"Давно на часі". Що ІТ-компанії думають про імміграційні квоти
Наприкінці лютого Мінцифри повідомило, що уряд підтримав їхню ініціативу щодо встановлення квоти на імміграцію 5000 іноземних спеціалістів для працевлаштування в українських ІТ-компаніях. ІТ-спеціалісти доволі скептично поставилися до цієї ініціативи, тож ми вирішили дізнатися, а що думають про неї керівники компаній.
Але спочатку трішки теорії від Мінцифри
Квота на імміграцію — це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. Цей інструмент простіший, а ніж робоча віза. Візу треба поновлювати щороку і людина залишається прив’язаною до конкретного місця. Квоти ж дають спеціалісту можливість проходити перевірку раз на 10 років і свободу обирати, де працювати й навіть створювати тут власний продукт.
Імміграційні квоти дозволять частково закрити потребу ринку у висококваліфікованих фахівцях. На думку міністерства, квоти не вплинуть на попит на українських працівників. Головне, що ми отримаємо — приплив senior-фахівців, які зможуть допомогти нам швидше та якісніше розвивати індустрію в Україні, і, як наслідок, мотивувати більше українців залишатися працювати тут.
Судячи з переліку професій, наразі за квотами можуть приїхати лише технічні спеціалісти з досвідом роботи в ІТ не менше 5 років. До того ж ще не сформована остаточно процедура оформлення таких спеціалістів — поки що уряд узгоджує це питання з Державною міграційною службою.
5000 квот розподілили серед п’яти міст:
- Київ — 2500;
- Харків — 700;
- Львів — 600;
- Дніпро — 600;
- Одеса — 600.
Думка ІТ-компаній
Ми запитали керівників ІТ-компаній, що вони думать про ініціативу з квотами та їхнім розподілом за містами, чи планують пошук спеціалістів закордоном та кого шукатимуть.
В цілому ставлення опитаних компаній позитивне. Кажуть, що ІТ-ринок тільки виграє від залучення іноземних фахівців. Але, схоже, що масово розпочинати пошук іноземців не планують.
Юрій Антонюк, віце-президент EPAM, глава компанії у Центральній та Східній Європі
Ініціативу Мінцифри ми оцінюємо позитивно. Це дійсно хороший крок України в епоху глобалізації та лібералізації ринків, мета якого — спростити процедуру працевлаштування висококваліфікованих іноземних спеціалістів в Україні. Усі ті, хто з власного досвіду знає, як влаштована модель працевлаштування нерезидентів, вітають це рішення міністерства. Хоча хотілося б бачити такий крок дещо раніше.
Сусідні країни вже давно використовують схожі ініціативи для залучення талантів з-за кордону. Абсолютно очевидним є факт, що подальший розвиток галузі в межах
Сьогодні бізнес багатьох глобальних компаній будується на роботі інтегрованих команд на міжнародному ринку, без прив’язки до конкретної локації. І EPAM не є винятком. Звичайно, ми зацікавлені у залученні талантів у таких напрямках, як машинне навчання, хмарні технології, аналіз великих даних, інтелектуальна автоматизація. Такий попит диктується ринком та існуючими проєктами з цифрової траснформації
Український офіс EPAM має успішний досвід співпраці з експертами з Білорусі, Іспанії, Канади, низки інших країн. Тому, звичайно, і надалі плануємо залучати іноземних спеціалістів, але вже, сподіваюсь, на суттєво спрощених та лібералізованих умовах. Ми завжди відкриті для співпраці з фахівцями з усіх країн, які не знаходяться у міжнародних «чорних списках».
У цілому, за наявною інформацією, процедура виглядає зрозумілою. Але, по-перше, слід дочекатися публікації відповідного нормативно-правового акту, який регламентуватиме квоти та механізм супутніх процедур. По-друге, вже конкретні запитання можуть з’явитися після того, як ініціатива запрацює на практиці — саме тут можна очікувати нюансів.
Загалом, розподіл квот за містами є більш-менш логічним. Можливо, можна було б дещо збільшити квоти на користь Львова та Харкова, але остаточну оцінку можна буде дати за результатами першого року користування новою процедурою.
