Детально про Gatsby.js – інструмент для створення складних веб-сайтів
Як відомо, на одних бойлерплейтах далеко не заїдеш, тому доводиться лізти вглиб будь-якої технології, щоб навчитися писати щось вартісне. У цій статті розглянемо деталі Gatsby.js, знання яких дозволить вам створювати і підтримувати складні веб-сайти і блоги.
Теми, розглянуті нижче:
- Структура сторінок і роутинг
- Компоненти, шаблони та їх взаємодія
- Робота з даними
- Плагіни
- Стилізація сайту
- SEO-оптимізація з використанням react-helmet
- Налаштування PWA
Підготовка
Якщо в консолі немає помилок, а в браузері на http://localhost:8000 видніється «Hello world!» ― значить все працює справно. Можна спробувати змінити вміст файлу /src/pages/index.js, щоб перевірити hot-reload.Встановлення Gatsby на ПК
yarn global add gatsby-cli
Клонування мінімального проекту
npx gatsby new gatsby-tutorial https://github.com/gatsbyjs/gatsby-starter-hello-world
cd gatsby-tutorial
Ініціалізація репозиторію
git init
git add .
git commit -m "init commit"
Перевірка справності
yarn start
Структура сторінок і роутинг
Щоб створити сторінку в Gatsby, досить просто помістити новий файл в папку /src/pages, та його буде скомпільовано в окрему HTML-сторінку. Важливо зауважити, що URL до цієї сторінки буде відповідати фактичному шляху з назвою. Наприклад, додамо ще кілька сторінок:
src └── pages ├── about.js ├── index.js └── tutorial ├── part-four.js ├── part-one.js ├── part-three.js ├── part-two.js └── part-zero.js
Контент поки не важливий, тому можна використовувати будь-який текст задля того, щоб розрізняти сторінки:
import React from "react"; export default () => <div>Welcome to tutorial/part-one</div>;
Перевіряємо в браузері:
Ось таким чином можна, структуруючи файли, водночас вирішувати питання роутингу.
Також існує спеціальний createPage API, за допомогою якого можна більш гнучко керувати шляхами і назвами сторінок, але для роботи з ним нам знадобиться розуміння роботи даних в Gatsby, тому розглянемо його трохи далі в статті.
Зв’яжемо створені сторінки за допомогою посилань ― для цього скористаємося компонентом <Link />
з пакета Gatsby, який створений спеціально для внутрішньої навігації. Для всіх зовнішніх посилань слід використовувати звичайний <a>
тег.
/src/pages/index.js
import React from "react"; import { Link } from "gatsby"; export default () => ( <div> <ul> <li> <Link to="/about">about</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-zero">Part #0</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-one">Part #1</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-two">Part #2</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-three">Part #3</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-four">Part #4</Link> </li> </ul> </div> );
<Link>
під капотом має дуже хитрий механізм щодо оптимізації завантаження сторінок і тому використовується замість <a>
для навігації по сайту. Детальніше можна почитати тут.
Сторінки створені, посилання додані. Схоже, що з навігацією закінчили.
Компоненти, шаблони та їх взаємодія
Як відомо, в будь-якому проекті завжди є елементи, що повторюються. Для веб-сайтів це хедер, футер, навігаційна панель. Також сторінки, незалежно від контенту, будуються за заданою структурою. Так як Gatsby — це компілятор для React , тут використовується той самий компонентний підхід для вирішення цих проблем.
Створимо компоненти для хедера та навігаційної панелі:
/src/components/header.js
import React from "react"; import { Link } from "gatsby"; /** * Зверніть увагу на те, що зображення для логотипу * імпортується так само, як і в звичайному React-проекті. * Це тимчасове і не оптимальне рішення, тому що картинка * поставляється "як є". Трохи далі ми розглянемо * як це робити "правильно" використовуючи GraphQL і gatsby-плагіни */ import logoSrc from "../images/logo.png"; export default () => ( <header> <Link to="/"> <img src={logoSrc} alt="logo" width="60px" height="60px" /> </Link> That is header </header> );
/src/components/sidebar.js
import React from "react"; import { Link } from "gatsby"; export default () => ( <div> <ul> <li> <Link to="/about">about</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-zero">Part #0</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-one">Part #1</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-two">Part #2</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-three">Part #3</Link> </li> <li> <Link to="/tutorial/part-four">Part #4</Link> </li> </ul> </div> );
і додамо їх в /src/pages/index.js
import React from "react"; import Header from "../components/header"; import Sidebar from "../components/sidebar"; export default () => ( <div> <Header /> <Sidebar /> <h1>Index page</h1> </div> );
Перевіряємо:
Все працює, але нам потрібно імпортувати Header і Sidebar на кожну сторінку окремо, що не дуже то й зручно. Щоб вирішити це питання, досить створити layout-компонент та огорнути ним кожну сторінку.
