Модель лондонського таксі, киснева маска, елементи Airbus. Що розробляє український офіс Materialise
Міжнародна продуктова компанія Materialise близько тридцяти років спеціалізується на 3D-друці у медичній, автомобільній та аерокосмічній галузях. Нині в компанії є офіси у 28 країнах, зокрема і в Україні. У київському хабі працює понад 400 розробників та сервісних інженерів, і це другий за величиною офіс Materialise після бельгійського head office.
Альона Антоненко, генеральна менеджерка Materialise Ukraine, розповіла DOU про експертизу компанії, цікаві проєкти, поглинання, стратегію найму та про те, чи є наміри долучатися до Дія City.
— Ви працюєте в Materialise майже 9 років. Розкажіть, як розвивалася ваша кар’єра?
У 2004 році ІТ ще не було повноцінно сформованою і розвиненою індустрією, але мене вабила прогресивність цієї сфери. Я закінчила КПІ за напрямом «Технічний переклад», приєдналася до однієї ІТ-компанії та зрозуміла, що далеко зі своєю освітою не реалізуюсь. На той момент мене зацікавив проєктний менеджмент, що теж ще не був популярним в Україні, тож жодних курсів з нього не було. Але два університети пропонували магістерську програму. Я обрала КНУБА, здобула другу вищу освіту на факультеті інформаційних технологій з проєктного менеджменту.
Якийсь час після цього я не працювала в ІТ, але одного дня мій однокурсник, а за сумісництвом і попередник на посаді в Materialise, порекомендував мене в компанію. Я стала проєктною менеджеркою софтверної розробки бізнес-системи, спрямованої на автоматизацію внутрішніх процесів компанії. А за кілька років мені запропонували посаду генеральної менеджерки Materialise Україна. Уже чотири роки виконую цю роль.
Команда, чіткі процеси та функціональні лінійки. Про структуру компанії та менеджмент
— А чим ви зараз займаєтеся на посаді генеральної менеджерки?
Насамперед керую локальним офісом, тобто відповідаю за те, щоб підтримувати «стабільність і керованість» бізнес-системи. Моє завдання — робити все, що від мене залежить і не залежить, щоб бізнес в Україні був ефективним. Я працюю на стійкість цього офісу. Важливо, щоб співробітники розуміли свою причетність до компанії, щоб ми говорили однією мовою з погляду процесів.
— Як ви цього досягаєте?
З огляду на те, що в українському офісі нас уже 430, неможливо це зробити самостійно, треба мати команду. У нас є близько 10 різних департаментів і керівників. Саме ця структура забезпечує ефективну роботу офісу.
Також допомагає те, що в нас прописані основні процеси, ми їх періодично переглядаємо, оновлюємо, якщо потрібно. Але найголовніше зробити так, щоб співробітники про них знали та дотримувалися правил.
Також ми вибудовуємо функціональні лінійки. Кожен менеджер департаменту — член моєї команди, я його People Manager, але при цьому він є частиною окремої функціональної лінії матричної системи. Ця лінія проходить крізь різні офіси, бізнес-юніти. Кожен бізнес-юніт формує свою стратегію розвитку, план реалізації, каскадування, оновлення стратегії тощо.
А ми намагаємося підтримувати функціональні корпоративні стратегії цих юнітів і стежити, щоб вся вертикаль працювала добре, водночас локально синхронізуємося між собою.
— Розкажіть більше про структуру компанії та департаменти українського офісу, чим вони займаються.
Є три сегменти. Перший — staff, сюди входять відділи адміністрування, фінансовий, HR, відділ якості та ІТ. У кожному з них працює
В українському офісі, окрім розробки, є бізнес-напрями у форматі nearshore або back-office: digital marketing, sales (customer) support, customer & vendor data management та інші.
3D-друк і медицина — основні напрями. Про спеціалізацію компанії
— На яких проєктах спеціалізується компанія?
Компанія заснована 30 років тому, ще тоді вона стала одним із перших гравців на ринку 3D-друку. Звісно, за цей період Materialise розширювала пакети сервісів і почала працювати у медичній сфері. У нас був завод 3D-принтерів у Бельгії, який друкував імпланти та хірургічні інструменти. Це сприяло розвитку софту, який допомагає планувати операції чи формувати анатомічний дизайн різних елементів (імплантів, устілок тощо).
В українському офісі є департамент медичних послуг, що взаємодіє з хірургами з усього світу, виконує кастомний дизайн анатомічних моделей імплантів або хірургічних інструментів. Для цього нам потрібна лише інформація з КТ або МРТ конкретного пацієнта, якому будуть робити операцію.
Також у нас розвинена лінійка індустріального проєктування. Це моделювання об’єктів у 3D з автомобільної індустрії (дизайн інтер’єру або екстер’єр машини), літакобудування (дизайн певних частин літака). Ми не тільки формуємо моделі, а й розробляємо софт, який самі ж і застосовуємо для моделювання.
