Дія City в Україні: що ІТ-галузь думає про спецрежим

15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 4303 у другому читанні та загалом 262 голосами «за».

Редакція DOU зібрала думки учасників ринку: як вони ставляться до Дія City та які у законопроєкті є переваги й недоліки. До дискусії долучились компанії SoftServe, EPAM, Luxoft; програмісти Володимир Рожков та Олексій Раєв; лідерка фракції «Голос» Кіра Рудик; Асоціація IT Ukraine та digital-адвокат.

Ще очікуємо на коментар від Мінцифри.

Позиція компаній

Як повідомив співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей, сьогодні більшість ІТ-компаній працює за моделлю співпраці з ФОПами. Цей підхід вже став звичним і зрозумілим як для розробників, так і для компаній. Водночас упродовж останніх п’яти років влада регулярно пробувала скасувати або змінити цю модель, що створювало відчуття нестабільності та непередбачуваності на ринку. Тому разом зі зростанням ринку необхідно працювати над розвитком корпоративного права та запровадженням додаткових гнучких моделей співпраці з розробниками.

«Ініціатива Дія City спрямована на те, щоб зберегти конкурентоздатність українського ІТ у світі, забезпечити стабільність для ринку в контексті регуляторної політики й надати більше гнучкості у форматах роботи. Як на мене, поява додаткових форм співпраці з інженерами та контрактниками, яку пропонує Дія City, — це позитивне явище і рух в напрямку побудови корпоративного права для ІТ в нашій країні», — повідомив він.

Кицмей додав, що представники SoftServe разом з колегами з інших ІТ-компаній, бізнес-асоціацій і кластерів доклали багато зусиль, щоб у цьому законопроєкті були відображені інтереси розробників та індустрії загалом. Багато з наших рекомендацій вдалося внести до законопроєкту, що став суттєво кращим у порівнянні з першими його редакціями.

За його словами, після голосування у першому читанні компанія озвучила низку важливих для індустрії коментарів: про неконкуренцію, про неможливість виключати резидентів з Дія City до відповідного рішення суду, про обмеження кількості ФОПів, механізми сплати ЄСВ тощо. Щодо кожного з цих питань ми мали окремі обговорення з Мінцифри. У SoftServe чекають на текст проголосованого законопроєкту, щоб ознайомитись і дізнатись, чи всі коментарі індустрії були враховані.

За словами Кицмея, для того, щоб відповісти на питання, чи розглядає SoftServe резидентство у Дія City, потрібно зважати на два моменти:

По-перше, законопроєкт працюватиме лише разом зі змінами до податкового законодавства, що ще не були фінально проголосовані. Це важливо і лише в комплексі даватиме розуміння фінальної моделі, яку пропонують.

По-друге, приєднання до Дія City — це питання не лише компанії, а й людей. Тому першим кроком для себе бачимо діалог з людьми всередині компанії та проведення широкої роз’яснювальної роботи щодо суті пропонованих змін. Для нас важливо, аби наші співробітники могли ухвалити для себе зважене рішення та обрати, яка форма трудових відносин буде найбільше відповідати їхній ситуації.

За словами віцепрезидента, очільника EPAM у Центральній та Східній Європі Юрія Антонюка, компанія позитивно ставиться до ухвалення законопроєкту та ідеї Дія City в цілому.

«Коментарі та зауваження учасників ринку не були марними — законотворці та Мінцифри прибрали з проєкту низку суперечливих моментів. Тому сьогодні ми маємо ініціативу, яка влаштовує більшість і справді може дати галузі те, чого вона очікувала багато років — стабільність і прозорість правил гри», — розповів він.

Проте треба ще зважити на підзаконні акти, інші супутні документи. Разом з іншими учасниками ринку компанія буде стежити за тим, щоб вони відповідали початковій ідеї проєкту.

Антонюк додав, що після завершення всіх законодавчих процесів, коли нову модель буде втілено у життя і якщо її умови відповідатимуть задекларованим, компанія буде готова розглянути участь у Дія City.

«Для нас і для галузі Дія City передусім — можливість отримати якісно нові умови роботи бізнесу, які б були максимально прозорими та передбачуваними у довгостроковій перспективі. З практичної точки зору це дозволить уже присутнім на ринку компаніям планувати свою діяльність трохи далі, ніж на 3–5 років вперед, а для нових гравців зробить наш ринок більш звичним і зрозумілим. Усе це може суттєво пожвавити українську ІТ-галузь, посилити її потенціал. Окрім того, варто розуміти, що поточна модель співпраці з ФОП не зникне, вона залишиться альтернативою Дія City. Тому кожен бізнес, зваживши всі переваги та недоліки, зможе обрати для себе оптимальний сценарій роботи», — резюмував він.

За словами керіуючої та HR директорки Luxoft Ukraine Олени Самборської, компанія рада, що Мінцифри врахували позицію IТ-галузі та допрацювали проєкт Дія City.

«Можна сказати, що з більшості питань, які раніше викликали дискусії, ми знайшли компроміс. Щодо плану дій, то ми ще будемо чекати публікацію фінальної версії закону. Також ще не був ухвалений дуже важливий законопроєкт № 5376 про податки для Дія City. Тому, як тільки всі потрібні документи будуть підписані президентом і опубліковані, ми будемо готові ухвалити рішення», — повідомила вона.

Коментарі розробників

За словами програміста Володимира Рожкова, законопроєкт не відповідає заявленим цілям, не враховує інтереси фахівців і дозволить державі регулювати галузь надалі.