Gatsby layout == React container
так-так, саме неточна рівність, тому що це «майже» одне і те саме_
/src/components/layout.js
import React from "react"; import Header from "./header"; import Sidebar from "./sidebar"; export default ({ children }) => ( <> <Header /> <div style={{ margin: `0 auto`, maxWidth: 650, backgroundColor: `#eeeeee` }} > <Sidebar /> {children} </div> </> );
/src/pages/index.js (і всі інші сторінки)
import React from "react"; import Layout from "../components/layout"; export default () => ( <Layout> <h1>Index page</h1> </Layout> );
Готово, дивимося в браузер:
Чому в проекті всі назви файлів з маленької літери? Для початку визначимося, що naming convention для React виходить з того, що «кожен файл — це клас, а клас завжди називається з великої літери». В Gatsby файли, як і раніше, містять класи, але є одне «але»: «кожен файл є потенційною сторінкою, а його назва ― URL до цієї сторінки». Ком’юніті прийшло до висновку про те, що посилання виду http://domain.com/User/Settings
― це не comme-il-fautі, і затвердило kebab-case для назв файлів.
Структура файлів
src
├── components
│ ├── header.js
│ ├── layout.js
│ └── sidebar.js
├── images
│ └── logo.png
└── pages
├── about.js
├── index.js
└── tutorial
├── part-eight.js
├── part-five.js
├── part-four.js
├── part-one.js
├── part-seven.js
├── part-six.js
├── part-three.js
├── part-two.js
└── part-zero.js
Робота з даними
Тепер, коли структура сайту готова, можна переходити до наповнення контентом. Класичний «хардкод» підхід не влаштовував творців JAM-стеку, так само, як і «рендерити контент з AJAX-запитів». Тому вони запропонували заповнювати сайти контентом під час компіляції. У випадку з Gatsby за це відповідає GraphQL, який дозволяє зручно працювати з потоками даних з будь-яких джерел.
Розповісти про GraphQL в двох словах неможливо, тому бажано вивчити його самостійно або почекати моєї наступної статті. Детальніше про роботу з GraphQL можна почитати тут.
Для роботи з GraphQL, з другої версії, в пакеті gatsby
є компонент StaticQuery, який може використовуватися як на сторінках, так і в простих компонентах, і в цьому його головна відмінність від його попередника ― page query. Поки що наш сайт не з’єднаний з якимись джерелами даних, тому спробуємо вивести метадані сторінок, для прикладу, а потім перейдемо до більш складних речей.
Щоб побудувати query
, потрібно відкрити localhost:8000/___graphql і, користуючись бічною панеллю з документацією, знайти доступні дані про сайт. І не забудьте про автодоповнення.
/src/components/sidebar.js
import React from "react"; import { Link, StaticQuery, graphql } from "gatsby"; export default () => ( <StaticQuery query={graphql` { allSitePage { edges { node { id path } } } } `} render={({ allSitePage: { edges } }) => ( <ul> {edges.map(({ node: { id, path } }) => ( <li key={id}> <Link to={path}>{id}</Link> </li> ))} </ul> )} /> );
Тепер ми, використовуючи query
, отримуємо дані про сторінки, які рендеримо в панелі навігації. Більше не потрібно переживати з приводу того, що посилання не буде відповідати назві, тому що всі дані збираються автоматично.
По факту це всі дані, які можуть бути на нашому сайті без використання сторонніх плагінів і без старого доброго «хардкоду», тому ми плавно переходимо в наступну тему нашої статті ― плагіни.
Плагіни
За своєю суттю Gatsby — це компілятор з купою фішок, якими якраз і є плагіни. За допомогою них можна налаштовувати обробку тих чи інших файлів, типів даних і різних форматів.
