Креативний кампус на місці колонії. Олег Денис, співзасновник SoftServe, - про приватизацію режимного об'єкта й розвиток компанії
Новина про те, що SoftServe збудує у Львові креативний офісний кампус на місці колишньої колонії сколихнула мережу. Хтось вітав компанію, яка першою приватизувала режимний об’єкт, хтось жартував про це.
Редакція DOU вирішила детальніше розпитати співзасновника SoftServe Олега Дениса про проєкт, офісне життя і плани.
Компанія придбала майно за 377,5 млн грн через перемогу у відкритому аукціоні Міністерства юстиції. Колишня виправна колонія розташована на ділянці розміром 10 гектарів. Креативний кампус SoftServe буде містити офіси, приміщення корпоративного університету, конференц-зали та виставкові площі, школу, дитсадок, житлові об’єкти, громадський простір із зеленою зоною.
Умови для забудови території колишньої колонії погодив виконавчий комітет Львівської міськради у вересні 2020 року. Вони передбачали будівництво низки громадських та освітніх об’єктів. Йдеться про житлову забудову, яка має займати менше ніж 25% території, і громадську забудову — не менше як 65%. Також необхідно буде відвести частину території для загальноосвітньої школи та дитячого садку.
Олег Денис на брифінгу щодо купівлі колонії
— Чому кампус побудують саме на місці колишньої львівської колонії № 48? Чому SoftServe придбав цей об’єкт?
Треба почати з того, що ідея створення у Львові креативного кампуса SoftServe з’явилася у власників давно. Ми розглядали різні варіанти та локації, де можна було б об’єднати більшість офісів компанії, адже у нас їх понад 10 у різних куточках Львова. Та всі ці ділянки мали або меншу територію, або гірше розташування, містили часткову забудову або ж були розділені між різними власниками. Були також цікаві ділянки у містах-супутниках. Але сьогодні, думаю, економіка та галузь не готові повністю виїжджати з міста, як це вже відбувається на Заході. Можливо, це буде наступний тренд, який дійде до України за
Сам аукціон був цікавий і трошки несподіваний для нас. Це був наш перший досвід участі у великій приватизації. Часу для ухвалення рішення було небагато, тож ми оцінили, подивились і вирішили спробувати. Побачили, що саме ця ділянка допоможе втілити нашу ідею. Масштаб, розташування, транспортна інфраструктура, комунікації — все відповідало бажаним параметрам. До того ж там гарне сусідство: неподалік є бізнес-школа, УКУ, Львівський аеропорт, виїзд з міста, ТРЦ, ринки тощо.
Важко сказати, чи ми знайшли б кращу альтернативу цьому місцю.
Багато жартують, що тепер SoftServe має колонію. Але переважно в позитивному ключі. Коли приїхали представники Фонду державного майна України (ФДМУ) та вручили свідоцтво про право власності, мене запевнили, що ми наразі перша і єдина в Україні приватна компанія, яка має власну тюрму (сміється).
— Купівля території колонії стала першим прикладом приватизації режимного об’єкта в Україні. Чи планує SoftServe інвестувати в об’єкти приватизації надалі? Чому?
Наразі ми таких планів не маємо. Хочемо зосередитись на цьому проєкті. Можливо, будуть наступні етапи зростання компанії в інших локаціях, відповідно до потреб і вирішуватимемо. Ще два місяці тому ми не думали про такий об’єкт, як колонія, тому не можу сказати, що ми в жодному разі не будемо інвестувати в об’єкти приватизації надалі. Багато що залежатиме від успіху цього проєкту.
— Є побоювання щодо іміджу компанії серед співробітників? Чи є ризики, що не кожен захоче працювати на території колишньої колонії?
Ризиків ми не бачимо. Жарти про тюрму переважно позитивні. Люди ставляться з гумором до цієї ситуації. Судячи з обговорень у соцмережах, дехто буквально сприйняв новину про придбання території колонії й писав, що SoftServe перелаштує казарми в офіси. Ми ж плануємо створити на цьому місці принципово новий і сучасний простір. До того ж сама локація не має негативних історичних передумов, які могли б морально тиснути на нас: це досить сучасна колонія
Жодних загород і колючок там не буде — територія буде відкрита для всіх, а не тільки для працівників. Ми туди внесемо позитив.
— Згідно з попередніми планами, кампус SoftServe охоплюватиме сучасні офіси, приміщення корпоративного університету, конференц-зали та виставкові площі, музей науки й технологій тощо. Але мене зацікавило, що там будуть житлові об’єкти. Скільки їх побудують?
