Фішки для мотивації та винагорода за активність. Як IT-компанії гейміфікують процеси
Гейміфікацію вже давно застосовують у навчанні. Наприклад, це може бути заробляння зірочок з переходом на нові рівні, якщо ви вивчаєте англійську в мобільних застосунках. Такий прийом стимулює активність та дає розуміння того, що ви рухаєтесь уперед. А чи можливо запровадити ігрові механіки в робочих процесах?
Досвід українських IT-компаній, з якими ми поговорили, показує, що завдяки ігровим елементам можна підвищити лояльність до компанії, посилити командну роботу та просто підняти настрій колегам, створивши гарну атмосферу.
У основі гейміфікації лежать 4 принципи: мотивація, заохочення, статус та винагорода. Різноманітні активності задіюють різні принципи та дають свою вигоду робітникам та компанії загалом. Ми поспілкувалися з 10 компаніями: Uptech, Intellias, Lohika, Technorely, Altexsoft, Artjoker, ELEKS, SBTech, Livatek, Dev-Pro, — та дізналися, які ігрові практики застосовують в українському IT.
Листівки вдячності
Простий спосіб подякувати колезі за допомогу, можливість відчути себе важливою частиною команди та підняти настрій. У світовій практиці такі листівки називаються «kudos». Таку активність запровадили одразу кілька українських компаній.
Наприклад, в Uptech листівки дарують мало не кожного дня, а раз на квартал підсумовують, хто ж зібрав найбільше «вдячності». Зазвичай дякують за допомогу з кодом або із задачею на проекті, зроблену каву або дружню пораду. Листівки зберігають у маленькій скриньці на кухні. Кожен може підійти, взяти, підписати та покласти на стіл колезі.
В Intellias механіка відрізняється: щомісяця кожному спеціалісту нараховується однакова кількість kudos-ів, якими можна нагородити своїх колег за особливі зусилля, досягнення, слушну пораду, менторство, хорошу командну роботу. А потім їх переводять у валюту «smarts» та обмінюють на корпоративні сувеніри. Наприклад, навушники можна отримати за 200 смартів, 3D принтер — за 500, а 840 смартів можна обміняти на електросамокат. Смарти отримують не тільки за листівки, а й за інші активності, детальніше про це — нижче у кейсі «корпоративна валюта».
Lohika має спеціальний внутрішній веб-сервіс Kudo cards, де кожен може анонімно чи з підписом відправити листівку-подяку. Зазвичай всі отримують
Писанка, яку розписала дизайнерка до Великодня
Рейтинги за взаємними оцінками та заохочення писати звіти
У Technorely ігрові активності використовують для мотивації співробітників. У кожній IT-компанії є система звітів, але тут вирішили додати до цього обов’язку ще й заохочення. Є кілька команд, які сформовані за відділами компанії. Кожен співробітник пише звіт про свою роботу, який входить до командного заліку. Команда, кожен член якої станом на п’ятницю здав усі звіти, отримує смачну винагороду — піцу, суші, пироги.
Якщо ж хоча б один член команди не написав звіт, уся команда не отримує бонус. За словами Руслани, Head of Human Resources Department, такого випадку, щоб вся команда ігнорувала звіти, не було. Трапляється, що хтось один не здає звіт, але в такому випадку ейчари проводять бесіду та виявляють причину. Суть такої активності у командній грі, адже якщо ти підводиш команду в такому маленькому обов’язку, то це впливає і на роботу в проекті загалом.
Друга практика стосується однієї з найболючіших проблем — вдалої комунікації. Рекрутери просять тімлідів надати чіткі вимоги, ейчари збирають у керівників відділів фідбеки щодо співробітників, а в проектних командах кожному потрібна якась інформація один від одного. В Technorely цю проблему вирішують теж завдяки гейміфікації.
Кожного місяця керівники відділів оцінюють роботу, якість надання послуг та інформації один одного. Після цього складається рейтинг, за результатами якого команда, що опинилась на першому місці, отримує бонус — 5% від суми виплат за роботу. Цей прийом посилює комунікацію та взаємодію між відділами, допомагає виявити та вирішити проблеми.