Створимо на кореневому рівні додатку файл /gatsby-config.js<|em>, який відповідає за конфігурацію компілятора в цілому, і спробуємо налаштувати перший плагін для роботи з файлами.
Встановлення плагіну:
yarn add gatsby-source-filesystem
Конфігурація у файлі /gatsby-config.js:
module.exports = { plugins: [ { resolve: `gatsby-source-filesystem`, options: { name: `images`, path: `${__dirname}/src/images/`, } } ], }
Детальніше про файл вище
/**
* gatsby-config.js це файл, який повинен
* за замовчуванням експортувати об'єкт JS
* з конфігурацією для компілятора
*/
module.exports = {
/**
* поле 'plugins' описує pipeline процесу компіляції
* та складається з набору плагінів
*/
plugins: [
/**
* кожен плагін може бути вказаний у вигляді рядка
* або у вигляді об'єкта для налаштування його опцій
*/
`gatsby-example-plugin`,
{
resolve: `gatsby-source-filesystem`,
options: {
name: `images`,
path: `${__dirname}/src/images/`,
}
}
],
}
Пам’ятайте ми говорили про «правильний» імпорт картинок в Gatsby?
/src/components/header.js
import React from "react"; import { Link, StaticQuery, graphql } from "gatsby"; export default () => ( <StaticQuery query={graphql` { allFile(filter: { name: { eq: "logo" } }) { edges { node { publicURL } } } } `} render={({ allFile: { edges: [ { node: { publicURL } } ] } }) => ( <header> <Link to="/"> <img src={publicURL} alt="logo" width="60px" height="60px" /> </Link> That is header </header> )} /> );
На сайті нічого не змінилося, але тепер картинка підставляється за допомогою GraphQL, замість простого webpack-імпорту. З першого погляду може здатися, що конструкції занадто складні і це лише додає проблем, але давайте не поспішати з висновками, бо справа в тих же самих плагінах. Наприклад, якби ми вирішили розміщувати на сайті тисячі фотографій, то нам в будь-якому випадку довелося б думати про оптимізацію завантаження всього контенту. Щоб не будувати свій lazy-load процесс з нуля, ми б просто додали gatsby-image плагін, який би оптимізував завантаження всіх картинок, що імпортуються за допомогою query
.
Встановлення плагінів для стилізації:
yarn add gatsby-plugin-typography react-typography typography typography-theme-noriega node-sass gatsby-plugin-sass gatsby-plugin-styled-components styled-components babel-plugin-styled-components
gatsby-config.js
module.exports = { plugins: [ { resolve: `gatsby-source-filesystem`, options: { name: `images`, path: `${__dirname}/src/images/` } }, // add style plugins below `gatsby-plugin-typography`, `gatsby-plugin-sass`, `gatsby-plugin-styled-components` ] };
На офіційному сайті можна знайти плагін на будь-який смак.
Стилізація сайту
Почнемо стилізацію додатку, використовуючи різні підходи. У попередньому кроці ми вже встановили плагіни для роботи з SASS, styled-components та бібліотекою typography.js. При цьому важливо відзначити, що css.modules підтримуються «з коробки».
Почнемо роботу з глобальних стилів, які, як і інші речі, що відносяться до всього сайту, повинні бути налаштовані в файлі /gatsby-browser.js:
import "./src/styles/global.scss";
Детальніше про gatsby-browser.js.
/src/styles/global.scss
body { background-color: lavenderblush; }
З різних причин тенденції останніх років схиляються в бік «CSS in JS» підходу, тому не варто зловживати глобальними стилями і краще обмежитися зазначенням шрифту і глобальних класів. У цьому конкретному проекті планується використання Typography.js для цих цілей, тому глобальні стилі залишаться порожніми.
Ви вже могли помітити зміни зовнішнього вигляду сайту після додавання gatsby-plugin-typography
в конфігурацію. Це тому, що був застосований його пресет за замовчуванням, а зараз ми сконфігуруємо його під себе.
/src/utils/typography.js
import Typography from "typography"; import theme from "typography-theme-noriega"; const typography = new Typography(theme); export default typography;
Можна вибрати будь-який інший пресет зі списку або створити свій власний, використовуючи API пакету (приклад конфігурації офіційного сайту Gatsby).
