Українські ІТ-фахівці на Burning Man: навіщо їхати в пустелю
Burning Man — подія, що з 1986 року збирає в пустелі Невади майже 80 000 людей, які протягом восьми днів живуть за власними цінностями й правилами, самовисловлюються, спілкуються, тусуються та оглядають арт-об’єкти. Задоволення — не з дешевих. Проте ІТ-спеціалісти не шкодують ні грошей, ні часу, щоб потрапити на подію. Ми розпитали кількох українських ІТ-фахівців про враження від цьогорічного Burning Man.
Женя Варавва, SRE в Google, Сан-Франциско
Коли друзі вперше запросили мене на Burning Man, я небагато знав про це дійство в пустелі Невади. Що й казати, я мав майже нульовий досвід навіть із музичними фестивалями. За шість років відвідування події моє ставлення змінюється щороку, тому повертаюся сюди знову й знову.
Найчастіше Burning Man описують як тижневу подію в пустелі Black Rock у Неваді, яка об’єднує в собі арт- і музичний фестивалі, екстремальний кемпінг та екстравагантні костюми. Хоча все це і є на Burning Man, це найменше, що можна звідти взяти, і це не те, чому його відвідує більшість учасників: від артистів, інженерів і ремісників до топ-менеджерів великих компаній та інших знаменитостей.
Усяку істотну розповідь про Burning Man варто розпочинати з принципів, які є стрижневою засадою унікальності цієї події. Принципи — це те, що робить Burning Man більш, ніж музичним фестивалем чи відривною вечіркою. Головне, що варто взяти із цього допису, — що хоча не всі принципи обов’язкові до виконання (немає поліції принципів), для отримання максимальної віддачі варто керуватися ними в процесі підготовки, під час події, а також узяти їх у повсякденне життя опісля.
Один з найголовніших принципів — Radical self-reliance. Якщо коротко, то за кожного учасника чи учасницю відповідає, передусім, він сам або вона сама. Як описав один з моїх кемпмейтів, організатори дбають, щоб ніхто на фестивалі не помер (хоча вдається не завжди), а решта — відповідальність учасників. Завдання чітке: вижити тиждень (насправді більше) у пустелі, де температура коливається від +5 до +38 ºC, де в кожного учасника або команди є лише клаптик пустелі й приблизно все. Звідси, залежно від фінансових можливостей, авантюризму чи організаторських здібностей, кожен вирішує як виживати. Хтось укладається тисячами доларів в індивідуальний RV — будиночок на колесах, хтось об’єднується в табори за інтересами й облаштовує спільний побут, а хтось приїжджає з одним рюкзаком і якось викручується на місці. Варто зазначити, що найближча цивілізація (наприклад продуктові магазини, пальне й спорядження для кемпінгу) за 100 кілометрів. Планування — головне.
Burning Man — не фестиваль для відвідувачів (принцип Participation), а подія, яку творять самі учасники. Більшість квитків розподіляють між артистами й командами, які роблять свій унесок у фестиваль: будують арт-об’єкти, проводять перформанси, працюють у барах і кафе, збирають арт-кари або мутантні авто. Варто зазначити, що тут немає жодних комерційних відносин між учасниками: жодні послуги учасників не можна купити або продати, а бартер не вітається. Тому все, що учасники із собою привозять, призначено, крім побуту, для дарування іншим.
Український арт-об’єкт Catharsis
Процес підготовки
Відвідування Burning Man потребує палкого бажання, а купівля квитка — перша його перевірка. Квитки розподіляють у кілька етапів: серед учасників, які зробили свій унесок минулого року, серед артистів, які готують унесок цього року, і загальний продаж — Main Sale. Загальна ціна квитка для всіх учасників — орієнтовно $450, незалежно від особистого внеску. Індивідуально малозабезпечені учасники можуть придбати квитки зі знижкою. Щедріші учасники можуть укластися у квитки більше, придбавши їх на FOMO Sale за $1400, у такий спосіб допомагаючи неприбутковій компанії-організатору з витратами, а учасникам — з побудовою арту. Заборонено продавати квитки дорожче за собівартість. Покарання — анулювання квитка. Хоча щороку знаходяться унікальні люди, що платять тисячі за квиток, на практиці щороку в учасників та у спільнотах артистів на локальних групах події вдосталь квитків за собівартістю. Головна порада — якщо ви не змогли купити квиток на Main Sale, готуйтеся так, ніби квиток у вас є. Він знайдеться.
Головна ідея Burning Man для мене — це експеримент щодо організації тимчасового суспільства в численних його виявах. Від побудови цілого міста з нуля до облаштування побуту: харчування, житла, води й світла в умовах, де немає нічого, а все, що привезено із собою (залишки їжі, води тощо), повинно так само залишити територію.