Крім того, у нас є продукт для автоматизації 3D-виробництва. Ми користуємося ним на власних заводах, впроваджуємо у компанії зі схожою діяльністю, тобто ділимося своєю компетенцією з тими, хто теж вирішив відкрити парк 3D-виробництва.
— Це ваші конкуренти, правильно?
Можна й так сказати, але насправді питання конкуренції не стоїть. Ми не є прямими конкурентами, хіба що у вузькій частині 3D-парку.
— У чому специфіка роботи розробника з 3D-друком, якщо порівняти з іншими галузями?
Саме у ключі софтверної розробки. Наприклад, у командах, де розробляють медичне програмне забезпечення, іноді використовують більш поглиблену форму 3D-моделювання або анатомії. У команді, яка сфокусована на алгоритмічному апараті, не тільки багато працюють над 3D-моделюванням, а й враховують технології хардверного 3D-друку: складність моделей, технічні характеристики матеріалів у процесі друку.
— Розкажіть про механізм роботи загалом? Отримали замовлення від клієнта — що далі?
В Україну прямо не надходять замовлення від клієнтів. Український офіс — частина глобальної організації, і зв’язок з ринком відбувається через офіси продажів у світі. Вони дають основну інформацію (запити) для розробки систем або надання сервісів у бізнес-юніти (іноді централізовані команди в HQ або розподілені команди у світі) — ті формують стратегії, стратегії каскадуються до команд, а команди виробляють плани з реалізації рішень.
— Розкажіть про кілька ваших успішних проєктів.
Наприклад, у напрямі автомобільного прототипування є продукт RapidFit+ для моделювання вимірювальних (ще кажуть «повірочних») стендів для автомобілів. Така конструкція точно симулює відповідне середовище автомобіля, що дає змогу фіксувати та вимірювати точність стиків, вигинів, точок кріплення тощо. Це допомагає оцінити якість деталей прототипу автомобіля.
Ще до пандемії коронавірусу ми розробляли кисневу маску. У березні 2020 року відіслали в Україну кілька партій, і лікарі давали ці маски пацієнтам, які мали ускладнене дихання, але не потребували ШВЛ. Таку маску не використовують для інвазивної штучної вентиляції легень, як апарат ШВЛ, але під тиском вона «заштовхує» кисень у легені за допомогою спеціального клапана.
Над розробкою медичних інструментів працюють сервісні інженери, які знають анатомію. Фахівцям, які розробляють програмне забезпечення медичного домену, знати анатомію не потрібно.
Ще мали кілька цікавих проєктів в автомобільній індустрії — наприклад, розробляли нову модель лондонського таксі. Також друкували костюми для фільму «Чорна пантера», мумію і мамонта для музею.
Ще робимо анатомічні устілки, якими користуються спортсмени.
— А на ринку Україні є продукти Materialise?
Немає. Я кілька разів порушувала це питання. Особливо після кризи COVID-19. Але Україна — це складний ринок. Окрім того, продукти 3D коштують немало завдяки можливості кастомізації та високій якості. Оцінюючи потенціал нашого ринку, треба розуміти, що тут кожний інвестований долар принесе значно менше прибутку, аніж у США, наприклад. Тож наразі ця тема лишається відкритою. Умовно кажучи, немає гарантії, що кожен інвестований долар у наш ринок окупиться.
«Найняти менше, але зробити більше». Про кадри, зарплати та найм
— Ваш софт для 3D-друку Magics — це українська розробка. А де ще залучені українські розробники?
В українському офісі 430 осіб, з яких 420 — інженери. Навіть у Бельгії в головному офісі близько 600 осіб, з яких 300 — це працівники виробництва. Інші 300 — маркетологи, менеджери з продажів, юристи, близько 60 інженерів. Тобто Україна — це ядро розробників Materialise. Основний стек — .NET/C#, AWS, React.js, Angular.js, С++.
Практично все, що робить Materialise з погляду розробки та софту, — це Україна.
— Чому саме в Україні ви створили розробницький центр?
Офісу в Україні двадцять один рік. Його відкривали, бо саме тут була достатня база спеціалістів, схожий з бельгійцями менталітет, зручний часовий пояс. Україна має потужні ІТ-можливості. Звичайно, останнім часом ситуація на ринку змушує думати, де економічно доцільніше мати ресурси для розробки. Але наразі тримаємось.
— А як щодо економічної доцільності наймати українських розробників?
Цей фактор теж впливає. Щоправда, зі зростанням компенсацій ми вже почали підбиратися до європейського рівня, особливо в розрізі Seniors. Ми доростаємо до стелі.
— Яка у вас стратегія найму?
Ми продуктова компанія і не реалізовуємо послуги у вигляді людино-годин. Відповідно ми зацікавлені, щоб вартість розробки наших продуктів була меншою. У нас ніколи не було прицілу на те, щоб найняти більше штату і «перекрити» більше клієнтів. У нас інша мета — найняти менше, але зробити більше.
