Март 18

Процеси за Scrum, білі хакери, аутсорс-розробники. Як працює ІТ-відділ ДП Prozorro

ІТ-процеси є не лише у бізнесі. Вони є і в державному секторі. Редакція DOU вирішила розібратися: у чому різниця між роботою в бізнес-структурі й державному органі (і чи є вона взагалі)? І що мотивує ІТ-фахівців працювати на державу?

По відповіді на ці запитання ми завітали до розміщеного в Києві офісу державного підприємства Prozorro.

Почати варто з того, що ProZorro — це система електронних публічних закупівель, що надає відкритий доступ до державних тендерів без можливості спотворення даних. Інформацію про кожну закупівлю можна знайти онлайн в режимі 24/7. Систему побудовано за принципом партнерства між громадськістю, бізнесом і державою.

За чотири роки Prozorro заощадила українським платникам податків 100 млрд грн — від коштів, які планували витратити державні замовники. У системі зареєстровано понад 200 тис. підприємців, а загальна кількість торгів — понад 4 млн.

Команда і технології

З технічного погляду це велика база даних, до якої під’єднані торговельні майданчики, а кожен тендер і дії в ньому можуть бачити всі учасники та громадяни країни.

Масштаби Prozorro в цифрах такі:

240 тис. користувачів (державні та комерційні компанії);
4000 закупівель на день;
21 млн сесій на день;
100 Тбайт — обсяг бази даних, що постійно збільшується.

Трафік на день:

442 Гбайт download;
88 Гбайт upload.

В ІТ-команді 23 фахівці (9 з них працюють на аутсорсингу, хоча перебувають в одному приміщенні з командою розробки): 6 Business Analysts, 4 QA (1 — Automotion QA), 6 Developers, 5 DevOps і 2 Security Engineers.

Для забезпечення неперервності та ефективності роботи підприємства в штаті працюють бізнес-аналітики і тестувальники (як ключова компетенція логіки роботи системи) та інженери, які відповідальні за безпеку й стабільність роботи системи. Усі розробники — на аутсорсі. На це є три причини:

Економічна доцільність. І мова не лише про сплату податків. Розробників наймають під проєкти, які фінансують донори — зокрема USAID/UKAID у рамках програми «Прозорість та підзвітність у державному управлінні» (TAPAS). Щоправда, таке фінансування мають лише проєкти з антикорупційною складовою, а багато «дрібних» розробок виконується коштом ДП. Донори проводять тендер на залучення девелоперів.
Гнучкість. Аутсорсинг дає змогу швидко збільшувати чи зменшувати кількість працівників. Процес найму і звільнення працівників ДП значно складніший й повільніший.
Рівень компетенцій. Аутсорсинг-команда має власний перелік компетенцій, потрібних для розвитку та утримання відповідних фахівців.

Основний продукт Prozorro — це відкрите API, що написане на Python. Для розробки інтерфейсів, таких як портал Prozorro та кабінети для контролюючих органів, використовується PHP та різні фреймворки JS.

Для надання якісного end-2-end сервісу UI/UX частина знаходиться на стороні майданчиків (комерційних платформ), а держава в особі ДП Prozorro відповідає лише за зберігання та надання доступу до інформації.

ІТ-процеси в держсекторі

Перш ніж перейти до конкретного прикладу — державного підприємства Prozorro, — слід розібратися в специфіці поєднання держсектору й ІТ.

На ІТ-процеси в державних установах впливає кілька чинників. Василь Задворний, гендиректор Prozorro, що раніше працював на посаді PMO Manager у Luxoft, розповів про найвідчутніші особливості.

Нестача фінансування й експертизи призводить до того, що держава віддає не тільки розробку проєктів приватним компаніям, а й подальший супровід. Отже, у держструктурі не відбувається ні накопичення досвіду, ні зростання компетенції фахівців. Крім того, виникає повна залежність від виконавця,що негативно впливає як на якість, так і на ефективність результатів.

Автоматизація роботи. Більшість державних агентств, служб і підприємств автоматизовували свої функції на свій розсуд і відповідно до доступних інструментів. Не дивно, що це призвело до певного хаосу, бо кожна система — це унікальне рішення, що функціонує саме по собі: жодних стандартів не існує, тож кожен облаштовує процеси як хоче. Звідси й складнощі з інтеграцією між системами.

Держава не володіє своєю системою. Навіть якщо в контрактах і прописано таке право, за фактом приватні компанії мають доступ, а отже, і вплив на роботу державних систем.