Як і будь-яке суспільство, за роки відвідування я пройшов кілька ітерацій організації побуту, харчування й розваг: від індивідуальних, дорожчих та менш комфортних до дешевших, якісніших і комфортніших, але складніших в організації та плануванні. Спільна організація побуту — одна з причин об’єднання в табори-кемпи. Об’єднуючи
Костюми чомусь вважають невіддільною частиною Burning Man, особливо серед учасників з пострадянських країн. Burning Man — це не Геловін і не костюмована вечірка. Один з перших принципів звучить так: radical self-expression, а не radical impression. Не варто одягатися, щоб вразити когось. Одягайтеся так або тими, ким ви себе почуваєте. Хтось, хто 360 днів на рік ходить на роботу в офіс у краватці, чекатиме цього тижня, щоб нарешті побути собою: ходити в костюмі єдинорога, а для когось самовираженням буде звільнитися від одягу взагалі.
Цього року кілька проектів, що ми зреалізували, — це арт-кар T-Car і кемп друзів, які об’єдналися навколо нього. Оскільки зазвичай Burning Man-спільноти не мають розподілу на «організаторів» і «відвідувачів», то всі розділяють труднощі організації: як забезпечити достатній рівень комфорту й дотримуватися принципів? Труднощі логістичні, організаційні й технічні. Перетворити вантажівку, якій більше років, ніж мені, на унікальний витвір мистецтва зі світловими, аудіо- й вогняними ефектами. Скільки потрібно води на тиждень на 30 людей у пустелі? А на кухню? А на душ? А як збудувати в пустелі душ і ще й так, щоб жодна крапля не пролилася на землю? Як цю воду привезти, а залишки вивезти? Як провести світло від генераторів? Скільки потрібно пального? Як усі учасники табору дістануться зазначеного місця? Хто приїде раніше будувати інфраструктуру, а хто залишиться надовше, щоб її розбирати?
Паша Поповиченко, iOS-розробник у Trulia, Zillow Group, Сан-Франциско
У нашому словнику немає слова, яким можна описати Burning Man. Це не фестиваль, не тусовка й не івент. Ні відео, ні фото, ні слова не можуть пояснити, що таке Burning Man. Це не про візуал, а про емоції, які варто прожити.
Як я дізнався про Burning Man, або Yes, we must go
Уперше про Burning Man я почув від дівчини в Україні, але інформація відклалася десь on the back of my mind. Уже живучи в США, натрапив на влог Джессі Джеймса і зрозумів, що це не фест, куди їдуть фотографуватися чи послухати музику, це — нагода відчути унікальні емоції. Я люблю отримувати нові враження: займаюся альпінізмом, катанням на лижах і серфінгом. Тому вирішив: потрібно їхати.
Проблем із квитками в мене не було, хоча купівля зайняла чимало часу. Щойно стартував продаж, тієї самої секунди я з кількох девайсів натискав на сайті кнопку «взяти участь», паралельно читаючи чати, де обговорювали придбання квитків. В одному з них порадили зайти з телефону в режимі «інкогніто». Так я зміг купити два квитки — для себе й друга, заплативши за кожен по $425.
Я був на Burning Man двічі:
Найяскравіші враження: від пилу до обміну емоціями
Burning Man 2018 року зустрів мене штормом під час восьмигодинного стояння в черзі на вхід. Перше враження — це пил, що проникає всюди. Від пилу нікуди не втечеш, але швидко до нього звикнеш.
Burning Man — це про радикальне самовираження. Ти бачиш, що всі різні. Хтось голий, хтось у шубі, хтось у неоновому підсвічуванні, а хтось зі смолоскипом. Усі люди відкриті. Якщо говорити про Україну, то тут люди дуже закриті, а в США всі багато всміхаються, але це поверхнево. На Burning Man люди справді готові вислухати тебе й обмінятися позитивом.
Один з найяскравіших моментів якраз пов’язаний з розділенням емоцій. Я був у Temple — місці, наповненому атмосферою прощання. Там люди відпускають частинку себе: залежність, стосунки, минуле... Багато хто плаче, розкаюється й переживає справді потужні емоції. Там були gift-навушники, у яких лунав стрім гри на піаніно. Місце, музика, люди — уся ця комбінація змусила мене впасти на коліна й розплакатися. Емоції переповнювали. Тієї миті до мене підійшла незнайома дівчина, обійняла, подивилася просто в очі й пішла. Ця підтримка сповнила мене вірою в людство.
Інший момент, що вражає: ти завжди отримуєш те, чого хочеш. Наприклад, однієї ночі ми потрапили в бурю, а до нашого RV — 20 хвилин. Дуже хотілося чаю. Буквально три метри — і ми натрапили на чайник і величезний вибір чаю. Так, у пустелі.
Інший випадок трапився з подругою. Вона хотіла знайти шамана, щоб дати обітницю мовчання. За кілька хвилин знайшли шамана. Таких прикладів чимало: коли тобі щось потрібно, ти обов’язково це знайдеш. Не знаю, як це працює.