Ярослав Любінець, співзасновник та голова Ради директорів Softserve
Ініціатива Міністерства цифрової трансформації щодо квоти на імміграцію 5000 іноземних ІТ-спеціалістів — давно на часі.
Провідні держави світу, де попит на ІТ-інженерів також інтенсивно росте, цілеспрямовано працюють над створенням привабливих умов для залучення в країну ІТ-експатів зі всього світу. У цьому контексті наша держава донедавна не вела проактивної роботи. Дотепер залучення іноземних фахівців в Україну було дуже проблематичним: процес оформлення таких людей на роботу міг тривати кілька місяців, відповідно мало яка компанія готова розглядати такий інструмент на постійній основі. У SoftServe ми вдавалися до такої практики надзвичайно рідко.
Розподіл квот між містами теж є позитивним рішенням: звичайно, найбільший ринок зосереджений у Києві, і він з легкістю може поглинути і 5, і 10 тисяч додаткових спеціалістів з-за кордону. Окремі ж квоти для Одеси, Дніпра, Харкова та Львова у цьому контексті — важливі, адже вони допоможуть скерувати притік ІТ-експертів і в регіони також.
На мою думку, зараз потрібно ретельно пропрацювати вимоги, щоб ця ініціатива справді допомогла залучити в Україну саме висококваліфікованих спеціалістів, у яких ми відчуваємо гострий дефіцит. Насамперед, мова про бізнес-орієнтованих спеціалістів з підтвердженим досвідом — як технологічним, так і глобальним.
Андрей Яворский, вице-президент по стратегии и технологиям GlobalLogic
Нехватка ІТ-специалистов в стране — один из вызовов для роста индустрии. Сейчас в Украине более 160 тысяч ІТ-специалистов. С одной стороны, по данным Министерства цифровой трансформации, университеты выпускают около 15 тысяч профильных выпускников ежегодно — менее 10% от общего количества технических талантов в стране. С другой, по данным Минцифры, ежегодно в украинских IT-компаниях открывается около 40 тысяч позиций.
Отрасль особенно нуждается в опытных специалистах в ключевых для компаний технологиях, а также в определенных отраслях, например, в телеком, медиа, медицине, автомобильной промышленности. Кроме этого, необходимо знание английского. Квота в 5 тысяч иностранных специалистов должна обеспечить приток синиор-инженеров из-за рубежа.
Поскольку мы международная компания и недавно консолидировали бизнес в регионе Центральной и Восточной Европы, у нас есть возможность создавать кросс-региональные команды, в которых украинские разработчики сотрудничают со специалистами из Хорватии, Польши, Словакии и других стран. Естественно, мы заинтересованы в привлечении профессиональных разработчиков в Украине, которые станут частью этой мультикультурной среды, поощряющей инновации и сотрудничество. Кроме этого, в украинских офисах уже есть инженеры из Сербии, Индии и многих других стран. И мы, конечно же, заинтересованы в привлечении специалистов, которые хотят жить и работать в Украине, делиться своим опытом как в профессиональной, так и культурной сфере.
Но пока у нас нет исчерпывающего описания механизма, как весь этот процесс будет работать, как будут регулироваться и обеспечиваться квоты, чтобы делать какие-то выводы.
По данным Министерства цифровой трансформации, столица получит больше всего мест — 2500, Харьков — 700, Днепр, Одесса, Львов по 600. Такое распределение по квотам выглядит вполне логично, учитывая динамику количества открытых позиций по городам. По данным DOU, в столице в феврале 2020 года насчитывалось около 3 тысяч открытых позиций, в Харькове 765, чуть меньше во Львове — 675, в Днепре и Одессе около 300 открытых позиций.