Наприклад, за результатами опитування команда sales-менеджерів побачила, що їм необхідно покращити передачу інформації для backend-відділу, та вже в наступному місяці опинилася на вищому місці в рейтингу.
Внутрішня валюта
Створення внутрішньої валюти — популярна активність, завдяки якій робітники можуть накопичувати бонуси та обмінювати їх на подарунки. Наприклад, в Altexsoft нагороджують «зірками». Вони бувають різні: наприклад, за піар у соцмережах отримуєш бронзову зірку, за статтю на зовнішньому ресурсі — срібну, а от за виступ на конференції чи
Серед подарунків — сертифікати у spa, барбершоп, різноманітні магазини, навчання, нові меблі для робочого місця. Наприклад, щоб отримати нове крісло, потрібно
За схожою схемою винагороджують в Intellias корпоративною валютою «Smarts», а в Artjoker збирають «арткоїни». Бали можна отримати за виступи на внутрішніх подіях, конференціях, проходження освітніх курсів, допомогу колезі або на річницю роботи у компанії.
А от в компанії ELEKS така практика тільки починає працювати і має кілька відмінностей. Основна мета впровадження «елекскоїнів» — добрі справи для колег. Девелопери вирішили опанувати технологію блокчейн і саме на ній зробили гейміфікаційну платформу. За словами розробника ідеї Анатолія Литовченка, складно було продумати механіку: «Ось ти зробив якусь справу, яку вважаєш доброю, тобі нараховують бали, а інший колега каже, що та справа не варта елекскоїнів. Загалом, ми взяли блокчейн як технологію та розробили платформу, щоб виміряти культуру компанії та заохотити колег продовжувати допомагати один одному та робити добрі справи».
Проблему вирішили, запровадивши голосування і правило: справу подає колега, а не той, хто її зробив. Механіка вийшла така: ти робиш добру справу, просиш колегу, який був свідком, подати її, а всі інші голосують та вирішують, чи гідна твоя справа нагороди. Вона має бути пов’язана з командою чи офісом. За одну справу отримуєш 50 елекскоїнів, 10 отримує той, хто подав її, та ще по одному коїну за голос. Найчастіше подають справи, пов’язані з командною допомогою чи порадою. Цікаво, що робітники почали навіть грати на елекскоїни, наприклад, у настільний футбол або теніс.
Поки що в якості винагороди — смачна кава, яку можна отримати за 50 елекскоїнів, а розробники разом з ейчарами планують розширювати платформу та додавати фірмові подарунки.
В SBTech робітники збирають фішки за те, що підвозять колег до роботи або додому. Фішки обмінюють на сертифікати до автозаправок або паркомісце без черги. Механіка проста: раз на місяць ейчар запускає гугл-форму, колеги пишуть, о котрій і звідки виїзжають, обмінюються контактами та їдуть разом. Підвіз 1 людину — отримуєш на ресепшені 1 фішку.
10 фішок, зібраних за місяць, можна обміняти на сертифікат на суму 300 грн у мережі автозаправок «Кло». 20 фішок — сертифікат на 500 грн, а 30 фішок обмінюються на сертифікат на 1000 гривень або паркомісце. Це допомагає не тільки швидко діставатись до роботи, а й налагоджувати командну атмосферу та дружні зв’язки. За словами Марії, представника Employer branding, стабільно за місяць в програмі беруть участь від 20 до 25 людей, що становить 10% компанії.
Хакатони
За ініціативою iOS-відділу в Uptech провели внутрішній хакатон, за перемогу у якому команда отримала призи. Основна на мета — отримання нових знань та розвиток навичок. Незважаючи на велике проектне навантаження, в компанії кожен має можливість 10% робочого часу приділяти навчанню. Завдяки цьому вдалося виділити час на хакатон.
За словами Ольги, маркетолога компанії, iOS-ники хотіли прокачати навичку роботи з ідеєю, від її виникнення до втілення у продукті. Перед хакатоном команда зібралась на мітинг, де відбирали ідеї для застосунку. Цього разу команди працювали над застосунком для людей, які дотримуються здорового способу життя. Розробники об’єднались у 3 команди та почали роботу.