Арт
Тематику цьогорічного фестивалю «Метаморфози» я відчував лише на арт-об’єктах. Багато метеликів, адже саме вони найкраще передають сенс трансформацій.
Мене вразив арт-об’єкт The Head Maze. Посеред пустелі — величезна металева голова, з якої лунає музика. Об’єкт закритий для доступу, бо недобудований, але ж на Burning Man немає правил. Я проліз, і виявилося, що цей арт-об’єкт — лабіринт із тематичними кімнатами.
А ось «метелик» української команди красивий, але не вражає. Можливо, тому, що розмір арт-об’єктів у пустелі має значення, а метелик невеликий і його погано видно.
Атмосфера: інша планета
Якщо хочеш побувати на іншій планеті, лишаючись на Землі, — тобі на Burning Man. Це ні на що не схоже. Комбінація всіх чинників змушує тебе втрачати відчуття планети.
Третього дня помітив, що на запитання: «Привіт, ти хто?» я почав називати себе по-іншому. Я не відповідав: «Паша, розробник, Сан-Франциско». Я не думав про роботу й зовнішній світ, а тому говорив: «Тішуся життям і намагаюся пізнати себе». На Burning Man ти їдеш, беручи із собою лише себе. Увесь зовнішній світ стає недосяжний.
Я раджу їхати на Burning Man і брати із собою дітей (для них є навіть окремий кемп). З таких дітей виросте покоління, яке зможе допомогти планеті, адже їх формує атмосфера безкорисливості, дарування й самовираження.
Лайфхаки, або Як зробити побут на Burning Man комфортнішим
RV — це порятунок. Він розв’язує відразу кілька проблем: доїзд, ночівля, приготування їжі, туалет і душ. Не враховуючи витрати на пальне, RV обійшовся мені в $4000.
Важливо подбати про тінь, бо RV нагрівається, а ти згораєш від палючого сонця. На BM усі буквально полюють на місця в затінку.
Цього року вдень я ходив у білому сітчаному одязі, а вночі — у шубі. Твій унікальний вигляд — це подарунок оточенню. І хоч мої костюми не мали ідеї, я декорував свій велосипед і прикріпив до нього кошик, куди зручно поставити склянку з напоєм або покласти куртку. Раджу взяти кілька пластикових контейнерів, у які можна сховати запилюжений одяг. Хоч у RV однаково буде чимало пилу, але контейнери хоч трохи захистять від запилення.
Повернення до реального життя
Задаптуватися до буденності не так складно, адже отримуєш звичний комфорт: доступ до їжі, ліжко й душ. Звісно, коли повертаєшся додому, відчуваєш шок від одноманітності. Однакові обличчя, гаджети, одяг... Кортить різноманіття.
Макс Тітов, СЕО в Altigee, Львів/Бангкок
Щойно я потрапив на локацію, повз мене проїхав диван, на якому двіжували люди. І тієї миті зрозумів: «Так, я вдома!». Я б порівняв Burning Man з дитячою грою, де кожен має роль. Хтось — бармен, хтось — пожежник. Знаєте, усі грали в такі ігри, де замість грошей листочки. Так ось BM — це коли 80 000 людей створюють свій світ, щоб грати в таку гру. Єдиний недолік Burning Man — потреба спати. Ти стомлюєшся й не встигаєш побачити все.
Одружився на цьогорічному Burning Man
Як я дізнався про Burning Man, або Компенсація за невтілений «Казантип»
Я завжди хотів потрапити на «Казантип», і коли нарешті вже зібрався, через відомі причини їхати вже було нікуди. Одного разу натрапив на фото з Burning Man і зрозумів, що хочу там побувати.
2018 року я поїхав уперше. Мені пощастило мати хорошу компанію й потрапити до кемпу «Куренівка», де все було облаштовано. А могло й не поталанити. На BM варто їхати з розумінням його 10 заповідей, одна з яких — бути самодостатнім. Потрібно подбати не лише про свій аутфіт, а й про забезпеченість водою, світлом і їжею. Це ж, зрештою, пустеля.
Burning Man — досить дороге задоволення, тож потрібно вбезпечити себе від негативного досвіду, щоб не шкодувати про витрачені кошти. Починаючи від LED-ліхтариків на одязі й велосипеді, щоб тебе не збили вночі, завершуючи компанією: чимало важать люди, з якими ти їдеш.
Квитки на 80 000 осіб: як не провтикати
Найперше завдання для охочих потрапити на подію — це купівля квитків. Ще до старту продажу формується черга на придбання. Досвідчені бьорнери завжди купують по два квитки відразу, оскільки комусь може не поталанити: квитки закінчаться раніше, ніж дійде черга. До речі, на перепродажу квитків не наживаються, а продають за оригінальною ціною. Оскільки Burning Man — це не про гроші (і це один із принципів Burning Man), за баришування виключають зі спільноти.