Василь Задворний, гендиректор Prozorro

Але є держустанови, яким вдається якщо не усунути, то принаймні зменшити вплив цих обмежень. Такою держустановою і є Prozorro. Оскільки систему створено з нуля й вона виникла завдяки роботі розробників-волонтерів, вона багато запозичила з бізнес-процесів.

У грудні 2015 року Prozorro передали на баланс держпідприємства «Зовнішторгвидав», яке доти випускало газету з опублікованими тендерами й конкурсами.

Чим Prozorro відрізняється від класичної державної установи

Як каже Василь Задворний, це «некласична державна ІТ-компанія», або ж державне підприємство здорової людини. Prozorro має низку відмінностей від інших держкомпаній:

Prozorro може власноруч встановлювати рівень зарплат для своїх працівників, оскільки держпідприємство перебуває на самофінансуванні. Джерелом доходу є комісія, яку постачальники сплачують електронним майданчикам за участь у тендері, і частка з якої потім скеровується на підтримку ДП. Сума комісії регулюється Кабміном і зараз становить від 17 до 3 400 грн, залежно від очікуваної вартості закупівлі. Це дає змогу пропонувати працівникам заробітну плату, орієнтуючись на ринкову медіану.
Бюрократичні процеси схожі на бізнесові. За словами Василя Задворного, фінансовий план Міністерство затверджує три тижні, а штатний розклад — орієнтовно тиждень. Так, це не темп процесів у стартапі, але нормальний темп великих корпорацій.
Залежність від законодавчого поля й непрогнозованість складно назвати особливістю саме державного підприємства. Усі підприємства так чи інакше залежать від змін у державі. Проте тісна співпраця із законотворцями дає можливість впливати на розвиток системи.

SDLC-процес у Prozorro

Про роботу ІТ-команди розповів Олександр Вінницький, Delivery Manager. Насамперед Prozorro — дворівнева система. Держава адмініструє та розвиває центральну базу даних, забезпечує збереження та захист даних, підтримує модуль аукціонів. Користувачі беруть участь у тендерах через 19 майданчиків (технологічні платформи), які розробляють інтерфейс та заохочують бізнес брати участь в торгах.

Завдання ІТ-відділу Prozorro — розвивати базу даних і підтримувати її стан, а також перевіряти на відповідність усім вимогам зовнішні майданчики, через які проводять закупівлі та беруть в них участь.

Олександр Вінницький, Delivery Manager

Вектор розвитку системи Prozorro встановлюють групи стейкхолдерів:

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
ринок (учасники торгів, державні замовники);
громадські об’єднання (перевіряють систему на відсутність корупції, наприклад пропонують додати певне поле для додаткової перевірки системи корупційних ризиків);
держвідомства (АМКУ, Держаудитслужба, Держказначейство, Держенергоефективності тощо).

Саме із цими групами стейкхолдерів щотижня зустрічаються Product Managers. Ціль мітингів — визначити завдання, які слід розв’язати.

Раз на рік Prozorro формує roadmap розвитку системи, враховуючи не тільки зміни policy, а й потреби ринку. Policy визначає Міністерство економіки, оскільки саме держава володіє платформою. Потреби ринку — 19 зовнішніх майданчиків, через які проводяться закупівлі й які прямо комунікують з клієнтами.

Після формування roadmap Product Managers додають завдання в беклог (відповідно до Scrum). Усією ж розробкою керує Delivery Manager. У його підпорядкуванні — дві команди розробників: одна з них відповідає за центральну базу даних, інша — за web-інтерфейси: портал, кабінет АМКУ та Держаудитслужби, інфобокс тощо.

Весь код зберігається на GitHub у відкритому вигляді.

Після розробки на центральній компоненті відбувається тестування. Далі — функціонал передається майданчикам для реалізації та тестування на їхньому боці.

Планування й наради

Оскільки ІТ-команда працює за Scrum, раз на два тижні для кожної з команд розробки відбувається дві зустрічі: демо попереднього спринта й планування наступного. При плануванні завжди присутні Product Managers та доступний Roadmap, що дозволяє визначити, які завдання для розробки є пріоритетнішими за інші й хто має їх впроваджувати.

Також команди проводять ретроспективи за результатами спринта, визначаючи, що і як варто поліпшити. Наприклад, після однієї з ретроспектив з’ясувалось, що можливо значно покращити ефективність команди, якщо пропрацювати процес онбордингу розробників.

Для того щоб пришвидшити time-to-market, вирішили долучити майданчики до етапу розробки. Раніше технічну документацію віддавали майданчикам уже після розробки, не залучаючи їх у процес підготовки й обговорення завдань. Вони тестували, повідомляли про нюанси й повертали код назад. Тепер цього вдалося уникнути.