Віталій Кармазінський, керуючий директор Luxoft Ukraine
У питанні квот ми солідарні із галуззю — це, однозначно, позитивний крок, адже дозволить компаніям, які потребують залучення іноземних експертів швидше та якісніше закривати необхідні позиції. Luxoft щиро вітає цю ініціативу, однак не можу сказати, що це нововведення значно вплине на нашу діяльність. Перш за все, як глобальна компанія, ми не розглядаємо просте переміщення спеціалістів як спосіб масштабування бізнесу. Так само ми не плануємо залучення іноземних експертів в Україні, окрім тих випадків, коли на локальному ринку не вдається знайти спеціалістів із відповідним досвідом.
Судячи з уточнень у Мінцифри, які з`явилися у пресі, усі спеціальності, які підлягають квотуванню — суто технічні. Це менеджери систем та спеціалісти з організації інформаційної безпеки, аналітики консолідованої інформації, головні програмісти, інженери з машинного навчання, технічні керівники. Безперечно, ринок потребує таких спеціалістів, однак, цей перелік не є вичерпним. Так, є й інші спеціальності, попит на які подекуди навіть вищий.
Гадаю, для періоду впровадження квот і кількість, і географія абсолютно прийнятні. Розподіл часток за містами корелюється з обсягом ринку у кожному з них. Детальніші висновки можна буде зробити вже після врегулювання механіки спрощеного працевлаштування іноземців і коли матимемо перші приклади компаній, які скористалися цим правом.
Віталій Седлер, СЕО та співзасновник Intellias
Працевлаштувати іноземних спеціалістів на роботу в Україну непросто, адже необхідно пройти складні та затратні юридичні процедури. Декілька разів ми наймали іноземців в Intellias і через те, що це вимагає великих зусиль, поставало питання — чи варто це робити. Тому спрощення процедури працевлаштування ІТ спеціалістів-іноземців є однозначно позитивною ініціативою, яку я повністю підтримую.
Ця новація спрямована на те, аби наймати в Україну висококваліфікованих спеціалістів, що безумовно принесе цінність бізнесу — як сервісним, так і продуктовим компаніям, — та країні. Для сервісних компаній, як Intellias, — це можливість працевлаштувати, наприклад, продакт оунерів, делівері менеджерів, тобто тих ІТ-спеціалістів, які тісно співпрацюють з клієнтами, або висококваліфікованих інженерів (архітекторів, тім лідів), яких в Україні поки що недостатньо. Щодо продуктових компаній, в Україні є стартапи, серед засновників яких є іноземці. Тепер їм значно простіше приїхати в Україну та розвивати бізнес.
Ми плануємо користуватися квотами. Зараз в Intellias є кілька працівників-іноземців. Ми пройшли через складні юридичні процедури, щоб влаштувати їх в компанію. Тому їх спрощення через механізм квот надає нам більше можливостей на ринку талантів та дозволить легше наймати таких спеціалістів.
Однозначно ініціатива не завадить українським фахівцям, бо потреба ІТ-індустрії в спеціалістах є настільки високою, що 5000 іноземних працівників у порівнянні з тією кількістю вакансій, яка є на ринку, кардинально не змінять ситуацію. Навпаки, запрошуючи на роботу висококваліфікованих спеціалістів, часто з унікальним досвідом, можна отримати додаткову користь — такі професіонали зможуть ділитися своїми знаннями з українськими спеціалістами. Робота в міжнародних командах відбувається і зараз, але тепер вона може бути ще більш інтенсивною.
Впровадження квот — це простий тактично-операційний крок. Стратегічний напрям лише один — системне покращення освіти, спрямоване як на підготовку більшої кількості спеціалістів, так і на підвищення якості самої освіти. Уряд має ціль підвищити кількість інженерів в Україні до 600 тис., що втричі перевищує поточну кількість таких спеціалістів. Це неможливо реалізувати за допомогою податкових змін чи введенням квот. Єдиний шлях — покращення системи освіти в Україні — того фундаменту, який дозволить згенерувати велику кількість ІТ-спеціалістів для нашої індустрії.
