Як я перехворів на COVID-19. Data-driven підхід
[Дмитро Волошин — співзасновник і CTO в Preply, організатор Kyiv CTO Meetups.]
Дисклеймер: усе нижчеописане — мій власний досвід. Обов’язково звертайтеся до лікаря, якщо у вас з’явилися найменші симптоми.
Вирішив написати кілька слів про те, як я перехворів на COVID-19 майже без симптомів, але з хорошим data-driven підходом. Перебіг захворювання був легкий, але я цікавився тим, що зі мною відбувається, і збирав інформацію, тому, можливо, комусь вона знадобиться.
Мені бракувало перевірених даних і наукових досліджень для того, щоб вибрати оптимальну стратегію, як поводитися під час карантину і коли з’явилися перші симптоми. У цій статті вирішив узагальнити дещо з того, що відомо і доведено завдяки достовірним дослідженням (посилання на деякі з них наводжу в матеріалі).
У рамках регулярного чекапу перевірився на IgG-антитіла (~5.96 при позитивності >=1.4, false positive rate ~2%). Я належу до категорії «людей, що перехворіли», але вже не в активній фазі:
Простими словами, є три типи антитіл: IgM, IgA, IgG. Якщо IgM позитивний, то людина «в середині/кінці» хвороби, якщо IgG — то людина вже перехворіла (довгострокові антитіла). Я робив тести на антитіла двічі . Перший 5 жовтня: IgM=0.5, IgG=0, а другий 23 жовтня: IgM=0, IgG=5.96. Узагалі здавати тести на антитіла напрочуд легко і швидко, це можна зробити у будь-якій мережевій лабораторії за 5 хвилин і ~500 гривень.
ПЛР-тестування під час самої хвороби не проходив, тому що в тестах тоді зашкалював відсоток false negatives і я не бачив змісту в цьому з огляду на симптоми.
Прикро, що в Україні мало людей вміють читати англійською, а у світі мало лікарів знають статистику. Тому мені довелося заглиблюватися в те, що можна вважати більш-менш достовірними дослідженнями, і прочитати їх, щоб мати свою думку (все-таки з мого h-index’у можна взяти логарифм). У мене, на жаль, було занадто багато досвіду з українськими лікарями, які мені розповідали про рептилоїдів, гомеопатію і лікування ячменю дулею, щоб я беззастережно вірив нашій медицині.
Перебіг хвороби
Протягом карантину я старався дотримуватися соціальної дистанції і носив маску в закритих приміщеннях. Проте 26 вересня у мене почала боліти голова і з’явилася легка температура. 27 вересня додався біль у горлі. з 27 вересня по 1 жовтня кожного дня була легка температура близько 37 градусів, апатія, втома. Горло і голова майже не боліли після першого дня. На четвертий день неповністю зникли смак і нюх, на восьмий день відновилися. З 1 по 10 жовтня — лише втома та апатія, низький рівень енергії. У моєму випадку це можна було б сплутати із застудою, жодних сильних симптомів не спостерігалось, як і кашлю. Також я вів щоденник симптомів, але він був майже порожній. З 27 вересня до 12 жовтня я самоізолювався вдома.
Як я лікувався
Нагадую про важливість своєчасного звернення до лікаря і небезпеку самолікування. У цьому підрозділі я нічого не раджу, лише описую власний досвід.
Полоскання горла сольовим розчином кілька разів на день. Варто зазначити, що немає дослідження, яке доводить ефективність цього проти COVID-19, але на початку я не був впевнений, що це коронавірусна інфекція. Крім того, я розумів ефект від полоскання горла з цього дослідження: «As the cost of throat gargling with tap water or saline is inexpensive and almost free, the social and economic benefits of reducing UTRI might be huge [...] Throat gargling could reduce the viral load in the throat of patients with URTI. Although it cannot eradicate the virus, it can reduce the viral load in the oropharynx».
Супербагато гарячого пиття для уникнення дегідрації. Якщо є температура, людина потіє і втрачає багато води. Це варто компенсувати великою кількістю пиття. Те, що пиття гарячої води/чаю підвищує температуру всередині тіла, яка вбиває вірус, — міф.
Вітамін D. Сам собою він не лікує, проте приблизно у середині вересня я помітив, що у мене знижений рівень цього вітаміну (завдяки регулярним чекапам у «Синево») і почав вживати D3. У великої кількості людей, особливо у сфері ІТ, рівень вітаміну D понижений. Зверніть увагу: є кореляція між його рівнем і COVID.
