії не зі сфери ІТ?

Хоча в Дія City декларують, що створили простір для ІТ-компаній, у реєстр потрапили також юрособи, основні КВЕДи яких не пов’язані з IT та не входять у перелік, визначений в статті 5 закону 1667-IX. Нагадаємо, що однією з умов резидентства Дія City також є отримання 90% доходу компанії від видів діяльності, затверджених законом. І цієї умови немає в списку тих, які спростили на час дії воєнного стану, отож вона актуальна.

Наприклад, ТОВ «Добротворець» головним КВЕДом має «Вантажний автомобільний транспорт», серед інших є також «Веб-портали». Сайту в компанії ще немає. Як повідомили нам у компанії, вони планують займатись веброзробкою.

4 травня отримало резидентство Дія City ТОВ «Укравтодобро-хелперхаб», головним видом діяльності якого є також «Вантажний автомобільний транспорт». Взагалі компанія має великий набір КВЕДів, серед яких є вирощування зернових, надання послуг таксі, агентство нерухомості, діяльність політичних організацій тощо. Але є також і «Комп’ютерне програмування» та «Консультування з питань інформатизації». Компанію зареєстрували у квітні 2022 року. У Дія City вона значиться як стартап. Ідентифікувати бренд компанії і зв’язатись з керівництвом не вдалось. Над чим насправді працює ця ТОВка, чи пов’язана прямо її діяльність із ІТ-сферою, незрозуміло.

Серед резидентів Дія City є також ТОВ «Комтех коворкінг». Ця компанія зареєстрована у 2020 році. Головним видом діяльності ТОВки є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна», серед інших є й IT-кведи. Знайти сайт цієї компанії не вдалось. Телефон, вказаний при реєстрації, поза зоною. На електронний лист у компанії не відповіли.

В реєстрі є ще ТОВ «Агрітек Фемілі», головний квед у якої — «Діяльність головних управлінь (хед-офісів)». У великому списку інших кведів є і айтішні. Як запевнили нас у компанії, її основна діяльність пов’язана з IT та стосується надання інформаційних послуг, поліпшення ПЗ. Сайту в компанії немає і не планують створювати.

В Дія City також ввійшли ТОВ «Бейтбейс» і ТОВ «Банзай Протур ВАТ», головним КВЕДОм яких є «Рекламні агентства». Але якщо у першої ТОВки серед інших значаться IT-КВЕДи, то в другої таких немає. Тим часом згідно із законом основним видом діяльності резидента може бути «проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів». Щоб дізнатися, чи беруть участь ТОВки у розробці ПЗ, ми спробували з ними зв’язатись. З «БАНЗАЙ ПРОТУР ВАТ» сконтактувати не вдалось. У «БЕЙТБЕЙС» нам повідомили, що спеціалізуються на криптовалюті та рекламі.

Мінцифри у своєму коментарі щодо цього питання посилаються на норми закону 1667-IX:

Але чи справді ці ТОВки займаються IT-діяльністю та чи вона приносить їм дохід не менше ніж 90% за календарний рік — незрозуміло.

Неідентифіковані компанії

Серед 228 резидентів Дія City бренди 49 компаній не вдалося ідентифікувати (позначені в нашому списку як N/A). При цьому з 30 з них ми не змогли сконтактувати. Телефони, вказані в реєстрі юридичних осіб, або не відповідають, або поза зоною досяжності, або не обслуговуються. На електронні листи в низці компаній не відповіли. Можливо, це пов’язано з бойовими діями на території України й переїздом керівництва за межі країни.

Є ТОВки, в яких не вказаний один із контактів. Наприклад, у ТОВ «Глобал Саппорт Сервісез» немає пошти, у ТОВ «Цибтех» не зазначений телефон. А у трьох ТОВок «Люмос максіма», «Пата де гато», «Кола де перро» номери телефонів не обслуговуються, а імейли не вказані. У ТОВ «Айті Скіллс» не вказаний жоден з контактів. Отож і зв’язатися з ними неможливо.

З 19 компаній N/A, які вийшли на зв’язок, 5 не надали інформацію про себе, 2 сказали, що не мають бренду й сайту і не планують створювати, 1 ТОВ «Арт консалтинг» повідомила, що наприкінці березня вже вийшла з Дія City, ще 11 компаній розповіли, що тільки починають діяльність, ще не мають офіційного сайту, бренду та реалізованих продуктів чи портфоліо.

Та й серед ідентифікованих компаній є молоді. Наприклад, так нині виглядає сайт CANFLY (ТОВ «Кенфлай» зареєстрована в лютому 2022-го):

А ось все, що відомо про компанію CyBridge Technology (ТОВ «Сайбрідж Технолоджі» існує з грудня 2021):

На питання щодо неможливості зв’язатися з деякими компаніями, які набули статус резидента Дія City, в Мінцифри зазначили, що заява від компаній має містити адресу електронної пошти та контактний телефон зв’язку. І саме так це й прописано в статті 6 закону 1667-IX. Проте виникають питання, як перевіряли ці заяви, адже в деяких немає одного з контактів чи навіть обох або ж номер телефону недійсний.


Отож, компанії активно вступають до Дія City, незважаючи на воєнний стан. Але, як бачимо, є питання щодо деяких резидентів та того, як саме міністерство перевіряє кандидатів на вступ.


Авторка — Олена Чернишова.

Похожие статьи:
У Фізико-технічному інституті КПІ імені Сікорського відкрили навчальну «Лабораторію кібербезпеки автоматизованих систем керування»....
Home and commercial gyms are common in modern society. They are constructed to offer people an opportunity to keep fit.  Engaging in daily gym exercise is a practice that every individual should embrace so that they can stay healthy and fit....
Наш третій матеріал про стан українського ІТ-ринку через рік повномасштабної війни — про те, як компанії діяли в нових умовах,...
Приват24 додав новий функціонал для підприємців — сплату єдиного податку та інших бюджетних платежів. Така можливість...
Вступна кампанія 2019 завершилася, і вже можна зробити попередні висновки про загальний рівень цьогорічних...
Яндекс.Метрика