«Списку від Мінцифри не буде. Гугл у допомогу». Олександр Борняков із Мінцифри відповідає на питання щодо аудитів в Дія City та їхньої вартості
30 травня на фейсбук-сторінці Дія City з’явилася таблиця з вартістю аудитів для резидентів. У спільноти DOU одразу виникло багато запитань.
Тож ми пішли до Мінцифри та спробували розібратися, звідки взялася ця таблиця, якими будуть аудити та навіщо вони взагалі потрібні. До того ж встигли дізнатися ще декілька апдейтів щодо Дія City — наприклад, коли планують запускати проєкт і скільки компаній вже готові ставати резидентами. На наші питання відповів Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України.
Про табличку з розрахунком аудитів
Спочатку (коли з’явилася інформація, що потрібні звіти для ІТ-компаній — ред.) було непорозуміння, що насправді це не аудит, а звіт про відповідність. І деякі ІТ-компанії, з якими ми вели діалог, звернулися до своїх аудиторів і запитали, скільки має коштувати аудит їхньої компанії. Посипалися шалені цифри. Зрозуміло, якщо перевіряти всю звітність компаній, буде більша сума. Після цього ми просто пішли по аудиторах, попросили в них розрахунок, і вони показали приблизний кошторис. Тобто це внутрішнє дослідження компаній, які надають аудиторські послуги. Це не прайс конкретної організаційної структури і тим паче не прайс Мінцифри.
Ми опитали більш ніж десяток різних за розміром аудиторських компаній. У невеликому місті, наприклад Кропивницькому, послуги аудитора коштуватимуть дешевше. А якщо компанія хоче, щоб звіт про відповідність зробила «велика четвірка», там будуть вищі ціни.
Тобто приблизний розрахунок з’явився після того, як нас стали критикувати, що такі звіти коштуватимуть приблизно 1% від обороту компанії. Проте виявилось, що це не так, їхня вартість приблизно утричі нижча. За нашими даними, ціни можуть бути навіть меншими за ті, що представлені у табличці. Думаю, для маленьких компаній не буде складно перевірити, що в них є працівники, ІТ-діяльність і зарплатна відомість.
Аудит vs незалежний висновок
Звичайно, ІТ-компанії бачили цю таблицю, ставили ті самі питання, але вони були зняті після того, як усі погодилися, що це не аудит. Це незалежний висновок, який аудиторська компанія має надавати, згідно із законом. Це та послуга, яка не є такою популярною у бізнесу. Насправді я про неї не знав, поки не занурився в проєкт і не виникла така потреба.
Я займався бізнесом з 2007 року, але не підозрював, що існує «звіт про відповідність». А потім побачив, що в законі про аудиторську діяльність він є. Ми це пояснили, і з боку компаній питання відпали. Але з’явилися з іншого боку, коли стартапери, ІТ-фахівці обурювалися, що звіти коштували шалені суми.
Звідки взялися звіти про відповідність
З самого початку не було жодного звіту про відповідність, не було незалежного аудитора, але була функція Мінцифри: коли ми отримуємо заявку на вступ до Дія City, треба перевірити і надати заявнику відповідь — може він зайти чи ні. Потім ІТ-компанії сказали, що їм це не підходить, виник шалений спротив, адже це суб’єктивізм, є потенційний корупційний ризик. І тоді ж пролунали пропозиції зробити умови входу декларативними та зменшити роль держави чи перевіряючого органу, щоб не було ситуацій, коли хтось суб’єктивно ухвалює рішення про вхід.
Але хтось має надати хоч якесь підтвердження, що компанія справді жива, що вона не створена для ухилення від податків, має співробітників, сплачує зарплати або має контракти чи взагалі займається ІТ-бізнесом. Тож ми пішли назустріч, зробили це декларативно, але постало питання: як далі все перевірити? Знов-таки вказати пальцем на якусь організацію, яка буде перевіряти, або дати можливість податковій цим зайнятися — це нічого не змінить. І дійшли згоди, що цю функцію візьмуть на себе незалежні аудиторські компанії, які вже працюють на ринку. Бізнес їм довіряє.
Хто обиратиме компанію-аудитора
Питання вибору компанії-аудитора не регулюється законом про Дія City. Це те, що вже є десятки років. Ми посилаємося на закон про аудиторську діяльність, де визначено категорії її суб’єктів. Ми беремо
У поточній ітерації проєкту ми дійшли до версії, за якою потрібно буде отримувати незалежний аудиторський висновок від суб’єктів аудиторської діяльності, які, відповідно до закону про аудиторську діяльність, можуть проводити аудит фінансової звітності підприємств, які, згідно з базовим законодавством України, зобов’язані проходити аудит. Це великі підприємства, емітенти цінних паперів, підприємства, що займаються видобутком корисних копалин тощо. Цей реєстр серед професійної спільноти називають «третім реєстром», і там близько 230 суб’єктів господарської діяльності. І компанії-резиденти самостійно обирають компанію, до якої звертатись задля отримання висновку.
В аудиторів справді різні ціни на послуги, і Мінцифри не має жодного стосунку до вибору суб’єкту державної діяльності. Ми хотіли, щоб роль держави була мінімальною. Ми не пристали на
Тоді перейшли на
Доля компанії через негативний висновок
Отримання негативного висновку є підставою для втрати статусу резидента. Ми констатуємо, що компанія не відповідає критеріям, і згідно з процедурою, її попередять про підстави втрати статусу. Резидент може надати пояснення, можливо, захоче знову пройти аудит. Це так, гіпотетично, але якщо за 10 днів він не зреагує на попередження, то втратить статус і перейде на загальну систему оподаткування.
