Освітні ІТ-програми, за які не соромно: IoT, Computer і Data Science в українських ВНЗ

Щороку ІТ-галузь «поглинає» 15–20 тис. нових працівників — і хоча більшість молодих спеціалістів знаходять свою першу роботу завдяки курсам і стажуванням при ІТ-компаніях, українська освітня система теж намагається тримати руку на пульсі попиту. Крім того, що держава оголосила про збільшення держзамовлення на ІТ-спеціальності, з осені 2016 року одразу в декількох ВНЗ стартують нові навчальні програми з ІТ.

Львівська Політехніка: Інтернет речей

Створення спеціалізації «Інтернет речей» — це спільний проект Львівської Політехніки і Львівського ІТ Кластеру в рамках проекту «ІТ Експерт», який полягає в залученні ІТ фахівців до навчального процесу як консультантів. Ініціатором проекту став Зеновій Верес, pH.D., Solution Architect в SoftServe і викладач “ЛП”. Як розповідає Зеновій, його мета — оновити весь навчальний план для бакалаврів, починаючи з 1-го курсу.

У написанні програми брали участь більше 40 людей: ІТ-спеціалісти з компаній SoftServe, Cypress та Ericsson, викладачі «ЛП», а також представники програми комп’ютерних наук УКУ (які минулого року запустили свою програму бакалаврату, розроблену «з нуля»). Мапу курсів можна переглянути тут.

Навчання буде відбуватися за спеціальністю «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», спеціалізація — «Системна Інженерія (Інтернет речей)» на кафедрі «Комп’ютеризовані системи автоматики» Львівської Політехніки. Набрати планують до 100 осіб. Форма навчання - контрактна, вартість - від 9,5 тисяч гривень, проте найкращі студенти можуть разраховувати на стипендії від Львівського ІТ-кластеру.

За словами Зеновія, метою навчання є отримати інженера, який зможе:
— зробити пристрій,
— не один, а їх множину (наприклад, систему),
— які зв’язуються між собою,
— обмінюються інформацією,
— реагують на зміну середовища (на дії навколишнього світу, тобто виконують якусь роботу без впливу людини)
— представляють інформацію користувачу в максимально доступній формі,
— і рекомендують рішення користувачу

Зараз робоча група розробляє наповнення для 70% предметів. З них половина — це абсолютно нові дисципліни, які будуть викладатись із залученням ІТ-фахівців для проведення лекцій, лабораторних та практичних занять. У програмі поєднуються три складові: програмування, апаратна частина й комунікація пристроїв та програм між собою. При наповненні кожного предмету використовують програми провідних технічних університетів — MIT, Berkley, Harvard University. Наприклад, курс «Алгоритмічні мови і програмування, ч.1» базуватиметься на програмі предмету «Introduction to Computer Science (CS50)» Гарвардського університету. Також студентам буде запропоновано опановувати soft skills — вже впродовж першого року вони вивчатимуть предмет «Командна робота та ораторське мистецтво».

Звіти та презентації проектів, а також захист бакалаврської роботи будуть виконуватися виключно англійською.

Програма передбачає максимальну прив’язку до реальних ІТ-проектів: теми бакалаврських робіт будуть надані ІТ компаніями, фахівці яких будуть проводити консультування. Також у студентів буде можливість пройти практику в компаніях Львівського ІТ Кластеру із подальшим працевлаштуванням. Крім того, ІТ фахівці будуть залучені до безпосереднього викладання і проведення практичних занять.

Оновлювати навчальну програму планується щороку. Таким чином, плани для 2-го курсу будуть переглянуті й за потреби оновлені вже наступної весни. У найближчих планах — розробити магістратуру «Інтернет речей», а також оновлювати суміжні ІТ-спеціальності у Львівській політехніці.

УКУ: «Наука про дані»

Спочатку передісторія: минулого року при Українському Католицькому Університеті було запущено бакалаврат «Комп’ютерні науки», у розробці навчальних програм якого брали участь представники ІТ індустрії — як професіонали, так і власники компаній. Як розказує Олексій Молчановський (коорднатор проектів, старший викладач УКУ, а також один із засновників масових онлайн-курсів Prometeus), метою було створення такої навчальної програми, яка би максимально відповідала потребам ринку.

Наразі першокурсники закінчують другий семестр. Серед особливостей навчального процесу:
— В програмі небагато навчальних дисциплін (менше, ніж в інших університетах) на семестр, але це компенсується наявністю великої кількості консультацій із викладачами. Для студентів ці консультації не є обов’язковими, проте є такими для викладачів;
— Кожна дисципліна передбачає навчальний проект у командній роботі;
— Весь облік навчального процесу відбувається в системі контролю Moodle;
— Деякі курси планують викладати частково іноземною мовою (і, до речі, студенти вчать англійську тільки на першому кусі — далі передбачається, що вони її вже знають на достатньому рівні);
— Студентам пропонуються факультативні клуби, які проходять щотижня у вечірній час. Діють клуби з робототехніки, з алгоритмічного програмування, з фронт-енд розробки. Цікавий факт, що один із клубів — 3д-моделювання та Unity — студенти започаткували самостійно.