Валерій Красовський, CEO та співзасновник Sigma Software
У рамках нашої співпраці із державою над проектами з розвитку IT-індутрії, ми дуже підримували цю ідею Міністерства цифрової трансформації. Можливо, це взагалі перша ініціатива, що може реально залучити закордонних фахівців до України. Дуже важливо, що іноземні спеціалісти зможуть працювати з українськими компаніями за контрактом на тих самих вигідних умовах оподаткування, що і українські фахівці — це має заохочувати. Знаю, що ми не піонери в таких заходах, подібні програми існують в Ізраїлі та Канаді вже давно.
За різними оцінками сьогодні в країні нараховують близько 200 000 ІТ-спеціалістів, близько 10% від цієї кількості — відкриті вакансії різних IT-компаній. Тож можемо порахувати нестачу в 20 000 фахівців в галузі. Якщо ініціатива закриє пролом хоча б в 5000 професіоналів — це вже позитивний результат для індустрії. Роботи та проектів вистачить всім.
Я також вважаю, що ініціатива збагатить нашу націю не тільки з професійного боку, а ще й з боку культури. Лише уявіть, скільки користі отримає і наше суспісльство в цілому: проект принесе і культурне різномаїття, і мовне.
В нас є представники різних напрямків в офісах Швеції, США, Польщі, тож зможемо запропонувати більш вигідні умови компенсації нашим колегам закордоном. Також, думаю, що европейській молоді може бути цікаво спробувати себе в країні, де компенсації того ж рівня, що й в них зараз. Це буде гарна можливість залучити біснес-аналітиків та керівників проектів, бо в Україні все ще бракує відповідної освіти. Кваліфікованих спеціалістів за цими напрямками дуже складно знайти. Крім того, залучивши їх з-за кордону, ми зможемо значно зміцнити та скоріше здобути необхідну експертизу в бізнесі. Також будемо шукати й software-інженерів.
Зараз розподіл квот приблизний — за кількістю компаній та ІТ-спеціалістів. Я вважаю, що зарано прораховувати ці квоти детально по містах. Важливо, щоб, в першу чергу, проект почав працювати, а вже потім зможемо вносити необходні корективи.
Дар’я Горніцька, Director of Global Delivery Operations Astound Commerce
Як на мене, загалом це позитивна ініціатива, яка може продемонструвати привабливість України як ІТ-центру східної Європи. Наразі зарано давати оцінку тому, чи сприятиме введення квот розвитку галузі, та варто спробувати і проаналізувати результати. Це може бути здійснено в рамках існуючих програм релокації фахівців. Серед ключових цілей у запрошенні програмістів/розробників — посилення існуючої команди досвідченими спеціалістами чи побудова нового відділу на базі нової експертизи.
Стосовно негативної критики, то варто сказати, що і сьогодні ІТ-спеціалісти з інших країн можуть працювати в Україні завдяки оформленню робочої візи. Це не заборонено, ми працюємо на висококонкурентному ринку ІТ-кадрів. Та завдяки введенню квот, відтепер для іноземних ІТ-фахівців зменшиться кількість процедур з додаткової перевірки документів, щорічного поновлення робочої візи та ін.
Щодо розподілу квот за містами — все закономірно. Його визначали на базі багатьох факторів, зокрема — ринку ІТ-компаній та спеціалістів, наявності ІТ-спільноти, розвиненої транспортної інфраструктури, привабливості локації з точки зору умов життя, безпеки та ін. До того ж, у цих п’яти містах зосереджена найбільша кількість сервісних і продуктових ІТ-компаній, стартапів.
З переліку запропонованих міст Astound Commerce цікавий тільки Київ, в якому знаходиться наш найбільший офіс в Україні. Наразі ми лише аналізуємо можливість застосування цього інструменту для залучення іноземних ІТ-спеціалістів до компанії, оскільки саме зараз ми працюємо над запуском офісів на ринках південно-східної Європи та південної Азії. Можливо, найближчим часом у нас виникне необхідність запросити фахівців з нових інжиніринг-центрів приєднатися до української команди.
