Країна статків і довіри: Норвегія з погляду українського програміста

Привіт, мене звуть Олександр Іванов. Моя попередня історія на ДОУ — про те, як працювати програмістом в Іспанії. Чотири місяці тому я переїхав із тамтешнього тепла у холодніший норвезький клімат. Це сталося абсолютно спонтанно. Хоч і подумував змінювати роботу, не мав конкретних намірів щодо Норвегії. Але коли представники рекрутингової агенції на LinkedIn запропонували цікавий проект, згадав, що давно хотів подивитися, як живуть норвежці і самому замешкати в цій країні.

Примітка: на момент публікації 1 євро рівне 9,6 крон (NOK).

Переїзд

Після того як зголосився, було кілька співбесід: технічних і з менеджером (усі онлайн). Перший раз зі мною сконтактували в грудні, всі інші співбесіди були після Різдва. На очне інтерв’ю поїхав у Осло в лютому 2018-го, компанія оплатила переліт і готель. Наступного ж дня прислали пропозицію.

Сама Норвегія не входить у ЄС, працювати у країні без додаткових клопотів можуть тільки громадяни ЄС (і то їм треба реєструватися в поліції, оформити резиденцію). Проте мої зусилля для переїзду теж були мінімальними. Компанія, в якій збирався працювати, має контракт із компанією, яка допомагає іноземцям із переїздами. Зі мною зв’язався їхній представник, попросив прислати список документів (резюме, відсканований паспорт, диплом про вищу освіту, фотографії). Далі мені нічого не належало робити — компанія сама подала мої документи для оформлення резиденції. Лише коли я вже приїхав у Осло в травні, мене зустрів той же представник компанії, разом пішли в поліцію, щоб зареєструватися.

Документи на резиденцію розглядалися впродовж трьох тижнів, я ж у цей час ще відпрацьовував обумовлений місяць на роботі в Іспанії. Потім ще взяв місяць канікул для себе. З компанією домовився, що розпочну 8 травня, за два місяці після того, як прийняв пропозицію. У Норвегії термін відпрацювання — три місяці, тому проблем із тим, щоб приступити до роботи в зручний для мене час, не було.

Дозвіл на проживання і роботу мені видали на три роки. Із цим дозволом можу працювати лише програмістом. Скажімо, якщо захочу продавати у магазині, доведеться ще раз подаватися вже на іншу резиденцію. Коли минає три роки, отримуєш постійний дозвіл на проживання — тоді можеш працювати у будь-якій сфері без додаткових дозволів.

Житло

Компанія зняла житло на перший місяць, у той час шукав собі постійне помешкання. Норвегія — це країна з маленькими брендами, тут все представлене в одному наборі. Є один сайт із пошуку житла на зразок нашого ОLX — Finn, що в перекладі означає «Шукай» (ним володіє компанія, у якій працюю). На сайті можна знайти все, у тому числі оголошення про роботу, купівлю, оренду житла. Шукати мені допомагав представник агенції переїздів. Разом і ходили оглядати квартири. Подивилися десь зо 5, п’яту я винайняв.

На сайті можна знайти житло, яке здає як власник, так і ріелтори. Окремі агенції нерухомості відають квартирами у цілих конкретних під’їздах. Вони також надають і сервіси: мають своїх слюсарів, сантехніків, електриків. Якщо в квартирі щось зламалося, не мушу платити за це, що досить вигідно. Знайомі розповідали, що за 10 хвилин роботи (майстер підключав пральну машинку), заплатили 1000 крон (€104). У мене ж ці послуги вже включені в оренду.

Житло вибирав з огляду на розташування: хотілося жити ближче до центру. На велосипеді до роботи їхати хвилин 10, пішки йти півгодини. Мій будинок складається з 5 поверхів — і це максимум для столиці, великих багатоповерхівок в Осло нема.

Квартира площею 42 м², нове житло, щойно відремонтоване. Коли дивилися цю квартиру, господар ще білив стіни. Чудова звукоізоляція, хороше опалення, що важливо для холодних зим. В’їхав у порожню квартиру, була зроблена лише кухня та ванна і були електроприлади (холодильник, духовка, пральна машинка, плитка). Меблі довелося купували з нуля — але фірма теж дала на ці витрати 17 тисяч крон (€1700).

У місяць плачу за оренду 12 000 крон (€1200). Для Осло це досить середня ціна. Якщо від центру їхати 40 хвилин на транспорті, можна платити 10 000 крон (€1000). Якщо жити в самому центрі або у престижних районах, то ціна сягатиме мінімум 15 тисяч крон (€1500) і вище. Ціни на житло високі, але пропорційні до зарплат, тому все доступно.