Наприкінці дня вдалося презентувати 3 різні MVP застосунку — хтось зосередився на спортивних активностях, а хтось приділив більшу увагу правильному харчуванню. У компанії планують масштабувати хакатон та підключати інші відділи.
Хакатон в Uptech
За словами Михайла Пальчука, iOS розробника в Uptech, хакатон — це випробування, під час якого можна створити продукт за короткий час, щось таке, чого ніколи не робив раніше. Михайлу вдалося покращити свої навички, отримати досвід вирішення деяких типових проблем, і вже через тиждень він використав набуті знання на реальному проекті. Крім того, така активність дозволила відчути, як це — робити власний продукт з нуля.
Сортування сміття
Livatek має цікавий кейс, як гейміфікація допомогла компанії стати більш екосвідомою. За механікою ця активність схожа на внутрішню валюту, але ми вирішили розповісти про неї окремо, оскільки вона не просто сприяє корпоративній культурі, а розвиває цінність.
Адміністрація компанії розмістила бокси для сортування на кухні, а також розробила гроші livatekO. Поруч з боксами встановили кошик з купюрами livatekO номіналом 2 та 5, а також шоколадні монети, які мали номінал 1 livatekO.
За кожну одиницю чистої вторсировини, яку співробітники поміщали у сортувальний бокс, вони могли взяти 1 livatekO. Кошик з грошима стоїть на кухні й ніхто не контролює хто скільки грошей взяв, все засновано на довірі.
Зібрані гроші можна обміняти на призи: за 15 livatekO — брендовані блокнот та ручка, за 35 livatekO — брендована чашка. Через 1 тиждень після запуску ініціативи співробітники почали обмінювали livatekO на блокноти, а через 2 тижні прийшли за горнятками.
Важливим етапом була перевірка якості сортування. Анна Міронова, HRM, каже, що тоді ейчари одягли рукавички й приготувалися до найгіршого, але за її словами, гейміфікація дала свої результати, оскільки, на велике здивування, баки були наповнені на 99% чистою вторсировиною та згідно з правилами сортування. Ейчари розповідали колегам, як відрізняти вторсировину: наприклад, не все те, що з першого погляду зроблено з паперу (ланч бокси чи паперові горнятка), піде у бокс «Папір».
Бейджі
Ще один вид гейміфікації — збір бейджів або значків за різноманітні активності. У Dev-Pro є кілька активностей: автор статей, спікер, учасник інтерв’ю для соцмереж. За кожну активність герой отримує один пін (металевий значок). Коли робітник взяв участь в усіх трьох видах активностей, він отримує статус Dev-Pro Expert.
За словами Андрія, PR-менеджера компанії, зараз у Dev-Pro два експерти, які взяли участь в усіх активностях: «Цей статус свідчить, що людина здобула певний досвід разом з компанією. Одна з core values у Dev-Pro — це освіта. Ці піни призначені візуалізувати шлях людини до самовдосконалення, професійного зростання. Ну і звісно, приємний сувенір».
Піни за активність у Dev-Pro
Щоб отримати пін «Writer», людина має опублікувати статтю на зовнішньому ресурсі. Наприклад, HR Анна нещодавно написала матеріал про навички, що допомогли їй перейти до IT-сфери, а Web Researcher Наталя розповіла, як їй вдається поєднувати кар’єру та материнство. Крім значка, автор отримує кофту-бомбер.
Щоб отримати пін «Speaker», потрібно виступити з доповіддю на зовнішньому івенті. Крім значка, доповідач отримує кульку, тортик та футболку/світшот «Speaker». Останнім часом співробітники виступали на DevOps Fest, а також на конференції JSDevTalk#2 у Дніпрі.
А третій пін «Interview Hero» — щотижнева рубрика, яка виходить у середу на фейсбук-сторінці компанії. Серед питань — кар’єрний шлях, особливості технологій, розвиток, відпочинок, мотивація.