Олександр Конотопський, Founder & CEO Ajax Systems
Вважаю це чудовою ідеєю. Хоч ця квота і виглядає дещо кумедно, тому що, на мій погляд, візи для розумних людей в Україну потрібно давати у необмежених кількостях. Але цей закон стане добрим початком. Почнемо з IT-шників, потім додадуть квоти для інженерів, маркетологів, продавців. Займатися talent acquisition в країну — дуже правильна ініціатива, і я схвалюю будь-який крок у цей бік. Український IT-ринок ще дуже молодий. Дорослі і досвідчені європейці, американці чи азіати сильно допоможуть у розвитку сегмента і кожного окремого спеціаліста.
Чи стане Ajax Systems активно займатися пошуком іноземних фахівців саме через таку квоту? Напевно, ні. Ми і так глобально дивимося людей. Наразі вони працюють із нами віддалено на тих місцях, де ми їх знаходимо і де вони вже мають експертизу та авторитет.
Щодо поділу квот між містами — це дивна річ. Можливо, це пов’язано з розвитком та підтримкою регіонів, але ж сьогодні в Україні достатньо спеціалістів не тільки у Києві. Нещодавно ми відкрили R&D-офіс в Харкові саме через велику кількість талановитих фахівців. І будемо ще відкриватися в регіонах з R&D чи виробничими потужностями.
Однозначно ми не раз приходили до думки і розуміння того, що з іноземними фахівцями можна працювати більш активно. Якщо не сьогодні, то можливо через півроку. Як тільки ми зіткнемося з проблемою, що на ринку праці немає фахівців, які могли б закрити наші задачі, а за кордоном вони будуть — відразу підемо шукати туди.
Глобально це дуже хороша тема.
Юрий Варчинский, Chairman & founder HYS Enterprise
В целом считаю положительным явлением возможность упрощенной иммиграции для высококвалифицированных специалистов. В сложившейся ситуации, когда после окончания вуза IT-компании доучивают выпускников своими силами, именно отсутствие высококвалифицированных специалистов является «бутылочным горлышком», которое мешает многим ребятам попасть на первую работу. Если мы говорим про компании, которые предоставляют профессиональные сервисы (за рубеж), то по опыту могу сказать, в среднем один старший специалист может взять себе одного выпускника. В продуктовых компаниях эта цифра, как правило, ниже.
Таким образом, при полном заполнении квоты, украинский IT-рынок мог бы пополниться не только на 5000 иммигрирующих, а еще и, в потенциале, на
За текущий год менее 1% (из рассматриваемых кандидатур) иностранных граждан обратились к нам с желанием переселиться в Одессу. Так что со своей стороны я бы приветствовал усилия государства в направлении популяризации Украины как места для иммиграции таких специалистов. Даже для экспертов из западных стран с развитой экономикой такой переезд бы сопровождался существенным улучшением потребительской способности и качества жизни в целом, не говоря уже о странах ближнего зарубежья.
В общем, если говорить про опытных разработчиков, в этом году выделенная квота для Одессы — это вполне реалистичная цифра. Одновременно с этим, квоты по городам дают преимущество компаниям с присутствием в нескольких городах — исчерпав квоту в одном городе, можно черпать из квоты другого. Думаю, что единая квота по стране продемонстрировала бы большую поддержку малого IT-бизнеса.
Мы нуждаемся в высококвалифицированных специалистах и ощущаем их недостаток на рынке. На данный момент мы, как компания, не успеваем самостоятельно обучить и вырастить их в нужном количестве, не смотря на все прилагаемые к этому усилия. Думаю, начнем искать в странах ближнего зарубежья, где Одесса имеет особенную привлекательность, например, Беларусь.
Денис Жаданов, VP of Marketing Readdle
Вообще инициатива хорошая, как по мне. Любое движение к упрощению бюрократии — это хорошо. Вопрос в другом, есть ли в самом деле 5000 человек, которые готовы приехать и работать в Украине? Если да — то это прекрасно.
Для нас это мало релевантно, как мне кажется. Потенциально для нескольких наших сотрудников это позволит закрыть вопрос с документами на 10 лет вперед.
Квоты по городам не совсем понимаю зачем нужны.
В наше время любая компания, оперирующая на международном рынке, обязана уметь нанимать людей по всему миру. Мы не исключение.