Вітамін С. Немає доказів, що він допомагає при застудах чи COVID, але я старався вживати більше цитрусових, тому що цього хотів мій організм. До речі, нині популярним є відео лікаря Paul Marik, автора методу лікування через великі дози вітаміну C (Marik Protocol), і в січні
Регулярні заміри температури. Мені в цьому допомогло кільце Oura, яке постійно показувало температуру, навіть під час сну. Вона коливалась між 36.6 і 37.3.
Вимірювання рівня кисню в крові. Оксиметри коштують від 500 до 1000 гривень, і це хороша покупка. Коли я заміряю свій рівень кисню в крові й він становить 99%, то якось спокійніше стає.
Вихід з дому тільки в масці, їжа через доставку Glovo Prime з електронними чайовими (Smartass, Eat Easy, «Китайка» — це мій топ). Почав також їсти солодке, тому що цього хотів організм, хоча до того старався не вживати цукор.
Fun facts
Цікаво, що я вирішив перевіряти свої когнітивні здібності та здатність думати швидкими партіями в шахи (бліци на дві хвилини), з яких у мене стабільний ELO-рейтинг. На графіку видно просідання показників з 26 вересня до 10 жовтня. Зазначу, що
Загалом втома — це типова ознака захворювання. Важко змусити себе щось продуктивне робити, а також часом немає сил на такі базові речі, як приготування їжі. На роботі взяв кілька вихідних. На деяких зустрічах, на яких мені, як тоді здавалося, необхідно було бути, я під’єднувався без відео, лежав у ліжку. Я точно нічого не пам’ятаю з того, що обговорювали, тобто це не мало сенсу. На час хвороби краще взяти повний відпочинок, займатися чимось приємним на кшталт перегляду фільмів на Netflix чи ігор.
Дослідження показують, що максимум на
Я добре розумію, як працюють A/B-тести і їхні «сестри» Randomized Double-Blind Studies. Те, що зараз відбувається з тестуванням ліків і вакцин — напівнаукові речі, можливо, людству варто вживати це як екстрений захід в часи пандемії. Вибірки маленькі, p-value смішні, метрики досліджень змінюються після одержання результатів. Хороший приклад — історія з ремдисевіром, коли автори змінили ціль дослідження після того, як одержали результати, що не підтвердили їхню початкову гіпотезу:
Інший приклад — нещодавнє дослідження, яке показало, що з 927 досліджень, пов’язаних з COVID-19, 52% виключили з вибірки вагітних жінок, 46% не згадали про вагітність. Лише в 1,7% досліджень враховували вагітних жінок, з яких лише три дослідження були інтервенційними. В науковому підході до тестування є поняття generalizability, також відомий як external validity. На жаль, ця практика типова в часи пандемії, проте чи зможемо ми довіряти результатам, які не тестувалися на певній підвибірці? Риторичне питання.
Як і в будь-якому науковому експерименті, у нас немає жодної гарантії, що будуть ліки чи вакцина, а якщо й так, то коли. Тому кожен обирає свій рівень ризику, на який він чи вона готові йти в очікуванні вакцини. Наприклад, я протягом карантину вирішив не бачитися з батьками, які в групі ризику, але далі бачуся з друзями.
Висновки
Є речі, які мають сильну кореляцію з вірусом, наприклад, вік або певний набір неандертальських генів, але на це ми не можемо вплинути. Короткі підсумки того, що нам підконтрольне:
- Поширення вірусу. Щоб його мінімізувати, варто носити маску і дотримуватись соціальної дистанції.
- Ожиріння і серцево-судинні захворювання — правильно харчуватися і спорт.
- Вітамін D. Проводити заміри через загальний аналіз крові.
- Сила імунітету. Здоровий сон, відсутність хронічних захворювань, різноманітні практики. Я, наприклад, практикую контрастний душ.
Якщо вам цікаво читати такий контент, підпишіться на мене у Facebook. Там я багато пишу про науковий підхід до всього й інколи про цікаві книги. Більше читачів мотивуватимуть мене писати ще більше.
Не хворійте!
P. S. Мій досвід не варто вважати перемогою, адже невідомо, наскільки антитіла захищають від повторного зараження. Понад те, наше знання про вірус дуже неповне, щоб бути зараз у чомусь впевненим.
Читайте також: Ноутбуки замість ПК, безкоштовні ПЛР-тести та знезараження офісів сухим туманом. Як ІТ-компанії змінили умови роботи під час карантину та Как я переболела COVID-19. История дизайнера из Харькова.