«Перші редакції документа та риторика представників Мінцифри говорять про те, чого насправді вони хотіли. Наприклад, обов’язкову саморегульовану організацію резидентів з „общаком“, куди всі компанії повинні були скидати по $20 з людини. Цю норму прибрали, але не повністю. Таким чином нескладно простежити думку диджиталізаторів. Щоб стати резидентом, потрібно пройти аудит. Сьогодні аудит може робити будь-яка компанія, а завтра видається постанова, згідно з якою це можуть робити тільки акредитовані контори. Розумієте, Борняков та Федоров кажуть, що вони максимально самоусунулися від регуляції, але, по-перше, вони не назавжди, а по-друге, закон сам собою створює колосальне поле можливостей для корупції», — вважає він.

Рожков додає, що міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв про те, що податкова система України буде найкращою у світі, але, на думку програміста, податкова система вже і так є, а галузь розвивається завдяки їй.

«Я вважаю, що цей проєкт насамперед іміджевий. Для простих людей Федоров виступить інноватором, який розвиває ІТ, хоча насправді, по суті, нічого не змінюється. Зростання галузі обмежене кількістю фахівців, воно кінцеве, тому гасла про те, що „галузь не росте досить швидко“, це чистої води популізм», — вважає він.

Водночас, за словами розробника Олексія Раєва, однією із задекларованих цілей проєкту Дія City було поліпшення привабливості України для іноземних компаній, зокрема у частині прозорості трудового законодавства. На думку Раєва, гіг-контракти так, як вони прописані у законопроєкті, не тільки не сприяють прозорості, а й можуть дати зворотний ефект.

«Законопроєкт не пройшов code review (головного юридичного управління та ІТ-спільноти), але був відправлений у продакшен. З очевидними для кожного IT-фахівця наслідками такого підходу», — додав він.

IT-фахівці знову збирають підписи до петиції із вимогою ветувати законопроєкт № 4303 та відправити у відставку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та заступника міністра Олександра Борнякова

IT Ukraine та Кіра Рудик

Як повідомили в Асоціації IT Ukraine, законопроєкт врахував не всі важливі побажання та зауваження від IT-бізнесу.

На думку представників асоціації, безумовно, це безпрецедентний експеримент, тож і законопроєкт має бути виваженим.

Серед векторів, яких дотримується IT Ukraine та які не врахував закон, лишаються:

  • збереження чинного податкового навантаження на IT-компанії;
  • захист прав ФОП-спеціалістів, з якими вони працюють;
  • виключення із законопроєкту розділу про створення об’єднань у межах Дія City;
  • виключення умов про обов’язковий аудит стартапів і малого бізнесу тощо.
Лідерка фракції «Голос» Кіра Рудик погоджується, що ухвалений законопроєкт не врахував усіх вимог ІТ-галузі.
«Протягом останнього року я як народна депутатка працювала разом з IT Ukraine, EBA, AmCham та „IT-Гільдією“ над адекватними змінами до законопроєкту. На жаль, тільки частина цих змін була врахована», — повідомила вона.

З чим не погоджується фракція:

  • Пункти про неконкуренцію та непереманювання, оскільки вони є неконституційними.
  • Не повинно регулюватися «добровільне об’єднання компаній». На те воно і є добровільним.
  • Не потрібно проводити аудит стартапам і малому ІТ-бізнесу. Це значні та часто непосильні витрати.
  • Якщо компанію «виганяють» з Дія City, вона повинна мати змогу оскаржити це рішення в суді, в цей час зберігаючи свій статус. А не навпаки.

Коментар юриста

DOU запитали у юриста, чи є у проєкті закону суперечності. Digital-адвокат Андрій Шульгін виявив таке:

1. Колізія щодо рівності усіх суб’єктів господарювання перед законом. Ухвалений закон передбачає презумпцію правомірності діяльності резидентів Дія City, які в цьому випадку мають більший обсяг прав і привілеїв, ніж звичайні національні СГ. Хоча за юридичною сутністю ІТ-індустрії мало чим відрізняються від інших видів діяльності. Зокрема, це стосується неоднозначного тлумачення, яке має трактуватися на користь резидентів Дія City, які знов-таки нічим не відрізняються від інших підприємців, які здійснюють свою діяльність в інших галузях.

Ця норма ставить у нерівне становище резидентів Дія City з іншими підприємцями.

2. Крім того, набуття статусу резидента Дія City є достатньо формальним та потребує лише подачі заяви, без проходження комплаєнсу, перевірок моделі бізнесу, ліцензування тощо.

Щодо правового регулювання конкретної діяльності. Норми закону самостійно визначають і врегульовують питання конкретної поведінки та відповідальності. Оскільки, відповідно до пункту 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

3. Зміст колізійності полягає у тому, що закон самостійно визначає перелік конкретних дій, який значно відрізняється від Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Колізія щодо гіг-контраків. Колізія полягає у тому, що гіг-контракт одночасно містить положення ЦК (про підряд та послуги) та положення КЗпП (соціальне страхування, умови припинення договору). Таким чином не зрозуміло зміст правового регулювання контракту та на норми якого законодавства варто посилатися під час вирішення конфліктних ситуацій.

Хоча і зазначено, що угода є цивільно-правовою, але за змістом правового регулювання це схоже на трудове законодавство.

Похожие статьи:
В выпуске: новые дата-центры Amazon, Serverless архитектура, статистика популярности реляционных БД, а также несколько руководств...
62-річний Михайло Стрелков уже 40 років в IT. Нині працює керівником проєктів групи розробки ETL УРВІС AT UKRSIBBANK BNP Paribas Group....
Цель данной статьи — уменьшить объем заблуждений и синхронизировать понимание основных принципов REST...
Привет! Меня зовут Константин Черненко, я инженер в компании Genesis, работаю на проекте BetterMe. Как вы,...
В сеть попали фотографии смартфонов Samsung Galaxy A3 и Galaxy A5 (2016 Edition). То есть, это обновленные модели,...
Яндекс.Метрика