2018 року вирішив їхати на Burning Man, коли продаж квитків уже завершився. Звісно, усі 80 000 людей точно не зможуть приїхати (у когось саме тоді народжуватиме дружина, у когось бабуся захворіє, а в когось котик на дерево залізе), тому я придбав квиток в одного з активних учасників кемпу «Куренівка», у якого саме народжувала дружина :)
Цього ж року я долучився до українського проекту «Катарсис» за запрошенням проджект-менеджера Олени. Вона мала квоти на квитки для розробників арт-інсталяції, тож купив свій за «спрощеною процедурою».
Витрати й побут
Загалом цьогорічний Burning Man обійшовся в $4000.
- літак до Сан-Франциско зі Львова — $1200;
- оренда RV + бензин — $1200 (на 5 осіб);
- квиток — $450;
- кемп-fee — $300 (ціна залежить від кемпу — від $0 до 20 000);
- одяг, lights, взуття та шуба — $300 (залежно від потреб можна витратити й менше);
- їжа — $100;
- алкоголь, засоби гігієни (вологі серветки — must have) тощо.
Важливо забезпечити себе всім потрібним, адже просто так залишати Burning Man і повертатися не можна. Минулого року в нас були проблеми з генератором, які на плаї (місце проведення BM — ред.) розв’язати не могли (класика закону Мерфі: усе, що може піти не так, піде). Тому довелося зробити коротку вилазку до Герлача — найближчого села. Цього ж року ми підготувалися й узяли два генератори про запас.
Костюм Mad Max і лосини
Як вибрати костюм? Одягнути те, у чому в буденному житті ніколи не вийдеш на вулицю. Оскільки Burning Man у мене асоціюється із сюжетом Mad Max — пустеля, пил та апокаліптичні пейзажі, — вибрав собі костюм типового героя постапокаліптичних фільмів: широкий плащ з обрізаними рукавами, круглі окуляри й штани. Також підібрав аутфіт для спекотних днів, у якому можна похизуватися накачаним торсом (я ж не дарма заморочуюся кросфітом і дієтами!): золоті трухани, золотий капелюх, прозорий халат...
Mad Max і лосіни
Кожен Burning Man має власну тематику. Якщо минулого року була тема «Я, робот» Айзека Азімова, то й костюми учасників містили елементи плат, мікросхем і біоніки. Цього ж року «Перевтілення» Франца Кафки відбилося на костюмах, пов’язаних з комахами, метеликами й іншими «метаморфозами». До речі, на Burning Man є тематичні дні. Наприклад, день пачки. Усі вдягають балетну пачку — і чоловіки, і жінки. Ще є день білого, коли всі намагаються вдягнути біле.
Boeing, піраміда, торт
Кемпів — безліч. Усі пропонують унікальні розваги. Наприклад, в одному кемпі-барі ти не маєш права казати, що повинні робити бармени. Спершу ти просиш налити пива, а вони викидають твою склянку через вікно. Ти з’ясовуєш правила й дієш за ними — і тоді отримуєш своє смачне крафтове пиво.
Є кемпи із сауною, є файт-клаби (людей підвішують на банджі й дають поролонові палиці для «битви на смерть»), є кемпи, що миють людей чи забезпечують бензином, є величезні арт-кари (найбільші з них — Mayan Warrior і Robot Heart) і сцени з мегапотужними саунд-системами, ефектами, вогнями та лазерами.
Мені сподобався величезний дерев’яний замок, який можна досліджувати годинами. У кожній кімнаті — свій секрет. Наприклад, зазираєш за картинку — а там ще кімната, де можна почитати книги.
Був також палац у формі торта — «храм радості». Люди приходили туди, лишали записки, а потім «торт» спалили й усі меседжі «здійнялися в космос».
З найкрутіших сцен — це, безперечно, пересувний Boeing і піраміда, усередині якої вечірка, а зовні — кіноекран.
Про українські арт-об’єкти
Метелик «Катарсис» — це максимально український арт. Від свого творіння я отримав дуже сильні емоції. З одного боку, тому що це — своє, а з іншого — вийшло справді класно. Створити арт-об’єкт — це насправді запустити свій стартап і зробити його успішним.
Ми втілили тему «Метаморфози» Кафки сповна! Цікаво, що задум створити метелика під назвою «Метаморфози» з’явився ще до оголошення тематики Burning Man 2019. Дізнавшись тему, нам довелося змінити назву проекту на «Катарсис», що означає момент змін у житті людини. Кожен з нас переживав чимало катарсисів, і Burning Man — один з них.
Команда з Дніпра збудувала кокон (проект Cocoonap), що вдень схожий на писанку, а вночі оживає: повільно розкривається, показуючи дві постаті людей із крилами янголів, що підносяться, а потім згасають. Цей об’єкт розповідає історію про народження, кохання та смерть. Об’єкт дуже кінетичний і складний з інженерного погляду.