Про аудити для стартапів
Стартап працює рік, і після цього аудиторська компанія аналізує цей рік, за який він був резидентом. Резидент має сказати, що займався ІТ-діяльністю, має цих 9 людей і в них є середня зарплатня. Усе, цього достатньо.
Насправді ми будемо спілкуватися про формат звіту, і він буде дуже простий. Там потрібно буде заповнити небагато інформації. Нам не треба даних про контракти, навіть не хочемо торкатися цього. Досить того, що у звіті вказано, що резидент відповідає критеріям і перевірка теж дійшла такого висновку. Представник Мінцифри в системі поглянув: є цей рядок.
У нашій початковій концепції не було передбачено жодного аудиту чи певних критеріїв. Ми спроєктували, що треба подати бізнес-план. Але нас знову попросили це змінити, тому що суб’єктивно. Ми хотіли, щоб державний фонд стартапів пропускав через своє сито і рекомендував для Дія City стартапи. Не захотіли — значить буде незалежний висновок.
Чому аудиторські висновки дорожчі для маленьких компаній
Якщо брати будь-що в маленькій компанії, воно дорожче, ніж те саме для великої. Наприклад, HR-відділ. Так воно побудовано. Є навіть таке поняття, як Economies of Scale — економія на масштабі, і це, мабуть, основне пояснення.
Але, думаю, для маленьких компаній вартість буде нижчою, ніж у нас написано. Ніхто не заважає стартапу з Києва замовити аудит в Одесі чи будь-де в Україні. Як я вже казав, загуглили, знайшли аудиторів у Кропивницькому, де їхні послуги коштують на
Цифри надавали аудитори, ми їх не малювали. Навіть з тих, що є, видно: в найгіршому разі вартість аудиту становитиме менше як 1%. Ми виходимо з того, що є оборот компанії. І для стартапів він фіксовано менший, ніж для великих підприємств. Та вартість аудиторських послуг більш-менш стала, там справді є дельта, але навіть якщо це стартапи з дуже малим оборотом, однаково є стартова ціна.
У табличці ми вказали цифри, які дали аудиторські компанії, і побачили таку кореляцію. Так, вона справді свідчить на користь великих компаній, але це те, що має стимулювати зростати кратно компанії, які аплікуються як стартап. Тобто це пряма кореляція, залежно від обсягу доходу. Маєте більший обсяг доходу — вартість аудиторських послуг в абсолютній величині більша, але у відсотковій — менша. Тут жодної магії, лише цифри.
На якій стадії проєкт
Ми хочемо, щоб у липні законопроєкт № 4303 ухвалили в другому читанні. Якщо це відбудеться, ми до нового року все завершимо. Це не означає, що режим запуститься за 6 місяців. Але тоді ми почнемо готувати портал для резидентів, всередині Кабінету міністрів проводити рішення Кабміну, податкової, також інші органи влади будуть імплементувати норми закону. Це займе від 3 до 6 місяців. У вересні буде проголосовано податковий законопроєкт, і ми думаємо, що, може, навіть цього року (крайній термін — 1 січня 2022 року) почнемо активно приймати резидентів.
Скільки компаній вже готові зайти у Дія City
За кількістю листів, які офіційно надійшли до нас, це понад 60 компаній. Великі та середні фірми.
Може, люди цього не афішують, але в приватних розмовах не було такого, щоб хтось відмовився приєднуватися до Дія City. Я персонально знаю сотні власників бізнесів і компаній, усі цього чекають, тому що ми пропонуємо розв’язання проблем, які існують давно.
Думаю, що ми будемо рухатися так: у перший рік може зайти приблизно 30% індустрії, тобто 1500 компаній, а за
З великими компаніями простіше, вони мають відповідних людей, які можуть розібратися в питанні. Вони навіть зараз спілкуються, дізнаються деталі. Харківський ІТ-кластер показував дослідження, що велика частина індустрії — це компанії до 100 спеціалістів або навіть менше. Спершу буде певна інертність, деякі підприємці навіть не чули про проєкт. Робити промокампанію, щоб до них дійти, насправді немає сенсу. Але потім хтось зайде в Дія City, скаже: «У мене все добре», і це буде сигнал для знайомих, друзів, що можна приєднуватися.
Про підвищення податку у білоруському ПВТ та чому схоже не може статися в Україні
Ми брали концепт з білоруського ПВТ, принаймні частину, а ви намагаєтесь сказати, що в нас рішення ухвалюють так, як у Білорусі.
У Білорусі ПВТ зробили за наказом президента. Дія City не може бути створено указом президента, Дія City — це закон. У законі написано, що режим діятиме не менше як 15 років. Якщо норма порушена, це привід звернутися до міжнародного арбітражу.
У Білорусі це не можна зробити, тобто очільник держави не несе відповідальність за те, що підняв ставку податку. Україна, прописуючи в законодавстві про 15 років незмінності умов, бере на себе відповідальність. Тому це не можна порівнювати. Несправедливо казати, що в Білорусі було 9%, підвищили до 13%, і те саме станеться в Україні. Ні, тому що там ніхто за це відповідальність не несе, а в нас несе.
Тому, якщо навіть це станеться і буде зміна, то у тих, кого вона торкнеться, буде право на це певним чином впливати чи отримати компенсацію у гіршому випадку. В Україні та Білорусі по-різному побудовані інституції. Я вважаю, що в нас вони створені демократичним шляхом. В Україні парламентсько-президентська республіка, у Білорусі інша ситуація.
Я знаю, що багато хто з людей на DOU був на Майдані, і ми це все відстоювали, щоб мати таке право і щоб воно працювало так, як нині працює.