Також для зручності студентів обладнано спільний простір у формі коворкінгу, де можна працювати до пізньої години (10–11 вечора). Крім того, щотижня до університету запрошують представників ІТ-галузі, бізнесменів, підприємців-інноваторів та інших цікавих спікерів для спілкування зі студентами.

Форма навчання - контрактна, річна плата для вступників 2016-2017 навчального року становитиме 40 тис. грн, проте найкращі студенти можуть разраховувати на стипендії від жертводавців Університету.

Щодо нової програми, з осені 2016 року стартує магістратура зі спеціалізацією «Наука про дані» (Data Science). Програма розрахована на учасників, які вже мають 3–5 років професійного досвіду в ІТ галузі. Проте, як пояснює Олексій Молчановський, УКУ готове брати й інших, зокрема випускників бакалаврату цього року, але ЦА програми є саме люди з певним досвідом роботи в ІТ.

Магістерська програма з Data Science розрахована на півтора року. Навчання проходитиме у вигляді коротких триденних навчальних сесій, які будуть відбуватись щотижня. 50% викладачів — з-за кордону (ЄС, США, Канада). Третина курсів — це комп’ютерні науки (програмування, бази даних, алгоритми, архітектура), половина — курси з Data Science, решта — курси зі створення програмних продуктів, підприємництва, ІТ-права. Система модульна — тобто для студентів передбачається можливість брати не тільки всю програму, але й один із напрямів (комп’ютерні науки чи Data Science) або окремі модулі.

Програма вже пройшла обговорення у професійному середовищі ІТ компаній і отримала їхнє схвалення.

Інші інноваційні надбання

Окрім львів’ян, інноваційні процеси в ІТ-освіті впроваджують кияни й харків’яни.

В НТУУ «КПІ» на Факультеті електроніки за ініціативи викладача Євгенія Короткого наступного року планують спробувати систему замішеного навчання, blended learning, коли очне аудиторне навчання поєднується з онлайн-лекціями від провідних західних університетів. Нововведення буде стосуватися профільних для кафедри предметів — пов’язаних із машинним навчанням і розробкою мікросхем.

Процес відбуватиметься так: для студентів відводяться часи на самостійний перегляд відео, а під час аудиторних занять студенти отримають консультації, де викладач відповідає на питання, пояснює незрозумілі моменти. Лабораторні роботи студенти будуть робити в обраній для навчання МООС-системі (edX, Coursera), показуючи викладачу уже оцінений результат і відповідаючи на кілька додаткових питань. Контрольні роботи також виконуються в системі, але в аудиторії у присутності викладача.

Для магістрів такі курси введуть з осені 2016, але з групою бакалаврів Євген Короткий експериментує уже в поточному семестрі — студентам за бажанням було запропоновано замість звичайного курсу з аналогової схемотехніки проходити курс Circuits and Electronics від MIT на edX із перезаліком отриманих балів. Як розповідає Євген, на цю ідею «підписалась» половина потоку.

ХНУ ім. Каразіна розвиває навчальну програму підготовки спеціалістів в області біостатистики (обробка великих даних, отриманих в ході клінічних досліджень) - це єдина подібна програма у Східній Європі, де студенти мають можливість розвивати свої навички у прикладній статистиці і навчатись клінічному SAS-програмуванню на реальних даних тощо. Програма розроблена у співпраці з компаніями Experis та Intego Group і доступна для магістрів як ХНУ, так і інших ВНЗ Харкова - заняття вносяться до загального університетського розкладу.

Більша частина занять і зустрічей із запрошеними спікерами проходить англійською мовою, всі навчальні матеріали також доступні лише англійською. Спеціалісти з Experis та Intego Group виступають кураторами студентів під час командних проектів. По закінченню програми випускники, окрім диплому ВНЗ, отримують сертифікат Центру біостатистичного програмування. Для кращих студентів є також можливість отримати професійний сертифікат базового програмування SAS, долучитися до оплачуваної інтернатури на базі компанії та працевлаштуватися за фахом Clinical SAS Programmer.

ХНУРЕ планує готувати спеціалістів із розробки електронних адміністративних послуг (E-government & Smart Cities). Відповідний протокол вже підписано із Янікою Меріло, яка представляє Агентство з питань електронного уряду в Україні. За словами Едуарда Рубіна, в. о. Ректора ХНУРЕ, розвиток напряму проходитиме поетапно. Спочатку у програми підготовки студентів включать ряд специфічних курсів на вибір, а вже після цього буде сформовано відповідну кафедру й акредитовано спеціальність. Викладачами кафедри стануть молоді спеціалісти з практичним досвідом створення подібних систем. Наразі такої кафедри ще немає в жодному українському ВНЗ.

Ще одна ініціатива ХНУРЕ — впровадити дуальну форму навчання. При такій організації навчального процесу студенти матимуть можливість одночасно навчатись і працювати, тобто отримувати в університеті теоретичні знання і в ІТ-компанії — практичні.