Онлайн-дискусія з Мінцифри щодо Дія Сіті. Головні тези
В аудіочаті телеграм-каналу Редакції DOU відбулась дискусія з представниками Мінцифри щодо Дія Сіті. Приводом до цієї події стала петиція проти проєкту, яку вже підписали понад 10 000 громадян. ІТ-спільноту турбує питання: навіщо чіпати те, що й так добре працює без втручання держави? Мінцифри не погоджується: можна працювати краще, є потенціал для створення потужного хабу, куди будуть заходити техгіганти та де буде вигідно зростати стартапам.
У дискусії взяли участь Олександр Борняков — заступник міністра цифрової трансформації України, Єгор Чернєв — народний депутат України, заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації та співавтор законопроєкту № 4303. До live-обговорення з ІТ-спільнотою долучився Михайло Федоров — міністр цифрової трансформації.
Нижче питання від ІТ-спеціалістів із таймкодами, відповіді ви можете послухати в аудіоформаті телеграм-каналі Редакції DOU.
00:01:00 Дія City — це аналог білоруського ПВТ. Куди хочуть добровільно-примусово загнати українські ІТ-компанії. ПВТ у Білорусі провалився, а в Україні хочуть зробити щось схоже.
00:08:30 Коррупция! Минцифры смогут диктовать IT компаниям условия резидентства в Дия City, менять их в одностороннем порядке и давить на них с целью получения коррупционной выгоды. ОK, допустим мы поверили текущему министру Михаилу Федорову, но мы не имеем никаких гарантий, что следующий министр не станет доить бизнес.
00:14:05 Может быть реализован картельный сговор о непереманивании, вроде печально известного харьковского меморандума. Статья 40 законопроекта предусматривает возможность договора о непереманивании. Потенциально — запрет свободы выбора места работы.
00:23:05 К вышеперечисленному добавьте повышение налогов — к 5% ставке налога на зарплату добавится еще и 1.5% военного сбора и 1.5% сбора в пользу самой Дия City. Если к военному сбору вопросов нет, то сбор в пользу Дия City может стать источником коррупционного заработка для чиновников.
00:30:00 Ваше ставлення до петиції.
00:39:03 Хочу запропонувати деякі ініціативи: якщо інформація в петиції не відповідає дійсності. Для роз’яснення, як один з механізмів, можна використати відео і довести по пунтках, підкріпллючи посиланнями, чому це не відповідає дійсності. Щоб и побачили, що загрози немає.
00:40:20 Навіщо чіпати те, що добре працює? Усім нам відомо, що пересічний громадянин іншої країни не хоче інвестувати в нову державу.
00:49:45 Маніпуляція. Запитали про договір про непереманювання, а Олександр розповів про договір про утримання від вчинення конкурентних дій. Це два різні договори, які передбачені законопроєктом про Дія Сіті. Хочу зупинитись окремо на договорі про непереманювання. Не треба переводити розмову на інший договір.
00:51:00 Винятки для стартапів. Усі говорять, що створили прийнятні умови для стартапів, але у законопроєкті був дуже тонкий нюанс: стартапу давалось 6 місяців, щоб вийти на зарплату в $1400 та рік, щоб найняти 9 працівників. Ця норма робить винятки для стартапів бутафорними.
00:51:34 Чому в Дія Сіті тільки одна організація резидентів? Це створює таку проблему, коли компанія, наприклад, має конфлікт з організацією резидентів і не має змогу перейти в іншу. Чому б не внести зміни в законопроєкт і зробити кілька організацій резидентів?
01:08:40 Що робити незалежним консультантам (приватним підприємцям) які працюють з інвойсами та договорами, з багатьма клієнтами і не ховаються за ФОПами? Якщо у результаті реформи приберуть третю групу — як мені далі працювати легально?
01:14:14 Дія Сіті матиме всі контракти резидентів, списки працівників та доступ до інформації. Це неймовірна влада. Ця база може завтра з’явитись на Петрівці, більше того — власник цієї бази може керувати ринком. Це смак влади і золота жила. Ці дані будуть використані не в тих цілях, це буде контроль.
01:18:40 Для приватних підприємців, яким логічно залишатись на третій групі, які юридичні гарантії дасть влада, що всіх в Дія Сіті не будуть заганяти?