Коли підписуєш договір, маєш внести депозит — на випадок, якщо щось із майна зламається. Але теж усе зроблено круто: йдеш у банк, він відкриває депозит спеціально під квартири (кожен банк має таку опцію). Загалом цей депозит складає три місячні квартплати. Якщо додати до цього ще суму оренди за перший місяць, то спочатку виходить болюча сума.

Район, у якому мешкаю, називається Grunerløkka. У 80-х роках тут були фабрики, заводи, індустріальна зона. Останні років десять, як мені розповідали, район почали активно забудовувати барами, кафешками. Тут живуть хіпстери, це молодіжний район. Але не шумно, як і загалом в Осло — після 21:00 місто затихає.

У Норвегії чудово оцифровані різні сервіси, у тому числі оплата комунальних послуг. Отримуєш social security number, до якого можна все підв’язати: всі твої податки, банківські рахунки, листи від податкової та інших державних служб. Щомісяця на електронку приходить квитанція, яку можна оплатити через веб-сайт банку або мобільний додаток. Рахунки досить невеликі. За воду тут узагалі не платять, раз у півроку платиш 500 крон (€50) за підтримку системи водопостачання. Середній рахунок — влітку 150-200 крон (€15-20), узимку може бути 500-700 (€50-70) (що теж досить нормально, бо в Іспанії улітку платив 50-60 євро — не порівняти). 98% електрики в країні — відновлювальні, є вітряки і гідроелектростанції, тому послуги дешеві.

Іпотеки тут доступні всім. Якщо маєш хорошу роботу, то цілком посильний перший внесок за іпотеку — 15%, якщо тобі більше, як 34 роки, і 10% — якщо менше. Тобто держава заохочує молодь купувати власне житло. Ставки на іпотеку низькі: всього 2%. Виплати за іпотекою у більшості випадків не є більшими, ніж виплати за оренду, а то й бувають меншими. Якщо жити й працювати разом із дівчиною/дружиною, досить вигідно сплачувати іпотеку.

Ціни відрізняються залежно від району: у районі, де я живу, помешкання на 60 м² можна купити від 3 мільйонів крон (€306 тис.) і вище. Бувають ціни 6-7 мільйонів крон (€612-714 тис.), якщо помешкання в нових районах у новобудовах. Якщо близько біля фіорду, ціна може складати 13 мільйонів крон (€1,3 млн). Багато людей (особливо сім’ї з дітьми) купують будинки за межами Осло (15-20 хвилин потягом від столиці) — виходить недорого, близько 7 мільйонів крон (€714 тис.).

Робота

Мій робочий день складає 7,5 годин + півгодини на обід. У Іспанії було 8 + година на обід, тобто вже на цьому щотижня економиться 5 годин.

Щодо культури роботи: у Норвегії нема ієрархії, всі звертаються один до одного на ім’я і немає такого, щоб бос тобі наказав, а ти маєш це робити. До тебе є кредит довіри, вкрай рідко відбувається таке, що хтось приходить і наказує, стоїть над головою. Великий рівень автономії як на рівні команди, так і компанії загалом. При цьому усі чітко знають, хто за що відповідає і що кому належить виконати. У тій же Іспанії багато чого відкладалося, тут же все чітко і по поличках.

Мене наймали спочатку на фронтенд, але нещодавно перевели в команду Big Data. Компанія велика, по всьому світу є 8 тисяч працівників і 200 мільйонів клієнтів. Відповідно, багато даних. Наша команда займається побудовою інфраструктури, процесів обробки та аналізу даних. Мені захотілося робити щось нове, бо на фронтенді стало нудно.

Кожних два тижні ти обговорюєш все, що захочеш, зі своїм менеджером. Я поцікавився, чи можу перейти — відповіли схвально, хоч я нічого не розумів у обробці даних. У компанії погодилися навчити, оскільки люблять довгострокові інвестиції. Тим паче, коли ти вже всередині, знаєш, що і як працює, навчання не складає великих проблем. До мене приставили програміста, який працює в команді вже чотири роки, і щодня по 4-5 годин виконуємо разом якісь задачі. Культура вчити одне одного теж розвинена — це мені дуже подобається.

Також цікаво, що в нашій команді немає ні QA, ні DevOps — весь цикл розробки програмного забезпечення слідує принципу «You build it, you run it».