Для оцінки ефективності використовуються класичні метрики: кількість story points, time-to-market та кількість багів в проді.

Робота з технічним боргом

Приблизно 20% часу на спринт виділяють на усунення технічного боргу, виправлення некритичних помилок та багів. Сюди ж входить перехід на нові версії мов програмування, оновлення компонент чи оновлення коду (refactoring).

Якщо ж технічний борг на рівні функціоналу і є критичним, то його ставлять у найвищий пріоритет. Наприклад, 2018 року виявили некоректну роботу електронного підпису, що призводило до викриття цінових пропозицій. Баг виправили протягом тижня.

Плани

Зміни до закону. Уже 19 квітня 2020 року набуває чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (найбільш відчутні зміни стосуються захисту прав Постачальників та гарантування успішності закупівель), що призведе до змін у роботі платформи. Відповідно команда вже готується впровадити оновлення. Для системи це досить кардинальні зміни в процедурах оскарження та термінах і умовах проведення закупівель.

Безпека. Система Prozorro отримала атестат відповідності КСЗІ (комплексна система захисту інформації). Для поліпшення безпеки застосовують роботу білих хакерів. Під час марафону з пошуку вразливостей (Bug Bounty) вони, до речі, не знайшли критичних проблем. Проте потенційні баги команда Prozorro вже усунула. У планах — продовжувати Bug Bounty на постійній основі.

Диджиталізація. Розвиток електронної тендерної документації дасть змогу проводити глибоку аналітику закупівель. Сьогодні багато інформації (як-от умови тендера) міститься у вкладених файлах. Команда Prozorro планує перетворити якомога більше тексту на формат для машиночитання.

Інтероперабельність. Prozorro прагне забезпечити інтеграцію, обіг і використання даних на рівні різних сервісів. Інтероперабельна інформаційна система передбачає, що інформаційні ресурси (програмні компоненти, бази даних, бази знань, файли тощо) доступні користувачу через єдиний інтерфейс незалежно від того, на якій платформі вони розташовані.

Рекрутинг та HR

ІТ-рекрутинг — це складний процес, тому в Prozorro орієнтуються на зовнішній найм. Добираючи фахівців, орієнтуються на middle-рівень. Seniors дорого коштують, а juniors мають тенденцію «відколюватися» від команди.

В HR-відділі працюють два фахівці: один з них відповідає за документацію, інший виконує класичні функції HR: організовує тимбілдинг, навчання й дозвілля команди. За словами Василя Задворного, у Prozorro немає класичного тимбілдингу за схемою «зігнати всіх на івент». Натомість протягом року відбуваються різнотипні заходи, і кожен може взяти участь у тому, який йому до смаку: похід до Карпат, сплав на байдарках, вечірка, квест тощо.

Утримувати працівників допомагає не лише ринкова зарплата, а й цінності. Ідеться про відкритість (двері кімнат завжди відчинені, спілкування на «ти» з керівництвом), близькість до влади (спілкування на «ти» з керівництвом), командність (завдяки проведенню нарад, мітингів і спільному розв’язуванню питань) та розвиток (наприклад, компанія надає можливість безкоштовного проходження курсів).

За словами Василя, для тих, хто працює в команді Prozorro, є різниця: пиляти онлайн-казино чи прилучатися до змін на рівні держави.

У Prozorro відмовилися від заведеної градації на junior, middle чи senior. Оскільки проєкт досить складний, рівень професійного розвитку, знань і навичок визначається переважно тривалістю роботи в проєкті.

Умови роботи

Працівники влаштовані за офіційним трудовим договором, а ті, що на аутсорсі, за відповідними контрактами. Заробітна плата не відрізняється від ринкової й відповідає медіанам (орієнтуючись на результати зарплатного опитування DOU).

Жорсткої політики постійної присутності в офісі немає, адже більшу частину нарад проводять віддалено. Проте зазвичай фахівці вибирають працювати в офісі.

Інтер’єр приміщення Prozorro аж ніяк не відповідає уявленням про державну установу. Раніше тут був «Зовнішторгвидав», що друкував газету про закупівлю. А сьогодні з п’яти поверхів другий і третій займає ДП Prozorro, четвертий — департамент регулювання публічних закупівель Мінекономіки, п’ятий — команда Prozorro Sale, а на першому — нерозібрані завали ще із часів «Зовнішторгвидава».