Інший український проект — «Сад теплих дітей». Це металеві пірамідки з поличками (ми називали їх «дерева»), на кожній із яких — кілька подібних до дітей свічників, які міг зробити кожен охочий.
Вікторія Придатко, IT-рекрутер, засновниця VP Team, Київ
На Burning Man всі вдягаються так, як заманеться. Мій костюм не мав супер-ідеї, хотілось просто відірватісь. У BDSM-вбранні можна вийти або на Бернінгем, або на BDSM-вечірку. А з огляду на те, що рекрутинг — той ще BDSM, я одяглася, можна сказати, професійно.
Не знати про Burning Man складно, адже всі про нього говорять. Давно хотіла поїхати, бо мені імпонує ідея дарування і взаємного безгрошового обміну, що є ключовою цінністю «бьорна». Цього року нарешті все склалось. Квитки допоміг придбати Ярослав Корець, співзасновник Kurenivka camp (першого українського кемпу в пустелі Black Rock), бо я волонтерила в цьому кемпі (у тому числі — ліпила фігурки глиняних «дітей» для проекту «Сад теплих дітей»).
Компанія сформувалась з друзів подруги і моїх приятельок. Ми прилетіли в Сан-Франциско, а звідти автобусом доїхали до Ріно, де на нас уже чекав RV. На Burning Man потрапила пізно вночі. Опинилась на плаї і була приголомшена. Вдень відчувала себе на іншій планеті: яскраве блакитне небо, шалені арт-об’єкти. Сподобався пегас, що палає. Це один з найголовніших арт-об’єктів «бьорна».
Я ціную комфорт: жити в таку спеку в наметі не хотіла б. На п’ятьох осіб орендований RV з душем і кондиціонером обійшовся в $6 500. Дорожче, ніж могло бути, адже його нам пригнали в Ріно і забирали там же. Інакше довелося б самостійно забирати і відвозити назад. За це заплатили $1 500 «зверху».
Один з принципів Burning Man — самозабезпечення, тож важливо вирішити питання харчування до того, як потрапиш на плай. Був варіант заплатити $250 за тиждень і харчуватись в кемпі (сніданки, обіди, вечері і снеки). Але оскільки для мене їжа була важкуватою, я їла те, що ми купили в супермаркеті і зберігали в холодильнику в RV. У пустелі можна придбати лише каву і лід, хоча є багато кемпів, що пригощають їжею безкоштовно. Найкраще — це дуже душевна атмосфера, відкриті і щирі люди. Вони діляться з тобою, а ти — з ними.
Гриша Шехет, Software Engineer в Grammarly, Сан-Франциско
О Burning Man я узнал на третьем курсе университета. Тогда моего Product Manager пригласили на «Громадське», где он рассказывал про свой опыт посещения ивента. Привет, Саша. После просмотра репортажа я решил когда-нибудь попасть в Black Rock City. Спойлер: через 4 года у меня это получилось :)
Основная проблема, которая стоит перед поездкой на BM, это покупка билета, так как алгоритм работы очередей не поддается здравому смыслу. К примеру, ты можешь зайди на сайт спустя час от начала продажи и приобрести билет за 4 минуты. А можешь создать 100500 аккаунтов, менеджить их в облаке и в результате ни один из них не купит заветный кусочек картона.
Для счастливчиков по жизни все же есть лайфхак, которым я и воспользовался: Burning Express Ticket. В определенные дату и время вы можете зайти в личный кабинет и купить билет на автобус, который дает возможность без очередей приобрести долгожданный «абонемент» на праздник жизни. Недостаток метода — это гибкость в транспортации на BM: вы можете добраться только на автобусе.
Проблем с поиском компании и кемпа на фестиваль у меня не было. Так как я живу в Сан-Франциско, у меня много хороших друзей, которые регулярно посещают ивент. Также не стал огромным челенджем и выбор костюмов. Как-никак, XXI век на дворе: все можно заказать в интернете (AliExpress, Amazon и т. д.). В общем, пара дней в сети — и ты абсолютно готов покорять пустыню!
Что же такое Burning Man
По моему мнению, первоначальная идея BM очень сильно изменилась в процессе диджитализации и капитализации всего. Какие-то обусловленные тематики BM размылись, и их попросту уже не существует. Вместо этого, каждый способен построить новую Вселенную и наполнить ее собственным смыслом, исходя из 10 основных принципов ивента, которые остаются неизменными и сейчас.
Если меня попросят описать BM парой-тройкой предложений, то я, пожалуй, охарактеризую его так: BM — это 80 тысяч креативных личностей со всего света, которые пытаются выжить в пустыне на протяжении недели и попутно получить удовольствие от жизни, обучаясь чему-то новому, познавая себя и окружающий мир.