/gatsby-config.js
module.exports = { plugins: [ { resolve: `gatsby-source-filesystem`, options: { name: `images`, path: `${__dirname}/src/images/` } }, { resolve: `gatsby-plugin-typography`, options: { pathToConfigModule: `src/utils/typography` } }, `gatsby-plugin-sass`, `gatsby-plugin-styled-components` ] };
І в залежності від обраного пресету глобальний стиль сайту буде змінений. Яким підходом налаштовувати глобальні стилі, вирішуйте самі, бо відмінностей з технічної точки зору немає і тому це питання смаку. А ми переходимо до стилізації компонентів, використовуючи styled-components.
Додамо файл з глобальними змінними /src/utils/vars.js
export const colors = { main: `#663399`, second: `#fbfafc`, main50: `rgba(102, 51, 153, 0.5)`, second50: `rgba(251, 250, 252, 0.5)`, textMain: `#000000`, textSecond: `#ffffff`, textBody: `#222222` };
/src/components/header.js
import React from "react";
import { Link, StaticQuery, graphql } from "gatsby";
import styled from "styled-components";
import { colors } from "../utils/vars";
const Header = styled.header`
width: 100%;
height: 3em;
display: flex;
justify-content: space-between;
align-items: center;
background-color: ${colors.main};
color: ${colors.textSecond};
padding: 0.5em;
`;
const Logo = styled.img`
border-radius: 50%;
height: 100%;
`;
const logoLink = `height: 100%;`;
export default () => (
<StaticQuery
query={graphql`
{
allFile(filter: { name: { eq: "logo" } }) {
edges {
node {
publicURL
}
}
}
}
`}
render={({
allFile: {
edges: [
{
node: { publicURL }
}
]
}
}) => (
<Header>
That is header
<Link to="/" css={logoLink}>
<Logo src={publicURL} alt="logo" />
</Link>
</Header>
)}
/>
);
/src/components/sidebar.js
import React from "react"
import { Link, StaticQuery, graphql } from "gatsby"
import styled from "styled-components"
import { colors } from "../utils/vars"
const Sidebar = styled.section`
position: fixed;
left: 0;
width: 20%;
height: 100%;
display: flex;
flex-direction: column;
justify-content: center;
background-color: ${colors.second};
color: ${colors.textMain};
`
const navItem = `
display: flex;
align-items: center;
margin: 0 1em 0 2em;
padding: 0.5em 0;
border-bottom: 0.05em solid ${colors.mainHalf};
postion: relative;
color: ${colors.textBody};
text-decoration: none;
&:before {
content: '';
transition: 0.5s;
width: 0.5em;
height: 0.5em;
position: absolute;
left: 0.8em;
border-radius: 50%;
display: block;
background-color: ${colors.main};
transform: scale(0);
}
&:last-child {
border-bottom: none;
}
&:hover {
&:before {
transform: scale(1);
}
}
`
export default () => (
<StaticQuery
query={graphql`
{
allSitePage {
edges {
node {
id,
path
}
}
}
}
`}
render={({
allSitePage: {
edges
}
}) => (
<Sidebar>
{
edges.map(({
node: {
id,
path
}
}) => (
<Link to={path} key={id} css={navItem} >{id}</Link>
))
}
</Sidebar>
)}
/>
)
Вже існуючі елементи стилізовані, і настав час зв’язати контент з Contentful, підключити Markdown-плагін і згенерувати сторінки, використовуючи createPages API.
Детальніше про те, як зв’язати Gatsby і Contentful, читайте в попередній статті.