Розгорнуто ми не готові дати відповідь: це все буде відомо не раніше ніж за пів року, а можливо, й пізніше. Спочатку ми проведемо конкурс для визначення компанії, яка буде створювати концепцію. Якщо все складеться добре, до кінця грудня сподіваємось мати концепцію та узгодити її з владою та громадськістю. Наступним буде архітектурний конкурс, деталізація концепту, прорахунки, вибір підрядників тощо. Тоді ми будемо мати чітке розуміння і наповнення, і цифр.
Те, що в кампусі має бути житлова нерухомість, думаю, правильно. Треба створювати комплексне середовище, де є місце і для праці, і для проживання, і для відпочинку, і для творчості. Щоб співробітники не переймалися школою чи дитячим садочком, водночас не відчували, що вони живуть на роботі. Просто гарні офіси є у всіх компаніях, які серйозно ставляться до свого бізнесу. Хотілось би створити щось кардинально нове. І ми цим займаємося.
Повертаючись до прикладу УКУ, коли заходиш на територію університету, то бачиш навчальні кампуси, гуртожитки, навколо багато молодих сімей. Це середовище різноманітне, воно надихає. Хочеться тут і вчитися, і спілкуватися, і жити.
Житло буде. Чи буде воно тільки для продажу? Ні. Молодь нині все менше купує приватне житло, люди шукають зручні варіанти оренди. У світі є така практика, коли компанії створюють цивілізований ринок довготривалої оренди житла. Якщо ми зможемо побудувати схожу модель, думаю, це буде великий плюс і відмінність від інших компаній.
Щодо музею науки, то це перше, що нам спало на думку. Бачу, що це дублюється у всіх медіа. Я не знаю, чи це буде музей науки або технологій. Можливо, це буде музей, а можливо, фунікулер до локації. Треба буде провести дискусію із громадськістю та послухати ідеї. Ми хочемо, щоб цей простір притягував до себе і втілював ініціативи, яких сьогодні бракує Львову.
— Чи зможу умовно я прийти та купити житло на території кампуса? Чи воно буде доступне тільки спеціалістам компанії?
Безумовно, проєкт матиме прораховану модель самоокупності. Наразі я не готовий сказати, чи зможете ви купити житло або винайняти. На мій погляд, ми не мали б обмежувати таку можливість. Але в будь-якому разі співробітники компанії повинні мати преференції чи квоти. Треба це ще детально пропрацювати.
Загалом територію ми не забудовуємо суто для IT-спеціалістів. Вважаю, що людям різних професій варто спілкуватися. Пам’ятаю, коли ми тільки обговорювали проєкт Innovation District IT Park у Львові, один учасник активно пропонував відкрити на території відділення семінарії. Це ж цікаво, коли по IT-парку ходять молоді сучасні люди у рясах і говорять про духовність. Це змушує тих, хто пів життя проводить у комп’ютері, трошки вийти у світ. Це надихає.
— До речі, про Innovation District IT Park. SoftServe був одним з перших його резидентів. Серед іншого там планують побудувати офіси для 10 тис. IT-спеціалістів. Офіси компанії будуть розташовані і в IT-парку, і у креативному кампусі?
Так. Звичайно, усе залежить від темпів зростання. Але ми б не хотіли втрачати комунікацію з іншими IT-компаніями. Я бачу, навпаки, більше позитивного результату та синергії між компаніями. У будь-якому разі Innovation District IT Park має швидше розпочатись. Сподіваємось, що перші офіси будуть доступні за
Не думаю, що ми всі наші офіси будемо перевозити в одне місце. Має бути мікс.
— У кампусі мають намір об’єднати частину львівських офісів. Що буде з приміщеннями, з яких ці офіси переїдуть?
Більшу частину офісів ми, звісно, зберемо в кампусі, але частина залишиться на орендованих площах. Також якщо буде бажання в інших компаній винаймати приміщення в кампусі, думаю, ми не заперечуватимемо.
— Здебільшого працівники IT-галузі обирають віддалений формат роботи. Скільки співробітників SoftServe або який відсоток працює віддалено? Як змінювався цей показник протягом пандемії?
Майже два місяці тому ми перейшли у так звану фазу номер два, коли відбулось послаблення карантинних обмежень. До цього в офісах могли перебувати максимум 15% співробітників. Нині цей показник становить 25%, ми відкрили мітинг-руми, відновили івенти та тимбілдинги на свіжому повітрі тощо. Обмежень за категоріями працівників немає, є тільки обмеження за кількістю. Наразі я не бачу, що є потреба суттєво збільшувати цей відсоток і з погляду безпеки, і з погляду запиту від співробітників.
Проте якщо є потреба збиратись командою чи обговорити щось з клієнтом офлайн — будь ласка. Звичайно, з дотриманням всіх правил безпеки.