01:19:16 Ви проводити дослідження чи консультації, чи доможе Дія Сіті зайти великим компаніям в Україну? Чи у вас просто є така ідея?
01:24:20 Не було ж запиту від ІТ-компаній та програмістів на створення Дія Сіті. Якщо немає запиту — навіщо створювати?
01:29:57 Тут декілька раз декларували зменшення податків. Але півтора відсотка військовий збір — це збільшення податку. Я згоден його платити, але все ж, це збільшення.
01:30:15 Ви пропонуєте захист на 15 років, скасування податків, у країні, де двічі за 20 років змінювали Конституцію — як ви будете гарантувати хоч щось? найбільший запобіжник для ІТ — те, що ми знаходимося в великому масиві людей і нас неможливо скасовувати, бо це наїд на велику групу. А коли нас буде мало, ви не зможете нічого контролювати. Чому не змінювати правила гри в цілому, а лише в ІТ?
Через те, що і питання, і відповіді дуже часто пересікаються, ми зробили вижимку з головних тез дискусії.
— Дія City — аналог білоруського ПВТ, куди хочуть добровільно-примусово загнати українські ІТ-компанії. Але ж ПВТ у Білорусі провалився?
Ми справді багато чого перенесли з досвіду ПВТ, адже це успішний проєкт. ПВТ дозволив інвестиціям техгігантів бути під юрисдикцією Білорусі. Наша мета така ж — надати можливість українським айтішникам реєструватись у своїй державі, залучали капітал в Україну. Адже у нас багато талановитих програмістів, є історії успіху українців у світовому ІТ, але історій успіху українських компаній немає. Ми хочемо це змінити.
Ми не копіювали ПВТ повністю. За час розробки концепції зрозуміли, що ІТ в Україні розбудовується рівномірно: не вийде перемістити всіх в одне місце і створити аналог Кремнієвої долини. Ми хочемо, щоб будь-яка компанія могла зайти на сайт і зареєструватися за територіальним принципом.
Дія City передбачає добровільний вступ. Якщо не подобається, є альтернатива: працюйте за схемою третьої групи ФОП (хоча Мінекономіки наполягає на ліквідації третьої групи ФОП — ред.).
Якщо ж хочете наймати співробітників за трудовим законом, але не з шаленими відсотками податків, заходьте у Дія City.
— Якщо приберуть третю групу ФОП, як тоді працювати?
У нас немає планів змушувати чи заганяти когось в Дія City. Тому будемо захищати третю групу.
— Мінцифри зможе чинити тиск на компанії?
Мій досвід — це досвід підприємця, а не держслужбовця. Я в ІТ уже 20 років, створював і аутсорсингову компанію, і продуктову, інвестував у стартапи. Я знаю всі больові точки ІТ-галузі, а тому прийшов, щоб зробити систему, яка працюватиме.
Але навіть якщо я чи Михайло Федоров підемо — нічого не зміниться. Ми прописуємо в законодавстві, що протягом 15 років не можна вносити зміни в закон, що призведуть до погіршення умов. Звичайно, закон можна змінити. Але ми сподіваємося, що айтішників буде пів мільйона (а не 250 000), галузь приноситиме 16 млрд на рік (а не 6 млрд) і держава не зможе ігнорувати думку ІТ-спільноти.
Також у законі прописано, що Мінцифри не ухвалює рішення щодо виключення з Дія City. Усе — через суд. Тобто передбачено мінімальне втручання держави.
— Навіщо взагалі потрібна стаття законопроєкту про непереманювання?
Додали норму про непереманювання не тому, що хотіли обмежити права, а для того, щоб техгіганти чи перспективні стартапи створювали свої юридичні особи та мали тут центри revenue. Ми повинні надати гарантії таким компаніям, що їхня інтелектуальна власність буде захищена.
Компіт стосується того, що, наприклад, я працював на Apple, а потім пішов в іншу компанію і там не можу робити те саме, що в Apple. Якщо ти є резидентом Дія City і вважаєш, що твоя команда може піти й створити у конкурента чи самостійно такий самий продукт — це неетично і нечесно. Тому й передбачено норму про непереманювання.
Цю умову прибрати не зможемо: тільки за її наявності іноземні компанії та інвестори погодяться зайти в Україну.