Ми так само, як і всі компанії, переживаємо складнощі найму на сучасному ринку. Як ми з цим працюємо?
Ми цікаві як продуктова компанія. Є конкретний продукт, ціла організація, яка його розробляє, маркетинг, фідбек від клієнтів. Тобто ми пропонуємо повний цикл продуктової розробки. Це те, що людей мотивує працювати. Саме тому в нас хороший відсоток найму за рекомендаціями.
Ми також намагаємося давати фахівцям можливості для кар’єрного зростання. Оскільки в нас велика палітра департаментів, є з чого вибирати. Ми не компанія монопродукту. Людина може перейти з одного департаменту в інший, змінити парадигму, продукт, навіть іноді методологію, в якій працює.
Також є внутрішні переходи із продажів чи бізнес-департаментів в ІТ.
— А як це відбувається?
Я наведу приклад. Люди, які залучені в бізнес-адмініструванні, працюють з нашими внутрішніми системами, відповідно вони є їхніми активними користувачами. І коли внутрішні системи зазнають змін, ці співробітники є найкращими тестувальниками та валідаторами. Відповідно ми їх долучаємо, вони починають занурюватись у ці процеси. Тобто переходять або до аналітики, або до тестування.
Повертаючись до питання кадрів, нам допомагають і внутрішні курси. У нас є С++ академія, яку проводимо вже 10 років. Інколи організовуємо .NET академію. Ми готові брати вчорашніх випускників і навчати їх уже «під себе», вводити як джуніорів у розробку.
Наш орієнтир — знизити вхідний поріг і дати дорогу джунам там, де це можливо.
Плануємо тісніше співпрацювати з університетами, а також підвищувати впізнаваність бренду. Ми завжди були більш орієнтовані на розвиток внутрішньої спільноти, але час виходити назовні.
— Які умови роботи співробітників українського офісу Materialise?
Так, гроші ми теж платимо (сміється — ред.). Ми не підвищуємо рейти так, як аутсорс, бо Materialise — публічна компанія. У 2016 році ми вийшли на IPO, і це означає, що не можемо здійснювати фінансові операції без певного погодження. З одного боку, це ускладнює адміністрування, ми не такі гнучкі, але з іншого — дає стійкість.
Materialise ніколи не позиціонували себе як high payer. Ми завжди були middle payer. Але коли дивлюся на зарплати сервісних компаній, то вони такі самі, як у нас.
Що два роки ми купуємо інформацію про зрізи ринку від міжнародних компаній і калібруємо її щодо себе.
Звісно, у всіх наших співробітників є медична страховка (стандартна та на випадок онкологічних захворювань), на яку можна оформити родичів. 24 дні відпустки, лікарняні. Є WTE — work time exception, коли людина може протягом тижня відлучатися на будь-який час, а згодом відпрацювати свої завдання.
Працюємо віддалено, але практикуємо team office дні, коли збирається вся команда.
— А як щодо опціонів?
Зараз їх немає. Коли компанія вийшла на IPO, у нас були опціони, але для тих, хто був тоді в компанії. Чи будуть ще — поки не можу сказати, обговорюємо.
— Ви працюєте з ФОПами?
Так, щойно Materialise прийшла в Україну, почала працювати за ФОП-моделлю. Нині нам уже махає рукою Дія City, і я розумію, що технічно є механізми, як жити з цією «Дією», але поки що ми не плануємо переходити туди. Треба ще подивитися на працездатність цієї моделі.
Про перспективи та плани
— Які найближчі плани компанії?
Кажучи про 3D-напрям, треба розуміти, що це не технологія масового виробництва, адже вона дорого коштує. Але вона вже зарекомендувала себе, отримала свою частку на ринку. І тепер питання лише у тому, щоб цю частку не лише утримувати, а й нарощувати.
Останні роки ми скуповуємо інші компанії. Щороку одну чи дві точно поглинаємо, а це означає, що ми знаходимо суміжні ринки та намагаємося стати їхньою частиною.
Звичайно, ми плануємо зростати, тож фокусуватимемося на рекрутингу та HR-процесах.
Також будемо більше стандартизованими за прикладом корпорації. Це просто етап еволюції. Колись ми були сімейною компанією (та й зараз залишаємось), далі вийшли на IPO, почали купувати інші компанії. Щоб ця вся махіна мала більш-менш уніфікований підхід у різних юнітах та країнах, потрібно впроваджувати стандартизовані процеси, щоб керованість була більш передбачуваною. Ми проходимо етап глобалізації.
Щодо України, напевно, я зробила б акцент на тому, щоб впізнаваність бренду була більшою, щоб ми стали більш видимими на ринку.
Від редакції: на момент інтерв’ю Альона Антоненко обіймала посаду генеральної менеджерки, але пізніше повідомила, що з 1 грудня