Загальні враження про країну

Самі норвежці скаржаться на те, що в них багато бюрократії, хоча для мене не надто очевидно, де саме вони її бачать. Коли я подався на SSN, мені сказали, що це займе 4 тижні. Я приніс свій робочий контракт, інші документи. Це трохи довго, бо без цього номера не можеш відкрити рахунок у банку. Тож майже півтора місяця я жив і розраховувався євро, що неймовірно било по кишені. Але рівно через місяць у моїй поштовій скриньці був цей номер. Тут узагалі багато зав’язано на традиційній пошті: листи від банку (картка теж прийшла поштою), від лікаря. Це може здаватися старомодним, але дуже зручно, не виникає жодних проблем.

Усе дуже оцифровано: подаєш декларацію про податки в цифровій формі. Усе, що можна уявити, є в цифровій формі. Багато говорять про Естонію як зразок е-урядування — не бачу, щоб Норвегія тут у чомусь відставала.

Також вразило, наскільки Норвегія децентралізована. Коли я познайомився з норвежцем з маленького міста Molde (північ країни), що мені могло прийти в голову? Незрозумілі будинки, не дуже якісні дороги, два магазини на все місто?

Але ця маленька країна з населенням у 5 мільйонів людей розбиває цей стереотип повністю. У місті з населенням 25 тисяч людей оперує обширна мережа автобусів, аеропорт, який здійснює кілька десятків рейсів на день, 4 автомобільні салони, 4 торгові центри та футбольний стадіон.

Ще 50 років тому Норвегія була однією з найбідніших країн у Європі. Але буває таке, що одного ранку прокидаєшся і виграєш джекпот. Для Норвегії таким джекпотом стало те, що біля берегів знайшли родовище нафти. Відтоді почався стрімкий розвиток, рівень життя дуже підвищився. Нині це одна з найдорожчих країн у Європі. Відповідно, з найбільшими зарплатами.

Уряд зробив ставку на видобуток нафти, розвиток нафтогазової промисловості і в меншій мірі акцентував на розвитку інших галузей. Це особливо контрастує з сусідньою Швецією, де є такі всесвітньо відомі бренди, як ІKEA, Spotify, Electrolux, Volvo, H&M. Тобто тамтешня економіка набагато різноманітніша. Але вже років п’ять як уряд Норвегії почав утілювати різноманітні програми для стартапів, підтримувати галузь IT, зелену енергетику, електрокари, відновлювальну енергетику. В Осло я побачив більше Тesla, ніж за все своє життя.

Щоб завезти з Європи у Норвегію машину на дизелі або на пальному, маєш заплатити ще стільки ж, як коштує машина. Натомість власників Tesla звільняють від податків, їм не потрібно платити за парковку; по місту є станції для зарядки.

IT-ринок

Осло — єдине велике місто Норвегії, 600-700 тисяч жителів. Тут є багато IT-компаній, як великих фірм, так і стартапів. Є багато компаній нафти і газу, які наймають програмістів за неймовірні гроші. Але коли в 2014-му ціни на нафту впали, багато людей втратили роботу. Хоча це теж не катастрофа: втративши роботу, впродовж наступних 104 тижнів (52, якщо зарплата була меншою за певну суму) можна отримувати 63% від попередньої зарплати. Загалом має статися щось надзвичайне, аби тебе звільнили: норвезькі працівники добре захищені законом.

Є тусовки, кілька коворкінг-спейсів, де можна найняти кімнату для свого стартапу, сидіти і кодити. Є професійні мітапи (для дизайнерів, фронтенд тощо), але не дуже великі — приходить 30-50 людей, всі знайомі між собою. Загалом таке враження, що в Осло всі одне одного знають. Правило про 5 потисків руки тут скорочується до 2-3.

Зарплати

Якщо в Україні величезний розрив між зарплатами вчителів, лікарів і програмістів, то тут такого нема. Програміст — доволі середньо оплачувана професія у Норвегії. Читав, що найбільше отримують ті, хто працюють у сфері нафти і газу, що досить логічно. Потім ідуть пілоти літаків, затим — індустріальні інженери, ті, хто проектують міста, мости, дороги. Архітектори, лікарі отримують більше, ніж програмісти. Що більше отримуєш грошей, то більше платиш податків.

Середня зарплата програміста — 650 тисяч крон (€66 тис.). Випускник університету на першій своїй роботі може отримувати 450 тисяч крон (€46 тис.). У сфері нафти і газу ця сума може сягати мільйона крон (€102 тис.). Якщо ти фрілансер, то можна спокійно заробляти 1,5-2 мільйони крон (€153-204 тис.). Зарплати величезні.

