«Я не розумію вимог чи претензій до нас». Бліцінтерв’ю із заступником голови Закарпатської ОВА про створення IT-кластеру в регіоні
Наприкінці березня на Закарпатті анонсували створення національного IT-кластера. Ініціатива виходила від місцевої обласної військової адміністрації, яка запропонувала айтівцям звільнення від мобілізації в разі, якщо їхні компанії перейдуть під юрисдикцію Закарпатської області.
Ці рішення назвали його мародерством та спробою відібрати бізнес.
DOU поговорив із заступником голови Закарпатської ОВА Василем Іванчо, щоб почути офіційну позицію представників тамтешньої влади.
— Тиждень тому інфопростір сколихнула новина, що на Закарпатті створюють національний ІТ-кластер, я роблю наголос саме на слові «національний». Хто саме ухвалив це рішення і чи було воно погоджене з центральною владою?
— Створення «національного», саме з наголосом на цьому слові, ІТ-кластера я не готовий коментувати. Я знаю про створення ІТ-кластера Закарпатської області.
Це питання ми обговорили із заступником міністра цифрової трансформації. Чому вирішили звернути окрему увагу на ІТ? Оскільки дуже велика кількість ІТ-спеціалістів опинилася в нашій Закарпатській області, і ми бачили у цьому необхідність.
Минулого четверга ми зустрілись з IT-спільнотою і запропонували таку ідею керівникам ІТ-компаній, що перебували в Закарпатській області. Порозуміння було стовідсотковим. Ми отримали від них повну підтримку в цьому питанні.
— Тобто ці IT-компанії релокувались, ви побачили відповідний запит, зібрали їх на зустріч, там все це проговорили й ухвалили рішення?
— Так.
— Юристи кажуть про прогалини та «сірі зони» саме в питанні запропонованого вами бронювання спеціалістів від мобілізації. Порядок бронювання визначений в постанові Кабінету міністрів від 3 березня, і, за словами правників, жодна інша держустанова не може його змінювати. Як ви відповідаєте на цей юридичний момент?
— У нас є конкретні приклади щодо місцевих ІТ-компаній. Йдеться не про релоковані, а про ті, які вже працювали на ринку. Їх, звичайно, небагато, якщо порівнювати з ІТ-спільнотами в окремих регіонах України. І у нас є конкретні приклади бронювання їхніх спеціалістів. Ми як обласна військова адміністрація обґрунтовуємо важливість і критичність тієї чи іншої компанії, необхідність бронювання того чи іншого спеціаліста. Тобто ми маємо обґрунтувати, що конкретний ІТ-спеціаліст є критично важливим для діяльності бізнесу. Ми вже мали практику погодження наших запитів щодо бронювань від Міністерства економіки.
В цьому питанні головними є два моменти. Перший — це незамінність того чи іншого ІТ-спеціаліста для діяльності конкретної компанії. Другий момент уже не залежить ні від нас, ні від ІТ-компанії — це та чи інша військово-облікова спеціальність, якщо вона є у фахівця. Окремі військово-облікові спеціальності не можуть бути заброньовані, незалежно від того, що це за фахівець. Якщо його спеціальність не входить до цього переліку і є критична важливість цього ІТ-фахівця, то процес бронювання можна реалізувати, і у нас такі приклади є.
— Тобто процедура така: вам надходить запит від ІТ-компанії, що увійшла до Закарпатського ІТ-кластера; ви дивитесь, наскільки цей запит відповідає здоровому глузду; і якщо конкретний айтівець справді робить великий внесок в роботу компанії, то ви як Закарпатська обласна військова адміністрація просто адвокатуєте рішення про бронювання цього спеціаліста? І це не гарантовано, що будь-хто, хто приєднався до кластера і звернувся до вас, точно буде заброньований?
— Гарантії, звичайно, немає. Це ж не наше рішення — наказ видає Міністерство економіки. Тому ми, звичайно, не можемо й гарантувати, якщо ухвалюємо рішення не ми. Але ми спираємось на позитивний досвід.
ІТ-кластер Закарпаття — це громадська організація, яка представляє інтереси ІТ-спільноти. У питанні бронювання не обов’язково йдеться про вступ до ІТ-кластера Закарпаття — це вже воля тієї чи іншої юридичної або фізичної особи.
Ми не можемо робити запити щодо суб’єктів, які не є нашими резидентами, насамперед податковими. Тобто не можемо це зробити, якщо той чи інший суб’єкт господарювання не стоїть на обліку в Закарпатській області й не перебуває там територіально, не має тут жодного бізнесу, крім того, що тут перебувають його спеціалісти. Такі звернення — це повноваження тієї області, де вказана юридична адреса певної ІТ-компанії.
— Ви зазначили, що для бронювання бізнес має перебувати в юрисдикції регіону — багато айтівців обурюються саме через це, а Харківський ІТ-кластер навіть назвав це мародерством.