PR-менеджер Андрій каже, що така практика в компанії призначена для того, аби показати, що команда складається з індивідуальностей. У кожного свої інтереси, хобі, цінності та професійний шлях, але разом можна робити круті речі.
Книжкові естафети та навчання
В Artjoker менеджерів мотивують читати бізнес-літературу за допомогою гейміфікації. За останні кілька років двічі проводили «Естафету книжкових черв’яків», а остання називалась «Естафетою імені Ілона Маска», оскільки була присвячена книжкам про стартапи та інноваційність у технологіях та менеджменті.
Ейчари збирають список корисної літератури, публікують його та набирають учасників. Активну участь, в основному, беруть проектні менеджери. Є обмеження за часом — 2 місяці. Перемагає той, хто вкладеться в час та прочитає усі книжки. Під час проходження естафети учасники збираються на мітинги, на яких обговорюють, як можна імплементувати нові інструменти та бізнес-техніки.
На останній книжковій естафеті учасники дізнались про передові техніки мотивації, менеджменту, створення стартапу. Такі теми обрали, щоб занурити команду у відповідну атмосферу і працювати продуктивніше. Естафета тривала 3 місяці, а переможці прочитали 6 книг та отримали ділянку на Марсі.
Іван Нестеренко, Project Manager в Artjoker, переможець естафети, каже, що вона дуже добре впливає на стимул читати книги, адже сам себе рідко змусиш читати щось корисне. Тепер у нього з’явилося уявлення, як працювати зі стартапом: які у нього є фази зростання, які ознаки кожної фази, які дії на кожній фазі відбуваються, і він упевнений, що це круто вплине на якість проектів. Крім того, він зробив багато інструкцій-нотаток в телефоні. Якщо потрібно буде заглибитися в якесь питання, можна відкрити книгу в телефоні і освіжити знання. Найбільше Івану сподобалися книги: «Від нуля до одиниці» Пітера Тіля, «Метод Lean Startup» Еріка Ріса і «Стартап» Гая Кавасакі«.
Крім того, минулого року в Artjoker проводили «Школу сервісу», на якій проджект-менеджери, рекрутери, сейлз-менеджери та інші охочі прокачували клієнтоорієнтовність. Заняття відбувалися щосуботи, тож щоб заохотити команду до навчання, впровадили гейміфікацію. Учні «Школи сервісу» отримували ечівки за відвідування, домашні завдання, а також інші активності. За підсумками школи провели нагородження та обрали переможця.
Нагородження в «Школі сервісу»
Поради для тих, хто хоче запровадити гейміфікацію
Наскільки складно запровадити гейміфікацію в компанії?
Роман Катеринчик, CEO в Artjoker, зазначає, що перш ніж починати впроваджувати ігрові механіки в бізнес-процеси, потрібно зрозуміти навіщо. Ви зіткнетеся з людським скепсисом, тому для того, щоб не зійти з дистанції ще на початку шляху, потрібно прописати мету гейміфікації. Так ви зможете докласти усіх зусиль для досягнення мети. В цьому контексті важливо продати ідею команді та мати кілька прибічників, які підтримуватимуть її зсередини. Крім того, важливо організовувати ритуали — регулярні зустрічі з підведенням підсумків та фідбеком.
Чи вся компанія має брати участь у гейміфікації?
Христина Гнатюк, Director of Talent acquisition and Talent management в Lohika, зазначає, що наразі в програмах регулярно беруть участь приблизно
Тобто, абсолютно нормально, що у гейміфікації зацікавлені далеко не всі працівники. Якщо їм хочеться просто працювати, дайте їм таку можливість та не розчаровуйтесь у активностях.
Який профіт?
Гейміфікація буває різна, все залежить від задач, які ви хочете вирішити. Можна стимулювати виконання щоденних обов’язків, розвивати hard або soft навички співробітників, а можна просто дарувати приємний настрій та гарну атмосферу.
А як ви ставитеся до таких активностей? Чи вважаєте, що на роботі потрібно тільки працювати?