Не могу сказать, что во время BM у меня менялись мысли, эмоции или ощущения. Нет, ты остаешься все тем же человеком с устоявшимся майндсетом. Но, с другой стороны, ты способен открывать мир заново каждый день на протяжении недели. Такой вот парадокс. Как именно?
Во-первых, это мир без интернета и технологий. В эпоху диджитализации ты часами просиживаешь за монитором, забывая про внешний (настоящий) мир. Забавно, но потеря сети может творить удивительные вещи! К примеру, тебе нужно встретится с другом, который живет в другом лагере. Ты отправляешься к нему, а его нет на месте. И наоборот, он приезжает к тебе и по случайному стечению обстоятельств не застает тебя на месте. Просто челлендж ХХI века. Apple, где мой почтовый голубь?
Во-вторых, это факт существования самого Black Rock City. Только представьте: за одну неделю посреди безлюдной пустыни Невады строится новый город, который не похож ни на один населенный пункт мира. В нем есть своя культура и обычаи, нет бюрократии и ты можешь осуществить любую задумку. Представьте обычную ситуацию: вы едете по ночной пустыне и мимо вас проносится привидение из пакмана, которое убегает от гигантской рыбы! Гигантской Рыбы, Карл!
В третьих, это люди, а точнее — личности. «Берн» привлекает к себе множество креативных людей со всего света, которые способны вдохновить тебя и научить чему-то новому. За обычным обеденным столом ты можешь встретить людей самых разных профессий: от рядового инженера или художника до руководителя международной корпорации. Так что BM — это место, где вам однозначно стоит заниматься нетворкингом.
Если сложить это все вместе, то ты оказываешься в самом интересном месте во Вселенной. Вокруг тебя есть океан возможностей и занятий. Все зависит только от тебя!
Об искусстве
Как ни странно, но арт-объектом на Burning Man может быть все, что угодно. Начиная с луков участников фестиваля: поверьте, интересных образов на нем хватало.
Далее это может быть сам кэмп, где вы живете. Многие кемпы имели свои миссию или философию, которая реализовывалась на протяжении нескольких месяцев, а то и года. Одним из самых ярких «кэмп-проектов» можно назвать Play Alchemis с гигантской пирамидой, на поверхности которой каждую ночь творилось настоящее медиа-безумие. Забавно, но здесь тоже не обошлось без украинских рук, которые принимали активное участие в создании этого шедевра.
На очереди — перфомансы. Чем вам не арт-проекты? К примеру, я успел трижды посмотреть выступление различных труп Cirque du Soleil и даже умудрился на одном уснуть. Чувствую, стал чересчур разборчивым за время Burning Man.
Идем дальше: арт-кары. Если вы думаете, что машиной вас сложно удивить, то вы ошибаетесь. Такое ощущение, что автоконструкторы со всего света смогли реализовали все свои детские мечты именно здесь. Вот вам автомобиль в виде дракона, а здесь проезжает мост Golden Gate. Все доходит до совершенно немыслимых масштабов трансконтинентального Boeing-747, которые превратили в самый настоящий трехэтажный клуб!
Ну и напоследок об арт-инсталляциях. Тут их миллион: на любой вкус и цвет. Мой топ-5:
- Paraluna — в простонародье «ромашка». Отличный визуальный перфоманс под симфонический оркестр. Лидер в номинации «Залипательно».
- Sky whale project — представьте ситуацию: вы едете на велосипеде и вдруг на горизонте в небе вы видите гигантского кита...
- The Folly — мини-городок с живой музыкой, артом и сценой талантов.
- Wings of Glory — гиганский, не побоюсь этого слова, пегас, которым можно управлять!
- The Temple of Direction — символическое место, где каждый оставляет частичку себя или пишет пожелания близким, которых уже нет. В последний день фестиваля темпл сжигают, отпуская все, что в нем было. Очень сильное зрелище...
О лучшем
В изобилии океана етрекшинов BM сложно выдилить что-то лучшее. Но я постораюсь составить свои топ-3.
Море огней. «Берн» — это место, где ты учишься жить каждой секундой. Тебе не может быть скучно, так как, казалось бы, простая прогулка по плае (центральный круг), может превратится в настоящее приключение. Playa может дать все!
Дикий рейв. Если вы фанат edm или техно, то вы однозначно созданы для BM: (потрясающий визуальный ряд и локейшн), «Experience Incendia (рейв под огненным куполом) и Mayan Warrior (звук этого арт-кара звучит в моей голове и сейчас).
Рассвет. Скажу по секрету, самое прекрасное всегда происходит по окончанию приключения — на рассвете. Главное — до него дожить!
BM — это другая вселенная в каких-то шести часах пути от моего дома. На протяжении недели я учился взаимодействовать с ней, каждый день познавая что-то новое, и в конце-концов становясь полезным членом общества в этой иной реальности.
Считаю BM бесконечным праздником жизни, который должен посетить каждый. Желаю всем пройти это испытание в хорошей компании верных друзей хотя бы раз в жизни. Так как именно правильная компания — одна из важнейших составляющих путешествия.