Усі думають, що в Скандинавії великі податки, насправді це не так. У тій же Німеччині вони вищі. Я зараз плачу їх 28%. Бачу, на що вони йдуть: на прекрасні школи, дитсадки, майже безплатну медицину. Коли йдеш до лікаря, платиш за візит, але щойно твої витрати на медицину перевищують 2000 крон (€204) у рік, всі решта візитів безплатні. Так само безплатні операції, пологи. Крім стоматолога: він платний. Хоча моїм робочим контрактом передбачена приватна медична страховка і великі знижки на послуги дантиста. Не стикався з цим, але, ціни, вочевидь, високі, бо самі норвежці їздять лікувати зуби до Польщі.

Є повернення податків: якщо переплатив, держава віддасть зайве. Є невеликий бонус для іноземців: оподатковуваний дохід у рік на 40 тисяч менший.

Щомісяця, крім червня і половини грудня, платиш трохи більше податків, зате в червні приходить зарплата брутто, а в грудні — на 50% більша. Начебто на відпустку і до Різдва на подарунки. Держава, як нянька, для тебе заощаджує.
Податки вираховуються автоматично, щомісяця приходить ПДФ-файл, де написано, за що скільки ти заплатив.

Інформація про те, хто скільки заплатив податків, є публічною. Наприклад, можна в реєстрі дізнатися, скільки заплатив прем’єр-міністр. Але на практиці вважається дивним переглядати цю інформацію. До того ж, якщо ти подивився декларацію свого друга, йому прийде сповіщення про те, хто саме досліджував його декларацію. Люди цього переважно цього не роблять, хіба що журналісти дивляться податки політиків і бізнесменів, щоб писати статті. Рівень довіри у суспільстві є неймовірним. Скажімо, я не зачиняю квартиру на ключ, коли йду з дому. Упевнений, що практично нічого не станеться.

Транспорт

В Осло дуже зручна транспортна система. Мені навіть незрозуміло, навіщо люди користуються тут машинами. Є автобуси, трамваї, метро. Осло розташоване у кінці фіорду. Біля міста є ще кілька островів, де теж мешкають люди. Між островами ходять човни, які теж належать до системи громадського транспорту, всім заправляє одна компанія. Один квиток на будь-який вид транспорту коштує 35 крон (€3,5), що дуже дорого, але у порівнянні з зарплатами це нормально. Одноразовий квиток видається на півтори години на одну поїздку, тобто можна комбінувати різні види транспорту. Місячний проїзний коштує 700 крон (€71) — це безліміт на всі види транспорту.

Транспорт теж поділений на зони, є 5 зон. У залежності від них ціни на квитки коливаються. Аеропорти, наприклад, розташовані у зоні, де разовий квиток коштує 100 крон (€10). Транспорт абсолютно чистий і комфортний — це, видно, залежить і від рівня життя. Узагалі не помітно бідних людей, за винятком привокзального району, де мешкає велика кількість біженців та іммігрантів із Близького Сходу.

Багато людей їздять на велосипедах, я собі теж придбав. Є система прокату велосипедів. По всьому місту встановлені станції, на кожній — від 20 до 40 велосипедів. Купуєш абонемент на сезон (триває з травня до кінця листопада, поки вулиці не вкриються памороззю) за 400 крон (€41), що неймовірно дешево. Є мобільний додаток для цього: підходиш на станцію, тиснеш кнопку «Розблокувати велосипед» і маєш 45 хвилин, щоб доїхати до наступної станції і повернути велосипед. А вже там можна взяти ще раз — і так знову. В Осло багато велосипедних доріжок, це дуже зручно. Я практично не користуюся іншим транспортом, лише на далекі відстані. На роботі, з роботи, з друзями зустрітися, в магазин поїхати — всюди виручає велосипед.

Норвегія цікава країна з точки зору географії: вкрита горами, фіордами, лісами. Залізничні дороги тут прокладати дуже важко, тож їх проклали, де змогли. Багато тунелів, є навіть завдовжки 25 кілометрів. Між норвезькими провінціями ходять автобуси, їх мережа теж розвинена: можна знайти автобус у будь-яку точку Норвегії (з кількома пересадками).