Структура моїх даних з Contentful
[
{
"id": "title",
"type": "Symbol"
},
{
"id": "content",
"type": "Text",
},
{
"id": "link",
"type": "Symbol",
},
{
"id": "orderNumber",
"type": "Integer",
}
]
Встановлення пакетів:
yarn add dotenv gatsby-source-contentful gatsby-transformer-remark
/gatsby-config.js
if (process.env.NODE_ENV === "development") { require("dotenv").config(); } module.exports = { plugins: [ `gatsby-transformer-remark`, { resolve: `gatsby-source-filesystem`, options: { name: `images`, path: `${__dirname}/src/images/`, } }, { resolve: `gatsby-plugin-typography`, options: { pathToConfigModule: `src/utils/typography`, }, }, { resolve: `gatsby-source-contentful`, options: { spaceId: process.env.CONTENTFUL_SPACE_ID, accessToken: process.env.CONTENTFUL_ACCESS_TOKEN, }, }, `gatsby-plugin-sass`, `gatsby-plugin-styled-components`, ], }
Видаляємо папку /src/pages з усіма файлами всередині і створюємо новий файл для керування вузлами в Gatsby:
/gatsby-node.js
const path = require(`path`); /** * Експортована функція, яка перезапише існуючу за замовчуванням, * та буде викликана для генерації сторінок */ exports.createPages = ({ graphql, actions }) => { /** * Отримуємо метод для створення сторінки з екшенів, * щоб уникнути зайвих імпортів і зберігати контекст * сторінки і функції */ const { createPage } = actions; return graphql(` { allContentfulArticle { edges { node { title link content { childMarkdownRemark { html } } } } } } `).then(({ data: { allContentfulArticle: { edges } } }) => { /** * Для кожного елемента з відповіді * викликаємо createPage () функцію і передаємо * всередину дані за допомогою контексту */ edges.forEach(({ node }) => { createPage({ path: node.link, component: path.resolve(`./src/templates/index.js`), context: { slug: node.link } }); }); }); };
Детальніше про gatsby-node.js.
Створюємо template-файл, який буде основою для сторінок, які генеруються/src/templates/index.js
import React from "react"; import { graphql } from "gatsby"; import Layout from "../components/layout"; export default ({ data: { allContentfulArticle: { edges: [ { node: { content: { childMarkdownRemark: { html } } } } ] } } }) => { return ( <Layout> <div dangerouslySetInnerHTML={{ __html: html }} /> </Layout> ); }; export const query = graphql` query($slug: String!) { allContentfulArticle(filter: { link: { eq: $slug } }) { edges { node { title link content { childMarkdownRemark { html } } } } } } `;
Чому тут не використовується <StaticQuery />
компонент? Вся справа в тому, що він не підтримує змінні для побудови запиту, а нам потрібно використовувати змінну $slug
з контексту сторінки.
Оновлюємо логіку в навігаційній панелі
import React from "react";
import { Link, StaticQuery, graphql } from "gatsby";
import styled from "styled-components";
import { colors } from "../utils/vars";
const Sidebar = styled.section`
position: fixed;
left: 0;
width: 20%;
height: 100%;
display: flex;
flex-direction: column;
justify-content: center;
background-color: ${colors.second};
color: ${colors.textMain};
`;
const navItem = `
display: flex;
align-items: center;
margin: 0 1em 0 2em;
padding: 0.5em 0;
border-bottom: 0.05em solid ${colors.main50};
postion: relative;
color: ${colors.textBody};
text-decoration: none;
&:before {
content: '';
transition: 0.5s;
width: 0.5em;
height: 0.5em;
position: absolute;
left: 0.8em;
border-radius: 50%;
display: block;
background-color: ${colors.main};
transform: scale(0);
}
&:last-child {
border-bottom: none;
}
&:hover {
&:before {
transform: scale(1);
}
}
`;
export default () => (
<StaticQuery
query={graphql`
{
allContentfulArticle(sort: { order: ASC, fields: orderNumber }) {
edges {
node {
title
link
orderNumber
}
}
}
}
`}
render={({ allContentfulArticle: { edges } }) => (
<Sidebar>
{edges.map(({ node: { title, link, orderNumber } }) => (
<Link to={link} key={link} css={navItem}>
{orderNumber}. {title}
</Link>
))}
</Sidebar>
)}
/>
);
SEO-оптимізація з використанням react-helmet
З технічної точки зору сайт можна вважати готовим, тому давайте попрацюємо з його мета-даними. Для цього нам знадобляться такі плагіни:
yarn add gatsby-plugin-react-helmet react-helmet
react-helmet генерує <head> ... </ head>
для HTML сторінок і в зв’язці з Gatsby рендерингом є потужним і зручним інструментом для роботи з SEO.