Юліана Осельська, Product Marketer, ex-YouTeam, Лондон
Вперше дізналась про Burning Man, коли у 2015 році в Facebook побачила фото арт-об’єкту «Любов», який Олександр Мілов з Одеси того року привіз у пустелю. Двоє дорослих після сварки сидят спинами, а всередині кожного з них — маленька дитина. Діти стоять обличчями одне до одного і їх лодоні торкаются. Це фото зворушило мене і спонукало більше дізнатись про Burning Man. Тоді я думала про це як виставку тимчасових арт-об’єктів в пустелі, які спалюють в кінці (як виявилось, спалюють далеко не всі). Але я навіть і не думала про те, як туди потрапити, тому що це ж майже нереально: «Я ж не митець».
У 2018 році якось співало, що з десяток моїх знайомих українців (до того ж, усі ми з техіндустрії) побували на Burning Man і були під дуже сильними враженнями від «фестивалю» (як виявилось, це не фестиваль, а радше подія чи досвід). Я теж захотіла цих вражень.
У листопаді 2018 спільнота «бьорнерів» України організувала вечірку «Burning Man Decompression Kyiv». Тоді я ще не розуміла значення «decompression» («коли ти повертаєшся до реальності»), але думала, що це буде класна нагода, щоб законектитись і зрозуміти, чи такого роду люди будуть мені по духу. Це був один з найяскравіших івентів, на яких я була в Києві: одночасно можна було побачити і вбрання монашок, і відверті костюми, і все світилися вночі. Було доволі дивно у перші хвилини. А вже через мить мене з кінцями потягнуло до цих людей.
«Decompression Kyiv», 2018
Квитки — не проблема, головне — бажання
Для безпеки і комфорту (наскільки це можливо у пустелі) кількість учасників лімітована. Квитки розпродаються онлайн у перші
Вартість стандартного квитка $425. Є три основні хвилі: Pre-Sale ($1400), Main Sale ($425), OMG Sale ($550). Для кожної хвилі завчасно потрібно зареєструватись на сайті і вичікувати офіційного часу, коли стартує продаж онлайн. Рекомендують купувати відразу 2 квитки (це і є максимум на один акаунт), адже другий квиток завжди знайдеться кому продати з друзів.
Нам не пощастило. Сервер був перевантажений і ми не купили квитків з офіційного продажу. Але друзі сказали: «Квитки — це не проблема. Головне, щоб було бажання і ми їх знайдемо».
І ми знайшли ще одну (як виявилось пізніше, набагато кращу) опцію: долучитись до команди арт-проекту. Неприбуткова організація Burning Man Project, яка відповідає за всі квитки, забезпечує окрему кількість квитків для кемпів (Directed Group Sale). Як правило, кемпи мають три основні функції: вони будують саму інфраструктуру події, де живуть люди, допомагають арт-командам з їх інсталяціями і організовують воркшопи чи інші «experiences» на плаї. Ми стали частиною команди Catharsis.
Частина команди Catharsis біля самої інсталяції
Український метелик у пустелі не може не надихати
Коли мені запропонували долучитись до команди арт-об’єкту в квітні цього року, я спершу була далеко не в захваті. «Що? Доведеться ще щось і робити?». Тоді я ще не розуміла, що gifting («дарувати») — один із
Ідея Catharsis глибоко осмислена. Це інсталяція у формі метелика, який відображає кінцевий процес персонального переродження. Крила метелика розписані українською Петриківкою, що несе позитивну енергію і силу. Мені дуже імпонувала ідея.
Моя роль полягала у тому, щоб про проект писали медіа, а також у пошуках фінансової підтримки. Усі ми, одинадцять українців, волонтерили безоплатно, але на матеріали збирали кошти через краудфандингову кампанію. В основному, донейтили наші друзі як з України, так і з решти світу. Значний внесок зробили бьорнери, яких ми особисто не знали, але які були в захваті від ідеї проекту. Так ми зібрали усі $6 тис. і привезли цю красу в пустелю.
Самовиживання (self-reliance) — один з 10-ти принципів Burning Man
Black Rock City — це тимчасове місто, яке будують винятково для події Burning Man раз на рік. В усі інші місяці, крім серпня, це пустеля, де немає рослин і живності. Тут потрібно виживати. І це є одним із десяти принципів BM: розраховувати на власні ресурси впродовж усього перебування в пустелі.
Кожна людина повинна сама подбати про те, де вона буде спати, що буде їсти, як і де буде митись. І що важливо — Leaving No Trace («не залишати сміття») — ще один принцип спільноти. Щоб полегшити організацію інфраструктури, люди об’єднуються в кемпи і буквально все завозять (і після все-все вивозять) для побудови міста Black Rock City.