На ремонт приміщень витратили майже 2,5 млн грн. Пафосний кабінет, призначений керівникові ДП, перетворили на ігрову кімнату для дітей працівників і поставили масажне крісло, настільний футбол та хокей. У Prozorro цей кабінет називають «музей корупції», а сам директор сидить у звичайному офісі з відчиненими дверима. Звідти майже постійно лунає гучна музика (працівники розповідають про це з усмішкою й кажуть, що музика не заважає: можна зачинити двері до свого кабінету або ж слухати :)

ІТ-фахівці Prozorro про свою роботу

Роман Пазич, керівник ІТ-відділу

2016 року я прийшов у Prozorro з банківської сфери, яка за десять років вже трохи приїлась. Мені хотілося чогось незвичного, якихось челенджів, а ДП саме шукало фахівця з інформаційної безпеки. Коли я побачив, над якою унікальною системою працює державне підприємство, я не вагався — абсолютно ж новий досвід!

Я не шкодую, що потрапив сюди. Це не звичайна «стандартна» державна установа і тут майже немає того, що всі звикли очікувати від держсектору. У нас сильна команда, з якою комфортно працювати; спільні походи в гори; зустрічі з цікавими людьми й постійне навчання.

Щодо професійного розвитку, то він тут постійний. Я працюю з великими проєктами й брав участь у міграції всієї системи Prozorro з Amazon в українську хмару. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» зобов’язує ДП розміщувати дані в дата-центрі на території України, а на момент створення Prozorro обрали Amazon web-services. З Amazon до України перенесли 50 Тбайт інформації й понад 30 млн файлів, і це все в умовах безперервної роботи: аукціони не зупиняли. До нас жодна державна установа в Україні не робила такого. Із цієї нагоди ми навіть вигадали жартівливий слоган «I survived Prozorro migration» та зробили відповідні футболки всім, хто брав участь у проєкті.

Крім того, ми отримали сертифікацію КСЗІ для хмари. Знову ж таки, перші серед установ державного сектору України, хоча багато хто говорив, що таке в принципі неможливо.

Олександр Невмержицький, Business Analyst

Працював на посаді Business Analyst у SoftServe, що зумовлювало постійні відрядження. Це не зовсім мене влаштовувало, але активно роботу не шукав.

Знав про Prozorro, читав інтерв’ю Василя Задворного на DOU й було цікаво стежити за розвитком продукту. Улітку 2018 року побачив вакансію в Prozorro на DOU й подумав, що це для мене. Головна мотивація — цікавість, помножена на бажання прилучатися до змін на державному рівні.

Сьогодні я досліджую потреби щодо змін у системі, збираю їх та аналізую. Тут немає замовників, з якими треба все узгоджувати, а є лише закон і рішення, що їх пропонуємо Департаменту. Це дає певну свободу, якої бракувало на попередньому місці роботи.

Однак є й нормативні документи, яких слід дотримуватися. Бізнесу працювати з державою легше, аніж схемі «держава + держава». Потрібно постійно шукати компроміси, бо кожна інтеграція унікальна й універсального підходу немає.

Подобається відкритість керівництва. Як порівняти з комерційними структурами, де є «боротьба монстрів», тут усі дружні. У всьому іншому тут, як і скрізь: відносно вільний графік роботи й незначна кількість овертаймів у період релізу.

Олена Біленко, QA

У мене досить цікава історія, як я докотилася до такого життя. Після університету працювала операторкою комп’ютерного набору в «Зовнішторгвидаві», потім коректоркою й редакторкою газети державних закупівель. Коли державне підприємство трансформувалося в Prozorro, переді мною постав вибір: звільнятися або ж залишатися й опановувати нову професію.

Я наважилася змінити кваліфікацію. Спершу, працюючи в кол-центрі Prozorro, я вивчала процеси й починала мануально тестувати майданчики, які під’єднувалися до системи. Звісно, досвідчені колеги показували, що і як робити й скеровували мене. Водночас двічі на тиждень протягом півтора місяця в нас в офісі відбувалися курси QA для мене й двох колег. Ми вивчали теорію й потроху практикувалися. Звісно, розробники допомагали нам і підказували все. Так я й стала тестувальницею.

Працюю в сфері реформі закупівель вже більше чотирьох років і не планую змінювати фах: професія молода й захоплива, ринок розвивається, тож мені цікаво.

Фото: Данило Павлов

Читайте також: «Может ли госпредприятие быть успешной IT-компанией? Василий Задворный об опыте Prozorro» та «Проект государственного значения: как мы создавали Prozorro».