— 1,5% військового збору та збір на користь Дія City. Як це прокоментуєте?
Ми хотіли зберегти той рівень податкового навантаження, що є. Передбачено, що для ФОПів немає військового збору, але ми вирішили, що якщо працевлаштовувати за трудовими відносинами — то має бути військовий збір. І я вважаю, що для країни в стані війни це має сенс.
Щодо збору на освіту, то ми від цієї ідеї відмовилися.
— Навіщо чіпати те, що працює?
Не дуже працює. Для порівняння: ПВТ у Білорусі 2020 року сприяв зростанню обсягу інвестицій за рік на 126%. А експорту — на 125%. Оце гарно працює. Тобто ми дивимося на те, що у світі ІТ зростає на
До того ж замовник Дія City — не спільнота і не бізнес. Концепція виникла як відповідь на запит держави — створити найпотужніший ІТ-хаб у Східній Європі.
— Законопроєкт передбачає такі умови для стартапів, за якими де-факто скасовується малий бізнес і early stage стартапи (6 місяців для виходу на середню зарплату на працівника в 1400 доларів, а за рік — штат щонайменше з 9 працівників).
Так, зараз є такі умови: з сьомого місяця має бути 1200 євро зарплати в середньому для компанії. Через рік-півтора — 9 співробітників. Ми думаємо змінити ці цифри, бо розуміємо, що стартап може не встигнути залучити капітал чи піднятись, тому хочемо внести зміни.
— Чому організація резидентів у Дія City одна? Чому передбачено таку монополію? Чому не зробити кілька організацій резидентів?
Організація резидентів не є обов’язковою.
— Хто відповідає за безпеку даних резидентів Дія City?
Жодної комерційної інформації у базі не буде. Аудит проводитимуть комерційні фірми, а не держава. Тобто у будь-якому випадку держава не отримає комерційної таємниці, а лише аудиторський звіт.
— Які юридичні гарантії, що всіх не будуть заганяти в Дія City?
Це добровільно.
— Чи проводили дослідження, консультації, чи допоможе Дія City завести компанії-гіганти в Україну?
Не робили дослідження, але спілкувалися з представниками відомих ІТ-компаній, презентували їм концепцію. Отримали позитивну відповідь.
Також до дискусії на кілька хвилин приєднався Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації. Він вважає, що Дія Сіті — це «найкраща податкова система». Цитуємо:
«Через тиждень ми будемо робити відеопрезентації про Дія Сіті для ІТ-компаній. Не знаю чому, але ІТ-спільноту постійно дезінформують, розповідають якісь фейки про Дія Сіті. Якщо ж ви подивитесь мої інтерв’ю чи соцмережі, то я найбільший лібертаріанець, який є в цій країні. Я за дерегуляцію, за найменші податки, і Дія Сіті — це, напевно, найкраща податкова система, яка можлива в нашій чи будь-якій іншій державі.
Отже, у Дія Сіті немає регулятора. Вступ і перевірка компанії — автоматична, через реєстри. Це одна з найкращих податкових систем.
Ми бетонуємо законопроєкт на 15 років, щоб ніхто нічого не міг змінити. І найголовніше — це добровільна система. Ми розуміємо: щоб зробити стрибок, треба ввести низькі податки офіційно. Ми це й робимо, не вигадуємо нічого нового. Ми просто беремо чинну систему на третій групі, на якій працюють всі ІТ-компанії, і легалізуємо її. Щоб можна було працювати „по-білому“ і не чекати, що прийде якийсь податківець і щось буде робити з кимось.
Ви можете працювати так, як працювали, але ми створюємо Дія Сіті, щоб компанії з усього світу працювали в Україні, щоб був boost індустрії. Якщо нічого не робити, то через
Я думаю, кожен із вас стане резидентом Дія Сіті, раніше чи пізніше — не важливо. Все працюватиме за ІТ-канонами: спершу ми запустимо MVP, кілька компаній заведуть співробітників, подивляться, що все класно, і потім перейдуть сюди повністю. У нас лібертаріанські погляди на систему, хочемо зробити найкращу податкову систему, щоб бренд країни зростав».
Послухати повний запис можна в телеграм-каналі Редакції DOU.