Будучи частиною команди Catharsis, ми були закріплені за кемпом «Rouge Nation Village». Ми орендували RV, у ньому приїхали і в ньому жили. Було дуже комфортно, оскільки, на відміну від shiftpod чи наметів, у нас був кондиціонер, що часто рятувало у самий пік спеки вдень.
Виживання не тільки групою, а й наодинці
Є навіть мінімальний список must have: вода, щось на голову від спеки, маска від пилюки, вологі серветки, снеки (на випадок, якщо загубишся), бальзам для губ, крем проти сонця, окуляри (бажано googlers), своя чашка чи стакан — все потрібно мати своє і покладатись лише на себе.
Для мене це був окремий виклик: жити 9 днів поза цивілізацією. Постійна пилюка, спека вдень і холод вночі, пересушене волосся, все тіло в пилюці. У цих умовах починаєш краще розуміти грані особистого комфорту. Найближче місто за 200 км, але ти ж сильний, тому не тікатимеш туди. Натомість вчишся толерувати і приймати те, що є.
Burning Man — це про самовираження, людей і досвід
Це не фестиваль! Це не лише арт і не лише музика! Тут немає костюмів, але ти вільний носити одяг, який виражає твою суть. Це про радикальне самовираження і радикальне виживання. Тут можна експериментувати і не бути засудженим.
Тут практично неможливо щось планувати. Звісно, є офіційна «програма» воркшопів, різних перформенсів на весь тиждень, але це лише орієнтир. Зазвичай, все відбувається так: ти обираєш точку на карті, починаєш маршрут, і тут за рогом бар. Тебе затягнуло на хвилинку, а там ти вже познайомився з іншими людьми, і ви уже новою бандою прямуєте в протилежну сторону. Тому на Burning Man важливо бути відкритим. Тоді ти отримаєш той досвід, який тобі буде потрібним саме в той момент життя.
У пустелі — ті люди, яких поєднують цінності спільноти Burning Man. І за рахунок цього всі ми відкриті до інших поглядів, нових людей, інших експериментів і нового досвіду.
Irene Avetisyan, co-founder в IT startups, Киев
В прошлом году в случайном разговоре знакомая упоминала, что ее друзья едут на Burning Man, и за менее чем неделю до начала, мне повезло спонтанно попасть в лагерь «Борщ» от Украины. Для меня это было интуитивное решение: я просто ехала за новым опытом.
Так как я ехала с лагерем, то мне помогли с билетом и организацией проживания. Времени на сборы (от решения до вылета) у меня было 4 дня, поэтому костюмы были выбраны из того, что можно было заказать с доставкой «на завтра». Весь процесс подготовки прошёл максимально плавно, времени на стресс или переживания не было. Я ехала, не зная ни единого человека в лагере, но почему-то понимала, что все будет хорошо.
Мы собирались в Солт-Лейк Сити, там же делали финальные закупки в лагерь, забирали арендованные RV и оттуда колонной ехали на Burning Man.
Первые впечатления, когда я попала на «берн»: ощущение яркости, фантастичности и красоты. Все казалось необыкновенным и завораживающе красивым. С каждым днём ощущения приходили в более спокойное и осознанное состояние, начала вырисовываться картинка, появляться ощущение наслаждения от происходящего и внимание к деталям. То состояние, когда проходит эйфория, а появляется удовольствие от происходящего.
«Берн» — это постоянные события на протяжении 24 часов каждый день. Ты выбираешь и принимаешь решение, каким образом хочешь в этом участвовать. Иногда хотелось танцевать под громкую музыку среди толпы людей, а иногда — просто лежать под звездами или кататься между объектами, наблюдая, как они меняются и создают атмосферу, мысли. Во время первого «Берна» в 2018 году меня больше всего впечатлили объекты, инсталляции, особенно в ночное время, когда они все сияют, движутся и каждая создаёт своё настроение. Второй «Берн» в 2019 году — больше про людей и личные внутренние открытия. Оба раза это о людях, о создании и проявлении, внутреннем переосмыслении и осознанности.
Оба года я ездила с лагерем «Борщ». Мы каждый день варили борщ и угощали всех проходящих. Это невероятное ощущение, когда уже на второй день у нас собралась очередь из людей ещё до того, как мы его приготовили. Приятно, что ты можешь просто безвозмездно сделать что-то для незнакомых тебе людей. В этом году наши друзья из лагеря привезли свою инсталляцию «Cocoonap» — волшебный кокон, который под музыку и свет открывается, а внутри раскрывается окрылённая пара людей.
В этом году из арт-объектов меня впечатлила огромная скульптура стальной пары людей, держащихся за руки. Она была без подсветки или музыки, тихая и огромная, и в ней было что-то особенно завораживающее для меня.
Для меня «Берн» — это своеобразная утопия. Это совершенно другое состояние, параллельный мир, в который есть возможность попасть раз в году на одну неделю и прожить это время там, по его законам и принципам. И да, это место, куда хочется вернутся снова и снова.