Але найбільше пересуваються літаками. Перельоти всередині країни є неймовірно дешевими: з Осло на північ і назад можна долетіти за 600 крон (€61). Якщо тобі менше ніж 26 років, отримуєш знижки 30-40%. Люди, які працюють в Осло, але живуть на півночі або в центрі країни, користуються такою фішкою, як річний абонемент на літак. Якщо купуєш його, тоді один політ коштує 100 крон (€10). Є багато людей, які щодня туди й назад літають в Осло.

Таксі тут ніхто не користується, воно неймовірно дороге. Не знаю ціни за кілометр, але доїхати з центру в аеропорт коштуватиме 1000 крон (€102), з одного району в інший — 500 крон (€51). Мало хто ним користується, бо є нічні автобуси; трамваї ходять до 1-2 години ночі.

Витрати

Норвегія — неймовірно дорога країна для туристів. Якщо отримувати навіть середню норвезьку зарплату, то життя є доволі комфортним.

Ціни на їжу в середньому в півтора-два рази вищі, ніж загалом по ЄС. Тому на кордоні зі Швецією шведи побудували величезний торговий центр (з Осло до кордону їхати 45 хвилин). Тож багато норвежців, які живуть неподалік, їздять туди купувати продукти, бо виходить хороша економія на сім’ю.

Я на їжу не витрачаю дуже багато, бо в нас є сніданки та обіди в офісі. Купую здебільшого фрукти-овочі, інші продукти для вечері. У середньому на їжу йде 1500-2000 крон (€150-200) у місяць. У кафе харчуватися дорого (вдвічі дорожче, ніж в Іспанії), люди переважно роблять це хіба у п’ятницю та на вихідних.

Деякі люди скаржаться на малий вибір продуктів. Насправді це вірно лише для магазинів із низькими цінами. Нещодавно я відкрив для себе одну мережу супермаркетів із доволі обширним асортиментом та цінами, вищими лише на 5-10%. У Норвегії є мобільний додаток, куди кожного понеділка завантажується каталог знижок з усіх мереж супермаркетів на поточний тиждень. Тобто можна спокійно комбінувати та бути задоволеним. На додачу, є також декілька турецьких та арабських магазинів із тамтешніми продуктами та набагато дешевшими і смачнішими овочами та фруктами.

На алкоголь ціни теж високі. Якщо в Іспанії бокал пива в кафе можна було купити за 2-3 євро, то тут від 80 крон (€8). У супермаркетах алкоголь можна купити до 4-5% міцності. На все міцніше уряд зробив монополію, є мережа державних магазинів Vinmonopolet. Цікавий графік, за яким продають алкоголь: пиво у супермаркеті можна купувати тільки до 20-ї по буднях і до 18-ї в суботу. У неділю нічого купити не можна, зачинені всі магазини, супермаркети. У державних магазинах з алкоголем є великий вибір: вина, коньяки і т. д. зі всього світу. Ціни теж демократичні. Податки на алкоголь все одно високі, бо держава хоче, щоб ти менше пив. Читав дослідження: у Норвегії люди п’ють менше алкоголю, живуть довше і є здоровішими.

Люди

До переїзду багато читав про норвежців, в основному траплялися відгуки, що норвежці дуже закриті, холодні. На перший погляд це може видатися правдою: вони більш сором’язливі, особливо з незнайомцями і іноземцями. Просто потрібен час, щоб норвежець став твоїм другом, відкрився тобі. Та, зрештою, якщо ти знайшов собі друга серед норвежців, то це на все життя. Не так, як в Америці: всі до тебе усміхаються, ввічливі, привітні, small talks, але все одно відчувається певна штучність. Характер норвежця можна порівняти з термосом: холодний зовні, але теплий всередині.

Із мовою проблем нема, усі говорять англійською. Але якщо людина хоче залишатися надовше, то варто вивчити норвезьку, бо це державна мова, всі нею спілкуються. Сам уже потрохи вчу, ходжу на курси.

Норвежці дуже розділяють роботу і відпочинок. Тобто колега по роботі для норвежця і залишається колегою, рідко буває таке, щоб після роботи посидіти в ресторані, піти в паб або разом відпочивати. У нас у фірмі все трохи по-іншому, бо інтернаціональний колектив. У нас організовуються походи на озеро, взимку уроки по лижному спорту, ігри в боулінг тощо.