— Так, ми читали.
— В цьому питанні нам важливо позбутись чуток і домислів, почути вас як офіційного представника Закарпаття. Що ви можете відповісти на цю критику?
— Подивімося на це питання з трохи іншого кута. В чому полягає пропозиція? Ми кажемо: ми готові створювати умови для ІТ-спільноти в регіоні, хочемо її розвивати. Для цього ми, як на мене, ставимо абсолютно нормальну умову: ви реєструєте свою діяльність на теренах нашої області — ми робимо відповідні кроки, які дозволяє нам закон. Ми ж не примусово до себе когось силою тягнемо чи примушуємо до таких дій і абсолютно нормально реагуємо, якщо хтось не бажає переїжджати. Це його право та абсолютно вільний вибір.
Тобто ми прописали умови, які готові створити на території нашої області. Як на мене, вони видаються абсолютно логічними.
Що нам пропонуєте робити ви чи Харківська область? Якими мають бути наші дії? Якою є вимога, претензія чи прохання до нас? Я не розумію.
Умова щодо резидентства в області потрібна для того, щоб ми могли вчиняти щодо конкретного суб’єкта певні юридичні кроки. Я вважаю, це абсолютно логічно і правильно. Але це не примусово — хто не хоче, той не йде і не звертається. Він може перебувати на території Закарпатської області, як і раніше. Якщо він має умови перебування — будь ласка, ми ж ні на чому не наполягаємо.
Ми лише кажемо, що певні презентовані й запропоновані рішення ми можемо виконувати лише щодо тих суб’єктів господарювання, які мають нашу податкову і юридичну адресу.
Ми пропонуємо й далекоглядніші кроки для ІТ-спільноти. У нас є перелік вільних земельних ділянок, є будівельні компанії, і ми виступаємо за створення повноцінних умов для ІТ-парків, хабів у різних містах, буквально окремих невеличких кварталів із відповідними умовами для роботи та проживання. Напевно, це більше стосуватиметься великих ІТ-компаній, можливо, ІТ-кластер Закарпаття теж до цього процесу зможе долучитися. Тобто ми бачимо це не як тимчасове явище, а як план на багато років уперед.
— А може йтися не про повну релокацію бізнесу, а просто про відкриття офісу на Закарпатті?
— Звичайно, можна. Будь-яка компанія має право відкрити.
— Юридично — так, звісно. Але якщо головний офіс компанії розташований, скажімо, в Києві або Харкові, і вона захоче відкрити офіс ще й на Закарпатті, скориставшись пропозицією щодо допомоги з пошуком місця, коворкінгів, — вона може розраховувати на таку допомогу закарпатської влади?
— Звичайно, може.
— Наскільки я зрозумів, в чому полягає основна претензія спільноти: релокація бізнесу та його перехід під юрисдикцію іншої області не передбачені урядом як умови для бронювання спеціалістів.
— Я займаюся релокацією вже близько місяця. Вона відбувається через Міністерство економіки, з яким спілкується наш директор департаменту економіки Закарпатської ОВА. І це алгоритм наших дій, пов’язаний з переміщеним бізнесом загалом, не тільки з IT-компаніями: суб’єкт господарювання переміщає до нас свої виробничі потужності, стає на податковий облік, і щодо тих критично важливих спеціалістів, які перемістилися разом з цим підприємством на територію області, ми звертаємося двічі на тиждень до Міністерства економіки щодо бронювання. Де тут конфлікт? Тут у нас вже є напрацьована практика, не щодо ІТ-спільноти, а щодо бізнесу загалом.
Запропонована Закарпатською ОВА схема бронювання спеціалістів, запропонована IT-компаніям
— Тобто з Мінекономіки є постійний контакт і напрацьована схема?
— Щодо релокованих підприємств — звичайно. Ми двічі на тиждень звертаємося зі своїми пропозиціями щодо бронювання тих чи інших критично важливих спеціалістів, які працюють на таких підприємствах.
— Чи маєте ви актуальну статистику, скільки вже компаній ІТ-сфери релокували свої бізнеси, співробітників у Закарпатську область?
— Наразі немає про що говорити. Є мізерна статистика, мізерні цифри. Лише вчора процес опрацювання запитів державними реєстраторами якоюсь мірою налагодився, і у нас вже є перші декілька звернень щодо зміни місця реєстрації.
Наші телефони зараз почервоніли від кількості дзвінків, тож ми розуміємо, що запит на це є. Але кількість державних реєстраторів дуже невелика, буквально по кілька осіб в кожному регіоні.
— Тож про статистику ще зарано говорити?
— Зарано. 7 квітня ми провели невеличку виробничу онлайн-нараду, залучали до цього процесу і державних реєстраторів. Думаю, у вівторок-середу у нас вже буде більш предметна статистика.