/src/templates/index.js
import React from "react"; import { graphql } from "gatsby"; import { Helmet } from "react-helmet"; import Layout from "../components/layout"; export default ({ data: { allContentfulArticle: { edges: [ { node: { title, content: { childMarkdownRemark: { html } } } } ] } } }) => { return ( <Layout> <Helmet> <meta charSet="utf-8" /> <title>{title}</title> </Helmet> <div dangerouslySetInnerHTML={{ __html: html }} /> </Layout> ); }; export const query = graphql` query($slug: String!) { allContentfulArticle(filter: { link: { eq: $slug } }) { edges { node { title link content { childMarkdownRemark { html } } } } } } `;
Тепер title
сайту буде завжди збігатися з назвою статті, що буде істотно впливати на видачу сайту в результатах пошуку, конкретно з цього питання. Сюди ж можна легко додати <meta name="description" content="Опис статті">
з описом кожної статті окремо, надаючи цим можливість користувачеві, ще на сторінці пошуку, зрозуміти, про що йде мова в статті. І взагалі всі можливості SEO тепер доступні, і ними можна керувати з одного місця.
Налаштування PWA
Gatsby розроблений, щоб забезпечити першокласну продуктивність «з коробки». Він бере на себе питання щодо розділення і мінімізації коду, а також оптимізації у вигляді попереднього завантаження у фоновому режимі, обробки зображень і ін. Отже, створюваний вами сайт має високу продуктивність без будь-яких додаткових налаштувань. Ці функції продуктивності є важливою частиною підтримки прогресивного підходу до веб-додатків.
Але крім усього, перерахованого вище, існують три базові критерії для сайту, які визначають його як PWA:
- https-протокол;
- наявність manifest.json;
- офлайн-доступ до сайту за рахунок service workers.
Перший пункт не може бути вирішений силами Gatsby, оскільки домен, хостинг і протокол — це питання деплойменту, і ніяк не розробки. Але можу порадити Netlify, який легко вирішує проблему з https.
Переходимо до інших пунктів. Для цього встановимо два плагіни:
yarn add gatsby-plugin-manifest gatsby-plugin-offline
і налаштуємо їх /src/gatsby-config.js
if (process.env.NODE_ENV === "development") { require("dotenv").config(); } module.exports = { plugins: [ { resolve: `gatsby-plugin-manifest`, options: { name: `GatsbyJS translated tutorial`, short_name: `GatsbyJS tutorial`, start_url: `/`, background_color: `#f7f0eb`, theme_color: `#a2466c`, display: `standalone`, icon: `public/favicon.ico`, include_favicon: true } }, `gatsby-plugin-offline`, `gatsby-transformer-remark`, { resolve: `gatsby-source-filesystem`, options: { name: `images`, path: `${__dirname}/src/images/` } }, { resolve: `gatsby-plugin-typography`, options: { pathToConfigModule: `src/utils/typography` } }, { resolve: `gatsby-source-contentful`, options: { spaceId: process.env.CONTENTFUL_SPACE_ID, accessToken: process.env.CONTENTFUL_ACCESS_TOKEN } }, `gatsby-plugin-sass`, `gatsby-plugin-styled-components`, `gatsby-plugin-react-helmet` ] };
Ви можете налаштувати свій маніфест, використовуючи документацію, а також кастомізувати стратегію service-workers, перезаписавши налаштування плагіну.
Ніяких змін в режимі розробки ви не помітите, але сайт вже відповідає останнім вимогам світу web. І коли він буде розміщений на https:// домені, йому не буде рівних.
Висновок
Кілька років тому, коли я вперше зіткнувся з проблемами виведення в інтернет React-додатку, його підтримки і оновлення контенту, я і не міг уявити, що на ринку вже існував JAM-stack підхід, який спрощує всі ці процеси. І зараз я не перестаю дивуватися його простоті. Gatsby вирішує більшість питань, які впливають на продуктивність сайту просто «з коробки». А якщо ще трохи розібравшись в тонкощах, налаштувати його під свої потреби, то можна отримати 100% показники за всіма пунктами в Lighthouse, чим суттєво вплинути на видачу сайту в пошукових системах (принаймні в Google).
Наостанок
Як ви могли помітити, розглянутий в статті проект копіює основний сайт з документацією Gatsby.js. Це неспроста, тому що я замахнувся перекласти хоча би вступний туторіал російською та українською мовами, щоб популяризувати цей стек в Україні та СНД. Подивитися на поточну версію можна тут.
Читайте також мою попередню статтю про те, як створити і опублікувати особистий блог, використовуючи JAM-stack.