— Чи є рішення, коли компанія буде готова повертатися в офіси?
Чіткого рішення про те, що всі обов’язково мають повернутись в офіс, немає. І я не думаю, що воно колись буде. Завжди треба шукати компроміс.
В IT-галузі працює багато розумних та енергійних людей, які цінують свободу, тому в жодному разі примусового варіанта не буде. Формат роботи залежить від типу проєкту, команди тощо. Фахівці самі розуміють і мали б обирати, який для них найкращий. Наприклад, коли було обмеження у 15%, всі до того з розумінням поставилися та виходили на роботу тільки за потреби. Люди берегли себе.
У компанії ми не стикались зі спротивом на кшталт «ні, я хочу працювати тільки онлайн» або навпаки. Діє індивідуальний підхід. Коли тільки починалася пандемія, IT-компанії виявились найбільш підготовленими до переходу на віддалений формат роботи. Проте все одно доводилось докупляти ноутбуки, розвозити людям по домівках крісла та монітори для комфортної праці. Цей процес ми пройшли, тому спеціалісти почуваються комфортно і коли працюють вдома, і коли приїжджають до офісу.
SoftServe HQ Lviv
— Яким є офісне життя компанії у Львові? Чи змінилось щось у порівнянні з докарантинним часом, крім дозволеної кількості людей в офісі?
Все індивідуально: комусь комфортно працювати вдома, комусь в офісі. За ефективністю ми не побачили спаду, навпаки — бізнес продовжує швидко зростати, і віддалений формат роботи цьому ніяк не завадив. Якщо ми класно можемо працювати у гнучкому форматі, коли люди самі в командах вирішують, як їм краще, навіщо створювати регуляції чи вимоги? Так, є внутрішнє відчуття, що коли люди збираються командою час від часу, то це більш ефективно. Але, мабуть, тут дається взнаки втома від онлайну.
Працювати день віддалено, а день в офісі — теж гарний варіант. Все індивідуально. Думаю, є люди, які хочуть мати над собою керівника та яким важко психологічно змусити себе вдома працювати. Їм треба виходити в офіс. А є спеціалісти, які ненавидять, коли їх виривають з потоку розмовами, пропозиціями вийти на перекур тощо. Вони більш ефективні вдома.
Ще цікавий тренд, який ми бачимо серед наших колег — виїжджати сім’єю за місто чи в іншу країну на кілька місяців і там жити й працювати. Сьогоднішній формат роботи це теж дозволяє. Але немає єдиного рецепта для всіх.
— А щодо комунікації: чи не було проблем повертатися в офіси? Люди не відвикли від живого спілкування?
Технічні проблеми бувають, а про проблеми з комунікацією я не чув. Нам ще не доводилось наймати психолога у компанію для того, щоб вирішувати схожі питання. Навпаки, з послабленням карантинних обмежень і дозволом на тимбілдинги та воркшопи на відкритому просторі ми побачили, як люди скучили за офлайном і можливістю зібратися разом. Тому більше стараємось нагадувати про дотримання правил безпеки, подбали про різноманітні гайди та матеріали для цього.
— Як компанія планує розвиватись надалі?
Мені не подобається щось обіцяти наперед, більше люблю оперувати фактами. На сьогодні у Львові компанія зростає на
Ми розуміємо, що для збільшення ринку талантів в Україні треба докладати зусилля. І працювати над освітою.
Власне, кампус — це продовження наших освітніх проєктів. Наприклад, сьогодні маємо чудовий проєкт дуальної освіти з ЛНУ ім.Франка та Львівською політехнікою. Буквально тиждень тому випустились перші 20 студентів. У їхніх державних дипломах бакалаврів зазначено, що вони пройшли часткову дуальну освіту на базі компанії SoftServe. Цей проєкт будемо продовжувати.
— Не можу не запитати про Дія City. Яка позиція компанії щодо спецрежиму? Чи планує SoftServe приєднуватись до нього? Чому?
Напевно, більш детально на це питання мала б відповідати людина, яка безпосередньо від компанії займається цим, — це Тарас Кицмей.
Загальна позиція така: ідеї, які запроваджує Дія City, — правильні. Вони народжувались понад рік у різних дискусіях. Результатами дискусій ми задоволені. Але цей закон запрацює тільки в комплексі зі змінами до податкового законодавства. Якщо все буде враховано та синхронізовано, однозначно є сподівання на успіх проєкту.
Також не варто забувати, що друга сторона медалі — люди. Чи захочуть вони переходити на гіг-контракти? Не можна це робити в наказовому порядку. Ми маємо пропонувати: можна працювати так, а можна по-іншому.