Самі норвежці — неймовірно спортивна нація. Таке враження, що всі бігають, катаються на велосипедах, взимку катаються на лижах. Усі здорові, підтягнуті. Люблять відпочивати на природі: йти в гори, плавати на яхтах, каяках, їздити на велосипедах, відпочивати на озерах. Ніхто не сидить удома, особливо влітку. Оскільки у Норвегії є закон, який дозволяє розбивати намет будь-де, за виключенням міст та приватних ділянок, то умови для подорожей є фантастичними. Природа неймовірно різноманітна — 44 національних парки та й загалом більшість території є незаселеною і недоторканою людьми.

Осло розташоване між фіордом і лісом, горами. 20 хвилин потягом від міста — і ти вже біля озер, лісу. Зимою прокладають лижні треки. 20 хвилин на трамваї — і вже катаєшся на лижах.

Помітив за собою, що у Норвегії став спортивнішим. Приєднався до студентського клубу, де займаються лижним спортом. Круто, коли ведеш активний спосіб життя, коли в русі.

Їжа

Тут наявні в’єтнамські, китайські, іспанські національні кухні. Тутешня кухня дуже невибаглива: рибні страви, картопля, сендвічі. Вирощувати щось важко, оскільки гірська місцевість і на додачу суворі зими. У Норвегії багато риби, лосось дешевший за воду. Норвежці ставляться до їжі як до необхідності, а не як в Іспанії — як до релігії. Тут їдять, щоб жити, і особливо цим не заморочуються.

Погода

Це літо було неймовірно крутим: із травня по кінець серпня температура трималася на рівні 27-30 градусів, не було дощів. Місцеві кажуть, що це найтепліше літо за останні 50-70 років. Загалом температура влітку — 22-25 градусів, іноді з дощами. Також дуже довгі дні, о 4-й ранку вже світло, як удень. Що північніше, то більше сонця. У північній Норвегії з травня по серпень сонце взагалі не заходить, тривають полярні дні. Взимку, навпаки, два місяці темряви. В Осло сонце встає о 9-й ранку, заходить о 4-й, тобто дуже короткий день.

Зима для мешканців південних країн може видатися холодною, темною і довгою, але мені, сподіваюсь, буде комфортно. Температура взимку — мінус 10-15, для українця не дуже страшно.

Цікаві спостереження та факти

У Норвегії та Швеції курці — вимираючий вид. Натомість вони вживають snus — маленькі подушечки із тютюном, які закладаються за губу. У Норвегії відсоток людей, що користуються ними — 12%, натомість курців — 11%. Цікаво, що snus є нелегальним у ЄС, за винятком Швеції, яка його виробляє. Норвегія, як я вже згадував, у ЄС не входить. Ціни на snus у цих країнах приблизно однакові — приблизно 100 крон (€10) за упаковку.

Ніде в Європі я не зустрічав більшого соціального контрасту, ніж в Осло. Місто неформально поділене на західну та східну частини. Західна частина — охайні приватні будиночки, дорогі машини, люди у метро читають бізнес-журнали та одягнені у костюми вартістю десятки тисяч крон. Схід — переважно люди з низьким достатком, вихідці із неєвропейських країн, діти у школах — переважно діти іммігрантів. Це створює деякі проблеми, але інтеграція біженців та іммігрантів з бідних країн є доволі успішною, особливо якщо порівнювати із Швецією чи Данією.

Минулого року вартість активів норвезького «нафтового» фонду перевищила 1 трлн доларів. Керівництво держави інвестує прибутки від продажів нафти у цінні папери по всьому світу, і, як наслідок, 1,4% акцій, випущених по всьому світу, належать фонду. Цікаво, що уряд витрачає лише 4% прибутків на річний бюджет держави. Якщо розділити сумарну вартість інвестицій, то кожен житель Норвегії отримав би близько 200 тисяч доларів.

Підсумки

За час, що я в Норвегії, тут подобається все. Хтось нарікає на їжу, на одноманітні полиці в супермаркетах, але це не так суттєво. Головне те, що в тебе є можливість утілювати все, що хочеш. Можеш приєднатися до спортивного гуртка, співати в хорі, ходити в театральний гурток — все, що завгодно. Осло — багатонаціональне місто, тож якщо хтось скаржиться, що важко подружитися з норвежцями, то є люди з інших країн.

Норвегія цікавила мене через природу, бо такої більше немає ніде в світі. Усі ці гори, фіорди, водоспади, особливо на західному узбережжі. Хотілося бути ближчим до цього всього і вивчити ще одну мову. До того ж, скандинавські країни займають перші місця у щорічних рейтингах щастя, тож цікаво глибше дізнатися, у чому секрет.

За допомогу у підготовці статті дякуємо Ярославі Тимощук.